печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38308/19-ц
20 липня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Новака Р.В.,
при секретарі судового засідання - Талдоновій М.Є.,
справа № 757/38309/19-ц
учасники справи:
представник позивача: ОСОБА_1
представник відповідача: Климків Л.Я.
розглянувши в порядку позовного (загального) провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Федерації велосипедного спорту України про визнання неправомірними та скасування рішень Президії ФВСУ від 12.07.2019,-
позивач звернувся до суду з позовом до Федерації велосипедного спорту України, в якому просив визнати неправомірним та скасувати рішення ФВСУ від 12.07.2019, яке оформлене протоколом від 12.07.2019.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що є Президентом ФВСУ та до 12.07.2019 перебував на займаній посаді. Проте, 12.07.2019 Віце-Президентом Федерації ОСОБА_4 було організовано та проведено, як головою зборів, засідання Президії ФВСУ, за результатами якого було прийнято низку рішень стосовно позивача, зокрема: надання доручення Дирекції ФВСУ виключити ОСОБА_3 з членів ФВСУ; покладення обов'язків Президента ФВСУ з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 ; скликання позачергової конференції ФВСУ з питання порядку денного - про обрання Президента ФВСУ, які було оформлено протоколом від 12.07.2019. Таке рішення було оформлено протоколом від 12.07.2019, яке він вважає неправомірним та таким, що підлягає скасуванню. Зауважив, що скликання та проведення засідання Президії ФВСУ здійснювалось не уповноваженою особою - Першим віце-президентом ФВСУ ОСОБА_4 Інформацію про місце та час проведення засідання Президії з розгляду скарги ОСОБА_5 має бути розміщена на своєму веб-сайті не менше ніж за тридцять днів до дня проведення. Втім, відповідач не дотримав процедуру скликання засідання Президії, яка передбачена його Статутом. На підставі наведеного, просив позов задовольнити.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.07.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами позовного (загального) провадження.
24.03.2020 від представника відповідача - адвоката Гадомського Д.В. засобами електронного зв'язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість. Представник відповідача також зазначив, що Перший віце-президент ФВСУ ОСОБА_4 , керуючись отриманою від ОСОБА_5 скаргою та підпунктом 8.1.2 Статуту ФВСУ, став уповноваженою особою, яка мала право скликати засідання Президії для розгляду скарги щодо поведінки ОСОБА_3 та викликати позивача та таке засідання. Скарга ОСОБА_5 та запрошення на засідання Президії ФВСУ були надіслані 10.07.2019 на контактний телефонний номер ОСОБА_3 , вказаний у ліцензії Міжнародного союзу велосипедистів через додаток Telegram.
Представник позивача у своїх поясненнях зазначив, що наказом №2 від 22.02.2019 було затверджено склад Президії ФВСУ у наступному складі: ОСОБА_3 (Президент), ОСОБА_4 (Перший віце-президент), ОСОБА_6 (Генеральний директор), ОСОБА_13 (Генеральний секретар), ОСОБА_7 (Голова комісії атлетів), ОСОБА_8 (Голова антидопінгової комісії), ОСОБА_14 (Голова комісії суддів), ОСОБА_15 (державний тренер з велосипедного спорту), ОСОБА_9 (Головний тренер (МТБ), ОСОБА_10 (Головний тренер (трек), ОСОБА_11 (член Президії - відповідальний за напрямок шосе).
Наказом №3 від 08.07.2019, члени Президії ФВСУ ОСОБА_9, ОСОБА_10 були виключені зі складу Президії Федерації, а замість них було включено ОСОБА_6 , ОСОБА_12 . Зазначений наказ було оприлюднено на сайті відповідача до дати проведення засідання Президії ФВСУ.
Суд, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 20 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», Спортивні Федерації (асоціації, спілки, об'єднання тощо) (далі - спортивні Федерації) - громадські об'єднання фізкультурно-спортивної спрямованості, основними завданнями яких є: забезпечення інтересів членів відповідних спортивних федерацій у сфері спорту, в тому числі сприяння захисту їх соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних та інших інтересів; сприяння розвитку відповідного виду (видів) спорту шляхом участі у розробленні та виконанні відповідних програм; залучення різних груп населення до фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності; сприяння підготовці спортсменів національних збірних команд та забезпечення їх участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях; організація та проведення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів; участь у здійсненні кадрового забезпечення розвитку відповідного виду (видів) спорту; сприяння розвитку міжнародного співробітництва у сфері фізичної культури і спорту.
Спортивною федерацією осіб з інвалідністю є спортивна федерація, в яку об'єднуються особи з інвалідністю з певною вадою здоров'я задля розвитку видів спорту осіб з інвалідністю.
Спортивні Федерації діють на підставі статуту.
У найменуванні спортивної Федерації зазначається вид спорту, розвитку якого вона сприяє. У найменуванні спортивної Федерації осіб з інвалідністю зазначається відповідна вада здоров'я.
Спортивні Федерації можуть мати всеукраїнський або місцевий статус.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, може надати спортивній Федерації статус національної спортивної Федерації.
