Справа № 185/7439/21
Провадження № 2/185/491/22
29 червня 2022 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
з участю секретаря судових засідань Єгоричевої К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
встановив:
У вересні 2021 року до суду надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Позов обґрунтовано тим, що позивач є квартиронаймачем за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ордеру на жиле приміщення. Відповідачка є донькою позивача, яка зареєстрована у вказаній квартирі, проте тривалий час не проживає в ній, комунальні послуги не сплачує. Вказане перешкоджає позивачу користуватися його майном повною мірою, а саме неможливості оформлення ним субсидії та приватизації квартири. У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Сторони в судове засідання не з'явились, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі. Позивач не заперечував проти розгляду справи в порядку заочного розгляду справи, відповідачка позовні вимоги визнала повністю.
Зі згоди позивача, та на підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач є квартиронаймачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією ордеру від 01.06.1995 року.
Згідно довідці №5418 від 06.09.2021 року разом із позивачем у вказаній квартирі зареєстрована відповідачка, ОСОБА_2 .
Відповідачка не проживає у даній квартирі з 2014 року, що підтверджується актом ОСББ "Войнової, 20" від 06.09.2021 року.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У статті 9 Житлового кодексу України встановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до частин першої та другої ст. 61 Житлового кодексу України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім'я якого видано ордер.
За ст.64 Житлового кодексу України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно з ч.1,2 ст.71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Відповідно до ст.72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Судом встановлено, що відповідачка зареєстрована у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , проте з 2014 року не проживає в ній, що доведено належними та достатніми по справі доказами.
Крім того, на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява про визнання позову.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги наявні у справі докази та встановлені на їх основі фактичні обставини по справі, суд приходить до висновку про необхідінсть задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.6-13,76,89,141,263-265,280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Сятгнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя М. М. Перекопський