79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.06.2022 Справа № 914/281/22
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Бондаренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», місто Київ
до відповідача-1 Селянського фермерського господарства «Ягоди Лонок», село Руда-Брідка, Бродівський район, Львівська область
до відповідача-2 ОСОБА_1 , село Руда-Брідка, Бродівський район, Львівська область
про 1) Солідарне стягнення 77 158,90 грн заборгованості.
2) Розірвання договору фінансового лізингу.
3) Вилучення предмета лізингу.
За участю представників:
від позивача: Чміль В.В. - представник (довіреність №14/20-39-22 від 28.03.2022, присутній в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon» (https:vkz.court.gov.ua);
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився.
Процес.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» до відповідача-1 Селянського фермерського господарства «Ягоди Лонок» до відповідача-2 ОСОБА_1 про 1) Солідарне стягнення 86 992,66 грн заборгованості, з яких 57 492,03 грн основний борг за лізинговими платежами, 6 859,64 грн пеня, 3 091,68 грн інфляційні втрати, 11 389,31 - 25% річних, 8 160,00 грн штраф; 2) Розірвання договору фінансового лізингу від 23.04.2020 №13-20-60 ств-фл/167, укладеного між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» та Селянським фермерським господарством «Ягоди Лонок»; 3) Вилучення у Селянського фермерського господарства «Ягоди Лонок» трактора LOVOL TE354 з кабіною, заводський номер ТЕ00101LZ (1 одиниця) залишковою вартістю - 103 542,27 грн, напівпричіпу тракторного 1ПТС-2, заводський номер НОМЕР_1 (1 одиниця) залишковою вартістю - 12 822,33 грн та передачу Державному публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг».
Згідно заяви про збільшення позовних вимог за вих.№14/209 від 18.05.2022 (вх.№1417/22), з врахуванням часткової сплати 20.04.2022 відповідачем заборгованості, до солідарного стягнення з відповідачів заявлено 77 158,90 грн заборгованості, з яких 43 557,23 грн основний борг за лізинговими платежами, 8 334,39 грн пеня, 3 839,08 грн інфляційні втрати, 13 268,20 грн 25% річних, 8 160,00 грн штраф.
Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.
З огляду на те, що за результатами підготовчого засідання, яке призначено на 15.06.2022, було вирішено усі необхідні завдання, позивачем подані усі докази, які доводять обставини, на які він покликається як на підставу своїх вимог, суд розпочав розгляд справи по суті у даному судовому засіданні, після закінчення підготовчого провадження.
Представник позивача в судове засідання 15.06.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon» з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, задовольнити повністю.
Відповідачі явки уповноважених представників в судове засідання 15.06.2022 не забезпечили. Станом на 15.06.2022 на адресу суду відзив, заяви, клопотання від відповідачів не надходили. Відзив у встановлений судом строк відповідачами не подано.
Слід зазначити, що явка представників відповідачів в судове засідання не визнавалась обов'язковою.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, враховуючи належне повідомлення усіх учасників справи про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представників відповідачів 1 та 2 у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті. Клопотання відповідачів щодо відкладення розгляду справи не надходили.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
У судовому засіданні 15.06.2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору та правова позиція сторін.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.04.2020 між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (лізингодавець) та Селянським фермерським господарством «Ягоди Лонок» (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №13-20-60 ств-фл/167, згідно з яким позивач передав відповідачу-1 у користування: трактор LOVOL TE354 з кабіною, заводський номер НОМЕР_2 (1 одиниця) та напівпричіп тракторного 1ПТС-2, заводський номер НОМЕР_1 (1 одиниця). Відповідно до умов договору відповідач-1 зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі.
Поручителем у повному обсязі, солідарно, за виконання відповідача-1 зобов'язань, що виникають із договору фінансового лізингу від 23.04.2020 №13-20-60 ств-фл/167 є ОСОБА_1 на підставі договору поруки № 175 укладеного з Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», з урахуванням додаткових договорів та додатків до нього.
Відповідач-1 свої зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати лізингових платежів не виконав, внаслідок чого згідно розрахунків позивача станом на 12.01.2022 існувала заборгованість в частині лізингових платежів в сумі 57 492,03 грн.
У зв'язку з порушенням строків оплати лізингових платежів, позивач нарахував відповідачу-1 пеню в сумі 6 859,64 грн, інфляційні втрати в сумі 3 091,68 грн, 25% річних в сумі 11 389,31 грн та штраф в сумі 8 160,00 грн.
Оскільки ОСОБА_1 поручилася за виконання Селянським фермерським господарством «Ягоди Лонок» умов договору фінансового лізингу від 23.04.2020 №13-20-60 ств-фл/167, позивач станом на момент подання позовної заяви, просив стягнути заявлені суми боргу солідарно з обох відповідачів на підставі статей 554, 610 Цивільного кодексу України.
