01 липня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/387/22
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренка Ю.В., розглянувши матеріали заяви вих. №1-06/588 від 30.06.2022
заявника (позивача): Акціонерного товариства «Полікомбанк»,
вул. О.Молодчого,46, м. Чернігів, 14013, електронна пошта: info@policombank.com
про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви
заінтересована особа 1 (відповідач): Військова частина НОМЕР_1 в особі Міністерства оборони України, вул. Шевченка, 105, м. Чернігів, 14030
заінтересована особа 2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача): Чернігівська обласна військова адміністрація,
вул. Шевченка,7, м. Чернігів, 14000, е-mail: post@regadm.gov.ua
01.07.2022 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Акціонерного товариства «Полікомбанк» про забезпечення позову, у якій заявник, у якості забезпечення позову Акціонерного товариства «Полікомбанк» про захист права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю (приватної форми власності) загальною площею 4597,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання незаконними рішень командира військової частини НОМЕР_1 , просить суд: заборонити представнику військової частини НОМЕР_1 вчиняти певні дії по виконанню наказу командира військової частину НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 06.06.2022 №208 «Про примусове відчуження приватного майна» та наказу від 29.06.2022 №321 «Про призначення місця та часу підписання акту про примусове відчуження або вилучення майна», в тому числі, підписувати Акт про примусове відчуження або вилучення майна до вирішення справи по суті.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що оскаржувані накази видані командиром військової частини НОМЕР_1 із перевищенням повноважень, передбачених Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»; виконання оскаржуваних наказів призведе не тільки до порушення права власності Акціонерного товариства «Полікомбанк» на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю (приватної форми власності) загальною площею 4597,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а й взагалі до припинення діяльності Банку; невжиття вказаних заходів забезпечення позову значно ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки на підставі Акту про примусове відчуження майна, відповідно до ч.3 Закону №4765-VI, військова частина НОМЕР_1 здійснить перереєстрацію права власності на спірне нерухоме майно та буде мати право вимагати негайного звільнення Банком спірної будівлі.
Заява про забезпечення позову подана заявником до подання позовної заяви.
Після надходження зазначеної заяви про забезпечення позову працівниками відділу документального забезпечення (канцелярії) суду була проставлена відмітка “документ підписаний ЕЦП”.
Розглянувши заяву вих. №1-06/588 від 30.06.2022 про забезпечення позову (подану до подання позовної заяви), суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України (ч.1 ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідні висновки викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 914/2438/20 та від 23.06.2021 у справах № 904/6410/20 та № 920/26/21.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі №921/40/20.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, тощо).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/3836/20.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову за своєю суттю є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача, або пов'язаних із ним інших осіб, в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача.
Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов'язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Згідно з п.4 ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, зокрема, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об'єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.
06.06.2022 командиром військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) видано наказ №208 «Про примусове відчуження приватного майна», яким наказано здійснити примусове відчуження нежитлової будівлі (приватної форми власності) позначеною літ.А-7, загальною площею 4597,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №12655078, та належить Публічному акціонерному товариству «Полікомбанк» (юридична адреса: вул. О.Молодчого, 46, м. Чернігів, 14013, Україна), код ЄДРПОУ 19356610, ІНП 193566125264 (витяг з наказу №208 від 06.06.2022 додається).
Крім того, 29.06.2022 командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ №321 від 29.06.2022 «Про визначення місця та часу підписання акту про примусове відчуження або вилучення майна», яким наказано визначити місце підписання уповноваженими особами Публічного акціонерного товариства «Полікомбанк» та військовим командуванням, в особі командира військової частини НОМЕР_1 Акту про примусове відчуження майна за адресою: АДРЕСА_1 (витяг з наказу №321 від 29.06.2022 додається).
Чернігівська обласна військова адміністрація у листі №01-01-29/2382 від 06.06.2022, адресованого військовій частині НОМЕР_1 , не погодила примусове відчуження нежитлової будівлі, яка перебуває в приватній власності Публічного акціонерного товариства «Полікомбанк» та розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з огляду на те, що за місцем розташування вказаної будівлі зареєстровано місцезнаходження Публічного акціонерного товариства «Полікомбанк» і ця адреса зазначена у ліцензійних та інших дозвільних документах, на підставі яких вказаною юридичною особою здійснюється господарська діяльність. Примусове відчуження вказаного майна унеможливить здійснення Публічним акціонерним товариством «Полікомбанк» господарської діяльності, переважним видом якої є реалізація на території Чернігівської області розрахунково-касового обслуговування підприємств та організацій, фізичних осіб-підприємців, а також зарплатних, депозитних та кредитних проєктів. Додатково повідомлено про те, що власник не заперечує проти примусового відчуження альтернативних приміщень, що розташовані в місті Чернігові та які перебувають в його власності, перелік та адреси яких у кількості 7 наведено у даному листі.
За приписами статті 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» примусове відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.
У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з органами, зазначеними у частині першій цієї статті.
Відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 27.05.2022, затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 (у редакції наказу від 31.05.2022 №104), Чернігівська область, станом на дату видачі наказів №208 від 06.06.2022, №321 від 29.06.2022 та отримання їх заявником, не знаходиться в районі проведення воєнних (бойових) дій.
Виходячи з приписів ст.1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.
Статтею 9 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» передбачено, що право на відшкодування вартості майна (далі - компенсація) у разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності та фізичні особи, у яких відчужені будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану або для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, і відповідно їх правонаступники та спадкоємці.
За доводами заявника, наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №208 від 06.06.2022 «Про примусове відчуження приватного майна» не містить посилання на умови та порядок отримання компенсації за примусово відчужене майно, жодних пропозицій від військової частини НОМЕР_1 щодо порядку компенсації Банку не надходило.
Приймаючи до уваги, наміри заявника звернутися до Господарського суду Чернігівської області з позовом про захист права власності на нерухоме майно шляхом визнання незаконними рішень командира військової частини НОМЕР_1 , наявності зв'язку між запропонованим заходом забезпечення позову шляхом заборони представнику військової частини НОМЕР_1 вчиняти дії по виконанню наказу і предметом позовних вимог, співвідношення інтересів сторін, враховуючи, що примусове відчуження вказаного майна унеможливить здійснення заявником господарської діяльності, переважним видом якої є реалізація на території Чернігівської області розрахунково-касового обслуговування підприємств та організацій, фізичних осіб-підприємців, а також зарплатних, депозитних та кредитних проєктів, наявності пропозицій щодо примусового відчуження альтернативних приміщень у м. Чернігові, розумним та адекватним засобом забезпечення позову за висновком суду є заборона представнику військової частини НОМЕР_1 вчиняти дії щодо підписання акта про примусове відчуження майна до вирішення справи по суті.
В решті запропонованих заходів по забезпеченню позову судом відмовлено, оскільки заявником не вказано які ще конкретні дії по виконанню наказу слід заборонити вчиняти представнику військової частини НОМЕР_1 , наказом від 06.06.2022 №208 здійснено примусове відчуження нежитлової будівлі, а не її вилучення.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу до забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, враховуючи те, що такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Акціонерного товариства «Полікомбанк» про забезпечення позову.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони представнику військової частини НОМЕР_1 підписувати акт про примусове відчуження майна на виконання наказу командира військової частину НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 06.06.2022 №208 «Про примусове відчуження приватного майна» та наказу від 29.06.2022 №321 «Про призначення місця та часу підписання акту про примусове відчуження або вилучення майна» до вирішення справи по суті.
Ухвала набирає законної сили 01.07.2022 - з моменту її підписання.
Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України.
Стягувач: Акціонерне товариство «Полікомбанк» (вул. О.Молодчого,46, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 19356610).
Боржник: Військова частина НОМЕР_1 в особі Міністерства оборони України (вул. Шевченка, 105, м. Чернігів, 14030, код ЄДРПОУ 26615791).
Ухвала про забезпечення позову може бути пред'явлена до виконання в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" протягом 3 років.
Акціонерному товариству «Полікомбанк» направити ухвалу із підписом судді та гербовою печаткою суду. Військовій частині НОМЕР_1 в особі Міністерства оборони України направити копію ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст.256,257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.07.2022.
З текстом ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Ю.В.Федоренко