ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 755/5817/20
провадження № 2/753/2712/22
"04" квітня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Проценко Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ПрАТ „ДТЕК Київські електромережі" до ОСОБА_1 про стягнення коштів за не обліковану електроенергію,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів за не обліковану електроенергію.
4.05.2020 року ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Чех Н.А. було направлено дану цивільну справу до Дарницького районного суду м. Києва за територіальною підсудністю (а.с.44-45) на підставі ч.1, ст.27 ЦПК України, так як відповідач ОСОБА_1 є зареєстрованою в АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Дарницького району м. Києва (а.с.43).
В судовому засіданні суд поставив на обговорення питання про повернення даної цивільної справи за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва, оскільки вона була направлена до Дарницького районного суду м. Києва з порушенням вимог ст.30 ЦПК України. Тому вказані обставини виключають можливість розгляду даної цивільної справи в Дарницькому районному суді м. Києва.
Вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає необхідним направити дану цивільну справу за виключною підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва з наступних підстав.
Згідно ч.1, ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Як роз'яснює п.42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України №3 від 1.03.2013 року „Про деякі питання юрисдикції загальних судів тавизначення підсудності цивільних справ" виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Як встановлено у судовому засіданні, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів за не обліковану електроенергію. Як вбачається з тексту позову відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем ПрАТ „ДТЕК Київські електромережі" за користування не облікованої електроенергії в квартирі АДРЕСА_2 (а.с.2-4). На підтвердження вказаних обставин позивач надав акт про порушення №049862 (а.с.19) та акт про усунення порушення ПКЕЕ (ПКЕЕН) (а.с.21), де зазначено саме вказана адреса. Квартира АДРЕСА_2 територіально знаходиться в Дніпровському районі м. Києва.
За змістом Постанови Верховного Суду у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 року у справі №638/1988/17, провадження №61-30812св18 регламентовано, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина 1 статті 114 ЦПК України в редакції 2004 року). Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири, тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно. З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання нерухомого майна має пред'являтись за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Приймаючи до уваги предмет позовних вимог - стягнення коштів за не обліковану електроенергію при користуванніквартирою АДРЕСА_2 , суд приходить до висновку, що предмет позову відноситься до виключної підсудності, оскільки він виник щодо права особи та/або її відповідальності за користування нерухомим майном у вигляді квартири, що регламентується ч.1, ст.30 ЦПК України, тому дана цивільна справа може бути розглянута виключно за місцем знаходження нерухомого майна, вказаної квартири, тобто Дніпровським районним судом м. Києва. Посилання судді Дніпровського районного суду м. Києва Чех Н.А. у своїй ухвалі при визначенні підсудності на ч.1, ст.27 ЦПК України є безпідставними та необгрунтованими.
Згідно ч.2, ст.31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
Аналізуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що вказану цивільну справу необхідно повернути до Дніпровського районного суду м. Києва за виключною підсудністю, оскільки вона не підсудна Дарницькому районному суду м. Києва.
Таким чином, оцінюючи всі описані обставини, суд приходить до висновку, що підстави для розгляду даної цивільної справи в Дарницькому районному суді м. Києва відсутні, а сама справа передана з порушенням ст.27, ч.1; ст.30; 31 ЦПК України, тому її необхідно повернути до Дніпровського районного суду м. Києва для розгляду по суті в порядку виключної підсудності.
Керуючись ст.27, ч.1; ст.30; 31 ЦПК України, Постановою Верховного Суду у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 року у справі №638/1988/17, провадження №61-30812св18, п.42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України №3 від 1.03.2013 року „Про деякі питання юрисдикції загальних судів тавизначення підсудності цивільних справ",
Повернути цивільну справу за позовом ПрАТ „ДТЕК Київські електромережі" до ОСОБА_1 про стягнення коштів за не обліковану електроенергію до Дніпровського районного суду м. Києва для розгляду по суті за правилами виключної підсудності.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя :