Справа № 308/4883/22
3/308/3205/22
24 червня 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В., розглянувши матеріали у справі про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділу прикордонної служби «Ужгород» 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою : АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЗхРУ № 012095 від 21.04.2022 року вбачається, що 21 квітня 2022 року о 17 год. 00 хв. в ППр «Ужгород» на в'їзд в Україну в автобусі марки «Мерседес» р/н НОМЕР_1 прибув гр. Угорщини, який на паспортний контроль надав закордонний паспорт громадянина Угорщини серії НОМЕР_2 , виданий 10.10.2017 року, дійсний до 28.02.2027 року на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час проведення контролю другої лінії спільно з офіцерами ГОРБ, ВВБ з використанням бази даних «Ризик» встановлено, що вказана особа є громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, своїми діями порушив вимоги ст. 9.12 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 року, ст. 2 Закон України «Про громадянство», ст.4 Конституції України.
Гр. ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту вказаної статті та змісту ч. 4 ст. 55 Конституції України випливає, що воля держави, спрямована на припинення протиправних дій, виражена досить чітко, тому що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе тільки на підставах, установлених у законі. Якщо такі підстави відсутні або якщо вина особи у вчиненні діяння з цих підстав не доведена, особу не може бути піддано будь-якому заходу адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 248 КУпАП передбачено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Диспозицією ст. 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом даного адміністративного проступку є встановлений порядок управління, а також безпека особи, суспільства і держави. Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у перетинанні державного кордону України поза пунктами пропуску, а також у пунктах пропуску через державний кордон України без установлених документів або дозволу відповідних органів державної влади. Під незаконним перетинанням державного кордону громадянами України, іноземними громадянами й особами без громадянства слід розуміти залишення особою території однієї держави і переміщення на територію іншої держави шляхом самовільного (без відповідного документа або відповідного дозволу) перетинання державного кордону України.
Із суб'єктивної сторони незаконне перетинання державного кордону припускає прямий умисел, тобто виражається в умисній формі вини. Особа усвідомлює, що незаконно перетинає кордон і бажає зробити такі протиправні дії.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 при перетині кордону на паспортний контроль пред'явив паспорт громадянина Угорщини, при цьому встановлено, що особа є громадянином України.
Таким чином, встановлено факт наявності у ОСОБА_1 подвійного громадянства, при цьому відсутні відомості про перетинання ним державного кордону поза межами пункту пропуску чи відомостей про підробку пред'явленого ним документу, його недійсність чи інші протиправні ознаки.
При цьому, відповідальність за наявність в особи подвійного громадянства не передбачена диспозицією ч.1 ст.204-1 КУпАП. Факт наявності подвійного громадянства не вказує і про наявність умислу на незаконне перетинання або спробу перетинання державного кордону України.
Пред'явлення документу, який є дійсним не може вважатися порушенням законодавства та не вважається порушенням правил та порядку перетинання державного кордону України.
У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним у порушенні правил перетину державного кордону України в судовому засіданні встановлено не було.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 204, 247, 284 КУпАП, суддя,
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Лемак