вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
30.06.2022 Справа № 7/127
Господарський суд Полтавської області у складі судді Іванко Л.А., розглянувши заяву ліквідатора СТОВ "Нива" Іващука В.А. за вих. № 23/127-сзвс від 23.06.2022 (вх. № 4210 від 29.06.2022р.) про відвід судді Іванко Л.А. від розгляду справи № 7/127, порушеної
за заявою закритого акціонерного товариства «Лазірківський елеватор», с.Лазірки Оржицького району
Приватного підприємця Михайлика Сергія Володимировича, м.Лубни
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива», с.Остапівка Лубенського району
про визнання банкрутом
встановив:
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.03.2018 року поновлено провадження у справі №7/127 про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» на стадії ліквідаційної процедури. Зобов'язано ліквідатора СТОВ "Нива" арбітражного керуючого Боровика Руслана Леонідовича здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.10.19 р. набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства №2597-VIII.
Відповідно до п.п.4 п.14 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства, розгляд справи відбувається за правилами, що передбачені Кодексом України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду від 29.09.2020 по справі № 7/127 задоволено заяву арбітражного керуючого Боровика Р.Л. та відсторонено його від виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство СТОВ «Нива».
Ліквідатором СТОВ «Нива» призначено арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 538 від 18.03.2013 року).
Зобов'язано ліквідатора СТОВ «Нива» здійснити заходи в ліквідаційній процедурі відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
В ході ліквідаційної процедури СТОВ "Нива" від ліквідатора Іващука В.А. надійшла заява про відвід судді Іванко Л.А. від розгляду справи № 7/127.
В обґрунтування поданої заяви ліквідатор посилається на те, що "... суддею Іванко Л.А. свідомо ігнорувались факти порушення законодавства при повторному призначенні на справу ліквідатора Боровика Р.Л., порушення ним законодавства в частині реалізації і відчуження майна боржника, забезпечення його збереження".
Крім того, заявник посилається на ст.36 ГПК України, яка визначає, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
На думку ліквідатора, викладені ним в заяві обставини підтверджують упередженість судді по даній справі і неможливість вести її в подальшому, в зв"язку з чим, просить задовольнити заяву про відвід судді Іванко Л.А. від розгляду справи № 7/127.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у ст. 35 ГПК України.
Так, положеннями ст.35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, суд вважає за необхідне зауважити, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.
Натомість, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що ухвалою господарського суду від 20.12.2011р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива», провадження у справі № 7/127 припинено.
26.02.2018р. на адресу суду надійшла заява (вх.№ 2/14) ТОВ "Агротехнічна компанія" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Полтавської області від 20.12.2011р. по справі № 7/127.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.03.2018 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнічна компанія" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Полтавської області від 20.12.2011р.; скасовано ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.12.2011р.; поновлено провадження у справі №7/127 на стадії ліквідаційної процедури.
При цьому, слід врахувати, що суд не відкрив провадження у справі, не відкрив ліквідаційну процедуру, а поновив провадження у справі № 7/127 на стадії ліквідаційної процедури, в якій повноваження ліквідатора виконував арбітражний керуючий Боровик Р.Л.
Отже, твердження заявника про повторне призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Боровика Р.Л. не відповідає дійсності.
Разом з тим, заміна ліквідатора у справі відбувається за наявності підстав, визначених ст.41 п.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно приписів якої, у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов"язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.
З огляду за зазначені норми, поновлення провадження у справі на стадії ліквідаційної процедури в результаті перегляду ухвали у справі про банкрутство за нововиявленими обставинами не є підставою для припинення повноважень ліквідатора і призначення нового ліквідатора.
Інші підстави для заміни ліквідатора, визначені ст.41 п.12 Закону на момент поновлення провадження у справі про банкрутство СТОВ "Нива", були відсутні.
Крім цього, посилання заявника на ст.36 Господарського процесуального кодексу України, яка декларує недопустимість повторної участі судді у розгляді справи, є безпідставною з огляду на обставини справи.
За ст.36 ч.1 ГПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.12.2011 про припинення провадження у справі № 7/127 скасовано ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.03.2018 (в тому ж складі суду) в результаті задоволення заяви ТОВ "Агротехнічна компанія" про перегляд даного судового рішення за нововиявленими обставинами.
Скасування Господарським судом Полтавської області ухвали господарського суду Полтавської області від 20.12.2011, ухвалення нового судового рішення не стосується застосування положень ст.36 ГПК України.
Щодо наведених ліквідатором мотивів про затягування розгляду клопотань, та позовів, порушення розумних строків їх розгляду, суд зазначає.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Справа № 7/127 про банкрутство СТОВ "Нива" та справа № 7/127(917/1862/21), порушена в межах справи про банкрутство за позовною заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича до ОСОБА_1 про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину та договорів купівлі-продажу, на які посилається заявник, розглядається судом з врахуванням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, протягом розумного строку у зв'язку із вжитими в Україні карантинними заходами та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Як на підставу для відводу судді ліквідатор посилається на приписи п. 5 частини 1 статті 35 ГПК України, доведення наявності цих обставин може бути підставою для відводу судді.
Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 17 липня 2020 року у справі № 826/11409/17, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
"об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
"суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Суд зазначає, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Посилання заявника, викладені в заяві про відвід судді Іванко Л.А. самі по собі не є тою безапеляційною обставиною, що викликає сумнів у неупередженості судді, а тому не можуть бути підставою для відводу судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого судді Іванко Л.А. відводу від розгляду справи № 7/127, справу необхідно передати для визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 8, 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Визнати необґрунтованим відвід, заявлений ліквідатором СТОВ "Нива" судді Іванко Л.А. у справі №7/127.
2. Передати матеріали справи для визначення автоматизованою системою судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Дата підписання ухвали: 30.06.2022.
Суддя Іванко Л.А.