Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/3521/21
номер провадження 1-кп/695/175/22
Номер рядка у звіті 11
01 липня 2022 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглядаючи в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021250370000711 від 11.07.2021 р. по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_5 строком на 60 діб, оскільки раніше встановлені ризики продовжують існувати на даний час та не зменшилися.
Потерпіла підтримала клопотання прокурора.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 проти продовження запобіжного заходу заперечував, вказав, що вина його підзахисного не доведена, тому відсутні підстави тримати його під вартою, просив застосувати до обвинуваченого домашній арешт з носінням засобів електронного контролю.
Обвинувачений підтримав думку захисника та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки в нього є хвора мама та він має сталі соціальні зв'язки.
Суд, заслухавши думку учасників провадження щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. При цьому суд враховує, що судове рішення щодо обрання та продовження запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного чи обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Враховуючи правову позицію, викладену в п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд розглядає можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу суд враховує той факт, що ОСОБА_5 не має стійких соціальних зв'язків: офіційно не одружений, не працює, не має на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб (підтверджень перебування на його утриманні матері або інших осіб суду не надано). Вмежах строку дії запобіжного заходу відсутня можливість завершити судовий розгляд справи, докази по справі досліджені не в повному обсязі, допитані не всі свідки, на час розгляду справи продовжують існувати такі ризики: перебуваючи на волі обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватися від суду з метою уникнення покарання.
Будь яких доказів, що змінились обставини та відпала необхідність в застосуванні саме тримання під вартою ОСОБА_5 суду не надано.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність продовження застосованого до обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для нейтралізації зазначених вище ризиків, тому необхідно продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів.
Керуючись ст.ст. 183, 194, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити попередній - тримання під вартою та продовжити його строком до 60 днів, а саме - до 29.08.2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 7 днів.
Суддя ОСОБА_1