14 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 15/68-10
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Картере В. І.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянувши касаційну скаргу ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Тульчинський хлібокомбінат" арбітражного керуючого Ковальчука Миколи Миколайовича
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2021
та рішення Господарського суду Вінницької області від 31.08.2021
у справі № 15/68-10
за заявою ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Тульчинський хлібокомбінат" арбітражного керуючого Ковальчука Миколи Миколайовича
до Фермерського господарства "Україна"
про визнання недійсними результатів аукціону та договорів купівлі-продажу
в межах справи № 15/68-10
за заявою Головного управління ДПС у Вінницькій області
до Відкритого акціонерного товариства "Тульчинський хлібокомбінат"
про банкрутство
Учасники справи:
ліквідатор ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" - Коренчук Т. О. (адв.);
від ФГ "Україна" - не з'явився;
від ТОВ "ФК "Інфестохіллс Веста" - Луговик Є.В. (адв.);
1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи
1.1. У провадженні Господарського суду Вінницькій області перебуває справа №15/68-10 за заявою Головного управління ДПС у Вінницькій області про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Тульчинський хлібокомбінат" на стадії ліквідаційної процедури боржника.
1.2. 25.02.2020 арбітражний керуючий Ковальчук М. М. звернувся до Господарського суду Вінницької області з заявою №01-24/1362, в якій просив суд:
- визнати недійсними результати аукціону від 17.06.2013, проведеного Всеукраїнською Універсальною Багатогалузевою Товарною Біржею (протокол №15/13) з продажу комплексу будівель та споруд загальною площею 5 090 м2, з обладнанням та транспортною технікою, які розташовані на земельній ділянці, площею 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), що по вулиці Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області;
- визнати недійсним Договір купівлі-продажу комплекс будівель та споруд з обладнанням, транспортною технікою згідно переліку та земельною ділянкою 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), укладений між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та ФГ "Україна" 08.07.2013;
- визнати недійсним нотаріально посвідчений 09.07.2013 Договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд, загальною площею 5090 м 2, що по вул. Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області, укладений між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та ФГ "Україна";
- визнати недійсним укладений 09.07.2013 між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та ФГ "Україна" нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106).
1.3. Арбітражний керуючий Ковальчук М. М. оскаржує правомірність проведення аукціону від 17.06.2013 та договорів, укладених за його наслідками, з тих підстав, що в публікації про продаж майна банкрута не було зазначено обов'язкових характеристик майна, прилюдні торги Всеукраїнською Універсальною Багатогалузевою Товарною Біржею проведені через 11 місяців після укладення Договору про надання послуг відносно організації та проведення прилюдних торгів (аукціонів) та в аукціоні приймав участь лише один учасник. Вважає, що дані недотримання Закону призвели до порушення прав банкрута щодо можливості повного розрахунку з кредиторами.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 31.08.2021 відмовлено у задоволенні заяви про визнання недійсними результатів аукціону від 17.06.2013 та укладених за його наслідками договорів купівлі-продажу.
2.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
2.3. Судові рішення мотивовані тим, що підготовка та проведення оспорюваного аукціону здійснені з порушенням норм законодавства, чинного на дату його проведення, зокрема, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) у редакції, чинній з 19.01.2013. Водночас, ліквідатором боржника пропущено строк позовної давності для звернення із позовом про визнання недійсними результатів аукціону та договорів купівлі-продажу, про застосування якої заявлено стороною у спорі, що є підставою для відмови у позові.
2.4. В частині перебігу строку позовної давності суди зазначили наступне:
- для ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", як сторони правочину (договору), днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (проведення аукціону, укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" в особі - ліквідатора (арбітражний керуючий Слободян В.М.) довідалася або могла довідатися про порушення свого права;
- судом встановлено, що аукціон з продажу майна банкрута, який ліквідатор просить визнати недійсним був проведений 17.06.2013, а договори купівлі-продажу майна підприємства банкрута укладені 08.07.2013 та 09.07.2013. Тобто, початок перебігу позовної давності розпочався з моменту проведення аукціону та сплив відповідно через три роки - 17.06.2016. Заява про визнання недійсними результатів аукціону та укладених за його наслідками договорів була подана ліквідатором 25.02.2020, тобто з пропуском строку позовної давності;
- з огляду на здійснення підготовки та проведення аукціону з порушенням Закону про банкрутство (у редакції, чинній з 19.01.2013), судом встановлено наявність недобросовісної поведінки арбітражного керуючого Слободяна В.М.;
- заміна ліквідатора у справі та призначення нового, окремо не є підставою вважати поважними причини пропущення позовної давності. Відтак, припинення повноважень ліквідатора у справі арбітражного керуючого Слободяна В.М., призначення ліквідатора у даній справі Лещенка А.М., та призначення в подальшому нового ліквідатора Ковальчука М.М., окремо не може слугувати підставою вважати поважними причини пропущення позовної давності;
- посилання арбітражного керуючого Ковальчука М.М. на відсутність коштів для сплати судового збору при зверненні до суду з відповідною заявою є необґрунтованими та відповідно не можуть розцінюватися судом, як поважна причина пропущення строку позовної давності;
3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
3.1. 08.02.2011 на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" одноголосно було прийнято рішення, зокрема, провести експертну оцінку інвентаризованого майна банкрута з залученням оцінювача ТОВ "Професіонал і К" з оплатою згідно акту виконаних робіт.
3.2. 01.03.2011 рішенням комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" одноголосно було погоджено виставити активи банкрута на Першу українську міжрегіональну товарну біржу по ціні не нижче оціночної, та зобов'язано ліквідатора провести продаж частини матеріальних цінностей товариства, які не входять до виробничого циклу банкрута та знаходяться в незадовільному стані.
3.3. 15.03.2011 за висновком оцінювача ТОВ "Професіонал і К" загальна вартість майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" - будівель, споруд, обладнання, ТМЦ, земельної ділянки площею 2,6175 га та земельної ділянки площею 0,0613 га, що знаходяться по вул. Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області, станом на 22.02.2011 склала 10 887 620,91 грн.
3.4. 21.04.2011 проведено аукціон з реалізації майна банкрута, на якому було частково реалізовано його майно - автомобіль ЗАЗ 1105, 1999 року випуску, зі стартовою ціною 2707,00 грн, за 49 131,70 грн (протокол аукціону №11/27).
3.5. 27.05.2011 аукціон з продажу майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" не відбувся, у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні.
3.6. 30.06.2011 комітетом кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" було схвалено проведену роботу ліквідатора та вирішено повторно виставити на продаж майно банкрута на Першу українську міжрегіональну товарну біржу, відповідно до п.1-3 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
3.7. 05.08.2011 аукціон з продажу майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" не відбувся, у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні.
3.8. 09.09.2011 на аукціон виставлялось майно ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" за ціною 9 843 793,17 грн, але аукціон не відбувся у зв'язку з відсутністю заяв на участь.
3.9. 06.10.2011 на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" було вирішено провести актуалізацію експертної оцінки майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" з залученням на договірній основі спеціалістів ТОВ "Професіонал і К" та виставити активи ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" на аукціон через Першу українську міжрегіональну товарну біржу по ціні відповідно до проведеної актуалізації.
3.10. За висновком оцінювача ТОВ "Професіонал і К" загальна вартість майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" - будівель, споруд, обладнання, ТМЦ, земельної ділянки площею 2,6175 га, що знаходяться по вул. Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області, станом на 31.10.2011 склала 7 445 162,00 грн.
3.11. 09.12.2011 та 26.01.2012 аукціони з продажу майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" не відбулися, у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні.
3.12. 06.03.2012 проведено аукціон з реалізації майна банкрута, на якому було частково реалізовано його - автомобіль ЗАЗ 1105, 1995 року випуску, зі стартовою ціною 3 195,00 грн, за 3 474,00 грн (протокол №12/12 від 06.03.2012).
3.13. 13.03.2012 рішенням комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" було підтримано пропозицію представника ПАТ "БАНК ФОРУМ", який запропонував, зважаючи на те, що майно ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" неодноразово виставлялось на аукціон, але заяв від учасників на участь на аукціоні не надходило, знизити його початкову вартість на 45% до 4 106 392,40 грн та повторно виставити на аукціон через Першу українську міжрегіональну товарну біржу.
3.14. 13.04.2012 аукціон з продажу майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" не відбувся, у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні.
3.15. 26.04.2012 рішенням комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат було підтримано пропозицію представника ПАТ "БАНК ФОРУМ", який запропонував, зважаючи на те, що майно ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" неодноразово виставлялось на аукціон, але заяв від учасників на участь на аукціоні не надходило, знизити його початкову вартість до 3 064 000,00 грн.
3.16. 09.05.2012 та 18.05.2012 у газеті "Вінничина" №35 (22677) і у газеті "Україна: факти та події тижня" №5, відповідно, було опубліковано оголошення про продаж майна банкрута ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" на аукціоні 08.06.2012, зокрема: Лот 1. Комплекс будівель та споруд з обладнанням, транспортною технікою згідно переліку та земельною ділянкою 2,5562 га. Поч. ціна лоту - 3 064 000,00 грн.
3.17. 11.05.2012 у газеті "Aviso" №36 було опубліковано оголошення про продаж майна банкрута ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" на аукціоні 08.06.2012, зокрема: Лот 1. Комплекс будівель та споруд з обладнанням, транспортною технікою згідно переліку та земельною ділянкою 2,5562 га з початковою ціною лоту - 3 064 000,00 грн.
3.18. 08.06.2012 після зниження вартості майна банкрута до 3 064 000,00 грн, аукціон знову не відбувся у зв'язку з відсутністю заяв на участь.
