07 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/605/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.,
учасники справи:
боржник - Публічне акціонерне товариство "Харківський завод "Гідропривід",,
ліквідатор ПАТ "Харківський завод Гідропривід" арбітражний керуючий Кошовський С.В. - особисто (в режимі відеоконференції за межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку "EasyCon"),
кредитор - Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк",
представник кредитора - Крячковська І.М. (в режимі відеоконференції за межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку "EasyCon"),
кредитор - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",
представник кредитора - Хромеєв Д.С. (довіреність б/н від 27.10.2021), Пасацька В.В. (довіреність б/н від 26.08.2021),
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку "EasyCon") касаційну скаргу
Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (попереднє найменування Акціонерне товариство "Сбербанк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І.В.
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.02.2021
у складі судді: Усатий В.О.,
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021
у складі колегії суддів: Барбашова С.В. (головуючий), Істоміна О.А., Пелипенко Н.М.,
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2021
у складі судді: Усатий В.О.,
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021
у складі колегії суддів: Барбашова С.В. (головуючий), Істоміна О.А., Пелипенко Н.М.,
у справі № 922/605/15
за заявою Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід"
про визнання банкрутом
Короткий зміст вимог
1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід" (далі - ПАТ "Харківський завод Гідропривід", боржник), в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
2. Постановою Господарського суду Харківської області від 04.03.2015 ПАТ "Харківський завод Гідропривід" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Лапєнкова Д.Б.
3. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Кошовського С.В.
4. У серпні 2019 Акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - АТ "Сбербанк", кредитор) звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою (вх. 19572 від 14.08.2019), в якій просило суд:
- визнати недійсним повторний аукціон з продажу майна ПАТ "Харківський завод Гідропривід" Лот № 1 нежитлова будівля літ «Е-5», загальною площею 13924,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд.1;
- визнати недійсним другий повторний аукціон з продажу майна ПАТ "Харківський завод Гідропривід" Лот № 1 нежитлова будівля літ «Е-5» загальною площею 13 924,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд.1 та результати другого повторного аукціону з продажу майна ПАТ "Харківський завод Гідропривід" Лот № 1 оформлені у вигляді протоколу проведення аукціону по Лоту № 1, договору купівлі-продажу нерухомого майна Лоту № 1, акту приймання передачі нерухомого майна Лот № 1, свідоцтва про право на власність;
- повернути у власність боржника ПАТ "Харківський завод Гідропривід" нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ «Е-5» загальною площею 13 924,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд.1.
4.1. В обґрунтування вказаної заяви АТ "Сбербанк" послалося на те, що його права та інтереси як кредитора, вимоги якого забезпечені заставою, є порушеними, а повторний та другий повторний аукціон з реалізації предмету Іпотеки, проведено незаконно, з порушенням статей 42, 44, 58, 59, 60-68 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
5. 28.06.2020 до Господарського суду Харківської області від АТ "Сбербанк" надійшла скарга (з урахуванням доповнень) на дії арбітражного керуючого Кошовського С.В. як ліквідатора боржника, в якій скаржник просив суд усунути та звільнити від виконання повноважень ліквідатора боржника арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича (свідоцтво № 923 від 14.05.2013) у межах провадження у справі про банкрутство ПАТ "Харківський завод Гідропривід" та призначити іншого арбітражного керуючого.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції від 18.02.2021
6. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.02.2021 у справі № 922/605/15 відмовлено у задоволенні заяви (вх. 19572 від 14.08.2019) АТ "Сбербанк", оскільки судом не встановлено жодних підстав для визнання недійсними результатів аукціонів в межах наведених АТ "Сбербанк" аргументів.
7. Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлено:
7.1. АТ "Сбербанк" є кредитором у справі про банкрутство ПАТ "Харківський завод Гідропривід", вимоги якого забезпечені заставою, а саме:
- нежитловою будівлею літ "Е-5" загальною площею 13 924,2 кв. м., що знаходиться за адресою : м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1.
7.2. Судом встановлено, що в межах справи про банкрутство ПАТ "Харківський завод Гідропривід" в ліквідаційній процедурі здійснено заходи щодо реалізації майна банкрута.
7.3. На підставі укладеного банкрутом в особі ліквідатора з ТОВ "ТБ Форвард" договору про надання послуг з проведення аукціону від 15.02.2016 Організатором аукціону проведені дії на виконання взятих на себе за договором зобов'язань:
- на веб сайті (http://vgsu.arbitr.gov.ua) Вищого господарського суду України 21.11.2018 та на веб сайті (http://www.minijust.gov.ua) Міністерства юстиції України 21.11.2018 за номером публікації № 55723 опубліковано оголошення про проведення повторного аукціону з продажу майна Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід" (код ЄДРПОУ 00223214), а саме:
- лот № 1 нежитлова будівля літ "Е-5" загальною площею 13 294,2 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1.
Початкова вартість 8 286 000,00 грн. з можливістю зниження початкової вартості.
В оголошенні зазначено, що аукціон проводиться 03 січня 2019 року за адресою: м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 4/6-А.
Кінцевий термін прийому заяв 12 грудня 2018 року.
7.4. 21.12.2018 на сайті Вищого господарського суду України Організатором аукціону розміщено повідомлення про результати проведення аукціону, в якому зазначено, що аукціон, який був призначений на 03.01.2019 з продажу майна підприємства ПАТ "Харківський завод Гідропривід", а саме : лот № 1 нежитлова будівля літ "Е-5" загальною площею 13 294,2 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1 визнано таким, що не відбувся з причин наявності на торгах лише одного учасника.
7.5. 22.12.2018 на веб сайті (http://vgsu.arbitr.gov.ua) Вищого господарського суду України під номером 56493 та веб сайті Міністерства юстиції України опубліковано оголошення за № 56493 від 22.12.2018 про проведення 24.01.2019 о 10:00 годині другого повторного аукціону з продажу майна Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід" (код ЄДРПОУ 00223214), а саме лот № 1 : нежитлова будівля літ "Е-5" загальною площею 13 924,2 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1. Організатор аукціону ТОВ "Торговий будинок "Форвард".
Замовник аукціону та продавець ПАТ "Харківський завод Гідропривід" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кошовського С.В.
Початкова вартість лоту № 1: 6 628 800,00 грн.
Аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості.
Адреса проведення аукціону: м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 4/6А.
Відповідно до інформації, яка міститься в оголошенні про проведення аукціону, кінцевий термін прийняття заяв на участь - 29.12.2018.
7.6. Відповідно до протоколу визначення учасників від 18.01.2019 до участі в аукціоні 24.01.2019 допущено:
- ТОВ "Торговий дім Делія";
- ТОВ "Мейбл Фло", яких визнано учасниками аукціону.
7.7. Відповідно до протоколу № 3 про проведення аукціону 24.01.2019. після оголошення ліцитатором початкової вартості майна 6 628 800,00 грн. учасники не виявили бажання укласти договір. З урахуванням наведеного ліцитатор знижував початкову вартість на крок аукціону відповідно:
6 328 800,00 грн. - 6 028 800,00 грн. - 5 728 800,00 грн. - 5 428 800,00 грн. - 5 128 800,00 грн. - 4 828 800,00 грн. до 28 800,00 грн.
Учасник зареєстрований за № 2 повідомив про готовність укласти договір, запропонувавши ціну 300 000,00 грн.
Учасник зареєстрований за № 1 повідомив про готовність укласти договір, запропонувавши ціну 600 000,00 грн.
Після триразового оголошення останньої ціни 600 000,00 грн. ліцитатор оголосив переможця аукціону учасника за № 1, а саме ТОВ "Мейбл Фло".
7.8. 07.02.2019 між ПАТ "Харківський завод Гідропривід" в особі ліквідатора Кошовського С.В. та ТОВ "Мейбл Фло" підписано акт про передання права власності на куплене нерухоме майно: нежитлової будівлі "Е-5" загальною площею 13 924,2 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1. В акті сторонами зафіксовано, що розрахунок за куплене майно Покупець здійснив у повному обсязі до підписання цього акту.
7.9. 07.02.2019 між ПАТ "Харківський завод Гідропривід" в особі ліквідатора Кошовського С.В. та ТОВ "Мейбл Фло" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна нежитлової будівлі "Е-5" загальною площею 13 924,2 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Манерко Л.М.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції від 01.04.2021
8. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.04.2021 відмовлено у задоволенні скарги АТ «Сбербанк» на дії ліквідатора вх. 19560 від 26.08.2019 з урахуванням доповнень вх. 5205 від 17.02.2021 з тих підстав, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції від 21.09.2021
9. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 апеляційну скаргу АТ «Сбербанк», м. Київ на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.02.2021, постановлену за результатами розгляду заяви Акціонерного товариства «Сбербанк» (вх. 19572 від 14.08.2019) у справі № 922/605/15, залишено без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.02.2021, постановлену за результатами розгляду заяви АТ «Сбербанк» (вх. 19572 від 14.08.2019) у справі № 922/605/15, залишено без змін.
