Справа № 639/5784/21 Номер провадження 22-ц/814/1814/22Головуючий у 1-й інстанції Марченко В.В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
22 червня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.,
суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.
розглянула в порядку письмового провадження у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 листопада 2021 року, в складі судді Марченка В.В., дата виготовлення повного тексту рішення 12 листопада 2011 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 липня 2019 року - з 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) на користь ОСОБА_2 на утримання їх спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - до 1/6 частини всіх видів його заробітку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повнолітнього віку.
В обґрунтування вимог посилався на те, що в нього змінився матеріальний та сімейний стан, народилась в новому шлюбі дитина - ОСОБА_4 , на утримання якого з нього також стягуються аліменти на підставі судового рішення.
Позивач зазначає, що він офіційно не працевлаштований, має нерегулярні тимчасові заробітки, тому необхідним і достатнім розміром аліментів для забезпечення гармонійного розвитку доньки ОСОБА_3 , є 1/6 частина всіх видів його заробітку, що відповідатиме принципу справедливості та балансу інтересів всіх його дітей.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 листопада 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів відмовлено.
Відмова в задоволенні позову обґрунтована відсутністю підстав, з якими сімейне законодавство пов'язує можливість зменшувати розмір присуджених судовим рішенням аліментів.
Не погодившись з даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення його вимог в повному обсязі.
Вважає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що в нього відсутні стабільні заробітки, він не працевлаштований, в його житті відбулись зміни, оскільки він одружився та має в новому шлюбі дитину, на утримання якої сплачує аліменти та забезпечує всім необхідним дружину ОСОБА_5 , з якою разом не проживає.
Розпорядженням Верховного Суду від 25 березня 2022 року №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якої рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.07.2019 року з позивача стягуються аліментами на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку.
Крім того встановлено, шо позивач з 29.03.2019 р. перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 (на даний час шлюбне прізвище- ОСОБА_7 ), від якого спільного сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 29.05.2019 року.
Згідно судового наказу, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова від 14.06.2021 року, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 стягнуто на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі - 960 грн. 50 коп., щомісяця, починаючи з дня подання заяви, тобто з 28.05.2021 року та до досягнення дитиною повноліття.
Згідно розрахункової заборгованості по аліментам, сформованої державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) при примусовому виконанні виконавчого листа 639/4546/2, за ОСОБА_1 заборгованість по аліментам станом на 30.04.2021 року складає 23 684,грн.
Згідно наданих позивачем відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 14.07.2021 року, дохід ОСОБА_1 у 2020 році складав - 1640,87 грн., у 2021 році - складав - 431,03 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що по справі відсутні достатні правові підстави для зменшення розміру аліментів, з наявністю яких положення ст. 192 СК України визначають таку можливість.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду виходячи з наступного.
Так, матеріалами справи доводиться та не заперечується сторонами, що на час розгляду справи про стягнення аліментів, тобто станом на 29.07.2019 р., позивач вже перебував в новому зареєстрованому шлюбі з 29 березня 2019 року з ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_8 ), що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а. с. 25).
ІНФОРМАЦІЯ_6 у них народився син ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а. с. 26).
Таким чином, на час вирішення спору про стягнення аліментів з ОСОБА_1 в розмірі ј частини всіх видів його заробітку на користь ОСОБА_2 на утримання їх спільної доньки ОСОБА_9 , позивач вже перебував в шлюбі та мав на своєму утриманні новонародженого сина ОСОБА_10 .
Статтею 180 СК України визначено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
В пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Виходячи з положень ст. 192 СК України, можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів пов'язана з доведеністю в судовому порядку підстав, а саме - зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому такі зміни мають настати вже після вступу в законну силу рішення про стягнення аліментів.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
В даному випадку до предмета доказування належить факт зміни матеріального або сімейного стану позивача як платника аліментів.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що ті зміни, на які посилається позивач як на підставу зменшення розміру аліментів, мали місце в його житті ще до судового рішення, яким ці аліменти були стягнуті, а відтак не є обставинами, з наявністю яких ст. 192 СК України пов'язує можливість змінити розмір присуджених судом аліментів.
Заявником не надано доказів щодо погіршення свого майнового стану.
В даному випадку, позивач посилався на відсутність в нього матеріальної можливості утримувати доньку ОСОБА_9 згідно до визначеного судовим рішенням розміру аліментів, оскільки втратив можливість мати джерела заробітків через пандемією коронавірусу, наявність якої створює перешкоди для виїзду за кордон, де він мав неофіційні місця свого працевлаштування.
Оцінюючи вказані обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що останні не є в розумні ст. 192 СК України обставинами для зменшення присудженого судом розміру аліментів.
За вказаних обставин, суд першої інстанції вірно вказав про недоведеність позивачем обставин, які б свідчили про зміну його сімейного та матеріального стану, що виключає можливість задоволення заявлених вимог про зменшення розміру стягнутих судовим рішенням аліментів.
Доводи апеляційної скарги вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують та не місять посилання на обставини, з якими процесуальне законодавство пов'язує підстави скасування судового рішення.
Так, посилання апелянта на неможливість перетину кордону через пандемію коронавірусу з 2020 року колегія суддів не бере до уваги, оскільки докази щодо роботи за кордоном не були долучені до матеріалів позовної заяви, і взагалі наявність чи відсутність зазначених документів в даному випадку не є тими обставинами, які відносяться до предмета доказування, оскільки не містять інформації стосовно підстав та предмета позову.
При цьому, звертає на себе увагу та обставина, що і на час вирішення спору про стягнення аліментів на доньку ОСОБА_9 , ОСОБА_1 також не мав офіційного місця роботи, був не працевлаштованим та фактично мав мінливі, нерегулярні заробітки.
Враховуючи, що судом першої інстанції було вірно встановлено обставини по справі, надано правильну правову оцінку зібраним доказам, на підставі яких він дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 30 червня 2022 року.
Судді : Обідіна О.І. Бутенко С.Б. Прядкіна О.В.