3.19. 12.06.2012 на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат, зокрема, одноголосно, було прийнято рішення повторно виставити активи банкрута на аукціон через Першу українську міжрегіональну товарну біржу.
3.20. 20.07.2012 аукціон з продажу майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" не відбувся, у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні.
3.21. 24.07.2012 на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат, зокрема, одноголосно, було прийнято рішення повторно виставити активи банкрута на аукціон через Всеукраїнську Універсальну Багатогалузеву Товарну Біржу без зниження вартості.
3.22. 25.07.2012 між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" і Всеукраїнською Універсальною Багатогалузевою Товарною Біржею було укладено Договір про надання послуг відносно організації та проведення прилюдних торгів (аукціонів).
3.23. 28.08.2012 аукціон з продажу майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" не відбувся, у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні.
3.24. 13.09.2012 рішенням комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат, зокрема, одноголосно, було доручено ліквідатору банкрута провести актуалізацію експертної оцінки майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та повторно виставити на продаж активів товариства через Всеукраїнську Універсальну Багатогалузеву Товарну Біржу без зниження вартості.
3.25. 17.09.2012 аукціон з продажу майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" не відбувся, у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні.
3.26. За висновком оцінювача ТОВ "Професіонал і К" загальна вартість майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" - будівель, споруд, обладнання, ТМЦ, земельної ділянки площею 2,6175 га, що знаходяться по вул. Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області, станом на 30.09.2012 склала 3 016 421,00 грн.
3.27. 17.10.2012 аукціон з продажу майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" не відбувся, у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні.
3.28. 13.12.2012 на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", зокрема, одноголосно, було прийнято рішення повторно виставити активи банкрута на аукціон без зниження вартості.
3.29. 31.01.2013 на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", зокрема, одноголосно, було прийнято рішення, оскільки майно не було реалізовано, повторно виставити активи банкрута на аукціон без зниження вартості.
3.30. 14.03.2013 на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", зокрема, одноголосно, було прийнято рішення, оскільки майно не було реалізовано, повторно виставити активи банкрута на аукціон без зниження вартості.
3.31. 23.05.2013 проведено засідання комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", на якому було підтримано пропозицію представника ПАТ "БАНК ФОРУМ" повторно виставити на аукціон через товарну біржу ВУБТБ знизивши початкову вартість заставного майна з 3 064 000,00 грн до 1 800 000,00 грн. У разі реалізації заставного майна за вартістю 1 800 000,00 грн. зобов'язати ліквідатора кошти в сумі 1 500 000,00 грн перерахувати на рахунок ПАТ "Банк Форум", як погашення боргу, а залишки коштів - 300 000,00 грн, спрямувати на погашення витрат ліквідатора пов'язаних з ліквідаційною процедурою. Знизити вартість не заставного майна на 50% від початкової вартості об'єкта та виставити майно на аукціон через товарну біржу ВУБТБ.
3.32. 28.05.2013 у газеті "Вінницька газета" №46 (2937) було опубліковано оголошення про продаж майна банкрута ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" за лотом 1 - Комплекс будівель та споруд з обладнанням, транспортною технікою згідно переліку та земельною ділянкою 2,5562 га з початковою вартістю у 1 800 000,00 грн.
3.33. 17.06.2013 ліквідатором боржника Слободяном В.М. було проведено аукціон з продажу майна банкрута комплексу будівель та споруд загальною площею 5 090 м2, обладнання та транспортної техніки, які розташовані на земельній ділянці, площею 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), що по вулиці Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області, переможцем якого визнано ФГ "Україна" з запропонованою ціною у розмірі 1 800 000,00 грн без ПДВ (Протокол №15/13).
3.34. 08.07.2013 за результатами аукціону, між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", як продавцем, та ФГ "Україна", як покупцем, було укладено Договір (купівлі-продажу) згідно умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця комплекс будівель та споруд з обладнанням, транспортною технікою згідно переліку та земельною ділянкою 2,5562 га (кадастровий № 0524310100:01:011:0106) за ціною 1 800 000,00 грн, а покупець зобов'язався прийняти майно та оплатити його на умовах даного договору.
3.35. 09.07.2013 між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", як продавцем, та ФГ "Україна", як покупцем, було укладено нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд загальною площею 5 090 м2, що розташовані по вулиці Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області за ціною 1 355 025,00 грн та посвідченого ПН ЛРНО Кобзар С.В.
3.36. В цей же день, 09.07.2013, між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", як продавцем, та ФГ "Україна", як покупцем, було укладено нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 2,5562 га, (кадастровий №0524310100:01:011:0106) за ціною 444 975,00 грн.
3.37. 01.10.2018 ухвалою Господарського суду Вінницької області ліквідатором ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" було призначено арбітражного керуючого Ковальчука М.М.
