Справа № 20011164/19
Провадження № 2/932/413/20
(заочне)
«08» лютого 2022 року м.Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.,
за участю секретаря: Мудраченко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, без участі сторін та їх представників в порядку спрощеного судового провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування та матеріальної шкоди, завданою втратою товарної вартості автомобілем, -
01 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом в якому просить стягнути в свою користь з ПАТ «СК «Провідна» страхове відшкодування 12413,73 грн., 1160,76 грн. - пеня, 102,00 грн. - 3% річних від простроченої суми, 1500,00 грн. витрати на оплату послуг експерта. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 втрату товарної вартості пошкодженого автомобіля 19187,74 грн.
Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування позову зазначила, що 15 березня 2019 р. в м. Дніпро по вул.. Запорізьке шосе, 62к сталася ДТП за участі її автомобіля та автомобіля Mitsubishi Lancer д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 внаслідок якої її транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень, а вона матеріального збитку. Вину в даній ДТП визнано за ОСОБА_2 постановою суду. Представник позивача звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» із заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок СТО на якому будуть проводитися ремонтні роботи автомобіля. Разом з тим без повідомлення позивачки їй було виплачено страхове відшкодування в розмірі 79663,90 грн., що є меншою сумою від необхідної. Як стало відомо таку виплату було здійснено на підставі висновку ФОП ОСОБА_3 , який виконаний із порушеннями методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, зокрема особистий огляд транспортного засобу проведено не було, а оцінку проведено лише за фотознімками іншої особи, що проводила огляд, без повідомлення потерпілої особи та її представника, не враховано повний перелік необхідних запасних частин та ремонтних робіт. З метою проведення об'єктивного, повного дослідження розміру завданого збитку позивач звернулася до судового експерта Дроздова Ю.В. який надав відповідний висновок складений на підставі огляду транспортного засобу та за яким вартість матеріального збитку складає 92077,63 грн. Отже стягненню з відповідача-1 підлягає різниця між здійсненою виплатою та тою, яку необхідно було сплатити - 12413,73 грн. пені - 1160,76 грн. та 3% річних - 102,00 грн. витрати на оплату послуг експерта 1500,00 грн. З відповідача-2 ОСОБА_2 підлягає стягненню втрата товарної вартості, що складає 19187,74 грн.
Відповідачі відзиву на позовну заяву не надали.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
11 жовтня 2019 року постановлено ухвалу суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська направити цивільну справу за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
24 січня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судове засідання.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 для розгляду даної цивільної справи визначено суддю Цитульського В.І. на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду про повторний автоматизований розподіл від 06.10.2020 №430.
Ухвалою судді від 17 листопада 2020 року цивільну справу прийнято до провадження та постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судове засідання.
08 лютого 2022 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, причини не явки не повідомили.
Фактичні обставини справи встановлені судом.
15 березня 2019 р. в м. Дніпро по вул.. Запорізьке шосе, 62к сталася ДТП за участі автомобіля Toyota RAV4 д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Mitsubishi Lancer д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 внаслідок якої транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Вина ОСОБА_2 встановлена постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2019.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на момент ДТП, була застрахована за Полісом №AМ/2469574, в якому зi сторони страховика виступає ПрАТ «СК «Провідна».
18 березня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» із заявою про виплату страхового відшкодування та надав весь пакет необхідних документів.
13 червня 2019 року страховик сплатив страхове відшкодування у розмірі 79663,90 грн. без узгодження такого розміру з ОСОБА_1 .
Листом Нацкомфінпослуг повідомлено, що страхове відшкодування було виплачено на підставі висновку ФОП ОСОБА_3 складеного експертом №45-D/56/3/0319 від 24.03.2019.
У своєму висновку експерт ОСОБА_3 зазначає, що дослідження проведено на підставі матеріалів наданих замовником: кольорові фотографії, копія акту огляду транспортного засобу, копія свідоцтва про реєстрацію.
Не погоджуючись з таким висновком, вважаючи його складеним з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, позивач звернулася до судового експерта Дроздова Ю.В., який на підставі огляду транспортного засобу склав висновок №1604/19/19 від 10.04.2019 за яким вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Toyota RAV4 д.р.н. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження складає 92077,63 грн.
