Провадження № 2/225/345/2022
Єдиний унікальний номер № 225/79/22
Дзержинський міський суд Донецької області
Іменем України
30 червня 2022 року Суддя Дзержинського міського суду Донецької області Челюбєєв Є.В.,
перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька та виготовлення документів для виїзду,
30.06.2022 на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про залишення її позову до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька та виготовлення документів для виїзду без розгляду.
В той же час у вказаній заяві ОСОБА_1 містяться висловлювання, які свідчать про недовіру позивача складу суду, який розглядає дану справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 39 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Згідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, існування безсторонності повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
В той же час, відповідно до Висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Самовідвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Положеннями ст. 3 Європейського статуту судді визначено, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким, як неупереджений.
В численних рішеннях ЄСПЛ («Бочан проти України», «Білуха проти України», «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії») Європейський суд наголошує на безсторонності (неупередженості) суддів під час розгляду справ в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції, яка визначається враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного суду, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, чи забезпечував сам суд достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 у своїй заяві фактично висловила недовіру судді Челюбєєву Є.В., з метою усунення будь-яких сумнівів у об'єктивності і неупередженості судді, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36, ст. 39 ЦПК України, суддя вважає заявити по даній цивільній справі самовідвід, а справу передати до канцелярії суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 36,39,40 ЦПК України, суддя,
По цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька та виготовлення документів для виїзду заявити самовідвід.
Цивільну справу передати до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому ст.33 ЦПК України.
Відповідно до ст. 353 ЦПК України вказана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Є.В. Челюбєєв