3.38. Виявлені судом порушення при підготовці та проведенні оспорюваного аукціону:
- спірні прилюдні торги проведено 17.06.2013 на підставі договору про надання послуг відносно організації та проведення прилюдних торгів (аукціонів) укладеного 25.07.2012 між Всеукраїнською Універсальною Багатогалузевою Товарною Біржою та ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", тобто за збігом 11 місяців з моменту укладення договору, що не узгоджується з приписами частини першої статті 52 Закону про банкрутство;
- оголошення про проведення торгів від 28.05.2013 було опубліковане за 20 днів до аукціону, в якому зазначалось, що: "17 червня 2013 року, о 11-00 год. в залі ВУБТБ по вул. Хмельницьке шосе, 23, у м. Вінниці, відбудеться аукціон з продажу майна банкрута ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат"; Лот 1. Комплекс будівель та споруд з обладнанням, транспортною технікою згідно переліку та земельною ділянкою 2,5562 га, Поч. ціна лоту - 1800000,00 грн. Лот 2 Матеріальні активи (обладнання) 43 один, Поч. ціна - 168054,07 грн. З переліком та видами обладнання можна ознайомитись на Біржі або за місцезнаходженням майна. Місцезнаходження майна лот 1 - лот 2: м. Тульчин Вінницької обл., вул. Леніна, 166. Для реєстрації учасникам аукціону необхідно не пізніше ніж за 3 дні до аукціону подати заявку, сплатити реєстраційний збір, гарантійний внесок - 10% від початкової ціни на рахунок біржі, або брокера акредитованого на біржі. Додаткова інформація: (0432) 67-33-72." Зміст згаданого оголошення не відповідає приписам статті 59 Закону про банкрутство, позаяк не містить обов'язкових характеристик майна; даних про можливість огляду даного майна; назва банку, адреса та номер рахунку, відкритого для розрахунків за придбані об'єкти; час роботи служби по організації аукціону; відомостей щодо розміру та порядку внесення гарантійного внеску, тощо;
- за змістом Протоколу № 15/13 від 17.06.2013 учасником аукціону є Брокер-покупець (БК №003), що діє на підставі договору-доручення на брокерське обслуговування б/н від 10.05.2013 в інтересах учасника № 25 - Фермерського господарства "Україна" в особі голови господарства Повх Леоніда Івановича, який діє на підставі статуту. З наведеного слідує, що аукціон проведено за участі лише одного учасника, чим порушено положення частини першої статті 55 Закону про банкрутство.
4. Короткий зміст касаційної скарги
4.1. 22.12.2021 ліквідатор ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" арбітражний керуючий Ковальчук Микола Миколайович звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 та рішення Господарського суду Вінницької області від 31.08.2021, ухвалити нове рішення про задоволення заяви щодо визнання недійсними результатів аукціону від 17.06.2013 та договорів, укладених за його наслідками.
5. Узагальнені доводи касаційної скарги
5.1. При ухваленні оскаржуваних у цій справі рішень суди попередніх інстанцій проігнорували положення статей 49, 52, 55 Закону про банкрутство та статей 256, 267 ЦК України та не врахували висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, щодо розгляду питання поважності причин поновлення строку позовної давності.
5.2. Поза увагою судів залишено висновки, викладені в Інформаційному листі ВГСУ від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI).
6. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги
6.1. Відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
7. Касаційне провадження
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2022 касаційну скаргу ліквідатора ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" арбітражного керуючого Ковальчука М. М. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 та рішення Господарського суду Вінницької області від 31.08.2021 у справі № 15/68-10 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме: викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.
7.2. 24.01.2022 скаржник направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої додана касаційна скарга в новій редакції з визначенням підстав касаційного оскарження на виконання вимог ухвали суду від 12.01.2022.
7.3. Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2022 відкрито касаційне провадження у справі у справі №15/68-10 за касаційною скаргою ліквідатора ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" арбітражного керуючого Ковальчука М. М. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 та рішення Господарського суду Вінницької області від 31.08.2021, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15.03.2022 о 15:30.
7.4. У зв'язку з введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 строком на 30 діб Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", розгляд касаційної скарги у справі № 15/68-10, призначений на 15.03.2022, не відбувся.
7.5. В подальшому, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, дію воєнного стану продовжено, а саме: Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022 - з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, від 18.04.2022 №259/2022 - з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, від 17.05.2022 №341/2022 - з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
7.6. З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Верховному Суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
7.7. З метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, здійснення всебічного, повного, об'єктивного розгляду касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про призначення касаційної скарги до розгляду на іншу дату у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, а саме на 07.06.2022 о 15:30, про що Верховним Судом постановлено ухвалу від 05.04.2022.
7.8. В судовому засіданні 07.06.2022 представники ліквідатора та ТОВ "ФК "Інфестохіллс Веста" підтримали касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просили Суд скаргу задовольнити. Інші учасники справи явку своїх представників не забезпечили.
