Справа №639/2804/21
Провадження № 1-КП/639/134/22
щодо дії запобіжного заходу
30 червня 2022 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданнів залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 14.02.2021р. за №12021220500000147 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
В провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
Прокурором було подано письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке підтримано ним під час судового засідання. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений та захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора через його необґрунтованість та недоведеність ризиків, на які посилався прокурор.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з такого.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.03.2021 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.05.2021 року.
В подальшому дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 продовжувались ухвалами суду, востаннє - ухвалою суду від 06.05.2022 року до 04.07.2022р.
Згідно п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого та свідків; 5) вчини інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_4 по даному кримінальному провадженню обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 перевірялась слідчим суддею при обранні йому запобіжного заходу під час досудового розслідування, підтверджується реєстром матеріалів досудового розслідування та самими матеріалами, які були надані прокурором в судовому засіданні. При цьому остаточна оцінка кожному доказу окремо та в їх сукупності, відповідно до ст. ст. 89, 94, 368, 373 КПК України, буде надана судом на відповідній стадії судового розгляду під час ухвалення судового рішення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
При цьому у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини» (Selcuk v. Turkey), § 34; «Мацнеттер проти Австрії» (Matznetter v. Austria), § 9).
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше судимий 14.06.2018 Кременським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнившись 03.12.2020 року умовно - достроково з місць позбавлення волі, маючи невідбутий строк покарання 1 рік 24 днів, обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; нерухомості у власності в м. Харкові не має; не працює, отже, в нього відсутні міцні соціальні зв'язки.
Судом враховується, що на даний час, з огляду на дані про особу обвинуваченого, його вік, репутацію, відсутність даних про наявність тяжких захворювань, конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , яке поєднане з насиллям, є наявними вищезазначені ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих; вчинити нове кримінальне правопорушення .
Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Під час судового розгляду судом вивчалась можливість обрання відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу (його заміни) для запобігання вищезазначених ризикам. Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, їх ступінь, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: 1) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні яких він обвинувачується; 2) даних про особу обвинуваченого, наведених вище (наявність судимості та невідбутої частини покарання за попереднім вироком; вік; відсутність достатньо міцних соціальних зв'язків; репутацію; майновий стан ), суд приходить до висновку про необхідність продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, адже жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.
Таким чином, клопотання прокурора про подовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
З огляду на те, що злочини, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_4 , вчинено із застосуванням насильства щодо потерпілого, суд, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначає обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави
Керуючись ст. ст. 177, 178, 327, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 28 серпня 2022 року включно.
Строк дії ухвали до 28 серпня 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, а обвинуваченим, який тримається під вартою - протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Суддя ОСОБА_1