9.1. Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду, встановив, що під час постановлення оскаржуваної ухвали суд першої інстанції надав повну, вичерпну та правильну правову оцінку діям ліквідатора та організатора аукціону та дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність порушень в процедурі реалізації майна ліквідатором та організатором аукціону як на етапах вибору організатора аукціону, укладення з ним договору, подачі ліквідатором оголошень, недопуску організатором аукціону до участі в аукціонах ТОВ "Комфортні метри" та ТОВ "Регіон Сервіс Груп", так і на етапі проведення повторного та другого повторного аукціонів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції від 21.09.2021
10. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 апеляційну скаргу АТ "Сбербанк" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2021, постановлену за результатами розгляду скарги АТ "Сбербанк" (вх.19560 від 26.08.2019 з урахуванням доповнень від 17.12.2020 вх. 5205) на дії ліквідатора боржника у справі №922/605/15, залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2021 у справі № 922/605/15 - без змін.
10.1. Апеляційний суд вказав на те, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.02.2021 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі № 922/605/15, АТ "Сбербанк" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових рішень з вимогою прийняти нове рішення, яким:
визнати недійсним повторний аукціон з продажу майна ПАТ "Харківський завод Гідропривід" Лот № 1 нежитлова будівля літ. "Е-5", загальною площею 13 924,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1;
визнати недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна ПАТ "Харківський завод Гідропривід" Лот № 1 оформлені у вигляді Протоколу проведення аукціону по лоту №1, договору купівлі-продажу нерухомого майна лоту № 1, акту приймання-передачі нерухомого майна Лот № 1, свідоцтва про право на власність;
повернути у власність боржника ПАТ "Харківський завод Гідропривід" нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. "Е-5", загальною площею 13 924,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд 1.
12. 27.10.2021 АТ "Сбербанк" здано до відділення зв'язку для направлення на адресу Касаційного господарського суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 із включенням вимог в порядку абзацу другого частини 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства щодо оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 01.04.2021 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021.
Скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі № 922/605/15, прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу АТ "Сбербанк" на дії ліквідатора, усунути арбітражного керуючого Кошовського С.В. та звільнити від виконання повноважень ліквідатора арбітражного керуючого Кошовського С.В. у межах провадження у справі №922/605/15 про банкрутство ПАТ "Харківський завод Гідропривід" та призначити іншого арбітражного керуючого.
13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/605/15 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2021 та 02.11.2021.
14. Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2021 відкрито касаційне провадження. Розгляд справи неодноразово відкладався.
15. 09.12.2021 проведено державну реєстрацію змін до Статуту АТ "Сбербанк", які були 22.11.2021 погоджені Національним банком України. Відповідно до пункту 1.4. Статуту Банку в новій редакції, повне офіційне найменування Банку українською мовою - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК".
25.02.2022 Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 131 розпочато процедуру ліквідації АТ «МР БАНК» строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025
16. У зв'язку з відпусткою судді Васьковського О.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/605/15 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2022.
17. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з чим 24.02.2022 розгляд касаційної скарги у справі № 922/605/15 не відбувся.
18. Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк з урахуванням Указу від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
19. Представник АТ «МР БАНК» в судовому засіданні 07.06.2022 (в режимі відеоконференції) повністю підтримала заявлені касаційні скарги за доводами викладеними у них. Просила Суд касаційні вимоги АТ «МР БАНК» задовольнити в повному обсязі.
20. Представники АТ «Укрексімбанк» в судовому засіданні 07.06.2022 повністю підтримали касаційну скаргу АТ «МР БАНК», просили вимоги скаржника задовольнити.
21. Ліквідатор ПАТ «Харківський завод Гідропривід» арбітражний керуючий Кошовський С.В. проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав викладених у відзиві на касаційну скаргу. Просив Суд оскаржені судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
22. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з'явились.
Доводи скаржника
(АТ "МР БАНК")
23. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті без урахування правових позицій Верховного Суду викладених у постанові від 04.10.2018 у справі № 910/3638/15-г, постанові від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, постанові від 31.07.2019 у справі № 5004/1537/12, постанові від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12, постанові від 17.07.2019 у справі № 904/7962/15, постанові від 03.12.2019 у справі № 5019/2076/12, постанові від 12.06.2018 у справі № 922/5743/15, постанові від 06.02.2020 у справі № 911/1528/15; за відсутності правового висновку Верховного Суду щодо застосування статей 42-44, 49, 50, 55, 57-59, 61, 69, 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
24. Скаржник доводить:
24.1. оголошення про проведення повторного та другого повторного аукціону з продажу майна боржника Лот № 1 не відповідає вимогам, передбаченим частинами 1, 5, 8 статті 59, частини 4 статті 66 Закону про банкрутство. На переконання скаржника, земельна ділянка (на якій розташований об'єкт продажу) є сформована та оформлена, оголошення розміщені з порушенням частини 5 статті 59 Закону про банкрутство, як результат порушена процедура проведення аукціону.
Відповідно до частини 2 розділу VII Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
24.2. Банк не погоджував початкову вартість продажу заставного майна, на час проведення оскарженого аукціону у суді були наявні спори про визначення вартості майна боржника та оскарження початкової вартості для виставлення заставного майна на продаж. Банк доводить, що ліквідатор звернувся до Банку за згодою на продаж заставного майна після реалізації такого майна з аукціону.
