Провадження № 11-сс/803/931/22 Справа № 202/2294/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 червня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бровари, Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),-
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 02 червня 2022 року клопотання слідчого задоволено та застосовано щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 31 липня 2022 року включно й визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 496200 грн.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя, врахувавши наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 402 КК України, тяжкість злочину та покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, у виді позбавлення волі строком до 10 років, особу підозрюваного, який не має стійких соціальних зв'язків, дійшов висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховуватись від органів досудового розслідування або суду, впливати на свідків у цьому провадженні, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення об"єктивно існують та неможливість їх запобігання шляхом обрання більш м"якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, при цьому, слідчий суддя вважав за доцільне визначити у провадженні альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволені клопотання слідчого.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, захисник посилається на те, що слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду та дійшов висновків, які не підтверджуються доказами у цьому провадженні. Апелянт зазначає, що посилання слідчим суддею у своєму рішенні на докази, як на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 402 КК України, є необґрунтованим, оскільки довідка військово - лікарської комісії, наказ, за невиконання якого пред"явлена ОСОБА_6 підозра та військовий квиток, який є єдиним документом, який підтверджує призов та проходження ним військової служби, у додатках до клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.
Окрім того, захисник звертає увагу на те, що слідчий суддя необгрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання про дослідження доказів, зокрема відеозапису, який спростовує обґрунтованість підозри ОСОБА_6 та свідчить про неможливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу. З урахуванням наведених обставин, на переконання захисника, ухвала підлягає скасуванню.
Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого, слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі, є необгрунтованими.
Так, апеляційним судом встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Маріуполь) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 42022052120000359 від 20.05.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 об ТрО НОМЕР_3 обр ТрО) від 09.03.2022 солдата ОСОБА_6 призначено на посаду старшого стрільця 1 відділення 1 взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( НОМЕР_2 об ТрО НОМЕР_3 обр ТрО).
30.05.2022 військовослужбовцю ОСОБА_6 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, за ч. 4 ст. 402 КК України.
В межах цього провадження слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , за наслідками розгляду якого постановлено оскаржувану ухвалу.
Слідчим суддею належним чином і в повній мірі дослідженні у сукупності наявні докази у провадженні, долучені до клопотання слідчого, які є достатньо вагомими на підтвердження, зокрема обґрунтованості підозри щодо ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 402 КК України, й дають підстави зробити об'єктивний висновок, що він міг скоїти цей злочин, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого злочину, колегія суддів зважає на те, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що ця особа могла б скоїти злочин.
Окрім того, слідчий суддя, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у відповідності до ст. 178 КПК України, належним чином врахував тяжкість злочину та покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, у виді позбавлення волі строком до 10 років, особу підозрюваного, який не одружений, на утриманні не повнолітніх дітей не має, тобто у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки, та дійшов до обґрунтованого висновку, що ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно існують, й правомірно застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного засобу у вигляді застави.
Також, суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду провадження дійшов висновку, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, а доводи сторони захисту про відмову у застосуванні запобіжного заходу щодо підозрюваного не заслуговують на увагу та є безпідставними.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Твердження захисника про відсутність у додатках до клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу документів, на які сторона обвинувачення посилається в обґрунтування підозри ОСОБА_6 , не відповідають дійсності, оскільки ці документи містяться у матеріалах провадження.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею прийняте рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного відповідає вимогам кримінального процесуального закону та не суперечить практиці ЄСПЛ, що стосується застосування запобіжних заходів.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність визначення у провадженні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та вважає такий розмір застави є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи докази, які містяться в матеріалах клопотання, зокрема довідку про грошове забезпечення військовослужбовця, й є достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_9 покладених на нього обов'язків.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала є законною, обґрунтованою та скасуванню, з викладених в апеляційній скарзі мотивів, не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2022 року щодо ОСОБА_6 , залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4