справа № 197/1322/20
провадження № 2/197/16/22
18 травня 2022 року смт Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Шевченко О.В.,
за участі:
секретаря судового засідання: Гетьманенко О.І.,
розглянувши цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
І. Стислий виклад позицій сторін.
Позивач звернувся 02.12.2020 до суду з позовною заявою, в якій просить:
-стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію за період 01.01.2019-01.06.2020 в сумі 4 206,62 грн, 3 % річних у сумі 42,38 грн, інфляційні втрати в сумі 17,11 грн, пеню в сумі 135,66 грн, судовий збір у сумі 2102 грн..
В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач проживала в АДРЕСА_1 , є споживачем електроенергії. Відповідач є споживачем універсальної послуги з 01.01.2019 та приєднався до діючого договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, оскільки продовжує споживати електричну енергію (письмові звернення щодо відключення об'єкту і наміру розірвати публічний договір відсутні), яка постачається на об'єкт згідно умов нового договору. На відповідача відкритий особовий рахунок НОМЕР_1 . За період з 01.01.2019 - 01.06.2020 у відповідача утворилася заборгованість за спожиту електричну енергію.
Позивачем з метою підтвердження спожитих відповідачем обсягів електричної енергії було направлено лист оператору системи розподілу - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з проханням перевірити та підтвердити спожиті з а період січень 2019 р. - травень 2020 р. обсяги електричної енергії. Відтак, позивачем було отримано довідку про обсяги споживання електричної енергії по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
Відповідач не виконував свої обов'язки споживача в частині своєчасної та повної оплати за спожиту ним електричну енергію.
ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 28.04.2021 позовну заяву прийнято і відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 18.05.2022 постановлено провести заочний розгляд справи.
Позивач, повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце проведення судового засідання, в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява, в якій він просить справу розглянути за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач, повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце проведення судового засідання, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив (тобто не з'явився без поважних причин), відзив до суду не подав. Ніяких клопотань, заяв від цієї особи до суду не надходило.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку ст. 280 ЦПК України за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи, що сторони, їх представники не прибули в судове засідання і представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому Правилами роздрібного ринку електричної енергії порядку, позивач здійснює постачання електричної енергії відповідачу (арк.с 6-8).
Відповідач в точці продажу електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 є споживачем універсальної послуги з 01.01.2019 та приєднався до діючого договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, оскільки продовжує споживати електричну енергію (письмові звернення щодо відключення об'єкту і наміру розірвати публічний договір відсутні), яка постачається на об'єкт згідно умов нового договору.
На відповідача відкритий особовий рахунок НОМЕР_1 .
Згідно довідки про обсяги споживання електричної енергії по особовому рахунку № НОМЕР_1 відповідача вбачається, що з 01.01.2019 по 01.06.2020 по приладу обліку спожито 3948 кВтг (арк.с. 14).
Згідно розрахунку з 01.01.2019 по 01.06.2020 по приладу спожито електроенергії на загальну суму 5611,62 грн. (арк.с. 5).
У період з 01.01.2019 по 01.06.2020 відповідачем сплачено 1405,00 грн.
Отже, розрахунок суми боргу складає: 5611,62 грн. - 1405,00 грн. = 4206,62 грн.
Позивачем відповідачу пред'явлено претензію про сплату заборгованості від 22.06.2020 (арк.с 15).
За даними ДМС України відомості щодо місця проживання відповідача в Україні відсутні (арк.с 39,41).
Докази того, що відповідач є власником домоволодіння (його частини) в АДРЕСА_1 , є власником особового рахунку НОМЕР_2 за цією адресою та є споживачем електричної енергії, яку постачає позивач в 2019-2020 роках, відсутні.
Предметом доказування у даній справі є встановлення факту порушення відповідачем ПРЕЕ та правомірності нарахування позивачем відповідачеві вартості спожитої електричної енергії.
ІV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права, оцінка суду.
Дослідивши докази, які надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
Крім цього, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України та Законом України "Про електроенергетику", що діяв на час виникнення спірних правовідносин, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами користування електричною енергією для населення, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України N 1357 від 26 липня 1999 р. (далі Правила).
З 14 березня 2018 року правовідносини з постачання електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП N 312 від 14 березня 2018 року (далі ПРЕЕ).
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 13 Конституції України та ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує.
За приписами ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Згідно із ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» - суб'єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення згідно з пунктом 13 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії».
Так, пунктом 13 Розділу XVII «Прикінцеві та Перехідні положення» встановлено, що суб'єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов'язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії: упродовж двох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь. Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб'єкт господарювання.
Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №429 ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» у відповідності із Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року - виконує функції постачальника електричної енергії споживачам.
Відповідно до п.1.2.8. ПРРЕЕ Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в встановленому цими Правилами порядку.
Так, договір про постачання електричної енергії споживачу опубліковано в засобах масової інформації та на веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» https://dnep.com.ua/ .
Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ передбачено те, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, сплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Відповідно до п.13 Розділу ХVІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» «фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії».
Відповідно до п.4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Розділом 4 ПРРЕЕ передбачений Порядок розрахунків на роздрібному ринку електричної енергії відповідно до якого, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
Відповідно до умов п.2.1 Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії.
Відповідно до п. 5.8. Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Згідно п. 5.10 Договору, оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
Відповідно до розділу «Термін оплати» Комерційної пропозиції до Договору, побутовий споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим.
Оплата обсягу спожитої електричної енергії має бути здійснена Споживачем не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно пп.1 п.6.2 Договору, споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього Договору.
Статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії. Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України одним з способів захисту прав особи є відшкодування збитків.
У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
В силу ч.1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як свідчать матеріали справи, на ім'я відповідача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 як споживача електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачем відповідачу пред'явлено претензії про сплату заборгованості від 22.06.2020.
За даними ДМС України відомості щодо місця проживання відповідача в Україні відсутні (за повідомленням жителів смт Широке відповідач померла. Судом встановлено, що актовий запис про її смерть відсутній).
Докази того, що відповідач є власником домоволодіння (його частини) в АДРЕСА_1 , є власником особового рахунку № НОМЕР_1 за цією адресою та є споживачем електричної енергії, яку постачає позивач в 2019-2020 роках, відсутні.
Позивачем не доведено факту порушення відповідачем ПРЕЕ.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
Як встановлено п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» від 10.01.2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (з розрахунку на одну особу) становить з 01.01.2020 року 2102 грн.
Ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Сторони не звільнені від сплати судового збору.
З відповідача на користь позивача не підлягає стягненню судовий збір в с умі 2 102 грн, який сплачено позивачем при зверненні до суду з позовом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 24, 55, 56, 104, 110, 112 СК України, ст. ст. 81, 141, 247, 263, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
Відмовити в позові повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Учасники справи (данні):
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги", юрадреса: 49044, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, 7, ЄДРПОУ 42082379.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не має зареєстрованої адреси місця проживання в Україні, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .
СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО