справа № 208/7518/21
№ провадження 2-н/208/620/22
Іменем України
14 січня 2022 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., отримавши інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце реєстрації боржника, та розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про видачу судового наказу про солідарне стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання, -
встановив:
У серпні 2021 року заявник Акціонерне товариство «Дніпровська теплоелектроцентраль» звернулось до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області з заявою про видачу судового наказу про солідарне стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1 ст.162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно частин 1, 4 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Частинами 1, 2 ст. 544 ЦК України встановлено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.
В порядку ч. 5 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника.
Отримавши інформацію 10 січня 2022 року та вивчивши матеріали вищевказаної заяви, суд встановив, що згідно до довідки Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради, боржник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 05.10.1999 року по теперішній час, боржник - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 05.10.1999 року по теперішній час, боржник - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 05.10.1999 року по теперішній час, боржник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 05.05.2007 року по теперішній час
Проте, у заяві про видачу судового наказу заявник зазначає, що боржник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та додані до заяви про видачу судового наказу документи також відповідають цій адресі, тобто заявник обґрунтовує, що заборгованість виникла саме за цією адресою, проте як боржник зареєстрований зовсім за іншою адресою.
Суду не надано документів, які б підтверджували право власності боржника на об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, відповідно до наданих відомостей адреса зареєстрованого місця проживання боржника, ОСОБА_1 не співпадає з адресою, за якою виникла заборгованість, яку стягувач просить стягнути з вказаного боржника.
Виходячи з аналізу наведених норм, враховуючи неподільність предмета зобов'язання при солідарному стягненні, право регресної вимоги у солідарних боржників, суд вважає, що у випадку наявності підстав для відмови у видачі судового наказу відносно одного з солідарних боржників, відсутні підстави для видачі наказу відносно другого боржника, оскільки таким шляхом суд змінює порядок стягнення, визначений заявником при подачі заяви, що є недопустимим в наказному провадженні.
За нормами п. 8 ч. 1ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
За нормами п. 9 ч. 1ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Таким чином, з отриманої судом інформація не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про видачу судового наказу про солідарне стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч.1 ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 161 ЦПК України, особа має право звернутися до суду з вимогами визначеними у частині першій цієї статті, в наказаному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Частиною 2 статті 167 ЦПК України, передбачено, що за результати розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу.
Також ч. 2 ст. 164 ЦПК України, передбачено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 165, 167 ЦПК України, -
постановив:
У видачі судового наказу зазаявою Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про видачу судового наказу про солідарне стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Суддя Івченко Т. П.