24.3. В результаті незаконних дій ТОВ "Торговий дім "Форвард" до участі в аукціоні не було допущено ТОВ "Регіон Сервіс Груп" та ТОВ "Комфортні метри", що призвело до порушення головної мети аукціону як способу реалізації - відчуження майна за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції.
24.4. Внаслідок зловмисних дій та злочинної бездіяльності арбітражного керуючого ліквідатора - Кошовського С.В. майно ПАТ "Харківський завод Гідропривід" реалізовано по ціні, яка визначена з порушенням вимог нормативно-правових актів з оцінки майна, чим Банкруту та його кредиторам було заподіяно значні збитки, які полягають в реалізації майна без забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
24.5. Ліквідатором допущено порушення процедури обрання організатора аукціону. Судами не було досліджено та не надано належної правової оцінки доводам Банка з питань обрання організатора аукціону та укладеного з ним договору, а також відповідних змін.
24.6. На момент проведення аукціонів з реалізації об'єкту нерухомого майна, нежитлова будівля, літ. "Е-5", загальною площею 13 924,2 кв. м., адреса: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1, існували обтяження, які були скасовані судом 29.01.2019, тобто після реалізації заставного майна.
24.7. Ліквідатором визначено замалий строк на подання заявок на участь в аукціоні (7 днів - повторний аукціон та 9 днів - другий повторний).
24.8. Судами залишено поза увагою доводи Банку, щодо не вжиття ліквідатором жодного заходу з аналізу причин виникнення неплатоспроможності Боржника та встановлення чи спростовування вини засновників (учасників, акціонерів) чи керівництва Боржника в доведенні Боржника до банкрутства в тому числі відсутні будь-яка інформація щодо аналізу укладених договорів Боржником до порушення провадження у справі про банкрутство, чим порушено вимоги статей 41 та 98, абз. 5 частини 2 статті 41 Закону про банкрутство.
24.9. ТОВ "Мейбл Фло" наближена особа до аукціону та ліквідатора боржника.
Доводи ліквідатора
(арбітражний керуючий Кошовський С.В. )
25. Ліквідатор ПАТ "Харківський завод Гідропривід" арбітражний керуючий Кошовський С.В. у відзиві на касаційну скаргу проти вимог та доводів скаржника заперечив, просив касаційну скаргу АТ "МР Банк" (попередня назва - АТ "Сбербанк") залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
26. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Розгляд касаційної скарги в частині оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 та ухвали Господарського суду Харківської області від 01.04.2021 у справі № 922/605/15
27. Оцінивши доводи касаційної скарги в частині оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 та ухвали Господарського суду Харківської області від 01.04.2021 у справі № 922/605/15, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про закриття касаційного провадження у цій частині, з огляду на таке.
28. Ключовим питанням в цьому є встановлення можливості оскарження в порядку частини третьої статті 9 КУзПБ постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 (за результатами перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 01.04.2021, якою відмовлено у задоволенні скарги АТ «Сбербанк» на дії ліквідатора вх. 19560 від 26.08.2019 з урахуванням доповнень вх. 5205 від 17.02.2021), як такої, що включена до касаційної скарги на постанову апеляційного суду від 21.09.2021, прийняту за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції про визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута.
29. Для вирішення цього питання колегія суддів бере до уваги висновки судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладені у постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19.
29.1. Згідно з висновком судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19, наведений в частині третій статті 9 КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
29.2. Водночас, абзацом 2 частини третьої статті 9 КУзПБ передбачено, що скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.
29.3. Аналіз змісту абзацу 2 частини третьої статті 9 КУзПБ у сукупності з іншими частинами статті 9 та статті 7 Кодексу дає підстави для висновку про те, що необхідними умовами застосування процесуальної можливості включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню, є такі умови (але не виключно, тільки в межах доводів і вимог цієї касаційної скарги):
Судовими рішеннями, що підлягають касаційному оскарженню в порядку абзацу 2 частини третьої статті 9 КУзПБ можуть бути тільки постанови апеляційного господарського суду, з них первісний/основний об'єкт касаційного оскарження - постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами оскарження ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню та щонайменше одна постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо в касаційному порядку.
Процесуальна можливість спільного касаційного оскарження в порядку абзацу 2 частини третьої статті 9 КУзПБ внаслідок включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню може бути застосована тільки щодо касаційного оскарження тих судових рішень (постанов апеляційного господарського суду) у процедурі банкрутства, які стосуються не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства (перша група судових рішень за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17).
