Справа № 22 -6123 2006 р. Голов.в 1-й інстан.Назаренко Г.В.
Категорія 21 " Доповідач Пономарьова О.М..
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.
20 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пономарьової О.М.
суддів Соломаха Л.., Лук'янової С.В.,
при секретарі Миснянко М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 17 квітня 2006 року, -
встановив:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області звернулось до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 17 квітня 2006 року , яким на користь ОСОБА_1 з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області стягнуто 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Кіровське Донецької області просило скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки судом не враховані всі обставини справи, позивач не довів втрати морального характеру, рішення суду грунтується лише на поясненнях позивача, висновок МСЕК про заподіяння позивачу моральної шкоди відсутній. Крім того, п. 27 ст.77 Законом України « Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена норма Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Позивач просив погодитись з рішенням суду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 1981 року працював на підприємствах вугільної промисловості на шкідливих роботах і отримав професійне захворювання, що підтверджено актом розслідування професійного
захворювання. Висновком МСЕК від ЗО вересня 2003 року йому перше встановлено 30% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням. 21 вересня
2004 року позивачу встановлено 40 % втрати професійної працездатності, а 15 вересня
2005 року - 50 % втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним
захворюванням і він визнаний інвалідом 3 групи . До таких наслідків призвели шкідливі
умови праці і позивачу цим заподіяна моральна шкода, яку відповідач в добровільному
порядку не бажає відшкодовувати.
За змістом ст.ст. 1,21,28,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності."
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань ОСОБА_1, перебування останнього на лікуванні у зв'язку з профзахворюванням, наслідки професійного захворювання, погіршення стану здоров'я позивача, порушення нормального укладу життя й з дотриманням вимог ч.З ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які' спричинили втрату працездатності" визначив таке відшкодування в розмірі 20000 грн..
При встановленні зазначених фактів і ухваленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги не є переконливими і не спростовують висновків суду.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд апеляційний суд не вбачає.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області відхилити.
Рішення Кіровського міського суду Донецької області від 17 квітня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .
Головуючий :
Судді :