Провадження № 11-кп/803/1670/22 Справа № 192/519/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
27 червня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про поновлення строку апеляційного оскарження вироку Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2022 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Котлярівське Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працевлаштованого, не військовозобов'язаний, який зареєстрований в АДРЕСА_1 та мешкає в АДРЕСА_2 , раніше судимого, останній раз: 10 грудня 2017 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 22 квітня 2020 року звільнився по відбуттю строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, у кримінальному провадження № 12020040570000171,
Вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з 25 січня 2022 року.
Не погодившись з даним рішенням, 17 травня 2022 року захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу, в якій заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку, як пропущеного з поважних причин.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що оскаржуваний вирок набрав законної сили 17 березня 2022 року, а його копію для вручення обвинуваченому було виготовлено лише 25 березня 2022 року, про що свідчать службові відмітки на копії вироку.
Саму копію вироку обвинувачений отримав значно пізніше за 25 березня 2022 року і невідкладно звернувся через адміністрацію ДУ “Дніпровська установа виконання покарань” до Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Дніпропетровській області. 04 травня 2022 року було видано відповідне доручення захиснику, з встановленням дати побачення з обвинуваченим - по 09 травня 2022 року.
Таким чином, захисник вважає, що з 14 лютого по 09 травня 2022 року обвинувачений не мав можливості подати обґрунтовану апеляційну скаргу, отже пропущення строку апеляційного оскарження судового рішення відбулося з поважних причин та не з вини обвинуваченого.
В судовому засіданні апеляційної інстанції обвинувачений та його захисник просили задовольнити клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення.
Прокурор заперечував проти задоволення заявленого клопотання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи клопотання, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 399 КПК України, особа має право порушувати питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав поважності його пропуску, а суддя-доповідач, за наявності для того підстав, має право поновити строк. Як правило, обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження може бути викладено як у апеляційній скарзі, так і в окремій заяві (клопотанні).
Згідно із п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга може бути подана на вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Частиною 1 статті 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає в себе, у тому числі, право доступу до правосуддя, право на захист особисто чи за участю захисника.
У відповідності до ст. 116 КПК України закон вимагає додержання процесуальних строків, зазначені положення є визначальними і в практиці Європейського Суду з прав людини, якою передбачено вимоги про юридичну визначеність судових рішень, складовою якої є обов'язковість судових рішень, які вступили в законну силу і дотримання учасниками судового провадження процесуальних строків.
Лише наявність поважних причин, які повинна довести особа, яка заявила клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, у відповідності до ст. 117 КПК України є підставою для поновлення пропущеного строку.
Як вбачається з клопотання, захисник вважає, що до 09 травня 2022 року обвинувачений ОСОБА_7 не мав об'єктивної можливості подати обґрунтовану апеляційну скаргу.
Разом з тим, з наявними матеріалами справи підтверджено, що вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2022 року щодо ОСОБА_7 було проголошено в присутності обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 . Після проголошення вироку, обвинуваченому та іншим учасникам провадження було роз'яснено порядок та строки його оскарження (ар.пр. 209-210).
В цей же день, копію вироку було вручено обвинуваченому, його захиснику та прокурору під розписку (ар.пр. 213).
За наданими захисником копіями документів, 14 квітня 2022 року, тобто через два місяці після отримання копії вироку, обвинувачений ОСОБА_7 звернувся до Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Дніпропетровській області з проханням призначити йому адвоката для підготовки апеляційної скарги.
На думку колегії суддів, обвинувачений ОСОБА_7 знав про наявність вироку щодо нього, йому було прояснено порядок в строки його оскарження, його інтереси захищав адвокат ОСОБА_9 , тому він мав об'єктивну можливість в межах строку апеляційного оскарження подати апеляційну скаргу.
Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановления нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує як судова практика Верховного суду України (наприклад, Постанова ВСУ від 13.07.2016 року по справі № 3-774гс16 (№ в ЄДРСРУ 58986625) так і судова практика Європейського суду з прав людини.
В той же час, строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що законні підстави для поновлення захиснику обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокату ОСОБА_8 строку апеляційного оскарження вироку суду від 14 лютого 2022 року - відсутні, тому його апеляційна скарга, відповідно до ст. 399 КПК України, підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 395, 398 399, 419 КПК України, колегія суддів, -
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про поновлення строку апеляційного оскарження вироку Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2022 року - відмовити.
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2022 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, у кримінальному провадження № 12020040570000171 - повернути апелянту.
Копію ухвали та оригінал апеляційної скарги, разом з додатками, невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - у той же строк з моменту отримання копії судового рішення.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4