КУзПБ не передбачає процесуальну можливість включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал, рішень господарського суду в порядку статті 7 КУзПБ за результатами розгляду заяв (в порядку позовного провадження) у межах справи про банкрутство (друга група судових рішень за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17) до касаційної скарги на ті ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню в порядку частини третьої статті 9 КУзПБ (перша група судових рішень за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17), і навпаки. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 924/549/19.
29.4. Ураховуючи дату порушення провадження у справі № 922/605/15 про банкрутство ПАТ "Харківський завод Гідропривід" (12.02.2015), дату визнання банкрутом і введення ліквідаційної процедури (04.03.2015), період підготовки та проведення оскарженого аукціону, до оцінки спірних правовідносин у цій справі мають застосовуватися положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у відповідній редакції (далі - Закон про банкрутство), проте процесуальні дії, зокрема, щодо оскарження судових рішень у справі, після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства (21.10.2019) мають вчинятися в порядку зазначеного КУзПБ.
29.5. Як було зазначено у пункті 28 цієї постанови, скаржником до касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.02.2021 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 (про визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута), включено (приєднано) скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 (щодо питання відсторонення арбітражного керуючого).
29.6. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 зробила висновок про те, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи:
Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення (розумій також і відсторонення) керуючого санацією, ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.
29.7. Порядок оскарження судових рішень у процедурах банкрутства врегульовано статтею 9 КУзПБ (щодо першої групи судових рішень), а для спорів, які вирішуються в межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ (друга група судових рішень) - статтями 255, 287 ГПК України.
Така правова позиція неодноразово висловлювалась у судових рішеннях Верховного Суду, зокрема у постановах від 05.04.2021 у справі № 4/5007/33-Б-11, від 06.05.2021 у справі № 910/2526/14, від 18.05.2021 у справі № 924/549/19, від 19.05.2021 у справі № 925/236/15.
29.8. Відтак, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що ухвала Господарського суду Харківської області від 18.02.2021 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 (про визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута) належать до другої групи судових рішень (пункт 29.6.) та мають оскаржуватися в порядку статті 7 КУзПБ (чинній на момент оскарження), а ухвала Господарського суду Харківської області від 01.04.2021 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 (щодо питання відсторонення арбітражного керуючого) - до першої групи судових рішень, можливість оскарження яких встановлена приписами статті 9 КУзПБ (чинній на момент оскарження).
29.9. КУзПБ не передбачає процесуальну можливість включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал, рішень господарського суду в порядку статті 7 КУзПБ за результатами розгляду заяв (в порядку позовного провадження) у межах справи про банкрутство (друга група судових рішень за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17) до касаційної скарги на ті ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню в порядку частини 3 статті 9 КУзПБ (перша група судових рішень за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17), і навпаки. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 924/549/19.
Така ж правова позиція підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19.
29.10. При вирішенні питання наявності підстав для відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами на судові рішення, визначені абзацом першим частини третьої статті 9 КУзПБ, до яких включені/приєднані скарги на постанови апеляційного суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, які не підлягають оскарженню у касаційному порядку окремо, слід враховувати і таке.
По-перше, як скарга на судові рішення, які за приписами статті 9 КУзПБ підлягають оскарженню, так і включена/приєднана до неї скарга на судові рішення, які за приписами статті 9 КУзПБ не підлягають оскарженню окремо, мають відповідати вимогам процесуального Закону щодо прийнятності, зокрема статтям 289, 290, 291 ГПК України.
По-друге, скарга на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку, може бути включена/приєднана, в порядку абзацу 2 частини третьої статті 9 КУзПБ до основної скарги на судові рішення, найбільш наближені за датою прийняття (за можливістю). Касаційна скарга на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку окремо, у разі пропуску строку на касаційне оскарження, визначеного приписами статті 288 ГПК України, має містити клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з вмотивованим обґрунтуванням такого пропуску та підстав включення скарги на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, до основної скарги. Ця умова справедлива і для касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду, що може бути оскаржена окремо.
По-третє, судові рішення за скаргою на судові рішення, які за приписами статті 9 КУзПБ підлягають оскарженню, так і включеної/приєднаної до неї скарга на судові рішення, які за приписами статті 9 КУзПБ не підлягають оскарженню окремо, повинні бути (як правило) сутнісно (змістовно, логічно) поєднані підставами і доводами, стосуватися прав і охоронюваних законом інтересів особи, щодо якої прийняте судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню окремо.
29.11. Беручи до уваги викладене вище, судова колегія дійшла висновку про закриття касаційного провадження в частині оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 та ухвали Господарського суду Харківської області від 01.04.2021 у справі № 922/605/15 (відмовлено у задоволенні скарги АТ «Сбербанк» на дії ліквідатора вх. 19560 від 26.08.2019 з урахуванням доповнень вх. 5205 від 17.02.2021), оскільки у цьому випадку судові рішення відносяться до різних груп судових рішень (пункти 26.6. цієї постанови), а також не поєднані сутнісно (змістовно, логічно) підставами і доводами.