Згідно заяви про збільшення позовних вимог за вих.№14/209 від 18.05.2022 (вх.№1417/22), з врахуванням часткової сплати 20.04.2022 відповідачем заборгованості, позивач просить стягнути 77 158,90 грн заборгованості, з яких 43 557,23 грн основний борг за лізинговими платежами, 8 334,39 грн пеня, 3 839,08 грн інфляційні втрати, 13 268,20 грн 25% річних, 8 160,00 грн штраф солідарно з обох відповідачів на підставі статей 554, 610 Цивільного кодексу України.
Крім того, позивач просить розірвати договір фінансового лізингу від 23.04.2020 №13-20-60 ств-фл/167, укладений між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» та Селянським фермерським господарством «Ягоди Лонок»; вилучити у Селянського фермерського господарства «Ягоди Лонок» трактор LOVOL TE354 з кабіною, заводський номер ТЕ00101LZ (1 одиниця) залишковою вартістю - 77 161,03 грн, напівпричіпу тракторного 1ПТС-2, заводський номер НОМЕР_1 (1 одиниця) залишковою вартістю - 9 586,08 грн та передачу Державному публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг».
Позиція відповідача-1.
Відповідач-2 відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив.
Позиція відповідача-2.
Відповідач-2 відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив.
Обставини встановлені судом.
23.04.2020 між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», в особі першого заступника генерального директора Равлюка Віталія Васильовича, що діє на підставі довіреності №14/20-104-19 від 21.12.2019 (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - лізингодавець) та Селянським фермерським господарством «Ягоди Лонок», в особі голови Паращак Маряни Ігорівни, яка діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - відповідач-1, згідно з договором - лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №13-20-60 ств-фл/167 (надалі - основний договір), відповідно до умов якого лізингодавець зобов'язується набути у власність у постачальника предмет лізингу відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати його (предмет лізингу) за плату (лізингові платежі) у користування лізингоодержувачу на визначений у цьому договорі строк не менше одного року.
Відповідно до п. 1.2. основного договору сторони погоджуються з тим, що специфікацією та умовами предмета лізингу є найменування, кількість, тип, модель, марка, інші технічні характеристики, вартість предмета лізингу, а також найменування виробника (постачальника) предмета лізингу, що визначені у додатках до цього договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу».
Предметом лізингу згідно додатку №1 та додатку №3 до основного договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу» є:
- трактор LOVOL TE354 з кабіною (1 одиниця) вартістю 285 000,00 грн, попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15 (п'ятнадцяти) відсотків його вартості (включаючи ПДВ) складає 42 750,00 грн, строк лізингу - 3 (три) роки;
- напівпричіп тракторного 1ПТС-2 (1 одиниця), вартістю 35 000,00 грн. попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15 (п'ятнадцяти) відсотків його вартості (включаючи ПДВ) складає 5 250 грн, строк лізингу - 3 (три) роки.
Згідно п. 2.1. та п. 2.2. основного договору лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу. Строк лізингу відраховується з дати підписання акта приймання-передачі між сторонами (далі акт), що укладається у 5 (п'яти) автентичних примірниках.
Відповідно до п. 3.1.2., п. 3.1.6. та п. 3.1.11. основного договору лізингодавець має право, зокрема, вимагати повернення предмета лізингу, переданого в лізинг, якщо Лізингоодержувач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 календарних днів, та в інших випадках, передбачених цим договором; відмовитися від цього договору (достроково припинити його, дію) та вимагати повернення простроченої заборгованості і предмета лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів та з інших підстав, передбачених цим договором; вимагати укладення забезпечувального (забезпечувальних) договору (договорів) згідно розділу 7 цього договору.
Згідно п. 3.2.1. основного договору лізингодавець зобов'язаний, зокрема, відповідно до самостійного вибору лізингоодержувача та визначеної ним специфікації укласти договір поставки предмета лізингу з відповідним постачальником і передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачеві згідно переліку, встановленому додатком до цього договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу». Підписання сторонами акта свідчить про належне виконання лізингодавцем встановлених лізингоодержувачем умов та специфікацій предмета лізингу та прийняття лізингоодержувачем такого виконання. Зобов'язання лізингодавця щодо передачі предмета лізингу лізингоодержувачу вступають в дію з моменту надходження на рахунок лізингодавця попереднього платежу, визначеного пунктом 4.1. цього договору.
