79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.06.2022 Справа № 914/3340/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Стєлаб”, м. Київ,
до відповідача: Приватного підприємства “Перша соціальна медична лабораторія “Ескулаб”, м.Львів,
про стягнення 1'307'470,00 грн штрафу,
та за зустрічним позовом: Приватного підприємства “Перша соціальна медична лабораторія “Ескулаб”, м. Львів,
до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Стєлаб”, м.Київ,
про стягнення 271'577,23 грн штрафу.
Суддя Яворський Б.І.,
при секретарі Муравець О.М.
Представники сторін:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Ольховський М.В.,
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Масюк М.В.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.
Суть спору. На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Стєлаб” до Приватного підприємства “Перша соціальна медична лабораторія “Ескулаб” про 1'307'470,00 грн штрафу за договором оренди лабораторного/медичного обладнання №01032021-01/К від 01.03.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язків щодо помісячного замовлення товару. Зокрема, зазначено, що відповідач не здійснив дозамовлення товару на суму 10'000,00 євро та не замовив товар за другий місяць користування.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 08 листопада 2021 року справу № 914/3340/21 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Ухвалою суду від 15.11.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на виправлення допущених недоліків, а ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.12.2021, суд встановив строк для реалізації сторонами своїх процесуальних прав.
20.12.2021 відповідач подав суду відзив на позовну заяву (вх.№30662/21) та клопотання про витребування доказів (вх.№30654/21). У відзиві товариство зазначає, що обладнання було передане відповідачу з порушенням обумовлених договором строків (11.06.2021 - Київ та 30.06.2021 - Львів) та без супровідної документації (паспорт на обладнання, декларації про оцінку відповідності, свідоцтва про повірку ЗВТ), доставка однієї одиниці обладнання була здійснена у порушення п.1.7 договору, інша одиниця - не була інстальована. Обладнання не використовувалось для проведення лабораторно-діагностичних досліджень із використанням реагентів та інших витратних матеріалів для in-vitrо, які за умовами договору позивач зобов'язувався постачати відповідачу. 02.08.2021 (Київ) та 06.08.2021 (Львів) на запит позивача дві одиниці обладнання було повернуто ТзОВ «Стєлаб». Також зазначив, що комунікація між сторонами з приводу виконання договору здійснювалась за допомогою засобів телефонного зв'язку та електронної пошти шляхом обміну листами. У зв'язку із виникненням у позивача труднощів із поставкою товару було досягнуто домовленості про здійснення замовлення на суму 10'136,66 Євро (що еквівалентно 334'510,83 грн), замість 20'000,00 Євро, про що свідчить виставлений позивачем рахунок №110 від 01.04.2021 та оплачений відповідачем згідно платіжного доручення №11841 від 02.04.2021. Позивач повідомив відповідача про виникнення труднощів з поставкою закуплених ПП «ПСМЛ «Ескулаб» реагентів та витратних матеріалів, тому такі були доставлені відповідачу 10.06.2021 (з простроченням визначених п.3.5 договору строків). Позивач, застосовуючи штраф керується п.8.4 договору та не враховує фактичні обставини та умови, які випливають з даного положення. Незамовлення товару за другий місяць користування обумовлене тим, що з дати отримання обладнання сплив лише місяць. Вважає, що вимоги про стягнення штрафу за незамовлення товару є безпідставними.
21.12.2021 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стєлаб” про стягнення 271'577,23 грн штрафу за договором оренди лабораторного/медичного обладнання № 01032021-01/К від 01.03.2021. Вимоги позовної заяви обгрунтовані порушенням строків поставки обладнання, встановлення (інсталяції) обладнання у місці, визначеному п.1.7 договору, а також неподання супроводжуючих документів на обладнання.
У підготовчому засіданні 23.12.2021 оголошено перерву до 27.01.2022.
Ухвалою від 28.12.2021 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
17.01.2022 позивач за первісним позовом подав відзив на зустрічний позов (вх.№1223/22) та відповідь на відзив за первісним позовом (вх.№1224/22). Відзив обгрунтований тим, що поставка обладнання з простроченням строків відбулась з вини виробника-постачальника Siemens Healthcare Diagnostics GmbH. Між сторонами здійснювалась комунікація щодо строків поставки обладнання, позивач за зустрічним позовом не надсилав жодних претензій з даного питання та прийняв обладнання. В ході виконання умов договору, саме за проханням відповідача обладнання було доставлене за адресою: м.Київ вул.Довженка, 3, про що свідчить акт приймання-передачі від 11.06.2021 та акт проведення інсталяції обладнання №1, а 30.06.2021 - у м.Львові, про що свідчить акт приймання-передачі обладнання №1, підписані відповідачем без зауважень. Інсталяція обладнання у м. Львові не була проведена за проханням відповідача. Згодом прохання про інсталяцію позивач не отримував. До відзиву долучено копії митних декларацій від 07.06.2021 та 15.06.2021 про поставку обладнання.
У відповіді на відзив ТзОВ «Стєлаб» додатково зазначив, що жодної згоди на зміни умов договору в частині зміни суми першого замовлення на суму 10'169,66 євро, замість 20'000,00 євро, не надавав. Жодних додаткових угод відповідно до п.13.3 договору сторони не укладали. У відповіді на претензію ПП «ПСМЛ «Ескулаб» зазначала лише про порушення строків поставки обладнання, а не про поставку такого за іншою адресою та відсутністю супровідних документів. Підставою для виставлення позивачем рахунку передувало замовлення товару відповідачем за переліком 29.03.2021. Зазначив, що у зв'язку з затримкою поставки обладнання позивач сподівався, що замовлення товару на решта суми буде здійснене після отримання поставленого обладнання. Відповідач помилково вважає, що обов'язок замовлення товару за другий місяць не настав, оскільки строк виконання зобов'язання згідно п.3.2 договору виник з моменту укладення договору, а не з моменту фактичного користування обладнанням. Здійснене замовлення 26.08.2021 не передбачене п.6.2.6 та п.8.4 договору, адже таке право не може бути реалізоване в будь-який час.
25.01.2022 відповідач за первісним позовом подав заперечення на відповідь на відзив за первісним позовом та відповідь на відзив за зустрічним позовом, у яких додатково зазначає, що умовами договору обумовлено постачання двох одиниць обладнання та сума зобов'язань щодо закупівлі товару становила 10'000,00 євро для їх використання на одній одиниці орендованого обладнання. Вказане підтверджується також листом від 19.02.2021 (у порядку переддоговірного узгодження умов договору). Погодження замовлення товару та перенесення строку здійснення замовлення на іншу частину відбувалась між сторонами на умовах п.13.4 договору, з огляду на неможливість своєчасної поставки двох одиниць обладнання. Жодних претензій щодо обсягу здійсненого замовлення до моменту повернення обладнання (02.08.2021 та 06.08.2021) від ТзОВ «Стєлаб» не надходило. Вимога про замовлення товару на суму 10'000,00 грн поступила лише після фактичного припинення договору оренди (повернення обладнання), використання якого без даного обладнання є неможливим. Заявка на другу частину товару була надіслана товариству додатком до відповіді на претензію №379/1 від 26.08.2021 на суму 30'019,56 євро (додаток №12 до позовної заяви), що свідчить про виконання п.8.4 договору за другий місяць, однак 15.09.2021 позивач повідомив відповідача, що поставка товару буде здійснена лише за умови попередньої оплати. Доказів на підтвердження зміни адреси поставки обладнання у м.Київ не подано. Акти на отримання обладнання підписані факсимільним відтиском підпису керівника відповідача ПП «ПСМЛ «Ескулаб», про що письмової згоди на підписання будь-яких документів між сторонами досягнуто не було. Під час поставки обладнання не було надано супроводжуючих документів, і такі не були долучені до матеріалів справи, що може свідчити про їх відсутність у сторони. Таким чином твердження товариства про використання його обладнання лабораторією не відповідає дійсності. Положеннями п.9.1 та 9.3 договору наведено виключний перелік обставин, які є підставою звільнення від відповідальності за повне або часткове невиконання сторонами своїх зобов'язань за договором та порядок повідомлення про такі обставини, тому покликання на затримку постачання обладнання контрагентом не підпадають під такий перелік.
Протокольною ухвалою від 27.01.2022 суд відклав підготовче засідання на 17.02.2022. подальший хід розгляду справи у підготовчому засіданні викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.