30. Верховний Суд зазначає, що положення статей 287 та 296 ГПК України, не передбачають закриття касаційного провадження з вище наведених підстав, однак, у разі здійснення касаційного перегляду постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 та ухвали Господарського суду Харківської області від 01.04.2021 у справі № 922/605/15 (відмовлено у задоволенні скарги АТ "Сбербанк" на дії ліквідатора вх. 19560 від 26.08.2019 з урахуванням доповнень вх. 5205 від 17.02.2021) у справі № 922/605/15, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.
Щодо суті касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.02.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 (про визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута)
31. Предметом цього спору є вимога АТ "МР Банк", заявлена в межах провадження у справі про банкрутство ПАТ "Харківський завод Гідропривід" про визнання недійсним аукціону з продажу майна боржника, визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону з продажу майна ПАТ "Харківський завод Гідропривід" (Лот № 1 нежитлова будівля літ «Е-5», загальною площею 13 924,2 кв. м, адреса: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1), проведеного 24.01.2019.
32. Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі № 922/605/15 про банкрутство ПАТ "Харківський завод Гідропривід" порушено 12.02.2015 (пункт 1 цієї постанови), оскаржений аукціон проведено 11.01.2019, тобто під час дії положень Закону про банкрутство.
33. 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
34. Отже, ураховуючи дату порушення провадження у справі № 922/605/15 про банкрутство ПАТ "Харківський завод Гідропривід", період вчинення дій з підготовки до оскарженого аукціону, а також те, що аукціон був проведений до набрання чинності КУзПБ - до спірних правовідносин у цій справі мають застосовуватися положення Закону про банкрутство (у відповідній редакції).
35. Вирішуючи питання щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, вважає за необхідне вказати таке.
35.1. Відповідно до положень статті 650 ЦК України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірних торгів) особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. Аналогічним чином, згідно частини 4 статті 656 ЦК України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірних торгів), до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
35.2. Отже, торги є способом укладення договору і постають як передбачена законодавством послідовність дій (процедура), вчинених організатором та учасниками торгів з метою укладення цивільно-правового чи господарського договору. Ця послідовність дій (процедура) поділяється на переддоговірну стадію і власне стадію укладення договору.
35.3. Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.
35.4. Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів (відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі №5006/5/39б/2012).
35.5. У частині восьмій статті 44 Закону про банкрутство передбачено, що спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціону, в тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
35.6 Результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу (частина третя статті 55 Закону про банкрутство).
36. Згідно усталеної практики Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 922/600/17, від 28.01.2021 у справі № 922/987/16, від 09.02.2021 у справі № 5023/5507/12, від 06.04.2021 у справі № 5027/398-б/2012, від 27.04.2021 у справі № 5023/5836/12).
36.1. До предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання арбітражним керуючим та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).
36.2. При вирішенні спорів про визнання прилюдних торгів або аукціону недійсними, слід встановити таке: чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні прилюдних торгів або аукціону; чи вплинули ці порушення на результати торгів та аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати торгів або аукціону.
37. Враховуючи доводи касаційної скарги, як і підстави визнання недійсним оскарженого аукціону, а також заперечення арбітражного керуючого, наведені у відзиві на касаційну скаргу, колегія суддів вважає необхідним вказати на таке.
37.1. За приписами частини першої статті 38 Закону про банкрутство (у відповідній редакції) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
37.2. За змістом частин першої, другої статті 42 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім перелічених у цій нормі виключень. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси.
37.3. Як вже зазначалося, постановою Господарського суду Харківської області від 04.03.2015 у цій справі визнано ПАТ "Харківський завод Гідропривід" банкрутом, та серед іншого постановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовуються арешти, накладені на майно боржника та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника (в тому числі, усі податкові застави, застави рухомого та нерухомого майна). Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається (пункт 2 резолютивної частини Постанови). Вищезазначена постанова набрала законної сили.
37.4. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, наділений процесуальними повноваженнями скасовувати арешт або інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, накладені судами інших юрисдикцій, для забезпечення приватноправових інтересів третіх осіб.
Наведений висновок стосується застосування приписів статті 23 Закону про банкрутство (у редакції Закону України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (зі змінами та доповненнями), проте не втратив своєї актуальності з набранням чинності з 19.01.2013 змінами, внесеними Законом України від 22.12.2011 № 4212-VI до Закону про банкрутство, оскільки положення останнього (статті 38, 42) містили подібне правове регулювання наслідків визнання боржника банкрутом та формування ліквідаційної маси.
