Провадження № 11-кп/803/1483/22 Справа № 210/2225/16-к Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 червня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040720003078 від 23 жовтня 2015 року, щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 345 КК України, за апеляційною скаргою прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2022 року про закриття кримінального провадження, у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування,
за участю:
секретаря - ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_8 , -
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2022 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_8 та кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12015040720003078 від 23 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_5 закрито, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування.
Мотивуючи постановлене рішення суд послався на те, що вперше обвинувальний акт був направлений до суду після спливу строків досудового розслідування, а в подальшому досудове розслідування в період з 21.09.2016 по 28.09.2016 проводилась без прийняття процесуального рішення щодо продовження строків досудового розслідування, після чого обвинувальний акт було направлено до суду, та дійшов висновку, що обвинувальний акт спрямовано до суду поза присічними строками досудового розслідування, а отже кримінальне провадження підлягає закриттю.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд провадження у суді першої інстанції.
Обгрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор посилається на незаконність рішення суду. Так, прокурор вказує, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 вперше було направлено до суду, враховуючи положення ч. 7 ст. 115 КПК України, в межах строків досудового розслідування, оскільки ОСОБА_5 було повідомлено про підозру 10.02.2016, а 10.04.2016 був вихідним днем, тому обвинувальний акт направлено на наступний робочий день 11.04.2016. В подальшому, враховуючи положення п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, після повернення обвинувального акту прокурору, й те, що строк досудового розслідування було продовжено прокурором постановою, яка винесена в межах строків досудового розслідування, обвинувальні акти від 29.07.2016 та 27.09.2019 були направлені до суду також в межах строків, визначених КПК України. До того ж, прокурор звертає увагу на те, що враховуючи, що кримінальні правопорушення були вчиненні 23.10.2015, 24.11.2015 та 02.12.2016, судом було застосовано положення КПК України, які не підлягають застосуванню, тому рішення суду є незаконним, а кримінальне провадження підлягає направленню на новий судовий розгляд.
Захисник ОСОБА_8 , не погоджуючись з апеляційною скаргою прокурора подала до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якій вказує, що ухвала суду є законною та обгрунтованою й скасуванню з мотивів, викладених прокурором не підлягає.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Серед завдань кримінального провадження, передбачених у ст. 2 КПК України, міститься вимога про те, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру та прийнято законне рішення, як під час розслідування справи, так і за результатами її судового розгляду.
Судове рішення, згідно зі ст. 370 КПК України, повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Аналіз положень п. 2 ч. 3 ст. 314 та п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України дає підстави стверджувати те, що необхідність закриття кримінального провадження законодавець пов'язує виключно з фактом закінчення строку досудового розслідування.
Разом з цим, положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду, зокрема обвинувального акта.
Статтею 283 КПК України встановлено форми закінчення досудового розслідування, однією із яких є звернення до суду з обвинувальним актом.
Отже, закон пов'язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження, або з вчиненням комплексу процесуальних дій, пов'язаних з направленням до суду обвинувального акту.
Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом, має 3 ключові стадії: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов'язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акту, тобто кінцевим моментом строку досудового розслідування є саме його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України.
Водночас, у справі «Іванов проти України» зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (пункт 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах Карт проти Туреччини (пункт 68), Вемхофф проти Німеччини (пункт 18). При цьому ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» вказав, що період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).
В інтерпретації ж до чинного КПК України цей період необхідно відраховувати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка, згідно з пунктом 14 частини 1 статті 3 КПК, починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом.
Разом з цим, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (частина 5 статті 219 КПК України).
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 219 КПК, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
В силу п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Частина 4 статті 219 КПК України встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.
Згідно з частиною 5 статті 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Процесуальні строки, згідно з визначеним у ст. 113 КПК України поняттям, це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до статті 283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Згідно з положеннями статті 293 КПК одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.
Питання щодо застосування положень ст. 219 КПК України при визначенні строку досудового розслідування було предметом розгляду й у судових рішеннях Верховного Суду.
Так, у постанові колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 вересня 2021 року сформульовано правовий висновок про те, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням), а тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, й безпосередньо направлено на адресу суду. Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров'я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
На переконання апеляційного суду, суд, закриваючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 , в повній мірі врахував вищезазначені вимоги закону, та дійшов обґрунтованого висновку про направлення обвинувального акту до суду, поза межами строку досудового розслідування.
Так, з матеріалів провадження видно, що 10.02.2016 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 345 КК України.
01.04.2016 слідчим СВ Дзержинського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області сторонам кримінального провадження повідомлено про завершення досудового розслідування, а 05.04.2016 - надано доступ до матеріалів досудового розслідування потерпілому, та 06.04.2016 надано доступ до матеріалів досудового розслідування стороні захисту, про що складено відповідні протоколи.
Вперше обвинувальний акт у цьому провадженні надійшов до суду до суду 11 квітня 2016 року.
Отже, з вищенаведеного видно, що досудове розслідування у цьому провадженні завершилось саме в день ознайомлення сторони захисту із матеріалами, тобто 06 квітня 2016 року, при цьому прокурор мав змогу затвердити обвинувачений акт та звернутись до суду 07 та 08 квітня, не порушуючи строк.