7.9. В судовому засіданні 07.06.2022 оголошено перерву до 14.06.2022 о 16:15.
7.10. В судовому засіданні 14.06.2022 представники ліквідатора та ТОВ "ФК "Інфестохіллс Веста" підтримали раніше надані пояснення. Інші учасники справи явку своїх представників не забезпечили.
7.11. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов'язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об'єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 14.06.2022.
7.12. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників, які не з'явилися.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. Предметом розгляду у цій справі є заява арбітражного керуючого Ковальчука М. М. про визнання недійсними результатів аукціону від 17.06.2013, проведеного Всеукраїнською Універсальною Багатогалузевою Товарною Біржею (протокол №15/13) з продажу комплексу будівель та споруд загальною площею 5 090 м2, з обладнанням та транспортною технікою, які розташовані на земельній ділянці, площею 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), що по вулиці Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області, а також укладених за його наслідками договорів купівлі-продажу майна від 08.07.2013 та 09.07.2013.
8.2. Вимоги заяви обґрунтовані допущеними під час підготовки та проведення оспорюваного аукціону вимог Закону про банкрутство, що призвело до порушення прав банкрута щодо можливості здійснення повного розрахунку з кредиторами.
8.3. В процесі розгляду справи ФГ "Україна" подало заяву про застосування до вимог арбітражного керуючого наслідків спливу строку позовної давності.
8.4. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.08.2020, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.12.2020, у задоволенні заяви арбітражного керуючого було відмовлено з підстав пропуску строку позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у спорі.
8.5. Постановою Верховного Суду від 16.03.2021 скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.12.2020 та рішення Господарського суду Вінницької області від 27.08.2020, а справу №15/68-10 у скасованій частині направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду. Постанова суду касаційної інстанції мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції статті 261 ЦК України та неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції редакції Закону про банкрутство до 19.01.2013.
8.6. За результатами нового розгляду місцевим господарським судом, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції у задоволенні заяви арбітражного керуючого було відмовлено. Суди встановили, що підготовка та проведення оспорюваного аукціону відбулися з порушенням норм законодавства, чинного на дату його проведення, зокрема, Закону про банкрутство у редакції, чинній з 19.01.2013. Водночас, у задоволенні заяви відмовлено у зв'язку пропуском строку позовної давності.
8.7. Надаючи оцінку аргументам скаржника, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України, на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.
8.8. Правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства.
8.9. До предмета доказування у разі оскарження результатів аукціону входять обставини дотримання ліквідатором, організатором та учасниками аукціону вимог Закону про банкрутство. Порушення порядку організації аукціону, правил його проведення є підставою для визнання недійсними результатів аукціону у цілому (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 31.07.2019 у справі №5004/1537/12, від 21.11.2019 у справі №20/5007/1475-Б/12).
8.10. При вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення, чи мало місце порушення закону, чи вплинули ці порушення на результати аукціону, чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (висновок у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №911/494/17, від 25.04.2018 у справі №910/16955/17, від 11.06.2019 у справі №920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19, від 18.08.2020 у справі №5023/4363/12).
8.11. Зі змісту оскаржених судових рішень вбачається обґрунтування правомірності звернення ліквідатором боржника у справі за захистом своїх прав з відповідною заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута.
8.12. На підставі наявних у матеріалах справи доказів судами попередніх інстанцій встановлено, що наступні порушення законодавства при підготовці та проведенні аукціону:
- оспорювані прилюдні торги проведено 17.06.2013, тобто після спливу 11 місяців з моменту укладення договору від 25.07.2021 про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів (аукціону) між Всеукраїнською Універсальною Багатогалузевою Товарною Біржою та ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", що не узгоджується з вимогами частини першої статті 52 Закону про банкрутство;
- оголошення про проведення оспорюваного аукціону не відповідає вимогам частини першої статті 55 Закону про банкрутство, оскільки воно не містить обов'язкових характеристик майна; даних про можливість огляду даного майна; назви банку, адреси та номеру рахунку, відкритого для розрахунків за придбані об'єкти; час роботи служби по організації аукціону; відомостей щодо розміру та порядку внесення гарантійного внеску, тощо;
- відповідно до протоколу №15/13 від 17.06.2013 аукціон проведено за участі лише одного учасника, чим порушено положення частини першої статті 55 Закону про банкрутство.
8.13. Встановивши наявність порушеного права ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" при проведенні аукціону 17.06.2013, за захистом якого арбітражний керуючий звернувся до господарського суду, суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні заявлених вимог про визнання недійсними результатів аукціону та договорів купівлі-продажу майна банкрута, вказавши про обґрунтованість поданої ФГ "Україна" (переможець аукціону) заяви про застосування наслідків пропуску строку позовної давності та відсутності доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку для звернення до суду за захистом своїх прав і наявність підстав, які б свідчили про їх винятковість.
8.14. Зміст доводів касаційної скарги свідчить про те, що аргументи скаржника зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність обставин для визнання поважними причин пропуску строку позовної давності, що й стало підставою для відмови у задоволенні поданої арбітражним керуючим заяви.
8.15. У зв'язку з наведеним та з огляду на положення статті 300 ГПК України, предметом дослідження у даному касаційному провадженні є питання щодо обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для визнання поважними причин пропуску строку позовної давності та їх відповідність правовим позиціям Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. При цьому встановлені судами обставини порушення вимог законодавства щодо порядку підготовки та проведення спірного аукціону не є предметом дослідження за касаційним переглядом справи
8.16. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
8.17. За змістом статті 256 згаданого Кодексу позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
8.18. Тобто, позовна давність пов'язується із судовим захистом суб'єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто, сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи.
8.19. Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
8.20. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (статті 261 ЦК України).
8.21. Колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 26.09.2019 у справі №924/1114/18, від 03.04.2018 у справі №910/31767/15 з посиланням на позицію Верховного Суду України в постанові від 16.11.2016 у справі №487/10132/14-ц (провадження №6-2469цс16)), згідно з якою для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз понять "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
8.22. Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд (правова позиція у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16).
8.23. Суди попередніх інстанцій вірно зазначили у своїх рішеннях про те, що для юридичної особи як сторони правочину (договору тощо) днем початку перебігу позовної давності слід вважати день вчинення правочину.
8.24. Як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою початок перебігу позовної давності визначається з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила (правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012, від 23.04.2019 у справі №Б-19/207-09 з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду у постановах від 19.06.2018 у справі №916/1979/13, від 30.05.2018 у справі №367/2271/15-ц, від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц).
8.25. Згідно зі статтею 92 ЦК України дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи.
8.26. Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення арбітражного керуючого (ліквідатора) до суду із заявою про захист інтересів боржника. Іншого правила щодо визначення початку перебігу позовної давності не містять ні частина перша статті 261 ЦК України, ні норми спеціального закону, що регулюють порядок вирішення спорів у справі про банкрутство.
8.27. Відтак, при визначенні початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого не допускається врахування як обставин (дати) порушення провадження у справі про банкрутство та дати призначення (заміни кандидатури) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), оскільки ні Закон про банкрутство (положення якого втратили чинність), ні чинний Кодекс України з процедур банкрутства не встановлюють спеціальних норм про позовну давність (у тому числі щодо звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсними правочинів, укладених боржником). Отже, до цих правовідносин застосовуються загальні норми позовної давності (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012, з посиланням на позицію Верховного Суду України у постанові від 13.01.2016 у справі №922/5094/14).
8.28. Враховуючи, що у спірних правовідносинах суб'єктом прав є саме боржник, а не арбітражний керуючий (ліквідатор), визначаючи початок перебігу позовної давності у цій справі, слід враховувати, коли про порушене право дізнався або міг дізнатись боржник в особі уповноваженого органу.
8.29. Викладені в оспорюваних судових рішеннях висновки судів попередніх інстанцій про пропуск арбітражним керуючим строку позовної давності щодо звернення із відповідною заявою в повній мірі відповідають вказаним вище правовим позиціям Верховного Суду в частині порядку обчислення строків позовної давності, зокрема у справі про банкрутство.
8.30. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні питання щодо визнання поважними причин пропуску позовної давності, Верховний Суд зазначає наступне.
8.31. Згідно з положеннями частини третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
8.32. З встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що відповідач під час розгляду справи місцевим господарським судом подав заяву про застосування строку позовної давності до заявлених арбітражним керуючим вимог.
8.33. Відповідно до частини п'ятої статті 267 ЦК України у разі, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
8.34. Тобто, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).
8.35. Суд звертається до правової позиції, що послідовно викладалась Верховним Судом, зокрема, в постановах від 15.05.2018 у справі №922/2058/17, від 13.11.2018 у справі №924/127/17, від 15.01.2019 у справі №910/2972/18, від 10.04.2019 у справі №6/8-09, від 13.08.2019 у справі №910/11614/18, від 22.08.2019 у справі №910/15453/17, від 03.09.2019 у справі №920/903/17, від 19.11.2019 у справі №910/16827/17.
8.36. Разом з цим, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об'єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012 з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (провадження №14-456цс18) та від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 (провадження № 12-97гс19).
8.37. З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування поважності причин пропуску строку позовної давності арбітражний керуючий Ковальчук М. М. зазначав наступне:
- арбітражного керуючого Ковальчука М. М. призначено ліквідатором ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" ухвалою Господарського суду Вінницької області від 01.10.2018;
- на рахунках боржника були відсутні грошові кошти і ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" отримало фінансову можливість сплатити судовий збір і звернутися до суду з даним позовом лише у лютому 2020 року;
- попередні ліквідатори боржника - арбітражні керуючі Слободян В. М. та Лещенко А. М. неналежним чином виконували свої повноваження та не вчиняли дій (допустили бездіяльність) щодо звернення до суду за захистом порушених прав підприємства банкрута.
8.38. Питання щодо поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (правова позиція Верховного Суду щодо застосування приписів частини п'ятої статті 267 ЦК України, викладена у постанові від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09).
8.39. Закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, вирішення цього питання покладається безпосередньо на юрисдикційний орган - суд, який розглядає справу по суті заявлених вимог з врахуванням всіх обставин справи на підставі здійсненої оцінки поданих доказів.
8.40. Зі змісту оскаржених судових рішень вбачається, що розглянувши наведені арбітражним керуючим підстави в обґрунтування поважності причин пропуску строку позовної давності, суди попередніх інстанцій дійшли наступних висновків:
- заміна ліквідатора у справі та призначення нового, окремо не є підставою вважати поважними причини пропущення позовної давності. Відтак, припинення повноважень ліквідатора у справі арбітражного керуючого Слободяна В.М., призначення ліквідатора у даній справі Лещенка А.М., та призначення в подальшому нового ліквідатора Ковальчука М.М., окремо не може слугувати підставою вважати поважними причини пропущення позовної давності;
- посилання арбітражного керуючого Ковальчука М.М. на відсутність коштів для сплати судового збору при зверненні до суду з відповідною заявою є необґрунтованими та відповідно не можуть розцінюватися судом, як поважна причина пропущення строку позовної давності.
8.41. При цьому судами було враховано правові висновки, викладені зокрема у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012, згідно з якими у спорі щодо визнання недійсними правочинів у справі про банкрутство, обставини порушення провадження у справі про банкрутство та призначення арбітражного керуючого самі по собі (за відсутності інших обставин) не можуть розглядатись судами як виключення, що вказують на їх винятковий характер, свідчити про об'єктивність перешкоди для заявника звернутись за захистом порушеного права у межах позовної давності, а відповідно і бути поважною причиною (причинами) пропуску цього строку.
8.42. Аналізуючи питання поважності причин пропуску строку позовної давності через призму Закону про банкрутство, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.
8.43. В силу норм Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) є суб'єктом незалежної професійної діяльності, і водночас з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника; ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) боржника.
8.44. Через арбітражного керуючого здійснюється відносини між сторонами, господарським судом та іншими учасниками у справі про банкрутство. Як учасник провадження у справі про банкрутство, арбітражний керуючий набуває такого статусу лише після прийняття судом відповідного процесуального документа.
8.45. Тобто, саме з цього моменту арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) має право здійснювати свої повноваження, визначені Законом про банкрутство, до яких зокрема віднесено формування ліквідаційної маси; подання до суду заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
8.46. При цьому, ліквідатор у справі про банкрутство має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов'язана належним чином виконувати свої повноваження в ході ліквідаційної процедури, зокрема ті, що направлені на формування ліквідаційної маси боржника (відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №904/5978/14, №904/7981/17).
8.47. У процедурі банкрутства майно боржника вибуває з володіння власника (органу управління боржником) в момент введення ліквідаційної процедури та з призначенням ліквідатора до нього переходять права органу управління боржником (частина 2 статті 38 Закону про банкрутство). Отже, вибуття майна з володіння власника відбувається не за його волевиявленням, а в силу прямої вказівки спеціального закону. Обмежуючи таким чином права власника на володіння майном, законодавець одночасно зобов'язує ліквідатора діяти добросовісно, розсудливо, обґрунтовано, у межах та у спосіб що передбачені Конституцією та законодавством про банкрутство (частина 3 статті 98 Закону про банкрутство). Встановлення судами недійсності правочину з продажу майна боржника у ліквідаційній процедурі очевидно підтверджує вихід ліквідатора за межі принципів добросовісності та законності, передбачених частиною 3 статті 98 Закону про банкрутство, та означає порушення ним тих повноважень розумного власника, якими наділив його законодавець в момент введення ліквідаційної процедури (постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 904/6495/13).
8.48. Судами попередніх інстанцій встановлено обставини недобросовісної поведінки арбітражного керуючого Слободяна В. М. з огляду на виявлені порушення Закону про банкрутство, допущені вказаною особою при підготовці та проведенні спірного аукціону від 17.06.2013, наслідком чого відповідно до частини третьої статті 55 Закону про банкрутство є визнання недійсними як результатів аукціону, так і укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
8.49. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.09.2013 припинено повноваження ліквідатора Слободяна В. М. та призначено ліквідатором ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" арбітражного керуючого Лещенко А. М.
8.50. Згідно з ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.08.2018 повноваження ліквідатора у справі № 15/68-10 - арбітражного керуючого Лещенка А. М. були достроково припинені за його заявою.
8.51. Під час здійснення своїх повноважень (тобто з вересня 2013 року до серпня 2018 року) арбітражний керуючий Лещенко А. М. не вчиняв дій щодо звернення до суду із позовом про визнання недійсними оспорюваних аукціону та укладених за його наслідками договорів купівлі-продажу майна банкрута, що з огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій порушення його попередником - арбітражним керуючим Слободяном В. М. положень Закону про банкрутство при підготовці та проведенні згаданого аукціону дає підстави для кваліфікації такої поведінки як бездіяльності та неналежного виконання покладених на ліквідатора обов'язків.
8.52. Колегія суддів звертається до висновків про застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №902/357/18 та від 23.10.2018 у справі № 904/5978/14, що полягають у можливості визнання поважними причин пропущення строку позовної давності у зв'язку з бездіяльністю раніше призначених ліквідаторів банкрута та вчинення ними дій не в інтересах банкрута та його кредиторів, тобто обставини, які робили своєчасне пред'явлення позову утрудненим.
8.53. Вказані правові висновки Верховного Суду не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій, що призвело до невірного застосування норм матеріального права (статті 267 ЦК України) та помилкової кваліфікації судами наведених арбітражним керуючим причин пропуску строку позовної давності як неповажних.
Дійшовши вказаного висновку, суд касаційної інстанції визнає обґрунтованими відповідні доводи скаржника в цій частині.
8.54. Оскільки наведені заявником в обґрунтування причин пропуску строку позовної давності обставини у своїй сукупності є відмінними від обставин лише призначення ліквідатором боржника іншого арбітражного керуючого, висновок про їх поважність жодним чином не суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012, яка була врахована судами попередніх інстанцій.
8.55. Допущені судами порушення призвели до помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви арбітражного керуючого щодо визнання недійсними результатів аукціону від 17.06.2013 та укладених за його наслідками договорів купівлі-продажу з підстав визнання неповажними причин пропуску строку позовної давності, процесуальним наслідком чого є скасування ухвалених у цій справі рішень відповідно до статті 311 ГПК України.
8.56. Аргумент касаційної скарги про те, що суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою Інформаційний лист ВГСУ від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI) відхиляється колегією суддів як такий, що не узгоджується з положенням частини четвертої статті 236 ГПК України, за змістом якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду.
8.57. Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
8.58. Верховний Суд звертає увагу на те, що хоча поняття "обґрунтованого" рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення, проте суд у будь-якому випадку, навіть без відображення окремих аргументів у своєму рішенні (якщо він вважає їх такими, що не впливають на правильне рішення спору або не відносяться до суті справи), в силу імперативних приписів статті 236 ГПК України повинен під час розгляду справи надати оцінку особливо тим аргументам учасників справи, оцінка яких є необхідною для правильного вирішення спору. Чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
8.59. Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
8.60. Зважаючи на викладене у цій постанові, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що ухвалені у цій справі судові рішення в оскаржуваній частині не відповідають наведеним вимогам, що є підставою для їх скасування з прийняттям нового рішення.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
9.2. Згідно з положеннями статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
9.3. Враховуючи, що за результатами касаційного перегляду підтвердилися доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та неврахування висновків Верховного Суду про застосування норм права, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню, а у справі має бути прийняте нове рішення про задоволення заяви ліквідатора боржника про визнання недійсними результатів аукціону від 17.06.2013 та укладених за його наслідками договорів купівлі-продажу. Відповідно касаційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Тульчинський хлібокомбінат" арбітражного керуючого Ковальчука Миколи Миколайовича задовольнити.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 та рішення Господарського суду Вінницької області від 31.08.2021 у справі № 15/68-10 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Тульчинський хлібокомбінат" арбітражного керуючого Ковальчука Миколи Миколайовича №01-24/1362 від 25.02.2020.
4. Визнати недійсними результати аукціону від 17.06.2013, проведеного Всеукраїнською Універсальною Багатогалузевою Товарною Біржею та оформленого протоколом №15/13 з продажу комплексу будівель та споруд загальною площею 5 090 кв. м, з обладнанням та транспортною технікою, які розташовані на земельній ділянці, площею 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), по вулиці Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області.
5. Визнати недійсним договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд з обладнанням, транспортною технікою згідно переліку та земельною ділянкою 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), укладений 08.07.2013 між Відкритим акціонерним товариством "Тульчинський хлібокомбінат" та Фермерським господарством "Україна".
6. Визнати недійсним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд, загальною площею 5090 кв. м по вул. Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Тульчинський хлібокомбінат" та Фермерським господарством "Україна" 09.07.2013.
7. Визнати недійсним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), укладений між Відкритим акціонерним товариством "Тульчинський хлібокомбінат" та Фермерським господарством "Україна" 09.07.2013.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді В. В. Білоус
В. І. Картере