30 червня 2022 року Справа № 160/1940/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання противоправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
27 січня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати противоправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) про зміну розміру відсотків нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з встановлених на день виходу у відставку 90% на 74%;
- визнати противоправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427), оформлене листом № 28655-22491/К-01/8-0400/21 від 20.08.2021 року, про відмову у здійсненні проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді, згідно із довідкою Дніпровського апеляційного суду № 04.2/50/20-С від 19.03.2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) з 19 лютого 2020 року провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ) у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді згідно із довідкою Дніпровського апеляційного суду № 04.2/50/20-С від 19.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням фактично виплачених сум.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач є суддею у відставці з 30.12.2014 року на підставі Постанови Верховної Ради України № 59-УІІІ від 25.12.2014 року, має стаж роботи судді, який дає останній право на відставку 32 роки 6 місяців 10 днів, а з урахуванням навчання у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка - 34 роки 11 місяців 26 днів. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримувала щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. На підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у справі № 160/13077/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зобов'язано здійснити перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 , на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду № 04.2/50/20-С від 19.03.2020 року. Отже, за матеріалами пенсійної справи та довідок апеляційного суду Дніпропетровської області розмір щомісячного довічного грошового утримання було встановлено 90% від заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді та виплачувався відповідачем до травня 2021 року. Однак, з червня 2021 року виплачувані ПФУ суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не відповідають призначеному на час відставки розміру - 90%. У своєму листі ГУ ПФУ змінюючи встановлений мені розмір довічного грошового утримання судді у відставці з 90 % на 74 % послалось на ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», допустилось тлумачити положення цього Закону на свій розсуд без врахування його Прикінцевих та перехідних положень та конституційних рішень (копії звернення, відповіді та рішення надаються). Тоді як відповідно до національних, конституційних та міжнародних норм право тлумачити Закон має лише суд.
Дії відповідача щодо зміни розміру відсотків нарахування та виплати позивачу щомісячного довічного грошового утримання з встановлених на день виходу у відставку 90% на 74% у зв'язку із зміною складових суддівської винагороди, неправомірні, оскільки під час перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, змінною величиною є лише розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, натомість відсоткове значення розміру щомісячного довічного грошового утримання, яке обчислювалося при його призначенні відповідно до наявної в особи вислуги років є незмінною. Стаж роботи на посаді судді згідно розрахунку, який дає на право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виданого Дніпропетровським апеляційним судом від 30.03.2020 року № 04.1-03/38/2020 з урахуванням навчання у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка складає 34 роки 11 місяців 26 днів. З часу звернення до пенсійного фонду з приводу призначення та нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , з грудня 2014 року було призначено та виплачувалось до червня 2021 року 90 % щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від грошової винагороди працюючого судді на відповідній посаді. З червня 2021 року, самочинно, без законних на те підстав ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зменшило позивачу розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до 74 %.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2022 року зазначена вище справа розподілена та 28.01.2022 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання противоправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн., позовної заяви та її копіями, а також копіями доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. ст. 5, 160 КАС України із зазначенням дати та номеру прийняття спірного рішення про зміну розміру відсотків нарахування та виплати щомісячного довічного грошового утримання з встановлених на день виходу у відставку 90% на 74% у прохальній частині позову; засвідчені копії документів для суду та для вручення іншим учасникам справи із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - “Копія” та у лівому нижньому куті документа - “Згідно з оригіналом”.
Копія ухвали від 01.02.2022 року направлялася позивачу за адресою вказаною у позовній заяві поштовим відправленням. Однак, на адресу суду повернулося поштове відправлення з відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання».
У зв'язку з чим, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі 160/1940/22 на 5 (п'ять) робочих днів з дня отримання ухвали. Повторно направлено ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 року про залишення без руху позовної заяви.
Копія ухвали суду від 01.02.2022 року та копія ухвали суду від 26.04.2022 року направлялися позивачу за адресою вказаною у позовній заяві поштовим відправленням. Однак, на адресу суду повернулося поштове відправлення з відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання».
Так, відповідно до п.4 ч.6 ст.251 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За нормами ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
При цьому, судом враховується і те, що позивач, як особа зацікавлена в отриманні інформації щодо заявленого ним позову та його вирішенні, мав змогу ознайомитися зі змістом ухвали суду від 01.02.2022 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки зазначена ухвала була оприлюднена у цьому реєстрі.
З урахуванням наведеного, застосовуючи до спірних правовідносин аналогію ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що повернення на адресу суду поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається доказом належного вручення ухвали від 01.02.2022 року, у зв'язку з чим позивач вважається таким, що був належно повідомлений про залишення позовної заяви без руху.
Така ж правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в його ухвалі від 23.10.2019 року у справі №804/575/18 та постановах від 03.07.2018 року у справі №826/166/18, від 18.04.2018 року у справі №816/1025/17.
Станом на 30.06.2022 р. вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 р. про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконані.
Суд вважає, що позивачу надано достатньо часу з 01.02.2022 р. по 30.06.2022 р. на усунення недоліків адміністративного позову, з урахуванням можливого направлення документів засобами поштового зв'язку.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що позивачем вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 р. про залишення позовної заяви без руху, станом на 30.06.2022 р. не виконано, даний адміністративний позов з доданими до нього додатками підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статтями 169, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання противоправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви, направити особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник