Справа № 703/1015/22
2-о/703/53/22
27 червня 2022 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Биченка І.Я.
за участю секретаря судового засідання Педоренко П.Д.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Смілі в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування заяви зазначив він з 1972 по 1976 рік навчався у Кутаїському горному технікумі Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти ГРСР за спеціальністю промислове і цивільне будівництво. По закінченню навчання він отримав диплом НОМЕР_1 від 01 квітня 1976 року. В отриманому дипломі його по-батькові зазначене російською мовою як « ОСОБА_2 » і « ОСОБА_3 ».
В подальшому він працевлаштувався, в зв'язку з чим йому була оформлена та видана трудова книжка НОМЕР_2 від 29 листопада 1978 року. У ній по-батькові заявника російською мовою зазначено як « ОСОБА_4 », а ім'я « ОСОБА_5 ».
Однак, у свідоцтві про народження і у виданому на підставі нього паспорті громадянина України ім'я та по-батькові заявника українською мовою зазначено як « ОСОБА_6 », по-батькові « ОСОБА_7 ».
Під час звернення до Смілянського відділу обслуговування громадян ГУПФУ України в Черкаській області з питання призначення пенсії йому було повідомлено про неможливість оформлення документів для призначення пенсії в зв'язку з існуючими розбіжностями в його паспорті, дипломі і трудовій книжці. В зв'язку з цим йому було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного трудового стажу.
В зв'язку з цим ОСОБА_1 просив встановити факт належності йому трудової книжки і диплома.
В судове засідання учасники справи не з'явились.
Представник заявника - адвокат Терещенко С.І. направив до суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності та відсутності заявника та встановити викладені у заяві факти. Повноваження представника підтверджуються наявним у матеріалах справи ордером серії СА № 1028971 від 09 травня 2022 року.
Заінтересована особа свого представника в судове засідання не направила, хоча про місце, день і час розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням. До суду надійшли письмові пояснення ГУ ПФУ в Черкаській області, в яких представник просить відмовити у задоволенні заяви і зазначає, що встановлення факту, що має юридичне значення, можливе лише за умови, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Для вирішення питань щодо внесення виправлень до трудової книжки Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджених наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993, передбачений несудовий порядок внесення змін та виправлень, що не позбавляє заявника права звернутися до підприємства за останнім місцем роботи щодо внесення виправлень у трудову книжку. Аналогічні положення щодо правил заповнення трудових книжок містились і в Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, в організаціях, затвердженій постановою № 162 від 20.06.1974. Щодо встановлення факту належності диплому, то зазначив, що порядок підтвердження наявного трудового стажу передбачений Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, який передбачає декілька альтернативних способів підтвердження трудового стажу, в тому числі і шляхом надання довідок про періоди навчання та закінчення навчального закладу. Вказав, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти.
За таких обставин суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Квілішорі Цхалтубського району Грузинської ССР народився російською мовою « ОСОБА_1 ».
З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 07 вересня 2004 року Куйбишевським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, вбачається, що заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Квілішорі Цхалтубського району, Грузія, його ПІБ українською мовою записано як « ОСОБА_1 », російською - « ОСОБА_1 ».
Відповідно до копії довідки №27121 про присвоєння ідентифікаційного номеру, виданої 22.09.1997, ОСОБА_1 одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .
Як встановлено з диплому НОМЕР_1 , виданого 01 квітня 1976 року, його видано мовою оригіналу « ОСОБА_1 в том, что он в 1972 году поступил в Кутаисский горный техн. Минист. высш. и средн. спец. образ. ГССР и в 1976 году окончил полный курс названого техникума». При цьому, в графі про присвоєння кваліфікації зазначено, що «решением Государственной квалификационной комисии от 26 февра. 1976 года ОСОБА_1 присвоєна квалификация техник-строитель».
Згідно з копією трудової книжки НОМЕР_2 , заповненої 29 листопада 1978 року, прізвище, ім'я та по батькові власника трудової книжки записано російською мовою « ОСОБА_1 », дата рождения - ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіта - середня спеціальна, професія спеціальність - «техник-строит.».
