Ухвала
29 червня 2022 року
м. Київ
справа № 404/669/18
провадження № 61-5706 ск22
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Дуковського О. Л., Письменного О. А., від 10 червня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - виконавчий комітет міської ради м. Кропивницького, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 червня 2019 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 24 грудня 2020 року подав апеляційну скаргу із пропуском строку на апеляційне оскарження, який просив поновитипосилаючись на те, що він та його представник не отримували копію оскаржуваного рішення, хоча неодноразово зверталися до суду стосовно отримання належним чином оформленого повного тексту судового рішення.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 16 січня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 червня 2019 року, на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 16 січня 2021 року, на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України, оскільки скарга є необгрунтованою.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 10 червня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 червня 2019 року, на підставі пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України, оскільки є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення
У червні 2022 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 10 червня 2022 року, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін
(частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ОСОБА_1 двічі звертався до суду апеляційної інстанції, оскаржуючи рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 червня 2019 року.
Постановляючи 10 червня 2022 року ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 червня 2019 року, суд апеляційної інстанції врахував, що таку скаргу подано повторно, наявне судове рішення апеляційного суду, яким відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою тієї самої особи на те саме судове рішення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Відмова у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України є безумовною процесуальною перешкодою, що унеможливлює наступні звернення з такими скаргами, оскільки положення цього Кодексу не містить винятків та обставин, за наявності яких суд апеляційної інстанції наділений правом на відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка попередньо зверталася із такою скаргою на це саме судове рішення.
ОСОБА_1 вперше реалізував своє право на апеляційний перегляд рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 червня 2019 року у грудні 2020 року, ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 16 січня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 червня 2019 року.
Суд апеляційної інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 повторно звернувся з апеляційною скаргою на те саме судове рішення суду першої інстанції - рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 червня 2019 року, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України. Підстави вважати, що ОСОБА_1 було обмежено у доступі до правосуддя, відсутні.
Верховний Суд врахував правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у справі № 816/1310/16, відповідно до якої положення процесуального права (пункт 3 частини першої статті 358 ЦПК України та пункт 3 частини першої статті 299 КАС України) щодо відмови судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення, є чіткими, які не викликають множинного розуміння, такі норми не підлягають обмеженню в застосуванні.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування судом норм пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення.
Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись частинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 10 червня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - виконавчий комітет міської ради м. Кропивницького, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара