Рішення від 29.06.2022 по справі 910/17383/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.06.2022Справа № 910/17383/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Державної служби України з надзвичайних ситуацій

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек"

про стягнення 10 516 558,00 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Ігнатенко В.І. (згідно з витягом з ЄДРПОУ);

від відповідача: Середа Р.С. за ордером від 08.11.2021 року серії СВ № 1021515.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" (далі - відповідач) про стягнення 10 516 558,00 грн., з яких: 4 968 811,26 грн. - пеня, 3 908 053,80 грн. - штраф, 1 639 692,91 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами.

В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилався на несвоєчасне здійснення відповідачем поставки частини продукції по II, III, IV етапах постачання продукції за укладеним між сторонами 19.06.2020 року договором № 21-5/1 про закупівлю згідно з ДК 021:2015 код 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (Пожежні автомобілі для пожежегасіння та проведення рятувальних робіт), у зв'язку з чим виникли підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" пені, штрафу та процентів за користування чужими грошовими коштами у вищевказаному розмірі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.11.2021 року відкрито провадження у справі № 910/17383/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.12.2021 року.

25.11.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" від 22.11.2021 року № 287 на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення пред'явлених до нього позовних вимог з огляду на те, що у період з 26.10.2020 року по 26.11.2020 року у виробника продукції, що поставлялася за укладеним між сторонами договором, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" виникли форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Листом від 02.11.2020 року № ЮВ-33 виробник повідомив відповідача про настання вищенаведених обставин, передбачуваний термін їх дії (до 45 календарних днів) та, відповідно, несвоєчасне постачання продукції Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек". Враховуючи наведені обставини, листом від 03.11.2020 року № 122 відповідач повідомив позивача про неможливість виконання умов договору про закупівлю внаслідок форс-мажорних обставин виробника продукції. Проте листом від 24.11.2020 року № 04-17033/081 позивач повідомив відповідача про те, що строки постачання продукції за укладеним між сторонами договором залишаються незмінними. 23.12.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" отримало від виробника продукції сертифікат Торгово-промислової палати України від 22.12.2020 року № 3100-20-2035 про форс-мажорні обставини, в якому був зазначений період дії обставин непереборної сили - з 26.10.2020 року по 26.11.2020 року, а також вказано про неможливість виробника виконання обов'язку щодо здійснення робіт по виготовленню пожежних автомобілів за договором підряду від 19.06.2020 року № 29/404/20. Зважаючи на викладене, між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" 24.12.2020 року укладено додаткову угоду № 1 до договору підряду від 19.06.2020 року № 29/404/20, якою внесено зміни до означеного правочину в частині продовження строків виконання робіт. На підставі вищевказаних документів Торгово-промисловою палатою України видано відповідачу сертифікат № 3100-20-2046 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 24.12.2020 року вих. № 1624/05-4, яким засвідчено неможливість виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" зобов'язань за договором про закупівлю від 19.06.2020 року № 21-5/1 та зазначено період дії обставин непереборної сили - з 26.10.2020 року по 26.11.2020 року. У той же час позивач безпідставно, на думку відповідача, проігнорував направлені йому документи (зокрема, сертифікат № 3100-20-2046) та відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" в задоволенні пропозиції про підписання додаткової угоди до укладеного між ними договору щодо продовження строків поставки продукції.

Крім того, з 13.01.2021 року в Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" виникли наступні обставини непереборної сили (поширення захворюваності серед працівників виробника на COVID-19), у зв'язку із чим 31.03.2021 року виробник звернувся до відповідача з листом № ВП ПСТ 21/64 про неможливість виконання своїх зобов'язань за договором. Листом від 01.04.2021 року відповідач повідомив позивача про неможливість вчасного виконання умов договору про закупівлю внаслідок вищезазначених обставин. 05.04.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" отримало від виробника продукції сертифікат Торгово-промислової палати України від 05.04.2021 року № 3200-21-0346 про форс-мажорні обставини, в якому був зазначений період дії обставин непереборної сили - з 13.01.2021 року по 31.03.2021 року. Відтак, відповідач вказував на те, що термін виконання умов договору підряду в частині поставки трьох одиниць було перенесено на 77 календарних днів. На підставі вищевказаних документів Торгово-промисловою палатою України видано відповідачу сертифікат № 3200-21-0354 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.04.2021 року, яким встановлено період дії обставин непереборної сили - з 13.01.2021 року по 31.03.2021 року. Означений сертифікат негайно після його видачі був направлений відповідачем на адресу позивача.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" вказувало на те, що воно звільняється від відповідальності за несвоєчасну поставку продукції протягом дії форс-мажору та часу, необхідного для ліквідації наслідків цього форс-мажору, тобто у період з 02.04.2021 року по 17.05.2021 року, тоді як з 18.05.2021 року наслідки форс-мажору перестали впливати на відповідача, і саме з цього часу можливе настання відповідальності за несвоєчасну поставку продукції.