За частинами 1, 3, 5 ст. 1 Закону України «Про громадські об'єднання», громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Громадська, організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
За нормами ст. 3 Закону України «Про громадські об'єднання», останні утворюються і діють на принципах, зокрема, добровільності, самоврядності, рівності перед законом.
Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому, а самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом.
Згідно з пунктом 1.1. Статуту ФВСУ (в редакції від 20.11.2015 (далі - Статут), ФВСУ - є всеукраїнською громадською організацією спортивної спрямованості, яка об'єднує спортсменів, тренерів, суддів, інших фахівців в досягненні мети і завдань, передбачених цим Статутом.
Відповідно до пункту 1.2. Статуту, Федерація діє на засадах добровільності, спільності інтересів, рівноправності її членів (учасників), самоврядування, законності та гласності, обов'язковості виконання рішень, прийнятих згідно зі Статутом.
Пунктом 1.3. Статуту передбачено, що Федерація є всеукраїнською громадською організацією зі статусом юридичної особи, діяльність якої поширюється на територію всієї України. Федерація створена та здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України «Про громадські об'єднання» та «Про фізичну культуру і спорт», інших законів та нормативно-правових актів України, а також цього Статуту.
Пунктом 5.1. Статуту визначено, що органами управління Федерації є: Конференція; Президія; Президент; Перший віце-президент; Дирекція; Ревізійна комісія.
Відповідно до пункту 5.3.1. Статуту, Керівним органом Федерації в період між Конференціями є Президія Федерації, очолювана Президентом Федерації.
Згідно пункту 5.3.2. Статуту, до складу Президії Федерації входять Президент, Перший Віце-Президент, Генеральний директор, Генеральний секретар, голова комісії атлетів, голова антидопінгової комісії, голова колегії суддів, державний тренер з велосипедного спорту (за посадою), а також особи, призначені особисто Президентом Федерації у кількості, що не може перевищувати три особи.
Відповідно до пункту 5.4.6. Статуту, Президент Федерації організовує підготовку засідань Президії Федерації та Конференцій, скликає засідання Президії.
Пунктом 5.5.4. Статуту встановлено що, на час відсутності Президента Федерації та в межах наданих повноважень, Перший віце-президент за дорученням Президента виконує його повноваження.
Відповідно до пункту 5.2.3. Статуту, Конференція вважається правомочною, якщо на ній присутні більше половини обраних делегатів. Делегатом на Конференції може виступати дієздатна фізична особа, яка досягла 18 років та має повноваження, підтверджені належним чином. Повноваження, обрання та норми представництва делегатів визначається та затверджується Президією Федерації. Президент Федерації є делегатом на Конференцію за посадою.
Згідно до пункту 5.2.2. Статуту, про місце, дату та час проведення, проект порядку денного Конференції, Президія Федерації інформує членів (розміщує інформацію на веб-сайті Федерації) не пізніше ніж за 30 днів до початку Конференції.
Отже, зі змісту положень Статуту відповідача вбачається, що:
- членами Федерації можуть бути виключно фізичні особи, які здійснюють своє членство індивідуально, а не через будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб;
- Президія Федерації має визначити та затвердити повноваження, порядок та норми представництва делегатів на позачергову Конференцію;
- Президент Федерації є делегатом на Конференцію;
- Інформацію про місце, дату та час проведення, проект порядку денного Конференції, Президія Федерації повинна розмістити на веб-сайті Федерації.
Згідно п. 5.4.6 Статуту, Президент Федерації організовує підготовку засідань Президії Федерації та Конференцій, скликає засідання Президії.
Згідно п. 5.5.4 Статуту, на час відсутності Президента Федерації та в межах наданих повноважень, Перший віце-президент за дорученням Президента, виконує його повноваження.
Отже, системний аналіз зазначених положень Статуту дає підстави для висновку, що саме на Президента покладені повноваження щодо скликання та проведення засідань Президії ФВСУ; призначення до її складу осіб, у кількості, що не може перевищувати три особи, при цьому не встановлено будь-якого іншого порядку у разі надходження скарги на дії, бездіяльність або рішення Президента.
Пунктом 5.3.4 Статуту ФВСУ встановлено, що засідання вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів Президії.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом № 2 від 22.02.2019, було затверджено склад Президії ФВСУ у наступному складі: ОСОБА_3 (Президент), ОСОБА_4 (Перший віце-президент), ОСОБА_6 (Генеральний директор), ОСОБА_13 (Генеральний секретар), ОСОБА_7 (Голова комісії атлетів), ОСОБА_8 (Голова антидопінгової комісії), ОСОБА_14 (Голова комісії суддів), ОСОБА_15 (державний тренер з велосипедного спорту), ОСОБА_9 (Головний тренер (МТБ), ОСОБА_10 (Головний тренер (трек), ОСОБА_11 (член Президії - відповідальний за напрямок шосе).
Проте, наказом №3 від 08.07.2019, члени Президії ФВСУ ОСОБА_9, ОСОБА_10 були виключені зі складу Президії Федерації, а замість них було включено ОСОБА_6 , ОСОБА_12 .
