Справа № 336/2125/22
пр. № 2/336/3057/2022
1 липня 2022 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
у складі головуючого судді Щасливої О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та коштів на утримання дружини,
Позивачка звернулася до суду з означеним позовом до відповідача.
В обґрунтування позову зазначила, що з 2017 року перебувала у цивільному шлюбі з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3 , який проживає з неї та знаходиться на її утриманні.
На теперішній час шлюбні відносини між сторонами припинені. Вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, отримує соціальну допомогу, інших видів доходу не має.
Відповідач є працездатною особою, але в добровільному порядку надавати їй належну матеріальну допомогу на її утримання та утримання спільної дитини не бажає.
Позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини із всіх видів доходів батька щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку до її повноліття, а також кошти на її утримання в розмірі 1/4 частини з всіх видів його доходів щомісяця до досягнення дитиною трьох років.
Ухвалою судді від 09.06.2022 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання, в розумінні положень ст.279 ЦПК України, не надходило.
У визначений судом строк відповідно до ст.ст. 191, 278 ЦПК України, відзив на позов не подано, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах, під час яких у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 871 (а.с.8).
Відповідно до ч. 1 ст. 84, ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 77 СК України передбачені способи надання утримання одному з подружжя, зокрема, за рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, в грошовій формі та сплачуються щомісячно.
Згідно з ч. 2 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Позивачка не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, дитина проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні.
Відповідно до ч. 4 ст. 84 СК України, право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню.
Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.
При визначенні розміру аліментів на утримання дружини в силу ст. 80 СК України суд враховує наведені в цій статті обставини і вважає, що домірним буде стягнення коштів на її утримання в обраний нею спосіб.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
При визначенні розміру частки від заробітку позивача суд враховує і встановлене Основним Законом України право кожного на гідний рівень життєдіяльності для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст. 48 Конституції України).
Бере до уваги суд і рівність обов'язків батьків з утримання дитини, що означає однакову участь батьків в утриманні сина, доньки, а не забезпечення цього утримання за рахунок одного з батьків шляхом ущемлення його майнових інтересів, а також інтересів осіб, відповідальність перед якими прямо встановлена законом (непрацездатні батьки, на участь в організації життєдіяльності яких посилається відповідач, інші діти).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Всебічно перевіривши істотні для вирішення спору обставини, суд доходить переконання, що встановлений розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в розмірі 1/4 частини зі всіх доходів відповідача, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, та коштів (аліментів) на утримання дружини у розмірі 1/4 від доходу відповідача до досягнення дитиною трьох буде домірним як майновому і сімейному стану відповідача та і майновому стану позивача.
Судовий збір, від сплати якого за законом звільнено позивача, відповідно до правил цивільного процесуального законодавства належить стягнути з відповідача у доход держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84,180,181, 182, 183, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 77-82, 141, 206, 247, 259, 263-265, 280-282, 273, 284, 352, 354, 430 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходу), щомісяця, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 8 червня 2022 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти (аліменти) на її утримання в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 8 червня 2022 року, та досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.
Допустити негайне виконання рішення, але не більш ніж за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Щаслива