29 червня 2022 року
м. Київ
Справа № 908/1874/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючий, Банаська О.О., Картере В.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2022
у складі колегії суддів Кузнєцова В.О., Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
у справі за заявою Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод"
про банкрутство
27.10.2020 ухвалою Господарського суду Запорізької області у даній справі відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області з грошовими вимогами до банкрута в загальному розмірі 1 177 675,08 грн.
23.02.2022 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду відмовлено Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у поновленні процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.10.2020 у справі №908/1874/19. Відмовлено Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.10.2020 у справі №908/1874/19.
13.05.2022 (згідно з відміткою на поштовому конверті "Укрпошта") Головне управління ДПС у Запорізькій області подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2022 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Також скаржник просить Суд відстрочити сплату судового збору у справі № 908/1874/19 та поновити строк на касаційне оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2022.
19.05.2022 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Картере В.І.
03.06.2022 ухвалою Верховного Суду визнано неповажними наведені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області підстави для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2022 у справі № 908/1874/19 та залишено касаційну скаргу без руху. Надано скаржнику строку на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме - надати Суду докази сплати судового збору в сумі 2 481 грн та навести обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. Також вказано про відсутність у додатку касаційної скарги копії доказів направлення касаційної скарги всім учасникам справи з описом вкладення до цінного листа, про що Верховним Судом складено Акт від 19.05.2022 № 29.1-11/143.
15.06.2022 скаржником отримано ухвалу Верховного Суду від 03.06.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу з трек-номером 0101617332125.
20.06.2022 до Верховного Суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому скаржник просить Суд відстрочити сплату судового збору у справі № 908/1874/19 до закінчення воєнного стану; поновити строк на касаційне оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2022; прийняти касаційну скаргу та відкрити касаційне провадження, задовольнити касаційну скаргу, ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги з урахуванням поданого клопотання, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
В поданому клопотанні скаржник, зокрема, просить Суд відстрочити сплату судового збору до закінчення воєнного стану.
При цьому, скаржник просить врахувати правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 та зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2022 № 188 "Про внесення змін до Порядку підпункту 2 пункту 19 щодо роботи Казначейства та органів Казначейства, які здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунку у визначеній черговості" органи Казначейства не здійснюють платежі щодо сплати судового збору. Отже, зважаючи на майновий стан органів ДПС, внаслідок впровадження воєнного стану, на рахунку КВЕК 2800, за яким здійснюються видатки для сплати судового збору, в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування. Відтак, як зазначає скаржник, контролюючий орган об'єктивно побавлений можливості щодо сплати судового збору в судових справах. Скаржник вказує, що у зв'язку з військовим вторгненням та запровадженням воєнного стану на території України, постановами Кабінету Міністрів України від 10.03.2022 № 245 та від 01.04.2022 № 401 вирішено скоротити видатки загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік та збільшити видатки за програмою 3511030 "Резервний фонд".
Скаржник також вказує, що відповідно до листів Державної казначейської служби України від 01.02.2021 № 07.1-08/1020, від 26.02.2021 № 07.1-08/1841, від 05.03.2021 № 07.1-08/2087, від 09.03.2021 № 07.1-08/2136, від 11.03.2021 № 07.1-08/2232 "Про повідомлення щодо здійснення безспірного списання коштів", у зв'язку з проведенням безспірного списання коштів з рахунків ГУ ДПС у Запорізькій області, операції по рахунках податкового органу зупинені, платежі за платіжними дорученнями боржника (ГУ ДПС у Запорізькій області) не проводяться за всіма рахунками, що, за твердженням скаржника, об'єктивно виключає можливість здійснити доплату судового збору протягом терміну, встановленого судом.
Розглянувши подане клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору, Суд не вбачає підстав для його задоволення, зважаючи на таке.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).
Отже, з огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, доводи клопотання про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору Судом відхиляються.
При цьому, Верховний Суд зауважує, що аналогічні доводи скаржника про відстрочення сплати судового збору із посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 та постанову Кабінету Міністрів України від 04.03.2022 № 188 "Про внесення змін до Порядку підпункту 2 пункту 19 щодо роботи Казначейства та органів Казначейства, які здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунку у визначеній черговості" вже були розглянуті та відхилені Судом в ухвалі від 03.06.2022.
Посилання скаржника на листи Державної казначейської служби України від 01.02.2021 № 07.1-08/1020, від 26.02.2021 № 07.1-08/1841, від 05.03.2021 № 07.1-08/2087, від 09.03.2021 № 07.1-08/2136, від 11.03.2021 № 07.1-08/2232 "Про повідомлення щодо здійснення безспірного списання коштів", які водночас не додані скаржником до заявленого клопотання, колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи також не підтверджують наявність підстав для відстрочення сплати судового збору скаржнику у цій справі.
Таким чином, скаржником не усунуто недоліків касаційної скарги у зазначеній частині та не надано докази сплати судового збору у встановленому розмірі та порядку.
Додатково Суд зауважує, що скаржником також не надано доказів направлення копії касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи у відповідності до вимог статті 291 ГПК України.
Щодо наведеного клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про поновлення строку на касаційне оскарження Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Пунктом 3 частини першої статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Останнім днем строку на касаційне оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2022 було 15.03.2022.
Проте, в порушення зазначених норм скаржником направлено до суду касаційної інстанції касаційну скаргу 13.05.2022, тобто з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження.
Заявлене Головним управлінням ДПС у Запорізькій області в прохальній частині касаційної скарги клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не містить жодного обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з чим Верховний Суд ухвалою від 03.06.2022, в тому числі залишив касаційну без руху та надав скаржнику строку на усунення недоліків, а саме - навести обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
В прохальній частині клопотання, яке надійшло до Верховного Суду 20.06.2022, Головне управління ДПС у Запорізькій області просить поновити строк на касаційне оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2022.
Однак, як в касаційній скарзі, так і в поданому клопотанні відсутнє жодне обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених Законом.
Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (рішення ЄСПЛ у справі "Мушта проти України", no. 8863/06, від 18.11.2010).
Водночас, пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Підстав для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2022 у справі № 908/1874/19 скаржником не наведено.
Отже, скаржником не усунуто недоліків касаційної скарги та не виконано вимог ухвали Верховного Суду від 03.06.2022, а саме - не наведено обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження та не подано доказів сплати судового збору у встановлену порядку та розмірі.
За приписами абзацу 2 частини третьої статті 292 ГПК України якщо заяву (про поновлення пропущеного строку) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 234, 288, 292, пунктом 4 частини першої статті 293, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Відмовити Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Відмовити Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2022 у справі № 908/1874/19.
3. Відмовити Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у відкритті касаційного провадження на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2022 у справі № 908/1874/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді О. Банасько
В. Картере