29.11.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" від 26.11.2021 року № 290, в якій останнє просило суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, виробника несвоєчасно поставленої позивачу продукції - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина".

01.12.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення позивача від 01.12.2021 року № 08-361/10, в яких Державна служба України з надзвичайних ситуацій заперечила проти задоволення заяви відповідача про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" до участі у справі в якості третьої особи.

Крім того, 01.12.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача від 01.12.2021 року № 08-362/10 на відзив на позовну заяву, в якій останній вказав про необґрунтованість висловлених відповідачем заперечень проти позову з огляду на те, що підрядник відповідача не є стороною договору про закупівлю та не має жодного правового зв'язку з позивачем, тоді як в укладеному між сторонами договорі відсутні положення про звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" від відповідальності за його неналежне виконання внаслідок настання форс-мажору в його підрядника. Також позивач вказав, що в порушення умов договору про закупівлю відповідач несвоєчасно повідомив Державну служба України з надзвичайних ситуацій про початок і закінчення дії форс-мажорних обставин. Крім того, період можливої дії форс-мажорних обставин з 26.10.2020 року по 26.11.2020 року може стосуватися лише 12 одиниць продукції по ІІ етапу постачання, а не всіх етапів поставки наведеної продукції за договором. Крім того, сертифікат Торгово-промислової палати України № 3200-21-0354 був виданий та надісланий позивачу вже після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору № 21-5/1. З огляду на викладене, Державна служба України з надзвичайних ситуацій звернула увагу на те, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє відповідача права посилатися на вищезазначену обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань у відповідні строки, визначені договором, та не може слугувати підставою для звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" від сплати штрафу, пені та процентів за користування коштами за несвоєчасне постачання продукції за II, III, IV етапах постачання продукції.

Разом із тим, підготовче засідання у вказаній справі, призначене на 01.12.2021 року, не відбулося, у зв'язку із тимчасовою втратою суддею Ломакою В.С. працездатності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2021 року підготовче засідання у справі № 910/17383/21 призначено на 21.12.2021 року.

До початку призначеного підготовчого засідання 21.12.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача від 21.12.2021 року № 08-377/10, в якому останній просив суд зупинити провадження у справі до ухвалення Північним апеляційним господарським судом судового рішення у справі № 910/1755/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про внесення змін до договору про закупівлю від 19.06.2020 року № 21-5/1 (зокрема, в частині Календарного плану оплати та поставки продукції).

У підготовчому засіданні 21.12.2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача від 26.11.2021 року № 290 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина"; встановлено відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву - до 31.12.2021 року; продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/17383/21 на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 01.02.2022 року.

04.01.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача від 29.12.2021 року № РС/25 проти задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Крім того, 04.01.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача від 29.12.2021 року № РС/24 на відповідь на відзив на позовну заяву (направлені на адресу суду засобами поштового зв'язку 30.12.2021 року), в яких відповідач навів додаткові аргументи на спростування позовних вимог Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

27.01.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача від 26.01.2022 року № РС-06, в якій останній просив суд продовжити йому процесуальний строк на подання документів, які підтверджують факт настання, дії та закінчення форс-мажорних обставин у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек". Разом із означеним клопотанням відповідачем подані наведені документи.

У підготовчому засіданні 01.02.2022 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про задоволення заяви відповідача від 26.01.2022 року № РС-06, надані останнім документи на підтвердження факту настання, дії та закінчення форс-мажорних обставин у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" долучено до матеріалів справи.

