Справа 621/918/22
Провадження 3/621/278/22
Постанова
Іменем України
01 липня 2022 року м. Зміїв
Суддя Зміївського районного суду Харківської області Бібік О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника відділу поліції № 2 Чугуївського РУП Головного управління Національної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ААБ № 319667 від 09.06.2022, складеного інспектором СРПП відділу поліції № 2 Чугуївського РУП Головного управління Національної поліції в Харківській області, ОСОБА_1 ставиться в вину вчинення адміністративного правопорушення за наступних обставин:
09.06.2022, о 16 год 20 хв, по вул. Ковтуна в смт Зідьки Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_1 керував належним ОСОБА_2 автомобілем ВАЗ-210993, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, незв'язна мова, різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи не надходило.
Ознайомившись з матеріалами дійшов наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення надається оцінка саме обставинам, які були викладені в протоколі.
За змістом ст.ст. 251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність особи настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а згідно ст. 9 КУпАП обов'язковою умовою скоєння адміністративного правопорушення є наявність вини з боку порушника.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
Відповідно до пунктів 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 319667 від 09.06.2022, письмовими пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , довідкою начальника поліції про те, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 вилучено співробітниками поліції на підставі ст. 260 КУпАП (а.с. 1-6)
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису, який міститься на СD-R диску вбачається, що водію ОСОБА_1 працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак він відмовився у присутності двох свідків (а.с. 4).
Досліджені докази узгоджуються між собою та сумніву в суду не викликають.
В п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього Руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно абз. 4 п. 27 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду роз'яснено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом.
Враховуючи зміни з 17.03.2021 року Законом України від 16.02.2021№ 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» до ч.2 ст.266 КУпАП, стаття викладена в такій редакції: "Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення".
Як вбачається з матеріалів справи протокол про адміністративні правопорушення ААБ № 319667 складений 06.02.2022 року у присутності свідків, із застосуванням технічного засобу відеозапису, що відповідно з урахування чинних змін законом, порядок дотримання огляду дотриманий був.
Оцінивши надані докази, в діях ОСОБА_1 вбачаю відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи конкретні обставини правопорушення, підтверджені належними та допустимими доказами, дійшов висновку, що на ОСОБА_1 належить накласти стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами, а також, відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", стягнути з нього судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., які перерахувати на номер рахунку (відповідно до міжнародного номера банківського рахунку IBAN) UA168999980313020149000020001, отримувач: ГУК Харківська обл/Харків обл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Строк сплати штрафу не пізніш як через 15 днів з дня отримання копії постанови.
У разі несплати штрафу у вказаний строк особою, яку притягнуто до відповідальності, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
На постанову може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Повний текст постанови виготовлено 01.07.2022.
Суддя: