Справа № 304/1114/22 Провадження № 2/304/218/2022
27 червня 2022 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Чепурнов В.О., розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач звернулася в суд з вищезазначеним позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 у виконавчому комітеті Новоселицької сільської ради Перечинського району Закарпатської області, про що 20 липня 1991 року складено відповідний актовий запис № 02. Свої вимоги мотивує тим, що 20 липня 1991 року вона уклала шлюб з відповідачем від якого у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 14 травня 2022 року загинув в зоні бойових дій на Сході України. Вказує, що впродовж останніх років спільного проживання сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що у кінцевому рахунку призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Разом вони не проживають понад п'ятнадцять років, кожен з них має протилежні погляди на шлюб та сім'ю, їх погляди на сімейне життя, а також характери не співпадають. За наведених обставин вважає примирення та збереження шлюбу між ними неможливим, а тому просить задовольнити позов.
Дослідивши матеріали позову, суддя зазначає, що в той же час процесуальний закон визначає підсудність справ, встановлюючи відповідні правила визначення суду, котрий має право розглядати справу.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Крім цього положеннями статті 28 ЦПК України передбачено можливість вибору підсудності справ позивачем, частиною другою якої зокрема передбачено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Так, аргументуючи звернення до Перечинського районного суду Закарпатської області з даним позовом, позивач посилається на ч. 2 ст. 28 ЦПК України та вказує, що вона більше п'ятнадцяти років не проживає за місцем реєстрації ( АДРЕСА_1 ), а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 і не має можливості виїхати за місцем реєстрації через воєнні дії у державі.
Відтак, з метою визначення підсудності (за місцем перебування позивача), суддею, у порядку ч. 6, 7 ст. 187 ЦПК України, отримано інформацію про зареєстроване місце проживання позивача ОСОБА_1 , згідно якої у картотеці реєстраційного обліку виконавчого комітету Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області відомості про громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутні.
Так само за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрації місця проживання ГУ ДМС України в Закарпатській області вих. № 317/3346 від 22 червня 2022 року місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим не значиться.
При цьому доказів того, що на утриманні позивача є малолітні або неповнолітні діти, або позивач не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання чи перебування відповідача, до позовної заяви не надано. Також відсутні докази домовленості подружжя (письмова угода, тощо) про можливість розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком не менше шести місяців на рік. Місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.
Враховуючи те, що місце реєстрації проживання як позивача, так і відповідача знаходиться поза межами територіальної підсудності Перечинського районного суду Закарпатської області, підстав для розгляду справи даним судом немає.
Дана справа відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача, а також місцем реєстрації позивача (як зазначено у самому позові).
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
У відповідності до п. 1 ч. 1. ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншого суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Усі справи, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, розглядаються судом за встановленими правилами підсудності, а їх порушення є ознакою незаконності рішення. Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Враховуючи, що поданий позов територіально не підсудний Перечинському районному суду Закарпатської області, а підсудний Баглійському районному суду міста Дніпродзержинська, суддя вважає за необхідне дану цивільну справу передати за підсудністю до вказаного суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Згідно з ч. 2 ст. 32 ЦПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст. 27, 28, 31, 187, 258 - 260, 261, 263, 353 ЦПК України, суддя,
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передати на розгляд до Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська (51909 Дніпропетровська область м. Кам'янське, просп. Конституції, 64).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Чепурнов В. О.