Зазначений наказ не було визнано недійсним, він є чинним, його було оприлюднено на сайті відповідача до дати проведення засідання Президії ФВСУ, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні, в зв'язку з чим твердження про його недостовірність є безпідставними.
В судовому засіданні представник відповідача стверджував про те, що про дату, місце та час проведення засідання Президії ФВСУ та про зміст скарги ОСОБА_5 , позивача було повідомлено належним чином (через додаток Telegram), на підтвердження чого було додано скан-копію запрошення від 10.07.2019 року за підписом ОСОБА_4 , скріншоти повідомлень в кількості трьох штук на телефонний номер НОМЕР_1 через додаток Telegram.
Як вбачається з протоколу Президії ФВСУ від 12.07.2019, в порядку, передбаченому п. 8.1.2 Статуту Федерації, здійснено виклик ОСОБА_3 для участі в розгляді скарги. ОСОБА_3 для участі в розгляді скарг не прибув, був повідомлений письмово 10.07.2019 року, про причини неприбуття не повідомив.
Згідно з правовою позицією судових палат у цивільних та господарських справах ВСУ, яка викладена в постанові №6-143цс14 від 17.12.2014, вбачається, що за загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей.
Зазначена правова позиція підтверджена судовою палатою у цивільних справах ВСУ, яка викладена у постанові №6-813цс15 від 02.09.2015.
Спосіб повідомлення - це певна дія чи прийом для досягнення певного результату (мети): письмове чи усне повідомлення; повідомлення засобами поштового зв'язку чи електронного зв'язку (e-mail); телефонного зв'язку, смс, факсимільного зв'язку та інших засобів комунікацій.
Пунктом 8.1.2 Статуту, на який є посилання у протоколі засідання Президії ФВСУ від 12.07.2019 не встановлений конкретний спосіб повідомлення Президента ФВСУ, членів Президії ФВСУ та скаржника про дату, час та місце проведення засідання.
Також, представником відповідача до матеріалів справи не додано повідомлення позивача про дату, час та місце проведення засідання, як це зазначено в протоколі від 12.07.2019.
Надані представником відповідача докази, за своєю природою є електронними доказами та лише за певних обставин можуть бути визнані електронними доказами про повідомлення, здійснене іншими засобами комунікації, а не письмовим повідомленням.
З наданих представником відповідача скан-копій не можна визначити, що запрошення від 10.07.2019 за підписом ОСОБА_4 було підписано саме зазначеною особою ЕЦП, також, як і сама скарга ОСОБА_5 , та що позивач був обізнаний зі змістом зазначених повідомлень.
Твердження представника відповідача про те, що скарга ОСОБА_5 містить чіткі вказівки на дії позивача у вигляді публічних образливих та загрозливих коментарів у мережі Facebook; що позивач був обізнаний зі змістом скарги, оскільки навколо публічних висловів позивача писали провідні українські ЗМІ; що під час розгляду скарги були досліджені усі докази неетичної поведінки позивача (коментарі позивача у соціальній мережі Facebook та тексти інтерв'ю позивача), не може братися судом до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 34 Конституції України, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Відповідно до ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_5 , в ній чітко не зазначено, які саме висловлювання позивача є образливими та загрозливими, не вказані дані висловлювання і в протоколі від 12.07.2019.
Також, до матеріалів справи не надано доказів того, що саме позивачем були розміщені такі висловлювання в мережі Facebook.
Щодо посилань на провідні українські ЗМІ, то як вбачається зі змісту розміщеної інформації, представником відповідача не доведено, що позивач є автором даної інформації, в зв'язку з чим не може нести відповідальність за поширення будь-якої оприлюдненої інформації.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що ані відповідачем, ані будь-якою іншою особою, яка вважає, що позивачем було здійснено оприлюднення образливого та загрозливого висловлювання, не було подано жодного позову щодо спростування цієї інформації та відсутнє судове рішення щодо цього.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем при проведенні 12.07.2019 засідання Президії, допущено ряд порушень вимог чинного законодавства та вимог Статуту відповідача, в зв'язку з чим рішення Президії Федерації велосипедного спорту України від 12.07.2019 прийнято з порушенням вимог Закону України «Про громадські об'єднання», Статуту Федерації велосипедного спорту України та законних прав позивача, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені та документально підтверджені виплати з оплати судового збору у сумі 768,40 грн.
На підставі викладено та керуючись Законом України «Про фізичну культуру і спорт», Законом України «Про громадські організації», ст.ст. 4, 5, 11, 12, 13, 76-81, 263-265, 268, 272, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Федерації велосипедного спорту України про визнання неправомірними та скасування рішень Президії ФВСУ від 12.07.2019 - задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати рішення Президії Федерації велосипедного спорту України від 12.07.2019, оформленого протоколом від 12.07.2019.
Стягнути з Федерації велосипедного спорту України на користь ОСОБА_3 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 .
відповідач: Федерація велосипедного спорту України, адреса: 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 42, ЄДРПОУ 16485577.
Суддя Р.В. Новак