27 червня 2022 року Справа 160/8656/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Надія Євгенівна, перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Антоненко Валерія Анатолійовича в інтересах Булент Каліскан громадянина Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Туреччини до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, в особі «Відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Тернівської районної у місті ради», третя особа: Виконавчий комітет Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, в особі служби у справах дітей про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.06.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Антоненко Валерія Анатолійовича в інтересах Булент Каліскан громадянина Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Туреччини до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, в особі «Відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Тернівської районної у місті ради», третя особа: Виконавчий комітет Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, в якому просить суд:
- визнати незаконним заяву № 3131 від 14 .06.2021 року про реєстрацію ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за'адресою - АДРЕСА_1 ;
- скасувати рішення про реєстрацію ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою - АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Виконавчий комітет Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, в особі « Відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Тернівської районної у місті ради» вчинення дії, а саме скасувати реєстрацію ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою - АДРЕСА_1 .
Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону №3674-VI.
Згідно із приписами ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 992,40 грн. (2481,00 грн. х 0,4).
Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Як вбачається з позовних вимог, позивач звертається до суду з вимогами немайнового характеру, які є похідними від первісної вимоги.
Отже, звертаючись до суду з неймановою вимогою, позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 992,40 грн.
Судом встановлено, що до позовної заяви адвокатом в інтересах позивача не додано доказів на підтвердження сплати судового збору.
Також, суддя зазначає, що відповідно до приписів частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно із ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Як вбачається зі змісту ч. 1, ч. 2 ст. 57 КАС України - представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Згідно приписів ч. 1, ч. 2 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України - повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність №5076-VI від 5 липня 2012 року, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Згідно з ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 4 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Проте, у позовній заяві взагалі не визначено позивача, при цьому зазначено, що позовну заяву подає в інтересах позивача та остання підписана саме ОСОБА_2 .
Отже, на підставі вищевикладеного, необхідно надати до суду позовну заяву із зазначенням особи позивача.
Разом із позовною заявою надано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування наданого клопотання заявник зазначає, що ведення на території України воєнного стану, є підставою для продовження процесуальних строків, а тому просить суд поновити строк для подачі позову.
Розглянувши подане клопотання, вивчивши надані докази на його підтвердження, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення, виходячи з наступного.
Частинами 1, 2 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбаченіст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду дій та підтверджені належним чином.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви заявник простить визнати незаконним заяву № 3131 від 14 .06.2021 року про реєстрацію ОСОБА_1 та скасувати рішення про реєстрацію ОСОБА_1 . При цьому, до суду звертається 22.06.2022 року.
Таким чином, позивачем, звернувшись до суду 22.06.2022 року з позовними вимогами щодо визнання незаконної заяви №3131 від 14.06.2021 року про реєстрацію ОСОБА_1 , пропущено строк звернення до суду.
Крім того, необхідно зазначити, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини не є перешкодою для реалізації права на звернення до суду, з огляду на наступне.
Надавши оцінку вказаним посиланням, суд встановив, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 2593/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан продовжено з 25 травня 2022 року на 90 діб, до 23.08.2022р.
Судом враховано, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 року у справі №160/6430/20.
В контексті зазначеного, суд звертає увагу, що введення воєнного стану в Україні могло б бути визнано в якості поважних причин пропуску зокрема, у разі перебування позивача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, або ж за наявності обставин, що пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що позивач, посилаючись на введення в Україні воєнного стану, не надав до суду жодних доказів, не зазначив жодних обставин, що вказували би на існування дійсних, істотних перешкод, що пов'язані із запровадження воєнного стану в Україні та призвели до об'єктивної неможливості звернення із даним позовом у строки встановлені КАС України.
Суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Частиною 1 статті 123 КАС України, передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі вищевикладеного, заявлені позивачем підстави поновлення строку звернення до суду, суд вважає неповажними, в зв'язку із чим позов відповідно до частини 1 статті 123 КАС України слід залишити без руху, з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків.
Згідно із ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч.3 ст.169 КАС, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну адвоката Антоненко Валерія Анатолійовича в інтересах Булент Каліскан громадянина Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Туреччини до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, в особі «Відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Тернівської районної у місті ради», третя особа: Виконавчий комітет Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, в особі служби у справах дітей про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду
- доказів сплати судового збору у розмірі 992,40 грн., за наступними платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
- позовної заяви із зазначенням особи позивача у справі.
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші обставини для поновлення строку та докази на підтвердження таких обставин;
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець