Справа № 214/2161/22
1-кс/214/396/22
Іменем України
27 червня 2022 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
судді - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в режимі відеоконференції, заяву захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду заяви про зміну запобіжного в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22022230000000012 від 04.03.2022 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, -
08.06.2022 року до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла заява захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду заяви про зміну запобіжного заходу в кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №22022230000000012 від 04.03.2022 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Свою заяву захисник ОСОБА_6 обґрунтував таким. Так, в порушення вимог ст.201 КПК України, слідчим суддею ОСОБА_4 не було дотримано триденні строки розгляду вказаної заяви. На думку захисника, слідчий суддя самоусунувся від здійснення правосуддя, мотивуючи це наявністю у сторони захисту сумніву в його неупередженості. При цьому, не зважаючи на те, що підозрюваним та захисником не було заявлено відвід ОСОБА_4 , він самостійно прийняв рішення про видалення до нарадчої кімнати та склав заяву, в якій зазначив про наявність сумніву в сторони захисту про його неупередженість та передав справу на розподіл іншому судді для вирішення відводу. Тобто, захисник вважає, що такими діями слідчий суддя ОСОБА_4 вирішив перебрати на себе процесуальні права сторони захисту та підозрюваного та від їх імені заявив собі відвід. На думку захисника, ОСОБА_4 навмисно намагався затягнути розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , з метою дочекатися розгляду Дніпровським апеляційним судом апеляційної скарги на постановлену ним ухвалу про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий суддя ОСОБА_4 був впевнений, що інший суддя не задовольнить заяву про відвід самому собі, а він за цей час отримає результати розгляду апеляційної скарги, та після цього зможе продовжити розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , маючи в своєму активі позитивне для нього рішення апеляційного суду.
Окрім того, захисник звертає увагу на наявність інших обставин, які об'єктивно викликають сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 . Так, донька останнього - ОСОБА_8 , шляхом направлення в соціальній мережі «Фейсбук» повідомлень невідомим до цього особам, які в подальшому вийшли з захисником на зв'язок, що містять погрози та непристойну лайку в їх бік, фактично вчинила прямий тиск на інших осіб з підстав нетерпимості та прямо їм погрожувала. Також, донька ОСОБА_4 вдалась до непристойних висловів та образ, що не може бути відокремлено від суб'єктивної позиції слідчого судді ОСОБА_4 у даній справі. При цьому, на підтримку ОСОБА_9 прийшла її сестра ОСОБА_10 - друга донька слідчого судді ОСОБА_4 , яка почала публікувати свої дописи у коментарях на сторінці адвоката ОСОБА_6 . У вказаних коментарях вона припустилася висловів про винуватість підозрюваного, навішуючи на нього яклик зрадника та колаборанта. Також, захисник стверджує, що доньки слідчого судді ОСОБА_4 у своїх коментарях вказували на інформацію, яка не повинна бути відома стороннім особам, тобто, на його думку, з боку слідчого судді було розголошення відомостей, що містять таємницю досудового розслідування вказаного кримінального провадження. У зв'язку з наведеними обставинами, ОСОБА_6 вважає дії слідчого судді ОСОБА_4 упередженими, у зв'язку з чим заявляє йому відвід у подальшій участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу.
Суддя ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви захисника про відвід, посилаючись на те, що, навіть, якщо його діти щось і казали в переписці, то це не було адресовано комусь зі сторін або ОСОБА_5 . Вважає, що ця ситуація вигадана та не стосується розгляду справи.
Підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні, кожен окремо, підтримали заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 подану захисником ОСОБА_6 та просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_4 .. Вважав, що доводи захисника не знайшли свого підтвердження і перешкод для проведення судового засідання не встановлено.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження та суддю ОСОБА_4 , дослідивши заяву суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про відвід слідчому судді ОСОБА_4 , за таких обставин.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як слідує з практики Європейського суду з прав людини, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України».
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.
При цьому, законодавець чітко регламентував у ст.75 КПК України, обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Так, відповідно до змісту п.4 ч.1 ст.75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо існують інші обставини, ніж визначені п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.75 КПК України, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
В свою чергу, згідно з ч.1 ст.321 КПК України, головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Отже, враховуючи визначені законом повноваження головуючого судді у судовому засіданні, у заяві захисника ОСОБА_6 , окрім власної позиції про наявність у цій справі підстав сумніватися в неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 , з приводу дій останнього, як головуючого в судовому засіданні, не надано доказів, що такі сумніви є об'єктивно обґрунтованими і свідчать про наявність підстав для його відводу.
Суд також звертає увагу на те, що захисник, обґрунтовуючи свою заяву, посилається на наявність сумнівів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 , у зв'язку з вчиненням останнім дій, направлених на затягування розгляду заяви про зміну запобіжного заходу обраного щодо ОСОБА_5 , зокрема, оголошення необґрунтованих перерв у розгляді справи, перебирання на себе процесуальних прав сторони захисту та підозрюваного, з метою дочекатися позитивного рішення суду апеляційної інстанції та вже після цього продовжити розгляд справи.
На думку суду, вказані обставини жодним чином не можуть свідчити про упередженість головуючого у справі та необхідність його відводу. Зазначені доводи, на переконання суду, фактично зводяться до незгоди захисника з процесуальними діями слідчого судді ОСОБА_4 , що відповідно до вимог кримінального процесуального закону України, не є підставою для його відводу.
Твердження захисника ОСОБА_6 з приводу направлень доньками слідчого судді ОСОБА_4 в соціальній мережі «Фейсбук» повідомлень з погрозами та нецензурною лайкою в бік третіх осіб, що висловилися на підтримку підозрюваного ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні з огляду на таке..
Заява захисника ОСОБА_11 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 надійшла на електронну адресу суду 08.06.2022 року. При цьому, у заяві зазначено, що до неї додаються додатки на 20 аркушах. Разом з цим, згідно акту складеного 27.06.2022 року головним спеціалістом суду ОСОБА_12 , помічником суддя ОСОБА_13 та секретарем суду ОСОБА_14 , після перевірки змісту та вкладень вищевказаного листа, зазначені додатки виявились відсутніми.
У зв'язку з викладеним, з урахуванням відсутності доказів, на які посилається захисник, суд не може встановити зміст переписки, осіб, що її вели та будь-яку причетність до обставин розгляду слідчим суддею ОСОБА_4 клопотання про зміну обраного щодо ОСОБА_15 запобіжного заходу.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відводу судді ОСОБА_4 від розгляду заяви про зміну запобіжного в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22022230000000012 від 04.03.2022 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81, 371,376 КПК України, суд -
У задоволенні заяви захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду заяви про зміну запобіжного в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22022230000000012 від 04.03.2022 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно і окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 30.06.2022 року.
Суддя ОСОБА_1