Разом з цим, 27 травня 2016 року ухвалою суду першої інстанції обвинувальний акт було повернуто прокурору, яку було залишено без змін ухвалою апеляційного суду від 07.07.2016.
Водночас, 21.07.2016 Криворізька місцева прокуратура направила матеріали провадження №12015040720003078 до СВ Дзержинського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області для подальшої організації досудового розслідування й цього дня керівником прокуратури було продовжено строк досудового розслідування до 10.08.2016. При цьому, з постанови прокурора про продовження строку досудового розслідування видно, що фактично обвинувальний акт було отримано 20.07.2016.
Після чого, 28.07.2016 органом досудового розслідування було повідомлено сторонам кримінального провадження про завершення досудового розслідування, й в період з 28.07.2016 по 29.07.2016 сторонами знов здійснювалось ознайомлення з матеріалами провадження, потім 01.08.2016 обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 345 КК України, надійшов до суду.
Окрім того, ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 серпня 2016 року обвинувальний акт знову було повернуто прокурору, й 08.09.2016 ухвалою апеляційного суду її було залишено без змін.
21.09.2016 Криворізька місцева прокуратура знову направила матеріали провадження №12015040720003078 до СВ Дзержинського ВП Криворізького ВП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області для подальшої організації досудового розслідування.
Після чого, 26.09.2016 органом досудового розслідування повторно було повідомлено сторонам кримінального провадження про завершення досудового розслідування, й в період з 26.09.2016 по 27.09.2016 сторонами знову здійснювалося ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, та 28.09.2016 обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 знову надійшов до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що ухвалами суду від 27.05.2016 так і від 10.08.2016 обвинувальні акти було повернуто прокурору, зокрема, з підстав викладу неконкретизованого викладу формулювання обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_5 та невідповідності реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам закону, через не відображення в ньому усіх процесуальних дій проведених під час досудового розслідування, а саме відомостей про те, що потерпілим, обвинуваченому та захиснику було повідомлено про завершення досудового розслідування, відкриття сторонам кримінального провадження матеріалів та надання доступу до матеріалів досудового розслідування й неусунення недоліків після першого повернення обвинувального акту.
Тобто, ухвалами суду не ставилося перед прокурором питання про необхідність повторного проведення яких-небудь слідчих процесуальних дій.
Апеляційний суд зауважує, що повернення обвинувального акта для усунення недоліків не є тотожним поняттю «Відновлення досудового розслідування». Єдиною передбаченою законом підставою для повернення обвинувального акта прокурору є його невідповідність вимогам ст.291 КПК України, яка встановлює лише вимоги щодо форми і змісту обвинувального акта, тому, дії прокурора після повернення обвинувального акта обмежуються лише усуненням недоліків обвинувального акта.
При цьому, кримінальним процесуальним законом не передбачено відновлення чи продовження строків досудового розслідування з підстав проведення процесуальних дій задля усунення недоліків після повернення обвинувального акта судом.
До того ж, проведення будь-яких слідчих або інших процесуальних дій, окрім тих, що зазначені в ухвалі суду про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні не допускається, тобто після фактичного надходження обвинувального акту до прокуратури, прокурор мав лише виправити недоліки, визначені ухвалами суду першої інстанції від 27.05.2016 та від 10.08.2016 й не здійснювати будь-яких процесуальних чи слідчих дій.
Водночас, як видно з постанови керівника Криворізької місцевої прокуратури про продовження строку досудового розслідування від 21.07.2016, прокурор вважав за необхідне продовжити строк досудового розслідування у цьому провадженні, виключно через необхідність виконання вимог ст. 290 КПК України, для усунення недоліків, визначених судом в ухвалі від 27.05.2016 пр повернення обвинувального акту, незважаючи на те, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування.
З огляду на викладене, обвинувальний акт було направлено до суду поза межами присічних строків досудового розслідування.
На переконання апеляційного суду, враховуючи, що у відповідності до вимог ст. 283 КПК України, особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження, а прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру, зокрема звернутися до суду з обвинувальним актом, колегія суддів вважає, що висновок суду про направлення обвинувального акта щодо ОСОБА_5 до суду поза межами строку досудового розслідування є обґрунтованим, а направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 15.09.2021у справі № 711/3111/19 провадження № 51-2890км19.
При цьому, здійснення судового провадження при наявності підстав для закриття кримінального провадження становить істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою безумовне скасування судового рішення, ухваленого за результатами такого судового розгляду.
Отже, доводи прокурора про відсутність підстав для закриття кримінального провадження, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами кримінального провадження.
З огляду на викладене та враховуючи, що кримінальні правопорушення, які інкримінувалися обвинуваченим, що не належить до категорій тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя і здоров'я особи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_5 , з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Отже, ухвала є законною, обґрунтованою та скасуванню, за наведених в апеляційній скарзі прокурора доводів, не підлягає.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2022 року про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_5 , на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування, - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3