37.5. Процедура ліквідації направлена на відчуження майна боржника та погашення грошових вимог кредиторів, при цьому будь-які обмеження та арешти у відношенні майна банкрута скасовуються, отже майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень задля можливості реалізації цього майна.
37.6. Окрім означеного слід вказати, що відповідно до положень пункту 2 статті 59 Закону про банкрутство в оголошенні про проведення аукціону має наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця, однією з обов'язкових умов якого (пункт 2 статті 50 Закону про банкрутство) є відомості про наявність або про відсутність обтяжень стосовно майна.
37.7. Колегія суддів касаційного суду звертає увагу на застосування частини 5 статті 59 Закону про банкрутство, згідно з якою передбачено, що якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються, зокрема, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо і такі відомості повинні бути індивідуально визначеними щодо виду права землекористування, договору про набуття права оренди чи іншого майнового права.
37.7.1. Відповідно до усталених правових висновків Верховного Суду, у розумінні положень частини 2 статті 120 ЗК України, частини 1 статті 377 ЦК України, частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об'єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, при цьому на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Отже, після відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки.
37.7.2. Як установлено приписами частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
37.7.3. Законом України від 07.07.2011 № 3613-VI «Про державний земельний кадастр» (який набув чинності 01.01.2013 за деякими винятками) Земельний кодекс України було доповнено статтею 79-1, яка визначає загальні засади формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. За змістом частин першої, третьої, четвертої, сьомої вказаної статті (у редакції, чинній на момент прийняття рішення) формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
37.7.4. Водночас відповідно до пункту 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» (в редакції, чинній на момент прийняття рішення від 28.03.2019 № 7) земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).
37.7.5. Крім того, згідно з пунктом 10 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» у вказаній редакції, документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.
37.7.6. Отже, у зв'язку зі зміною земельного законодавства наведеними нормами, які в цілому набрали чинності 01.01.2013, урегульовано особливий механізм оформлення земельних ділянок, речові права на які у встановленому порядку набуто до 2004 року, з метою здійснення державної реєстрації та обліку таких земельних ділянок, а також речових прав на них.
Подібний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 910/21404/17, від 26.01.2022 у справі № 908/846/19.
37.8. Визначений нормами Закону про банкрутство порядок оголошення та повідомлення про проведення аукціону, а також вимоги до змісту оголошення про проведення аукціону на веб-сайті, направлені на забезпечення можливості прийняти участь в аукціоні з продажу майна банкрута якомога ширшому колу осіб, а також направлені на забезпечення задоволення вимог кредиторів банкрута в максимально можливому розмірі за наслідками реалізації майна банкрута за найвищою ціною.
37.9. Відповідно до приписів статті 62 Закону про банкрутство, організатор аукціону зобов'язаний забезпечити його фіксацію технічними засобами. Організатор аукціону зобов'язаний забезпечити ведення його відеозапису, крім проведення електронних торгів. Організатор аукціону зобов'язаний зберігати носії із записом аукціону протягом не менш як семи років з дня його проведення. Організатор аукціону зобов'язаний негайно надавати копії записів аукціону в поширених форматах медіафайлів усім бажаючим безоплатно на наданий носій або на власний носій за умови оплати його вартості.
37.9.1 За частиною першою, другою статті 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі «Інтернет»). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
За частиною ж п'ятою цієї статті Кодексу, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
37.9.2. Тобто, дослідження відеозапису оскарженого аукціону, здійснення та зберігання якого організатором аукціону є обов'язковим в силу приписів статті 62 Закону про банкрутство, є необхідним (обов'язковим) у разі наявності заперечень або відповідних доводів учасників справи щодо законності проведення спірного аукціону.
38. Колегія суддів зазначає, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
39. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
41. Верховний Суд зазначає, що суди повинні неухильно додержуватися вимог про законність та обґрунтованість рішення у справі, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
42. Верховний Суд також зазначає, що у пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
43. Згідно з приписами частини першої статті 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Метою апеляційного перегляду справи є перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи повторно.
Близька за змістом правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.07.2021 зі справи № 904/3526/20, від 09.02.2022 зі справи № 17/169-07.
44. Отже, користуючись правами суду першої інстанції, в межах повноважень, наданих апеляційному господарському суду процесуальним законом, суд апеляційної інстанції, з метою здійснення апеляційного перегляду та дотримання принципів справедливості та балансу інтересів, має дослідити всі наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності з наданням їм належної правової оцінки.
44.1. Стаття 73 ГПК України передбачає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, а одним із засобів доказування є електронні докази.
44.2. Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 ГПК України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
44.3. Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
44.4. Допустимість доказів за статтею 77 ГПК України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.
44.5. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 78 ГПК України).
45. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
46. Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Так, у рішенні від 17 січня 1970 року у справі Delcourt v. Belgium (заява № 2689/65) Європейський суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У рішенні від 4 грудня 1995 року у справі Bellet v. France (заява № 23805/94,) Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
47. Здійснюючи апеляційний перегляд справи, Східний апеляційний господарський суд не повною мірою виконав обов'язок щодо надання оцінки наявним матеріалам справи на предмет того, чи містяться в них дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги позивача.
48. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.
49. Втім, під час апеляційного провадження суд апеляційної інстанції викладене вище не врахував, на підставі наведених у оскарженій ухвалі обставин, без відповідного дослідження доказів та належної правової оцінки доводів, погодився з висновками та рішеннями місцевого господарського суду, чим порушив приписи статей 236, 237, 269, 270, 282 ГПК України.
50. Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
50.1. За приписами пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
50.2. Однією з підстав касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
50.3. Так, під час апеляційного провадження одним з доводів заявника апеляційної скарги було відсутність висновку місцевого господарського суду з питання незаконності дій ТОВ "Торговий будинок "Форвард" щодо недопущення до участі в аукціоні, що відбувся 24.01.2019 ТОВ "Регіон сервіс груп".
50.4. Обставина розгляду Верховним Судом касаційної скарги ТОВ "Регіон сервіс груп" на судові рішення у справі №922/605/15 (за результатами розгляду заяви ТОВ "Регіон сервіс груп" про визнання недійсним другого аукціону з продажу майна ПАТ "Харківський завод Гідропривід" по лоту №1 та його результатів, стали підставою звернення АТ "Сбербанк" до Східного апеляційного господарського суду з заявою про зупинення розгляду апеляційної скарги Банку, у задоволенні якої було відмовлено (ухвала від 15.06.2021 у справі № 922/605/15).
50.5. Як про це вже було вказано вище (пункт 36.1. цієї Постанови) до предмету доказування недійсності результатів аукціону, зокрема, входять встановлення обставин недотримання арбітражним керуючим та організатором аукціону вимог щодо допуску до участі в аукціоні.
50.6. Водночас, суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи АТ "Сбербанк" щодо неправомірних дій з боку ТОВ "Торговий будинок "Форвард" щодо недопущення до участі в аукціоні, посилаючись на приписи частини 6 статті 61 Закону про банкрутство, вказав на те, що Банк не скористався своїм правом на оскарження рішення організатора аукціону, що оформлене протоколом від 20.12.2018.
50.7. Також, відхиляючи доводи АТ "Сбербанк" щодо неправомірності дій ТОВ "Торговий будинок "Форвард" щодо недопущення до участі в аукціоні, що відбувся 24.01.2019, ТОВ "Регіон сервіс груп", вказав на те, що останній не скористався своїм правом на оскарження рішення організатора аукціону про відмову у допуску до другого повторного аукціону, у зв'язку з чим вважається, що він погодився з рішенням організатора аукціону.
50.8. За висновком апеляційного суду, визнання недійсними результатів аукціону за наявності неоскарженого та не скасованого в установленому порядку законом рішення організатора аукціону щодо визначення учасників, порушує встановлений законом порядок та порушує рівність прав інших учасників, які подали в передбаченому порядку заяви на участь, визнані учасниками оспорюваного аукціону та взяли у ньому участь.
50.9. Втім, суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.06.2021 (набрала законної сили під час апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Сбербанк") у цій справі (№ 922/605/15), яка полягає у тому, що оскарження рішення організатора аукціону про відмову у допуску до аукціону є належним способом захисту прав та інтересів осіб, що не були допущені до участі в аукціоні.
50.10. Проте, АТ "Сбербанк" є у цій справі ніким іншим як учасником справи - забезпеченим кредитором (вимоги забезпечені заставою майна боржника).
50.11. Таким чином, колегія суддів Верховного суду дійшла висновку, що в цьому випадку судом апеляційної інстанції приписи частини 6 статті 61 Закону про банкрутство застосовані без врахування правової позиції Верховного Суду (постанові від 17.06.2021 у справі № 922/605/15).
51. З урахуванням наведеного постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
52. Приписами статті 300 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
53. За змістом частини третьої статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
54. Ураховуючи викладене та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції від 21.09.2021 скасуванню із направленням справи на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення.
Судові витрати
55. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (попереднє найменування Акціонерне товариство "Сбербанк") в частині оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 та ухвали Господарського суду Харківської області від 01.04.2021 у справі № 922/605/15 (щодо відмови у задоволенні скарги АТ «Сбербанк» на дії ліквідатора вх. 19560 від 26.08.2019 з урахуванням доповнень вх. 5205 від 17.02.2021) у справі № 922/605/15 - закрити.
2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (попереднє найменування Акціонерне товариство "Сбербанк") задовольнити частково.
3. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі № 922/605/15 скасувати.
4. Справу № 922/605/15, у скасованій частині направити на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.В. Білоус
К.М. Огороднік