Таким чином, позивач вважає, що їй ПрАТ «СК «Провідна» не доплатив страхове відшкодування в розмірі 12413,73 грн.
Згідно висновку №1604/19/19 від 10.04.2019 вартість матеріального збитку заподіяного позивачу складає 111265,37 грн., вказана сума складається з відновлюваного ремонту 92077,63 грн. та втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля в розмірі 19187,74 грн.
Саме розмір втрати товарної вартості позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 .
Норми права, застосовані судом.
До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).
У пункті 1.7 статті 1 № 1961-IV визначено, що забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством - статті 29 Закону N 1961-IV.
Відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений Договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Також, страховик несе відповідальність передбачену ст. 625 ЦК України. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника (страховика) за прострочення грошового зобов'язання) оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора (застрахованої особи) від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредитору (застрахованій особі).
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником; зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 992 ЦК України передбачено, якщо у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року № 4 при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Системний аналіз п.п. 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди. Методикою передбачено можливість і порядок обчислення показника втрати товарної вартості колісного транспортного засобу як складової загального розміру майнової шкоди, яка завдана власнику транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП. Оскільки від сплати відповідного відшкодування законодавством звільнено страховика, то його згідно зі статтями1166,1188,1194 ЦК України може бути стягнуто з особи, яка завдала шкоду.
Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 13.05.2019 р. №369/2403/17.
Висновки суду.
Встановлені фактичні обставини справи свідчать про те, що звіт який зроблений на замовлення страховика, складений оцінювачем без особистого огляду пошкодженого майна, що зазначено в «письмовій заяві оцінювача» (п.10 Звіту, Висновок зроблено на підставі акту огляду і фотографій). Крім того, при складанні акту огляду та калькуляції не були враховані зауваження власника транспортного засобу щодо проведеного огляду та переліку внесених до нього пошкоджень.
В той же час, судовий експерт, залучений страховою компанією, безпосередньо не проводив огляд пошкодженого автомобіля, а робив оцінку по наданим представником страхової компанії фотокарткам і не міг об'єктивно визначати ступінь пошкодження деталей.
Крім того, рішенням Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України №4 від 03 липня 2020 року судового експерта Яремчука В.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта до закінчення його дії, зобов'язано повторно пройти кваліфікацію.
Відтак, враховуючи, що фактично висновок №45-D/56/3/0319 від 24.03.2019 року складений з істотними порушеннями вимог законодавства з оцінки та є таким, що не може бути використаним для здійснення розрахунку страхового відшкодування, єдиним належним доказом, що посвідчує дійсну оцінену шкоду є Висновок № 1604/19/19 від 10.04.2019 року.
Оскільки сплачено позивачеві в рахунок страхового відшкодування 79663,90, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути страхове відшкодування у розмірі 92077,63-79663,90=12413,73 грн.
В свою чергу слід зазначити, що відповідачем не спростовані доводи позивача викладені у позовній заяві, своїм правом на подання відзиву він не скористався, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача страхового відшкодування та 3% річних, пені, інфляційних збитків за затримку його виплати.
Окрім того, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача шкоду, пов'язаною із втратою товарної вартості транспортного засобу в розмірі 19 187,74 грн., визначену відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи №1604/19/19, складеного судовим експертом Дроздовим Ю.В. 10.04.2019 року.
На підставі ст. 141 ЦПК України при задоволенні позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст.12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування та матеріальної шкоди, завданою втратою товарної вартості автомобілем, - задовільнити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»на користь ОСОБА_1 суму коштів в розмірі 15 174 (п'ятнадцять тисяч сто сімдесят чотири гривень) 49 копійок, що складається з 12 413,73 грн. - суми страхового відшкодування, 102,00 грн. - 3% річних, 1160,76 грн. - пеня, 1500,00 грн. - витрати на оплату послуг експерта автотоварознавця.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 втрату товарної вартості пошкодженого автомобіля в розмірі 19 187,74 грн.
Стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору по 384,20 грн. з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду складено та підписано 08 лютого 2022 року.
Суддя : В.І.Цитульський