Справа № 148/252/22
Провадження №1-кп/148/104/22
01 липня 2022 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження -
з боку обвинувачення - прокурора ОСОБА_3 ,
з боку захисту - обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувшиу відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Тульчина кримінальне провадження №12021025180000055, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Крижопіль Вінницької області, неодруженого, непрацюючого, з середньо-спеціальною освітою, проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:
- 16.06.2020 Біляївським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 408, ч.ч. 1, 2 ст.75, п. 1, 2, ч. 1, п.2 ч. 3 ст. 76 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років з іспитовим строком 2 роки;
- 26.05.2022 Крижопільським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 358 КК України до трьох років позбавлення волі;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-
встановив:
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, в порушення вимог ст.ст. 17,65,68 Конституції України, положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 126-128 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст.ст. 1,4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, 31.03.2021 близько 06:30 год., перебуваючи у готелі-сауні « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , разом із цивільними особами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , помітив у ОСОБА_5 мобільний телефон торгової марки «Хіаоmі» моделі «Redmi 8А» синього кольору, що на праві власності належить ОСОБА_5 .
В цей же час та місці у ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме вищевказаним мобільним телефоном ОСОБА_5 шляхом обману. ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, із корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно- небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повідомив ОСОБА_5 неправдиві відомості про необхідність, нібито, здійснення невідкладного телефонного виклику з метою введення останньої в оману.
Зазначені дії ОСОБА_4 викликали у ОСОБА_5 впевненість про вірогідність здійснення такого виклику, у зв'язку з чим остання, маючи намір допомогти ОСОБА_4 , добровільно передала останньому мобільний телефон торгової марки «Хіаоті» моделі «Redmi 8А» синього кольору, вартістю 2229 грн., належний їй на праві власності.
В цей же час та місці ОСОБА_4 , не маючи намірів повертати телефон, імітуючи телефонну розмову, зник з місця вчинення кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав за обставин, викладених в обвинувальному акті. Суду надав пояснення про те, що 31.03.2021 близько 06:30 год. він відпочивав в готелі-сауні "У Маріка", де познайомився з ОСОБА_7 . Потім йому потрібно було зателефонувати, він попросив в останньої телефон, а коли вона дала йому телефон, він не повернув його, а просто зник з сауни. Мав намір продати телефон, однак був затриманий працівниками поліції. Після цього телефон був повернутий потерпілій. Щиро розкається у вчиненому, готовий нести відповідальність за вчинене, однак просив суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, від неї надійшла заява, в якій вона просить провести судовий розгляд у її відсутність.
За таких обставин, оскільки інші учасники судового розгляду вважали можливим з'ясувати всі обставини кримінального провадження у відсутність потерпілої, суд розглянув кримінальне провадження за її відсутності.
Враховуючи, що учасники судового провадження визнають недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь - які сумніви у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм, що згідно ч. 3 ст.349КПКУкраїни у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Дослідивши та надавши оцінку дослідженим в ході судового розгляду доказам в їх сукупності, суд розцінює їх як належні, допустимі та достатні докази вини ОСОБА_4 , оскільки вони є такими, що повністю підтверджують всі обставини кримінального правопорушення, а саме: умисні дії щодо заволодіння чужим майном шляхом обману, корисливий мотив і мету.
При встановлених обставинах та досліджених доказах у їх сукупності суд доходить висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.
Оцінюючи дії обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає, що їх слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд керується вимогами ст.ст. 65-68 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, і слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Так, ОСОБА_4 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий за вчинення кримінальних правопорушень проти власності.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин в період іспитового строку, керуючись ст.ст. 50, 65 КК України, суд доходить висновку, що покаранням необхідним і достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання в межах ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 неодноразово судимий, зокрема, вироком Біляївського районного суду Одеської області від 16.06.2020 його засуджено за ч. 3 ст. 408 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з дворічним іспитовим строком.
Крім цього, вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 26.05.2022 ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 358 КК України до трьох років позбавлення волі.
Кримінальне правопорушення за даним вироком ОСОБА_4 вчинив 31.03.2021, тобто до ухвалення вироку Крижопільським районним судом Вінницької області від 26.05.2022.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7, коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст.71 КК України: спочатку - за правилами ч.1ст.70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього за правилами ч. 4 ст.70 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.
За таких обставин суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 26.05.2022, зарахувавши частково відбуте покарання за попереднім вироком з 12.02.2022.
Остаточне покарання обвинуваченому слід призначити у виді позбавлення волі на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком, невідбутої частини покарання за вироком Біляївського районного суду Одеської області від 16.06.2020.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
У відповідності з ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути в дохід держави витрати на залучення експерта.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого в даному кримінальному провадженні не обирався.
Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст. 50, 65, 190 КК України, ст. ст. 369-374, 376 КПК України, суд, -
ухвалив:
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання призначеним за даним вироком більш суворим покаранням за вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 26.05.2022, визначити ОСОБА_4 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, зарахувавши у строк покарання частково відбуте покарання за попереднім вироком з 12.02.2022.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання у виді трьох років позбавлення волі частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Біляївського районного суду Одеської області від 16.06.2020 та визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (пяти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання відраховувати з дня проголошення вироку, зарахувавши в строк відбування покарання частково відбуте покарання за вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 26.05.2022 з 12.02.2022 по день проголошення даного вироку.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирати.
Речові докази: телефон марки «Xiaomi Redmi 8А» синього кольору, з об'ємом внутрішньої пам'яті 32 Gb, та оперативної пам'яті 2 Gb, із серійними номерами ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , у якому встановлені: сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» із закріпленим номером: НОМЕР_3 ; сім-картка оператора мобільного зв'язку «ВФ Україна» та карта пам'яті «Micro SDHC», об'ємом пам'яті 16 Gb, марки «Kingston», які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_3 , - залишити останній за належністю, скасувавши з них арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 08.04.2021.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 44 коп. витрат на залучення експерта.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1