Справа № 936/610/22
Провадження № 3/936/411/2022
29.06.2022 р. смт. Воловець
Суддя Воловецького районного суду Закарпатської області Пелих О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 ., ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , помічника волонтерської діяльності, про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
16.06.2022 року об 16 год. 35 хв. на автодорозі Київ-Чоп М-06, 717 км.+500 м, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Touran» номерний знак « НОМЕР_1 »із ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засідання пояснив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження зазначеної у протоколі про адміністративне правопорушення його відмови відпроходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, про що надав суду письмові пояснення. Враховуючи викладене, просив закрити провадження в адміністративній справі про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи
Згідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч.2 ст.266 КУпАП, передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, виходячи із фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 517261 від 16.06.2022 року, встановлено, що водій ОСОБА_1 16.06.2022 року об 16 год. 35 хв. на автодорозі Київ-Чоп М-06, 717 км.+500 м, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Touran» номерний знак « НОМЕР_1 »із ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
У ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак наркотичного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Лише при наявності усіх зазначених обставин поліцейський може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 року.
У п. 4 Розділу 1 Інструкції вказано, що ознаками наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного спяніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Із доданого до протоколу відеозапису місця події 16.06.2022 р., не вбачається, що водій ОСОБА_1 дійсно мав ознаки наркотичного сп'яніння, зокрема, відсутні докази перебування правопорушника в неадекватному стані, оскільки на вказаному відеозапису не зафіксовано порушення мови, координації рухів та перевірку реакції зіниць очей ОСОБА_1 на світло. Також, встановлено, що ОСОБА_1 безпосередньо не відмовлявся на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння, тобто досліджений відеозапис не містить відомостей про чітку відмову останнього від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Зазначені обставини із врахуванням положень Інструкції та аналізу доказів не можуть розцінюватися як порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, що вказує про відсутність в діях ОСОБА_1 обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шабельник проти України» зазначає, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Таким чином, матеріали справи не містять належних, достатніх та допустимих доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, не містять опису дій водія щодо ухилення від огляду, а один лише протокол про адміністративне правопорушення, складений службовою особою органу поліції, не може вважатися достатнім доказом вини особи без підтвердження даних, зазначених у ньому, іншими належними та допустимими доказами.
Згідно з ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості особи, приходжу до висновку про не доведення наявності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ч.1 ст. 130, ст. ст. 247, ст.283, ст.284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Воловецький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Пелих О.О.