28.02.2022 позивач за первісним позовом подав клопотання про долучення доказів (вх.№5181/22).
Протокольною ухвалою від 03.05.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.05.2022, про що у порядку ст.ст.120-121 ГПК України повідомив позивача. Ухвалою суду від 19.05.2022 судове засідання відкладено на 23.06.2022.
Представник позивача за первісним позовом у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Відповідач за первісним позовом участь повноважного представника у судове засідання забезпечив, проти первісного позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на первісний позов, зустрічний позов просив задоволити.
У судовому засіданні 23.06.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
01 березня 2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Стєлаб» (орендодавець) та Приватним підприємством “Перша соціальна медична лабораторія “Ескулаб” (користувач) укладено договір оренди лабораторного/медичного обладнання №01032021-01/К з додатками, відповідно до умов якого орендодавець за цим договором зобов'язується передати в користування користувачу на строк, обумовлений цим договором, а користувач зобов'язується прийняти від орендодавця наступне лабораторне і медичне обладнання: Автоматизована система імунологічного аналізу IMMULATE 2000 XPi Immunoassay System в кількості двох штук. Разом із обладнанням орендодавець зобов'язаний надати: паспорт на обладнання, у якому вказано технічні характеристики приладу (діапазон вимірювання, похибка і т.д.), декларацію про оцінку відповідності на медичні вироби відповідно до Технічного регламенту для діагностики in vitro, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №754 "Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики «іn vitro»", свідоцтво про повірку ЗВТ від уповноваженого органу на здійснення повірки із зазначенням серійного номера обладнання, що передається в оренду (п.3.11 договору).
Користувач зобов'язується купляти у орендодавця реагенти та інші витратні матеріали для in-vitro лабораторної діагностики (далі - товар) за переліком та цінами згідно додатку №2 до цього договору (п.1.3 договору).
Згідно п.1.4 договору мінімальний обсяг придбання товару - 20'000 євро в місяць.
Адреса розміщення обладнання: 79069, мЛьвів. вул. Шевченка, 313 (п.1.7 договору).
Розділом 2 та 4 визначено строк користування та порядок передання обладнання. Так, п.2.2 та 4.1 договору, визначено, що упродовж 5 років користування обладнанням, користувач зобов'язується використовувати реагенти, які будуть поставлені тільки орендодавцем. Орендодавець зобов'язується своєчасно передати у користування користувачеві обладнання у придатному для експлуатації стані, що відповідає умовам цього договору, упродовж 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати укладення нього договору. Обладнання вважається переданим з дати підписання сторонами акту приймання- передачі лабораторного/медичного обладнання, що є додатком до цього договору (додаток 1) (п.4.2 договору).
Порядок замовлення та оплати товару погоджені сторонами у розділі 3 договору. Упродовж 5 днів з дня підписання договору користувач здійснює замовлення на постачання товару у місячному обсязі, що становить не менше 20'000,00 євро та оплачує замовлення упродовж 3 днів з моменту отримання рахунку на оплату. Заявку на постачання товару (далі - заявка) у другому місяці користування і надалі користувач надсилає до останнього дня попереднього місяця. Заявка надсилається на електронну адресу орендодавця та повинна містити: артикул товару, його найменування (назву) та кількість. Орендодавець здійснює поставку товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надходження заявки (замовлення) від користувача. У разі, якщо поставка окремих замовлених позицій буде неможливою не з вини орендодавця, він повідомляє про це користувача (п.3.1, 3.2, 3.5 договору).
Пунктами 6.1.1, 6.2.6 та 6.2.7 договору сторони погодили, що користувач має право повернути обладнання орендодавцеві в будь-який час до спливу строку договору. У такому випадку користувач зобов'язаний повідомити орендодавця про відмову від договору не пізніш як за 30 (тридцять) календарних днів та сплатити суму, що дорівнює місячному обсягу придбання товарів згідно п. 1.4 договору. Щомісяця закуповувати у орендодавця діагностичні засоби для in vitro лабораторної діагностики для обладнання на суму, визначену у п.1.4 договору. Для роботи обладнання використовувати діагностичні засоби дія in vitro лабораторної діагностики, придбані в орендодавця.
