01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
06.08.07 Справа № 20/205-07
За позовом
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква, Київська область
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрея», м. Біла Церква, Київська область
про
стягнення 7698,81грн.
Суддя Іваненко Я.Л.
В засіданні приймали участь:
від позивача
ОСОБА_1., паспорт СН НОМЕР_1виданий 11.12.97р.
від відповідача
не з'явився
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква, Київська область (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрея», м. Біла Церква, Київська область (надалі - відповідач) про стягнення 7698,81грн., з яких 5859,06грн. основного боргу, 1171,81грн. штрафу, 521,46грн. інфляційних втрат та 146,48грн. три відсотки річних.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.05.2007р. розгляд справи було призначено на 11.06.2007р. Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача в судові засідання.
Ухвалою заступника голови господарського суду Київської області від 23.07.07р. строк вирішення спору продовжено на один місяць до 29.08.2007р.
Судом було зроблено запит від 11.06.2007р. до Білоцерківської РДА Київської області щодо включення відповідача до ЄДРПОУ, його юридичної адреси та можливої зміни місцезнаходження.
Як вбачається з відповіді першого заступника голови Білоцерківської РДА №06-23-1748 від 02.08.07р. та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 31.07.07р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Астрея» значиться в ЄДР за номером 32803725 з місцезнаходженням -09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 48, кв. 89.
Позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог №4/22 від 09.07.07р. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором №12 від 16.01.2006р. та просить стягнути з відповідача 5859,06грн. основного боргу, 1171,81грн. штрафу, та збільшений розмір інфляційних втрат та річних в сумі відповідно -556,61грн. та 163,25грн.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце проведення судових засідань відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. за № 75, що підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області та відповідною відміткою на перших примірниках ухвал суду від 29.05.07р., 11.06.07р., 09.07.07р., 23.07.07р., в судові засідання 11.06.07р., 09.07.07р., 23.07.07р. та 06.08.07р. свого представника не направив, відзиву та витребуваних ухвалами суду документів без поважних причин не надав. Тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Астрея» (замовник) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1(виконавець) 16.01.2006р. було укладено договір №12 (надалі - Договір), відповідно до умов якого виконавець надає замовнику юридичну допомогу по стягненню дебіторської заборгованості з Приватного підприємства «Аква-Плюс» (боржник) за договором №66 від 09.08.2004р., що включає в себе: юридичні консультації щодо стягнення заборгованості; підготовку юридичних і бухгалтерських документів для: досудового врегулювання спору, звернення з позовом до суду, виконання судового рішення; представництво інтересів замовника в суді та Державній виконавчій службі.
На виконання умов Договору позивачем було підготовлено позовні матеріали, які направлено до господарського суду Миколаївської області.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.06.2006р. у справі №17/228/06 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Приватного підприємства «Аква-Плюс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрея» (представником якого в судовому засіданні був ОСОБА_1.) 10432,80грн. основного боргу, 2295,22грн. збитків від інфляції, три відсотки річних в розмірі 521,64грн., пеню в розмірі 3042,20грн. та державне мито в розмірі 162,92грн. і 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
18.07.2006р. до Державної виконавчої служби у Ленінському районі м. Миколаєва було надіслано заяву №47 від 17.07.2006р. про примусове виконання зазначеного рішення та наказ господарського суду.
Державною виконавчою службою у Ленінському районі м. Миколаєва було винесено постанову від 24.07.2006р. про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до п. 3.1. Договору за виконання цього Договору замовник сплачує виконавцеві суму, що рівна сумі додатково стягнутих коштів з боржника, і встановлюється шляхом визначення різниці між сумою боргу, вказаною у судовому рішенні, і сумою дебіторської заборгованості боржника у відповідності до первинних бухгалтерських документів замовника щодо яких виконувався цей Договір.
Відповідно до п. 3.6. Договору розрахунок за Договором замовник проводить протягом 10 календарних днів з моменту виконання цього Договору. При цьому, договір вважається виконаним у повному обсязі, згідно з п. 2.3. Договору, у разі повернення заборгованості замовнику у повному обсязі на будь-якій стадії врегулювання спору з моменту укладення цього Договору, або порушення виконавчого провадження зі стягнення боргу у Державній виконавчій службі.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач умови Договору не виконав, за надані позивачем послуги не розрахувався, у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість на загальну суму 5859,06грн. (різниця між сумою, вказаною в судовому рішенні 16291,86грн. та сумою основного боргу 10432,80грн.).
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Одним із основних видів господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання. А згідно ст.174 ГК України господарські зобов'язання виникають із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 175 ГК України зазначається, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Крім того, відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5859,06грн. заборгованості є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.
Відповідач своїми процесуальними правами, наданими йому ГПК України, не скористався, в судові засідання без поважних причин не з'явився, заперечень щодо суми заборгованості перед позивачем і доказів її відсутності (повного (часткового) погашення) не надав.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а відповідно до частини першої ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах та порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як зазначається в ч. 4 ст. 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 3.7. Договору, за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим Договором замовник сплачує виконавцеві штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу, що за розрахунком позивача становить 1171,81грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню.
Крім того, відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції з прострочених відповідачем сум в розмірі 556,61 грн. та три відсотки річних, розмір яких, згідно розрахунку позивача, становить 163,25грн. (з 04.08.2006р. -тобто, згідно з п. 3.6. Договору через 10 днів з дня прийняття Державною виконавчою службою постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.07.06р.), що є обґрунтованим, правомірним та підлягає задоволенню.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5859,06грн. основного боргу, 1171,81грн. штрафу, 556,61грн. втрат від інфляції та 163,25грн. трьох відсотків річних є обґрунтованими, правомірними, документально підтвердженими, не спростованими відповідачем, а тому підлягають задоволенню.
На підставі ст.49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрея» (09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, б. 48, кв. 89, код 32803725) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 5859,06грн. (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять грн. 06коп.) основного боргу, 1171,81грн. (одну тисячу сто сімдесят одну грн. 81коп.) штрафу, 556,61грн. (п'ятсот п'ятдесят шість грн. 61коп.) інфляційних втрат, 163,25грн. (сто шістдесят три грн. 25коп.) трьох відсотків річних та судові витрати: 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 102грн. державного мита.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Іваненко Я.Л.