Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4333/21
Провадження 1-кп/711/131/22
28 червня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
Головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі судових засідань: ОСОБА_2
за участі
прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси, кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187, ч.3 ст.185 КК України,
із участю в судовому розгляді:
обвинуваченого - ОСОБА_6
потерпілого - ОСОБА_7
До Придніпровського районного суду міста Черкаси із Черкаської окружної прокуратури надійшли кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєсту досудових розслідувань за № 12021250310001442 від 02.06.2021 року відносно ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та № 12021250310002054 від 26.07.2021 року відносно ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор надала суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 на 60 діб, яке мотивоване тим, що метою застосування до ОСОБА_6 виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від суду; 2) незаконно впливати на потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Як встановлено, обвинувачений ніде не працює, не має власної сім'ї, дітей, утриманців, не має власного місця мешкання, тобто у нього відсутні міцні соціальні зв'язки у місті постійного проживання. Сторона обвинувачення вважає, що існує високий ризик втечі обвинуваченого та як наслідок ухилитися від правосуддя. Оцінка такого ризику, відповідно до практики ЄСПЛ має проводитися із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловирогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик можливого переховування від суду полягає в тому, що ОСОБА_6 не має постійного місця проживання, власного джерела доходів, неодружений, в разі необрання йому запобіжного заходу, останній усвідомлюючи те, що він обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на стрк від трьох до семи років, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, змінити місце проживання чи виїхати за кордон.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечував щодо можливості продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб обвинуваченому ОСОБА_6 .
Захисник ОСОБА_5 щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 діб, просив відмовити. Просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 з тримання під вартою на домашній арешт зі встановленням певних обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_6 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив відмовити. Змінити з тримання під вартою на домашній арешт зі встановленням певних обов'язків. Повідомив, що хоче призватися до лави Збройних сил захищати Україну.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.
Статтею ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Враховуючи викладене, суд вважає, що на даний час ризики наведені ст.177 КПК України продовжують існувати, а тому з додержанням правил, передбачених розділом ІІ КПК України, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 на 30 діб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 331, 369-372,376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 185 КК України строком на 30 днів, тобто до 28 липня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.
Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 01.07.2022 року о 10 год.20 хв.
Головуючий: ОСОБА_1