Справа № 182/2620/22
Провадження № 1-кс/0182/694/2022
Іменем України
01.07.2022 року м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Нікополь клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування у кримінальному провадженні, внесеному 27.06.2022 року до ЄРДР за №12022041340000682, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, одруженого, на утримані має малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого на посаді торгового менеджера в ТОВ «АРІСТЕЙ КР», із вищою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України ,-
за участю сторін провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,-
До суду надійшло клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування у кримінальному провадженні, внесеному 27.06.2022 року до ЄРДР за №12022041340000682, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , строком на 2 місяці.
В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що 27.06.2022 приблизно о 11:10 годині ОСОБА_5 , проїжджаючи на автомобілі повз Нікопольську спеціалізовану природно-математичну школу І-ІІІ ступеня, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Нікополь вул.Каштанова буд.60, побачив малолітню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка направлялася в сторону свого дому та при цьому гралася в мобільному телефоні.
В цей час у ОСОБА_5 , який усвідомлював, що ОСОБА_8 за фізичним розвитком, є малолітньою особою, виник злочинний умисел, направлений на вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи, а саме вчинення розпусних дій сексуального характеру, здатних викликати фізичне і моральне розбещення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення розпусних дій відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_5 27.06.2022 приблизно о 11:15 годині, вийшов із автомобіля та прослідував за ОСОБА_8 до місця її мешкання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де дочекався поки остання сіла поблизу паркану свого подвір'я та відволіклася на свій мобільний телефон, у її присутності оголив свої статеві органи.
Після чого дістав свій статевий член і з метою задоволення своєї статевої пристрасті, став мастурбувати упродовж приблизно 1 хвилини, до періоду еякуляції. Після вчинення акту онанізму, сперма ОСОБА_5 потрапила на спину ОСОБА_8 та ОСОБА_5 з місця скоєння злочину втік.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаки кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.156 КК України - вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи.
Підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив тяжкий злочини, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років.
Причетність ОСОБА_5 в скоєні ним суспільно небезпечного діяння, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілої, показаннями свідків, протоколом обшуку, письмовими матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи той факт, що для забезпечення належної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування та розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідне забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також те, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності та незаконно впливати на потерпілу у кримінальному провадженні, яка є малолітньою особою та в силу свого віку не має можливості себе захистити та свідків, то виникла необхідність обрання у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Слідчий вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів таких як особисте зобов'язання, особиста порука, застава не забезпечить належне виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків та не здатні запобігти ризикам, передбаченими ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Як встановлено в ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_5 одружений, має на утриманні двох дітей, офіційно працевлаштований, у його власності є будинок АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищевикладене виникла необхідність обрання у відношенні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, який забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також попередить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування цього запобіжного заходу.
Підозрюваний, проти обставин, викладених в клопотанні слідчого, не заперечував, однак просив суд обрати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, так як від єдиний хто працює в сім'ї.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.176 КПК України одним із запобіжних заходів є домашній арешт. Він полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.ч.1,2 ст. 181 КПК України).
Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя,суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що останній має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За змістом ч.ч.1,2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх вищевказаних обставин.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, які переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_5 може бути причетним до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, що підтверджується наданими до клопотання копіями матеріалів кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до матеріалів клопотання ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до 8 років, що може спонукати його переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
До матеріалів також додано заяву законного представника потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , в якій остання просила суд обирати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, будь-яких претензій до підозрюваного вона не має.
Однак, слідчий суддя вважає, що існують обґрунтовані ризики того, що обвинуваченому, якому відомі адреси проживання свідків та потерпілої, може чинити на них тиск з метою зміни ними своїх показань.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються.
Також суд, вважає, що існує ризик скоєння підозрюваним аналогічних злочинів.
Слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Суд також приймає до уваги, що ОСОБА_5 має на утриманні малолітніх дітей 2019 року народження, та 2021 року народження, офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання, раніше не судимий та думку представника потерпілої.
З урахуванням викладеного, суд вважає достатнім та таким, що буде відповідати встановленим обставинам справи, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, за місцем його фактичного мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
З огляду на вищеназвані обставини, слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Строк дії запобіжного заходу належить встановити на два місяці.
Керуючись статтями 176-179, 181,194,206 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування у кримінальному провадженні, внесеному 27.06.2022 року до ЄРДР за №12022041340000682, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу органу досудового розслідування, прокурора, суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Нікопольського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області.
Строк дії ухвали - не більше ніж два місяці, тобто до 01.09.2022 року і у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Контроль за виконанням запобіжного заходу здійснює слідчий, а коли справа перебуває в провадженні суду - прокурор.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1