Орендодавець зобов'язався за власний рахунок здійснити транспортування обладнання у місце розташування користувача та провести інсталяцію обладнання. За результатами проведення інсталяції (встановлення) обладнання сторонами підписується відповідний акт. Проведення інсталяції обладнання та підписання акту повинно бути здійснено не пізніше 3 робочих днів з дати акту приймання-передачі лабораторного/медичного обладнання (п.6.4.5 договору).
За умовами п.8.2 та п.8.4 договору у випадку прострочення термінів передачі обладнання одна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. У випадку, якщо користувач не здійснив замовлення товару на поточний місяць, сума такого замовлення за домовленістю сторін переноситься на наступний місяць. У випадку недосягнення згоди про перенесення суми замовлення за поточний місяць на наступний місяць користувач зобов'язаний на свій вибір здійснити замовлення товару, або сплатити орендодавцю штраф в розмірі місячного замовлення.
Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 28.02.2026 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Кожна сторона має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, попередивши про це іншу сторону письмово за 30 (тридцять) календарних днів до бажаної дати розірвання. У цьому випадку користувач повинен упродовж 10 (десяти) робочих днів з дати розірвання договору повернути орендодавцеві обладнання в робочому стані з урахуванням його природного зносу та сплатити суму, що дорівнює місячному обсягу придбання товарів згідно п.1.4 договору (п.11.1, 11.2 договору).
Відповідно до п.13.2 договору договір може бути розірваним у наступних випадках: за згодою сторін; за рішенням суду; в порядку, передбаченому п.11.2 договору та інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Сторонами погоджено, що будь-які зміни та доповнення до цього договору вносяться за взаємною згодою сторін у письмовій формі і набирають чинності з моменту підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками відповідної додаткової угоди до цього договору. Повідомлення за цим договором вважаються такими, що вчинені у належний спосіб, якщо вони здійснені шляхом направлення стороні рекомендованої кореспонденції, кур'єрського відправлення або електронної пошти на адресу сторони (п.13.3 та п.13.4).
У додатку № 2 сторони погодили перелік та ціни на реагенти та інші витратні матеріали для in vitro лабораторної діагностики.
29.03.2021 відповідач за первісним позовом оформив заявку на придбання товару на суму 334'510,83 грн.
У матеріалах справи (а.с.74-82) міститься переписка сторін шляхом обміну електронними листами щодо замовлення товару (реагентів). У листі від 22.04.2021 позивач повідомляв про відсутність деяких позицій із замовленого відповідачем товару на складі.
01.04.2021 позивачем виставлено рахунок №110 на оплату замовлення. 02.04.2021 відповідач оплатив за вироби медичного призначення 334'510,83 грн згідно рахунку №110 від 01.04.2021.
10 червня 2021 згідно видаткової накладної ТзОВ «Стєлаб» здійснило поставку частини замовленого 29.03.2021 ПП «ПСМЛ «Ескулаб» товару на суму 334'510,83 грн.
Позивач за первісним позовом стверджує, що 11 червня 2021 сторони підписали акт приймання-передачі лабораторного/медичного обладнання №1 про передачу автоматизованої системи імунологічного аналізу IMMULATE 2000 XPi Immunoassay System, серійний номер №5497 та його інсталяцію (акт проведення інсталяції №1 від 11.06.2021). Місце розміщення обладнання: м.Київ, вул. О.Довженка, 3. Відповідно до договору акт підписаний сторонами без зауваження та засвідчує, що обладнання було інстальоване та готове до експлуатації. 30.06.2021 відбулася поставка другої одиниці обладнання - автоматизованої системи імунологічного аналізу IMMULATE 2000 XPi Immunoassay System, серійний номер №5513. Місце розміщення обладнання: м. Львів, вул. Шевченка, 313. У даному акті зазначено, що на момент передачі в користування зазначене обладнання перебуває в технічному стані, придатному до використання користувачем за його цільовим призначенням, а саме практична оцінка особливостей експлуатації, технічних характеристик обладнання і відповідність потребам клініко-діагностичної лабораторії. Акт підписаний сторонами, свідчить про передачу обладнання в користування. Вказані акти підписані без зауважень та скріплені печатками сторін.
19.07.2021 відповідач за первісним позовом звернувся до позивача з листом за №307 про розірвання з 05.07.2021 договору №01032021-01/К від 01.03.2021 за згодою сторін, і просив орендодавця забезпечити приймання двох одиниць обладнання. До вказаного лист було долучено проект додаткової угоди.
02.08.2021 ТзОВ «Стєлаб» звернувся до користувача із запитом №08/21-01 про повернення обладнання та забезпечення його передачі.
02.08.2021 та 06.08.2021 відповідач за первісним позовом передав, а позивач прийняв обладнання за серійними номерами № 5497 (м.Київ, вул.О.Довженка, 3) та № 5513 (м.Львів, вул.Шевченка, 313).
10.08.2021 ТзОВ «Стєлаб» звернувся до відповідача з претензією № 08/21-02 про сплату 20'000,00 грн у зв'язку з незамовленням товару на поточний місяць та здійснити замовлення товару на суму 10'000,00 грн або сплатити вартість недозамовленого товару. У відповіді на зазначену претензію №379/1 від 26.08.2021 відповідач зазначив, що обладнання мало бути поставлене орендодавцем 15.03.2021, однак у вказані строки обладнання не було поставлене, а лише 11.06.2021 (Київ) та 30.06.2021 (Львів) таке поставлено. Обладнання, яке було поставлене лабораторії 30.06.2021 за адресою м.Львів, вул.Шевченка, 313 не було інстальоване, тому на такому лабораторні дослідження не проводились. У зв'язку з неналежним виконанням ТзОВ «Стєлаб» своїх договірних зобов'язань (відсутність необхідних реагентів) відповідач не міг використовувати обладнання та здійснювати закупівлю необхідних для роботи реагентів. Скориставшись правом, просив ТзОВ «Стелаб» здійснити поставку товару на суму 10'000,00 євро за адресою: Львів, вул.Шевченка, 313 та повідомити про наявність на складі реагентів, зазначених у заявці на постачання товару та здійснити їх поставку.
10.09.2021 позивач за первісним позовом листом №09/21-01 повідомив відповідача, що постачання товару на суму 10'000,00 євро можливе за умови повної передоплати, а постачання наступної партії на суму 20000,00 євро може відбутися на підставі п.3.4 договору. До листа долучив рахунок №352 від 03.09.2021 на суму 960'309,54 грн. У матеріалах справи міститься лист від 15.09.2021 щодо замовлень реагентів, у якому ТзОВ «Стєлаб» повідомляло ПП «ПСМЛ «Ескулаб» про оновлення системи замовлень з метою їх отримання у вересні 2021 року.
04.11.2021 ТзОВ «Стєлаб» повідомило ПП «ПСМЛ «Ескулаб» про розірвання договору в односторонньому порядку з 06.12.2021.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору оренди лабораторного/медичного обладнання №01032021-01/К від 01.03.2021. Договір за своєю правовою природою є змішаним та містить у собі елементи договорів оренди та поставки.
Згідно із частиною другою статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За змістом частини першої статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, положення якої кореспондуються з приписами ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями п.3.1 та п.4.1 договору сторони погодили, що упродовж 5 днів з дня підписання договору користувач здійснює замовлення на постачання товару у місячному обсязі, що становить не менше 20'000,00 євро та оплачує замовлення упродовж 3 днів з моменту отримання рахунку на оплату. Заявку на постачання товару (далі - заявка) у другому місяці користування і надалі користувач надсилає до останнього дня попереднього місяця. Орендодавець зобов'язується своєчасно передати у користування користувачеві обладнання у придатному для експлуатації стані, що відповідає умовам цього договору, упродовж 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати укладення нього договору.
Згідно п.6.4.5 орендодавець зобов'язався за власний рахунок здійснити транспортування обладнання у місце розташування користувача та провести його інсталяцію, про що підписується відповідний акт. Проведення інсталяції обладнання повинно бути здійснене не пізніше трьох робочих днів з дати акту приймання-передачі лабораторного/медичного обладнання.
З видаткової накладної №203 від 10.06.2021 та актів приймання-передачі лабораторного/медичного обладнання від 11.06.2021 та 30.06.2021 вбачається, що орендодавець порушив обумовлені договором терміни передачі товару та обладнання. Обставини, що слугували такому порушенню сторони обговорювали шляхом обміну листами. Вказане підтверджується поясненнями ТзОВ «Стєлаб» у відзиві на зустрічний позов та не заперечувались ПП «ПСМЛ «Ескулаб». Протилежного матеріали справи не містять.
У документах по суті справи сторонами неодноразово зазначалося, що під час виконання договору сторонами у електронній переписці узгоджувалися умови відмінні від тих, які були виписані у договорі, зокрема, щодо строків і місяця поставки обладнання, його інсталяції, кількості замовлення товару у першій партії і строку його поставки, та ін. Це визнали і представники сторін у судовому засіданні, підтвердивши, що сторони діяли так за взаємною згодою.
Суд відзначає, що приписами ч. 1 ст. 207 ЦК України унормовано, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 1 та ч.2 ст. 640 ЦК України). Відповідно до ч. 2 ст. 184 ГК України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися як у формі єдиного документа, так і у спрощений спосіб з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого ст. 181 ГК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. ч. 1 3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Положеннями ч.8 ст. 181 ГК України передбачено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.
Згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, оскільки сторони фактично виконували договір на інших умовах, ніж ті, які зазначені в договорі, і це підтверджує електронна переписка, письмові докази, які знаходяться у матеріалах справи та визнані сторонами, і була їх взаємна згода на це, то має місце фактична зміна умов договору обома сторонами. Так, хоча у договорі сторони визначили, що орендар зобов'язався здійснити замовлення на 20'000,00 євро упродовж 5 днів з моменту укладення договору і оплатити замовлення упродовж 3 днів, виставлений рахунок, переписка, яка міститься у матеріалах справи, свідчить, що при замовленні частини товару у позивача виникла проблема щодо можливості поставки окремих позицій, які обрав відповідач. У зв'язку з цим шляхом переписки відбувалося узгодження такого моменту, за результатами чого лише 01.04.2021 був виставлений рахунок на оплату, який 02.04.2021 був оплачений відповідачем. Крім того, обладнання, яке мало бути поставлене та змонтоване до 15.03.2021 за адресою: 79069, м.Львів, вул.Шевченка, 313, не було поставлене. Однак, як свідчать матеріали справи, сторони узгодили своїми діями і цей момент, адже акти приймання-передачі, монтажу та демонтажу підписані обома сторонами без будь-яких зауважень, хоча строк поставки та місце, вказані в цих документах, не узгоджуються з тими умовами, які передбачені у договорі.
Також суд відзначає, і це визнається самими сторонами, що особливістю укладеного між ними договору є те, що без обладнання використовувати замовлений товар (реагенти) фактично неможливо, адже не буде на чому проводити дослідження, як і немає змісту в самому обладнанні, якщо не буде реагентів для проведення таких досліджень. Тому, для належного виконання договору важливе спільне виконання сторонами його умов.
Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї (ч.2 ст.14 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.219 ГК України, якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.
У даному випадку, якщо аналізувати виключно письмовий договір, то можна стверджувати, що невиконання його умов мало місце обома сторонами. При чому, порушення умов договору однією стороною сприяло порушенню інших умов договору протилежною стороною. Однак, якщо враховувати взаємоузгоджену поведінку обидвох сторін, то договір виконувався так, як це бажали і погоджували його сторони.
Положення п.8.4 договору, на який покликається позивач, не дозволяє однозначно стягувати з користувача штраф. Так, згідно п.8.4 договору, у випадку, якщо користувач не здійснив замовлення товару на поточний місяць, сума такого замовлення за домовленістю сторін переноситься на наступний місяць; у випадку не досягнення згоди про перенесення суми замовлення за поточний місяць на наступний місяць користувач зобовязаний на свій вибір здійснити замовлення товару, або сплатити орендодавцю штраф у розмрі місячного замовлення. Після виставлення претензії відповідач надсилав заявку на постачання.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що притягувати сторони до відповідальності за порушення умов договору не правильно і не справедливо, адже їх дії були взаємно узгодженими, тому позовні вимоги первісного позову та зустрічного позову про стягнення штрафу задоволенню не підлягають.
Щодо інших аргументів учасників провадження, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, витрати по сплаті судового збору за подання первісного та зустрічного позову залишаються за сторонами.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити.
2. У задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 01.07.2022.
Суддя Яворський Б.І.