Згідно з відповіддю відділу обслуговування громадян № 7 (сервісний цент) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Черкаській області на ім'я ОСОБА_1 його повідомлено, що він має лише 14 років 1 місяць 19 днів страхового стажу при вимозі частиною першою статті 26 Закону № 1058 не менше 15 років, тому право на призначення пенсії за віком в Управлінні відсутнє. Зазначено, що до страхового стажу не зараховано період роботи, записаний в трудовій книжці НОМЕР_2 , дата заповнення 29.11.1978, оскільки на першій сторінці ім'я по батькомі не відповідає паспортним даним.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України).
За змістом п.6 ч.1, ч.2 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За правовими позиціями Верховного Суду щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім'я, по- батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище якої, зазначені в документі, не збігаються з прізвищем цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Правовстановлюючий документ - документ, який підтверджує права особи, зокрема, права власності на майно (державний акт на право власності на земельну ділянку, договір дарування, договір купівлі-продажу, свідоцтво на право власності тощо). Суд може встановлювати також факти належності особі інших правовстановлюючих документів, наприклад: архівної довідки про трудову діяльність на підприємстві та розмір оплати праці, довідки про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, трудової книжки, заповіту, страхового свідоцтва, ощадної книжки тощо.
Сукупність зазначеного, а саме співпадання прізвища та імені та співзвучність по-батькові заявника, зазначеного у дипломі та трудовій книжці, із даними, зазначеними у паспорті та свідоцтві про народження, а також повне співпадання дати і місця народження, отриманої освіти, оригіналів документів у заявника, підтверджує той факт, що досліджена судом трудова книжка і диплом дійсно належить заявнику.
Щодо заперечнь заінтересованої особи, то суд зазначає наступне.
Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту мають бути зазначені причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.
Згідно частини другої статті 294 ЦПК України з метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Відповідно до пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Із записів у трудовій книжці заявника встановлено, що він з 02.12.1998 року по 14 травня 2015 року працював заступником директора ПП «ТСГ», що є останнім місцем його роботи.
За від остями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що перебувають в вільному доступіПП «ТСГ» припинило свою діяльність.
З огляду на це на даний час змінити запис у трудовій книжці у позасудовому порядку неможливо, оскільки приватне підприємство припинило свою діяльність
Посилання заінтересованої особи на те, що порядок підтвердження наявного трудового стажу передбачає декілька альтернативних способів його підтвердження, в тому числі шляхом подання довідок про періоди навчання та закінчення навчального закладу також не заслуговують на увагу, оскільки у виниклих правовідносинах йдеться не про підтвердження певного стажу заявника за допомогою певних доказів, а про належність йому диплому, в якому вже зазначені вказані відомості.
Що стосується доводів про те, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, то в даному випадку встановлюється факт належності особі документу, який вже підтверджує і факт закінчення учбового закладу і факт одержання відповідної освіти. Заінтересована особа помилково ототожнюю встановлення факту належності особі диплому із встановленням факту про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, які за своєю суттю є різними.
Таким чином, встановлення факту, про який просить заявник, згідно із законом породжує для нього юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, в даному випадку реалізація своїх пенсійних прав.
В даному випадку рішення суду не змінює собою документа, який виданий підприємством, на якому працював заявник, а також, у якому він навчався, а лише підтверджує належність таких документів заявнику, що у подальшому надасть йому можливість на виникнення, зміну та припинення охоронюваних законом прав, свобод та інтересів, а також здійснення особистих майнових прав, які належать йому відповідно до положень ст. 46 Конституції України.
Оскільки в позасудовому порядку заявник позбавлений можливості встановити наведені факти, а встановлення цих фактів має для нього юридичне значення, суд вважає за можливе задоволити його заяву в повному обсязі.
Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі наведеного, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 315, ст. 4, 10, 247, 264, 265, 273, 293, 315, 317 ЦПК України, суд
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволити повністю.
Встановити факт, що диплом НОМЕР_1 , реєстраційний номер 4476, від 01 квітня 1976 року, виданий Кутаїським горним технікумом Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти ГРСР за спеціальністю промислове і цивільне будівництво на ім'я російською мовою « ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 », а також видана 29 листопада 1978 року на ім'я російською мовою « ОСОБА_1 » трудова книжка НОМЕР_6 належить ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 01 липня 2022 року.
Учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
заінтересована особа - Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області, місце знаходження: м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538.
Суддя І.Я. Биченко