Справа № 953/3718/22
н/п 2-з/953/84/22
"01" липня 2022 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Карасір Анни Ігорівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд Прайм», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Мірошніченко Тетяна Петрівна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Індустріальний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
29.06.2022 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в якій позивач просить: визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 357 від 28.01.2022, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мірошніченко Тетяною Петрівною, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Техбуд Прайм» заборгованості, що виникла за договором позики у розмірі 7000 000 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01.07.2022 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
Також, представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, яка відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, в якій заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по ВП № 69251888, відкритого приватним виконавцем Карсіновим С.І. на підставі виконавчого напису № 357 від 28.01.2022, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мірошніченко Тетяною Петрівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Техбуд Прайм» заборгованості за договором позики в розмірі 7 000 000 грн.
При цьому, заявник посилається на те, що в разі невжиття заходів забезпечення позову продовження здійснення виконавчих дій в подальшому може істотно ускладнити поновлення оспорюваних прав Позивача, за захистом яких звернувся позивач. Невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Суд, дослідивши матеріали справи зазначає наступне.
Згідно з частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, забороною вчиняти певні дії.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.5,6 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову і не вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог по суті, враховуючи, що вказаний позивачем вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви.
Згідно ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 149-153, 157, 258, 260, 261, 263, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Карасір Анни Ігорівни про забезпечення позову задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по ВП № 69251888, відкритого державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кірсановим С.І. на підставі виконавчого напису № 357 від 28.01.2022, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мірошніченко Тетяною Петрівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд Прайм» заборгованості за договором позики в розмірі 7 000 000 грн.
Копію ухвали направити на виконання приватному виконавцю Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кірсанову С.І. та позивачу ОСОБА_1 для відома.
Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2020.
Суддя С.Л. Шаренко