Позивач передав, а відповідач-1 прийняв у платне користування на умовах договору фінансового лізингу від 23.04.2020 №13-20-60 ств-фл/167 предмет лізингу (нову не бувшу у користуванні сількогосподарську техніку) трактор LOVOL TE354 з кабіною (1 одиниця), заводський номер ТЕ00101LZ, вартістю 285 000,00 грн. також напівпричіп тракторний 1ПТС-2, заводський номер НОМЕР_1 , вартістю 35 000,00 грн, про що між позивачем та відповідачем-1 підписано акт №1 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 24.04.2020.
Відповідно до п. 3.3.1. та п. 3.3.3. основного договору лізингоодержувач має право, зокрема, відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає умовам цього договору ні технічним умовам виробника, за умови письмового повідомлення лізингодавця. Причини відмови повинні бути підтверджені відповідним актом комісії. Достроково сплатити визначені цим договором лізингові платежі до закінчення строку дії цього договору, але не раніше, ніж через рік з дати одержання у користування предмета лізингу.
Згідно п. 3.4.1. та п. 3.4.3. основного договору лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, прийняти предмет лізингу у строк п'яти робочих днів з дня отримання від лізингодавця повідомлення про готовність передати предмет лізингу, при цьому провести огляд предмета лізингу і в разі виявлення неусувних дефектів, що виключають експлуатацію предмета лізингу, або у разі наявності у лізингоодержувача претензій щодо якості та комплектності предмета лізингу, протягом двох робочих днів з дня огляду письмово повідомити лізингодавця про відмову у прийнятті предмета лізингу. Якщо лізингоодержувач при підписанні акта не вказав в акті про наявність неусувних недоліків чи претензій щодо якості чи комплектності предмета лізингу і протягом 2-х робочих днів не заявив про це лізингодавцю, вважається, що приймання предмета лізингу відбулося без зауважень. Своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 3.4.6. та п. 3.4.12. основного договору лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, за власні кошти в разі дострокового припинення дії цього договору у строки, вказані у п. 9.7. цього договору, доставити предмет лізингу до визначеного лізингодавцем місця передачі. У строки та на визначених цим договором умовах укласти (забезпечити укладення) забезпечувальний (забезпечувальні) договір (договори), та/або інші правочини відповідно до умов цього договору.
Згідно п. 4.1. основного договору лізингоодержувач перераховує на рахунок лізингодавця: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15 (п'ятнадцяти) відсотків його вартості (включаючи ПДВ). Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок лізингодавця.
В матеріалах справи наявні копії виписок з особового рахунка позивача за 29.12.2020, за 15.01.2021, за 25.02.2021, за 11.03.2021, за 08.06.2021, за 30.06.2021, за 13.09.2021, за 17.09.2021, за 28.10.2021, за 22.12.2021, які підтверджують часткові оплати відповідача-1.
Відповідно до п. 4.2. основного договору з моменту підписання акта лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають: 4.2.1. відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу; 4.2.2. комісію за організацію лізингової операції в розмірі 2 (двох) відсотків (без ПДВ) від вартості предмету лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість, яка сплачується одночасно із сплатою першого, другого та третього лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу та комісії за супроводження договору згідно з графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього договору; 4.2.3. комісію за супроводження договору в розмірі 16 (шістнадцяти) відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими лізинговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість. Комісія за супроводження договору є складовою частиною лізингового платежу, не відноситься до послуг та не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Згідно п. 4.4. основного договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього договору.
Між позивачем та відповідачем-1 підписано додатки №2 та №4 від 23.04.2020, де відображено графіки сплати лізингових платежів.
Відповідно до п. 4.7. основного договору у разі вилучення предмета лізингу у термін між двома черговими лізинговими платежами останній лізинговий платіж визначається у розмірі відповідно до графіка сплати лізингових платежів пропорційно строку фактичного користування предметом лізингу. Комісія за організацію лізингової операції за будь-яких умов підлягає сплаті у повному обсязі.
Пунктом 4.8. основного договору сторони погодили, що загальна сума оплати за цим договором, періодичність та терміни сплати визначаються графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього договору, розділами 4 та 8 цього договору. Зарахування та розподіл коштів, отриманих за цим договором лізингодавець здійснює першочергово відповідно до статей 534, 625 Цивільного кодексу України.
Згідно п. 5.1. та п. 5.2. основного договору предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом, за умови перерахування платежу у розмірі та в порядку, визначеному пунктом 4.1 цього договору, та (за необхідності) у разі укладення забезпечувального (забезпечувальних) договору (договорів) відповідно до розділу 7 цього договору. Предмет лізингу протягом всього строку дії цього договору є власністю лізингодавця.
Відповідно до п. 7.1. основного договору зобов'язання лізингоодержувача за цим договором забезпечуються шляхом укладення між лізингодавцем та ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_3 виданий Бродівським РВ ГУ МВС України у Львівській області 17.05.2007 року, ІПН НОМЕР_4 ) договору поруки.