Разом із тим, у вказаному підготовчому засіданні представник позивача повідомив про відсутність на даний час необхідності у розгляді по суті раніше поданого Державною службою України з надзвичайних ситуацій клопотання від 21.12.2021 року № 08-377/10 про зупинення провадження у справі до ухвалення Північним апеляційним господарським судом судового рішення у справі № 910/1755/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про внесення змін до договору, а також вказав про те, що таке клопотання Державною службою України з надзвичайних ситуацій наразі не підтримується.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення клопотання позивача від 21.12.2021 року № 08-377/10 про зупинення провадження у справі, у зв'язку із чим таке клопотання судом по суті не розглядалося.

Ухвалою господарського суду від 01.02.2022 року підготовче провадження у справі № 910/17383/21 закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 15.02.2022 року.

07.02.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення позивача від 07.02.2022 року № 08-32/10 на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" щодо приєднання доказів до матеріалів справи.

11.02.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача від 10.02.2022 року № 18, в якому останній на підставі статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України просив суд зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення сум пені та штрафу до 1 % (до 49 688,12 грн. пені та 39 080,54 грн. штрафу відповідно).

У судовому засіданні 15.02.2022 року оголошувалася перерва до 15.03.2022 року.

Разом із тим, судове засідання у вказаній справі, призначене на 15.03.2022 року, не відбулося.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.04.2022 року судове засідання у справі № 910/17383/21 призначено на 07.06.2022 року.

30.05.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення позивача від 30.05.2022 року № 08-82/11 на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" про зменшення розміру пені та штрафу.

До початку призначеного судового засідання 07.06.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача від 06.06.2022 року № РС/18 про долучення до матеріалів справи копій документів.

У судовому засіданні 07.06.2022 року подані відповідачем документи долучено до матеріалів справи та оголошено перерву до 22.06.2022 року.

10.06.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення позивача від 08.06.2022 року № 08-86/11 на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" про приєднання доказів до матеріалів справи, в яких позивач, зокрема, зазначив про відсутність правових підстав для зменшення штрафних санкцій чи звільнення відповідача від відповідальності.

16.06.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача від 15.06.2022 року № 08-91/11, в якому останній просив суд об'єднати в одне провадження справу № 910/17383/21 зі справою № 910/4018/22, яка перебуває у провадженні господарського суду міста Києва (суддя Демидов В.О.). В обґрунтування означеного клопотання позивач посилався на те, що вимоги у обох вищевказаних справах безпосередньо пов'язані між собою підставами виникнення та суб'єктним складом.

Розглянувши у судовому засіданні 22.06.2022 року вищенаведене клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на положення частини 3 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, за якою об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Відтак, враховуючи закриття підготовчого провадження у справі № 910/17383/21 ухвалою від 01.02.2022 року, в суду відсутні правові підстави для об'єднання справ № 910/17383/21 та № 910/4018/22 в одне провадження.

У судовому засіданні 22.06.2022 року оголошувалася перерва до 29.06.2022 року.

28.06.2022 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 29.06.2022 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у вказаному судовому засіданні проти задоволення вимог позивача заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 22.11.2021 року № 287 та запереченнях від 29.12.2021 року № РС/24, а також просив суд зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення сум пені та штрафу до 1 %.

У судовому засіданні 29.06.2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2020 між Державною службою України з надзвичайних ситуацій (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" (далі - постачальник) укладено договір про закупівлю згідно з ДК 021:2015 код 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (Пожежні автомобілі для пожежогасіння та проведення рятувальних робіт) № 21-5/1 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити у власність замовнику: ДК 021:2015 код 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби пожежні автомобілі для пожежогасіння та проведення рятувальних робіт) (далі - продукція) у кількості та комплектації згідно зі специфікацією (додаток 1), що є невід'ємною частиною Договору, а замовник, у свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити продукцію на умовах цього Договору.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками зазначених суб'єктів господарювання.

Замовник забезпечує прийняття та оплату продукції в кількості та за цінами відповідно до специфікації (пункт 1.2 Договору).

За умовами пункту 1.3 цього правочину умови Договору викладені сторонами у відповідності до умов поставки DDP (частина технічної служби ГУ ДСНС України в Київській області, Київська область, місто Вишневе, вулиця Київська, 6) Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (у редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору його ціна становить 590 200 000,00 грн., у тому числі ПДВ: 98 366 666,67 грн., відповідно до тендерної пропозиції та специфікації.