Згідно п. 8.1. основного договору сторони цим договором домовилися і встановили, що за будь-яке порушення умов договору (у тому числі строків розрахунків та сум платежів), що не передбачене п. 8.4 цього договору, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 0,1% від невідшкодованої вартості предмета лізингу. У разі порушення умов договору вдруге лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь лізингодавця штрафу розмірі 3% від невідшкодованої вартості предмета лізингу.
Для розрахунку штрафу, визначеного цим пунктом, сума невідшкодованої вартості предмета лізингу становить різницю між первинною вартістю предмета лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу.
Пунктом 8.2. основного договору сторони погодили, що вартість цього договору (розмір фінансового активу) за домовленістю і згодою сторін складає загальну суму виплат, передбачених графіком сплати лізингових платежів і становить 393 493,31 (триста дев'яносто три тисячі чотириста дев'яносто три гривні 31 копійок).
Відповідно до п. 8.3. основного договору сторони цим договором домовилися і встановили, що на прострочену суму лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період нарахування пені, та відсотки (проценти) у розмірі 25% (двадцять п'ять) річних. Сплата лізингоодержувачем на користь лізингодавця пені та процентів, що були нараховані на прострочену суму чергового платежу за договором, не звільняє лізингоодержувача від сплати штрафу, встановленого п.8.1 цього договору.
Згідно п. 8.9. основного договору сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.
Відповідно до п. 9.3. основного договору лізингодавець має право повністю або частково відмовитись від договору (достроково припинити дію договору) з наступних підстав, зокрема, за несплату (повністю чи частково) лізингоодержувачем протягом 30 календарних днів лізингового платежу.
Згідно п. 10.3. основного договору строк позовної давності за цим договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, процентів річних та індексу інфляції - 10 (десять) років.
23.04.2020 між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», в особі першого заступника генерального директора Равлюка Віталія Васильовича, що діє на підставі довіреності №14/20-104-19 від 21.12.2019 (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - кредитор) та ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_3 виданий Бродівським РВ ГУ МВС України у Львівській області 17.05.2007 року, ІПН НОМЕР_4 (надалі по тексту рішення - відповідач-2, згідно з договором - поручитель) було укладено договір поруки №175 (надалі - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором у повному обсязі, солідарно, за виконання СФГ «Ягоди Лонок» (код ЄДРПОУ 43193080) (далі - боржником) зобов'язань, що виникають із договору фінансового лізингу від 23.04.2020 р. № 13-20-60 ств-фл/167 з урахуванням додаткових договорів та додатків до нього (далі - основний договір), укладеним між кредитором (в основному договорі - лізингодавець) та боржником (в основному договорі - лізингоодержувач), в тому числі, але не виключно, зобов'язань щодо строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати визначеної неустойки, індексу інфляції, відсотків річних, збитків та будь-яких інших умов відповідно до умов основного договору.
Відповідно до п. 2.1. договору поруки сторони погодили, що передбачений п.1.1. договору обов'язок поручителя перед кредитором не обмежується певною сумою та встановлюється в повному обсязі, визначеному в основному договорі.
Згідно п. 3.1. договору поруки у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником своїх зобов'язань за основним договором, кредитор вправі звернутися з вимогою про усунення таких порушень та виконання зобов'язань за основним договором як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.
Відповідно до п. 3.2. договору поруки поручитель зобов'язується самостійно усунути допущені боржником порушення (виконати зобов'язання боржника) за основним договором, що визначений у п.1.1. договору, в тому числі, але не виключно, сплатити суму заборгованості, а в разі наявності неустойку, збитки на поточний рахунок кредитора, у термін не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту звернення кредитора з вимогою про усунення порушень (виконання зобов'язання) за основним договором.
Згідно п. 3.3. договору поруки сторони домовилися про те, що звернення кредитора до поручителя з вимогою про усунення порушень (виконання зобов'язань) за основним договором вважається: цінний лист з описом вкладення, надісланий на адресу поручителя, що зазначена у договорі, або рекомендований лист, надісланий на адресу поручителя, що зазначена у договорі, або електронний лист, надісланий на електронну пошту поручителя, що зазначена у договорі.
Датою такого звернення є дата відмітки (штемпелю) пошти про відправку вказаних листів на адресу, що зазначена у договорі, або дата відправки електронного листа.
Відповідно до п. 3.4. договору поруки у випадку порушення боржником зобов'язань, що випливають із основного договору, в тому числі, але не виключно, зобов'язань щодо строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати основного боргу, неустойки, індексу інфляції, відсотків, збитків та будь-яких інших умов відповідно до умов основного договору, у поручителя виникають всі обов'язки боржника і поручитель відповідає солідарно з боржником перед кредитором своїм майном, майновими правами та грошовими коштами, на які може бути накладено стягнення згідно з чинним законодавством України.
Згідно п. 4.1. договору поруки порушенням основного договору є невиконання або неналежне виконання зобов'язань боржника за основним договором.
Пунктом 5.4. договору поруки сторони погодили, що при істотному порушенні однією зі сторін умов договору та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду.
Позивач стверджує, що відповідач-1 свої зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати лізингових платежів не виконав, внаслідок чого згідно розрахунків позивача станом на 12.01.2022 існувала заборгованість в частині лізингових платежів в сумі 57 492,03 грн.
У зв'язку з порушенням строків оплати лізингових платежів, позивач звертався до відповідача-1 з вимогою за вих.№ 14/654 від 13.08.2020, в якій просив у десятиденний строк від дня пред'явлення цієї вимоги сплатити грошові кошти в сумі 20 053,32 грн. Факт надіслання вказаної вимоги відповідачу-1 підтверджується наявними в матеріалах справі копією поштової накладної №0100183102324 від 13.08.2020, копією опису вкладення у лист з оголошеною цінністю №0100183102324 від 13.08.2020, копією фіскального чека від 13.08.2020.
Проте, відповідач-1 залишив дану вимогу без відповіді та задоволення.
У зв'язку із повторним порушенням відповідачем-1 умов основного договору, позивач звертався до відповідача-2 (поручителя) з вимогою за вих.№ 14/886 від 17.11.2021, в якій просив протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту звернення з даною вимогою усунути порушення (виконання зобов'язань) шляхом сплати коштів в сумі 82 347,05 грн. Факт надіслання вказаної вимоги відповідачу-2 підтверджується наявними в матеріалах справі копією поштової накладної №0100199670489 від 17.11.2021, копією опису вкладення у лист з оголошеною цінністю №0100199670489 від 17.11.2021, копією фіскального чека від 17.11.2021.
Проте, відповідач-2 залишив дану вимогу без відповіді та задоволення.
У зв'язку з порушенням строків оплати лізингових платежів, позивач нарахував відповідачу-1 пеню в сумі 6 859,64 грн, інфляційні втрати в сумі 3 091,68 грн, 25% річних в сумі 11 389,31 грн та штраф в сумі 8 160,00 грн.
Оскільки ОСОБА_1 поручилася за виконання Селянським фермерським господарством «Ягоди Лонок» умов договору фінансового лізингу від 23.04.2020 №13-20-60 ств-фл/167, позивач станом на момент подання позовної заяви, просив стягнути заявлені суми боргу солідарно з обох відповідачів на підставі статей 554, 610 Цивільного кодексу України.
Після звернення позивача до Господарського суду Львівської області за договором фінансового лізингу від 23.04.2020 №13-20-60 ств-фл/167 наступили чергові лізингові платежі, а саме 28.01.2022 у сумі 1002,69 грн, 28.02.2022 у сумі 991,67 грн, 28.03.2022 у сумі 980,65 грн, 28.04.2022 у сумі 969,63 грн, а також лізингові платежі 24.01.2022 у сумі 8164,72, 24.02.2022 у сумі 8075,00 грн, 24.03.2022 у сумі 7985,28 грн, 24.04.2022 у сумі 7895,56 грн.
Після відкриття провадження у даній справі, а саме 20.04.2022 боржник сплатив 50 000,00 грн.
Згідно долученої позивачем до заяви про збільшення розміру позовних вимог довідки за вих.№14/206 від 17.05.2022 на виконання договору фінансового лізингу від 23.04.2020 №13-20-60 ств-фл/167 на рахунок позивача 20.04.2022 надійшли кошти (лізингові платежі) в розмірі 50 000,00 грн та станом на 10.05.2022 заборгованість СФГ «Ягоди Лонок» складає 43 557,23 грн.
Згідно долученої позивачем до заяви про збільшення розміру позовних вимог довідки за вих.№16/205 від 16.05.2022 вбачається, що залишкова вартість предмету лізингу СФГ «Ягоди Лонок» (код ЄДРПОУ 43193080) за договором фінансового лізингу від 23.04.2020 №13-20-60 ств-фл/167 станом на 10.05.2022 становить: 77 161,03 грн, в тому числі ПДВ 12 860,17 грн - трактор LOVOL TE354 з кабіною; 9 586,08 грн, в тому числі ПДВ 1 597,68 грн - напівпричіп тракторний 1ПТС-2.
У зв'язку із повторним порушенням відповідачем-1 умов основного договору, позивач звертався до відповідача-2 (поручителя) з вимогою б/н від 12.05.2022, в якій просив протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту звернення з даною вимогою усунути порушення (виконання зобов'язань) шляхом сплати коштів в сумі 77 158,90 грн. Факт надіслання вказаної вимоги відповідачу-2 підтверджується наявними в матеріалах справі оригіналом поштової накладної №0110314177312 від 13.05.2022, оригіналом опису вкладення у лист з оголошеною цінністю №0110314177312 від 13.05.2022, оригіналом фіскального чека від 13.05.2022.
Проте, відповідач-2 залишив дану вимогу без відповіді та задоволення.
Отже, згідно заяви про збільшення позовних вимог за вих.№14/209 від 18.05.2022 (вх.№1417/22 від 19.05.2022), з врахуванням часткової сплати 20.04.2022 відповідачем заборгованості, позивач просить стягнути 77 158,90 грн заборгованості, з яких 43 557,23 грн основний борг за лізинговими платежами, 8 334,39 грн пеня, 3 839,08 грн інфляційні втрати, 13 268,20 грн 25% річних, 8 160,00 грн штраф солідарно з обох відповідачів на підставі статей 554, 610 Цивільного кодексу України.
Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем-1 умов договору фінансового лізингу від 23.04.2020 №13-20-60 ств-фл/167, позивач просить розірвати його, вилучити у Селянського фермерського господарства «Ягоди Лонок» трактор LOVOL TE354 з кабіною, заводський номер ТЕ00101LZ (1 одиниця) залишковою вартістю - 77 161,03 грн, напівпричіп тракторного 1ПТС-2, заводський номер НОМЕР_1 (1 одиниця) залишковою вартістю - 9 586,08 грн та передачу Державному публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг».
Висновки суду.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір фінансового лізингу №13-20-60 ств-фл/167 від 23.04.2020 р.
Відповідно до частини 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Частина 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про фінансовий лізинг №13-20-60 ств-фл/167 від 23.04.2020 Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» передало, а відповідач-1 в свою чергу прийняв предмет лізингу - трактор LOVOL TE354 з кабіною, заводський номер ТЕ00101LZ (1 одиниця) вартістю - 285 000,00 грн та напівпричіп тракторний 1ПТС-2, заводський номер НОМЕР_1 (1 одиниця) вартістю - 35 000,00 грн, що підтверджується актами приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 24.04.2020 та від 28.04.2020, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками позивача, відповідача-1 та відповідачем-2 без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється у порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує вартість предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
У статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» зазначено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.
Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, у зв'язку із цим лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченні дії договору.
Наслідком належного виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу є реалізація ним права на викуп отриманого в лізинг майна.
Отже, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно зі статтею 697 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Обов'язок своєчасної сплати лізингових платежів лізингоодержувачем передбачено умовами договору фінансового лізингу, підпунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг».
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені статтею 193 Господарського кодексу України.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до положень п. 3.4.3. основного договору, відповідач-1 зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п.4.2.-4.4. основного договору відповідачем-1 та позивачем погоджено перелік лізингових платежів та строки (терміни) їх сплати.
Як убачається з матеріалів справи, в порушення умов договору та графіку платежів, відповідач-1 своєчасно та в повному обсязі не сплатив лізингові платежі.
Станом на 10.05.2022 заборгованість СФГ «Ягоди Лонок» складає 43 557,23 грн.
Відповідачі наявності заборгованості зі сплати основного боргу у розмірі 43 557,23 грн не спростовували, відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подали, проти позову не заперечили, власного контррозрахунку не надали, доказів погашення заборгованості до матеріалів справи не долучили.
У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачами, факт порушення графіку сплати лізингових платежів. Дана обставина свідчить про порушення умов договору фінансового лізингу №13-20-60 ств-фл/167 від 23.04.2020.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за лізинговими платежами в розмірі 43 557,23 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, 25% річних, пені та штрафу суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Частина 2 вказаної норми визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань, зокрема можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних.
Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.
В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Положеннями статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 8.1. основного договору сторони цим договором домовилися і встановили, що за будь-яке порушення умов договору (у тому числі строків розрахунків та сум платежів), що не передбачене п. 8.4 цього договору, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 0,1% від невідшкодованої вартості предмета лізингу. У разі порушення умов договору вдруге лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь лізингодавця штрафу розмірі 3% від невідшкодованої вартості предмета лізингу.
Для розрахунку штрафу, визначеного цим пунктом, сума невідшкодованої вартості предмета лізингу становить різницю між первинною вартістю предмета лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу.
Пунктом 8.2. основного договору сторони погодили, що вартість цього договору (розмір фінансового активу) за домовленістю і згодою сторін складає загальну суму виплат, передбачених графіком сплати лізингових платежів і становить 393 493,31 (триста дев'яносто три тисячі чотириста дев'яносто три гривні 31 копійок).
Відповідно до п. 8.3. основного договору сторони цим договором домовилися і встановили, що на прострочену суму лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період нарахування пені, та відсотки (проценти) у розмірі 25% (двадцять п'ять) річних. Сплата лізингоодержувачем на користь лізингодавця пені та процентів, що були нараховані на прострочену суму чергового платежу за договором, не звільняє лізингоодержувача від сплати штрафу, встановленого п.8.1 цього договору.
Згідно п. 8.9. основного договору сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.
Відповідно до п. 3.4. договору поруки у випадку порушення боржником зобов'язань, що випливають із основного договору, в тому числі, але не виключно, зобов'язань щодо строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати основного боргу, неустойки, індексу інфляції, відсотків, збитків та будь-яких інших умов відповідно до умов основного договору, у поручителя виникають всі обов'язки боржника і поручитель відповідає солідарно з боржником перед кредитором своїм майном, майновими правами та грошовими коштами, на які може бути накладено стягнення згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до п. 10.3. основного договору строк позовної давності за цим договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, процентів річних та індексу інфляції - 10 (десять) років.
Як вбачається із долученого до заяви про збільшення розміру позовних вимог розрахунку, позивач просить стягнути інфляційні втрати в сумі 3 839,08 грн, 25% річних в сумі 13 268,20 грн, пеню в сумі 8 334,39 грн, штраф в сумі 8 160,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідачів із вимогами про сплату заборгованості за лізинговими платежами (№14/654 від 13.08.2020, №14/886 від 17.11.2021, б/н від 12.05.2022), проте, вказані вимоги залишені відповідачами без відповіді та задоволення.
Суд перевірив розрахунок інфляційних втрат, 25% річних, пені, штрафу та встановив, що інфляційні втрати, 25% річних, пеня, штраф розраховані вірно та підлягають стягненню в заявленому розмірі, згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається статтею 610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Можливість одночасного стягнення пені і штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу і пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України видами штрафних санкції, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій. Застосування до покупця таких штрафних санкцій погоджено в договірному порядку з продавцем та за своєю суттю є застосуванням до покупця різних санкцій (штраф, пеня) в межах одного виду господарсько-правової відповідальності (як штрафних санкцій). Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 17.05.2018 у справі №910/6046/16, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 09.07.2018 у справі №903/647/17 та від 08.08.2018 у справі №908/1843/17.
Верховний Суд також зазначає, що згідно зі статтями 628, 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тобто сторони, керуючись принципом свободи договору, за взаємною згодою мають право визначати штрафні санкції, їх кількість, вид, розмір та види порушення зобов'язання, за якими застосовується неустойка тощо.
Щодо позовних вимог про розірвання договору фінансового лізингу від 23.04.2020 №13-20-60 ств-фл/167 та вилучення предмета лізингу, суд зазначає наступне.
Як вище вказано судом, договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу (поставки).
У п. 9.3. основного договору передбачено, що лізингодавець має право повністю або частково відмовитись від договору (достроково припинити дію договору) з наступних підстав, зокрема, за несплату (повністю чи частково) лізингоодержувачем протягом 30 календарних днів лізингового платежу.
З долученого позивачем розрахунку позовних вимог вбачається, що відповідач з липня 2021 не сплачував лізингових платежів. Станом на дату подання позову прострочення було більше 30 календарних днів.
Відповідно до п. 3.1.6. основного договору лізингодавець має право, зокрема, відмовитися від цього договору (достроково припинити його, дію) та вимагати повернення простроченої заборгованості і предмета лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів та з інших підстав, передбачених цим договором.
Пунктом 5.4. договору поруки сторони погодили, що при істотному порушенні однією зі сторін умов договору та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду.
Згідно із приписами статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» після отримання лізингоодержувачем об'єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів.
Пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що лізингодавець має право у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов'язку щодо повернення об'єкта фінансового лізингу - сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об'єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об'єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу.
Згідно п. 9.11. основного договору лізингодавець в разі порушення або неналежного виконання лізингодержувачем умов договору застосовує наступні оперативно-господарські санкції: лізингодавець має право безперешкодного доступу до предмета лізингу задля його повернення незалежно від місцезнаходження та самостійно або із залученням третіх осіб здійснює повернення (вилучення) предмету лізингу за рахунок лізингоодержувача. Протидія лізингодержувача у здійсненні лізингодавцем зазначеної оперативно-господарської санкції є посяганням на право власності лізингодавця на предмет лізингу та є підставою для притягнення Лізингоодержувача до відповідальності, визначеної чинним законодавством України та договором.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу.
Плата за користування річчю (орендна плати), як платіж за правомірне користуванням майном протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. З припиненням договірних відносин у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Що стосується істотності порушення умов договору, то в цій частині слід окреслити мету укладення договору фінансового лізингу. За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність. Суттєве порушення фінансової дисципліни лізингоодержувачем очевидно є істотним.