Згідно з пунктом 2.2 Договору замовник, керуючись вимогами абзацу другого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", здійснює попередню оплату постачальнику, відповідно до календарного плану та поставки продукції (додаток 2): за першим етапом у розмірі - до 80 % поставки продукції, на термін до шести місяців з моменту попередньої оплати; 100 % - за другим етапом поставки продукції, на термін не більше п'яти місяців двадцяти календарних днів; 100 % - за третім етапом поставки продукції, на термін не більше п'яти місяців двадцяти календарних днів; 100 % - за четвертим етапом поставки продукції, на термін не більше п'яти місяців двадцяти календарних днів; 100 % - за п'ятим етапом поставки продукції, на термін не більше п'яти місяців двадцяти календарних днів.

Остаточний розрахунок за першим етапом здійснюється після повної поставки продукції першого етапу на підставі актів приймання передачі.

Усі розрахунки за Договором проводяться у гривнях в безготівковій формі (пункт 2.3 Договору).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що приймання-передача продукції здійснюється у присутності представників сторін, за накладними та актами приймання-передачі в місці поставки продукції, при наявності документів, зазначених у пункті 5.3 Договору.

Умовами пунктів 4.4, 4.7 Договору встановлено, що постачальник зобов'язаний не менше, ніж за три робочих дні повідомити замовника про готовність поставити продукцію та узгодити з замовником дату поставки продукції. Датою поставки є дата підписання акта приймання-передачі продукції сторонами за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 13.09.2016 № 818, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2016 за № 1336/29466.

Відповідно до пункту 11.1 Договору останній вступає в силу з моменту його підписання та реєстрації в Державній казначейській службі України і діє до 31.03.2021 року, а в частині поставки - до повного його виконання.

З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2020 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1/21-9/2 до Договору, в якій замовник та постачальник домовились про зменшення ціни Договору та ціни одиниці товару, погодивши, що ціна Договору становить 590 195 880,00 грн., у тому числі ПДВ: 98 365 980,00 грн., відповідно до тендерної пропозиції та специфікації. Крім того, у наведеній додатковій угоді сторони погодили внесення змін до специфікації на продукцію та календарного плану оплати та поставки продукції.

Так, згідно з специфікацією на продукцію, що поставляється (у редакції додаткової угоди від 19.06.2020 року № 1/21-9/2) предметом закупівлі є: автоцистерна пожежна АЦ-8-50(63022)-530М, автоцистерна пожежна АЦ-8-50(6511)-530М, автоцистерна пожежна АЦ-8-50(TGS26.360)-530МN, автоцистерна пожежна АЦ-8-50(AD260T36W)-530I у кількості 74 одиниці вартістю (з ПДВ) 7 975 620,00 грн. за одиницю загальною вартістю 590 195 880,00 грн.

Судом також встановлено, що 19.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" (підрядник) на виконання умов Договору № 21-5/1 був укладений договір підряду № 29/404/20 (далі - Договір підряду).

За умовами пункту 1.1 Договору підряду предметом підряду є роботи по виготовленню пожежних автомобілів для пожежогасіння та проведення рятувальних робіт за кодом класифікації предмету закупівлі ДК 021:2015: 34140000-0-Великовантажні мототранспортні засоби СРV: 34140000-0.

Результатом виконаних робіт за даним договором є автоцистерни пожежні АЦ-8-50(63022)-530М, автоцистерна пожежна АЦ-8-50(6511)-530М, автоцистерна пожежна АЦ-8-50(TGS26.360)-530МN, автоцистерна пожежна АЦ-8-50(AD260T36W)-530I згідно специфікації, яка є невід'ємною складовою даного договору (пункт 1.2 Договору підряду).

Згідно з пунктом 1.3 Договору підряду кількість виготовленої продукції становить 74 одиниці.

Відповідно до пункту 3.2 Договору підряду термін виконання робіт становить:

- 12 одиниць автоцистерн пожежних - до 10.12.2020 року;

- 25 одиниць автоцистерн пожежних - до 20.12.2020 року;

- 11 одиниць автоцистерн пожежних - до 05.01.2021 року;

- 17 одиниць автоцистерн пожежних - до 04.02.2021 року;

- 9 одиниць автоцистерн пожежних - до 26.02.2021 року.