З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідачів із вимогами про сплату заборгованості за лізинговими платежами (№14/654 від 13.08.2020, №14/886 від 17.11.2021, б/н від 12.05.2022), проте, вказані вимоги залишені відповідачами без відповіді та задоволення.
З огляду на викладене, обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення є вимога про розірвання договору фінансового лізингу від 23.04.2020 №13-20-60 ств-фл/167, укладеного між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» та Селянським фермерським господарством «Ягоди Лонок».
У зв'язку з порушеннями лізингоодержувача, з моменту розірвання договору фінансового лізингу з ініціативи лізингодавця в лізингоодержувача припиняється обов'язок сплачувати лізингові платежі, натомість виникає обов'язок негайно повернути об'єкт лізингу у відповідному стані.
З огляду на викладене, обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення є вимога про вилучення у Селянського фермерського господарства «Ягоди Лонок» трактора LOVOL TE354 з кабіною, заводський номер ТЕ00101LZ (1 одиниця) залишковою вартістю - 77 161,03 грн, напівпричепу тракторного 1ПТС-2, заводський номер YARZ0983 (1 одиниця) залишковою вартістю - 9 586,08 грн та передача Державному публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг».
Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
23.04.2020 року між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» та ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_3 виданий Бродівським РВ ГУ МВС України у Львівській області 17.05.2007 року, ІПН НОМЕР_4 ) укладено договір поруки №175. Предметом цього договору є надання поруки поручителем ( ОСОБА_1 ) перед кредитором (ДПАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг») за виконання боржником (СФГ «Ягоди Лонок») зобов'язань за договором фінансового лізингу від 23.04.2020 №13-20-60 ств-фл/167 з урахуванням додаткових договорів та додатків до нього.
Пунктом 3.4. договору поруки встановлено, що у випадку порушення боржником зобов'язань, що випливають із основного договору, в тому числі, але не виключно, зобов'язань щодо строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати основного боргу, неустойки, індексу інфляції, відсотків, збитків та будь-яких інших умов відповідно до умов основного договору, у поручителя виникають всі обов'язки боржника і поручитель відповідає солідарно з боржником перед кредитором своїм майном, майновими правами та грошовими коштами, на які може бути накладено стягнення згідно з чинним законодавством України.
Зважаючи на зазначене, позовні вимоги про стягнення з Селянського фермерського господарства «Ягоди Лонок» та ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_3 виданий Бродівським РВ ГУ МВС України у Львівській області 17.05.2007 року) солідарно 43 557,23 грн заборгованості з оплати основного боргу за лізинговими платежами, 8 334,39 грн пені, 3 839,08 грн інфляційних втрат, 13 268,20 грн 25% річних, 8 160,00 грн штрафу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, повністю.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір:
- у справах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
- у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір за дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру на загальну суму 7 443,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №220 від 21.01.2022 на суму 3 050,36 грн, платіжним дорученням №221 від 21.01.2022 на суму 2 481,00 грн, платіжним дорученням №424 від 09.02.2022 на суму 1 911,64 грн.
Судовий збір в сумі 7 443,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідачів.
Керуючись статтями 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов, згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог, задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Селянського фермерського господарства «Ягоди Лонок» (80630, Львівська область, Бродівський район, село Руда-Брідка, вулиця Центральна, будинок 27; ідентифікаційний код юридичної особи 43193080) та ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_3 виданий Бродівським РВ ГУ МВС України у Львівській області 17.05.2007 року; АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01021, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок 16-А; ідентифікаційний код юридичної особи 30401456) 43 557,23 грн заборгованості з оплати основного боргу за лізинговими платежами, 8 334,39 грн пені, 3 839,08 грн інфляційних втрат, 13 268,20 грн 25% річних, 8 160,00 грн штрафу та 7 443,00 грн судового збору.
3. Розірвати договір фінансового лізингу від 23.04.2020 №13-20-60 ств-фл/167, укладений між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» та Селянським фермерським господарством «Ягоди Лонок».
4. Вилучити у Селянського фермерського господарства «Ягоди Лонок» трактор LOVOL TE354 з кабіною, заводський номер ТЕ00101LZ (1 одиниця) залишковою вартістю - 77 161,03 грн, напівпричіп тракторний 1ПТС-2, заводський номер НОМЕР_1 (1 одиниця) залишковою вартістю - 9 586,08 грн та передати Державному публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг».
5. Накази видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
У зв'язку із перебуванням судді Сухович Ю.О. 27.06.2022 на навчанні, повне рішення складено 28.06.2022
Суддя Сухович Ю.О.