За умовами календарного плану оплати та поставки продукції за Договором № 21-5/1 (у редакції додаткової угоди від 19.06.2020 року № 1/21-9/2), який є додатком до Договору, замовник зобов'язаний здійснити попередню оплату продукції за I етапом поставки (у кількості 25 одиниць продукції) у розмірі до 80 % від вартості етапу в червні 2020 року, тоді як остаточний розрахунок за першим етапом здійснюється після повної поставки продукції першого етапу; продукції за II етапом поставки (у кількості 12 одиниць продукції) у розмірі 100 % від вартості етапу - в червні 2020 року; продукції за III етапом поставки (у кількості 11 одиниць продукції) у розмірі 100 % від вартості етапу - у липні 2020 року; продукції за IV етапом поставки (у кількості 17 одиниць продукції) у розмірі 100 % від вартості етапу - у серпні 2020 року; продукції за V етапом поставки (у кількості 9 одиниць продукції) у розмірі 100 % від вартості етапу - у вересні 2020 року.

На виконання вищенаведених положень Договору відповідно до платіжного доручення від 19.06.2020 року № 7 позивач сплатив на користь відповідача суму грошових коштів у розмірі 159 512 400,00 грн. (що становить 80 % від вартості І етапу поставки, загальна сума якого складає 199 390 500,00 грн.), платіжним дорученням від 22.06.2020 року № 8 позивач передплатив 100 % від вартості продукції за II етапом поставки у розмірі 95 707 440,00 грн.; платіжним дорученням від 16.07.2020 року № 11 позивач передплатив 100 % від вартості продукції за III етапом поставки у розмірі 87 731 820,00 грн.; платіжним дорученням від 13.08.2020 року № 12 позивач передплатив 100 % від вартості продукції за IV етапом поставки у розмірі 135 585 540,00 грн.; платіжним дорученням від 08.09.2020 року № 13 позивач передплатив 100 % від вартості продукції за V етапом поставки у розмірі 71 780 580,00 грн. Крім того, на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату від 21.12.2020 року № 115 Державна служба України з надзвичайних ситуацій згідно з платіжним дорученням від 28.12.2020 року № 24 оплатила решту вартості І етапу поставки продукції (20 % від вартості цього етапу) у розмірі 39 878 100,00 грн. Означені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями відповідних платіжних доручень та виписок з казначейського рахунку позивача.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань з оплати передбаченого Договором товару свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення замовником своїх грошових зобов'язань за цією угодою.

Слід зазначити, що згідно з умовами календарного плану оплати та поставки продукції за Договором № 21-5/1 (у редакції додаткової угоди від 19.06.2020 року № 1/21-9/2), який є додатком до Договору, постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції за I етапом поставки (у кількості 25 одиниць продукції) у строк до шести місяців з моменту попередньої оплати; поставку продукції за II етапом поставки (у кількості 12 одиниць продукції) - протягом п'яти місяців і двадцяти календарних днів з дати здійснення попередньої оплати партії продукції; поставку продукції за III етапом поставки (у кількості 11 одиниць продукції) - протягом п'яти місяців і двадцяти календарних днів з дати здійснення попередньої оплати партії продукції; продукції за IV етапом поставки (у кількості 17 одиниць продукції) - протягом п'яти місяців і двадцяти календарних днів з дати здійснення попередньої оплати партії продукції; продукції за V етапом поставки (у кількості 9 одиниць продукції) - протягом п'яти місяців і двадцяти календарних днів з дати здійснення попередньої оплати партії продукції.

Проте з матеріалів справи вбачається, що передбачений Договором обов'язок зі своєчасної поставки замовнику погодженої продукції відповідач виконував неналежним чином, поставивши Державній службі України з надзвичайних ситуацій товар за II, III та IV етапом поставки з простроченням.

Так, узгоджена між сторонами кількість пожежних автомобілів за II-IV етапом поставки була передана позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" за наступними документами:

- частина продукції за II етапом поставки у кількості 4 одиниці загальною вартістю 31 902 480,00 грн. була поставлена позивачу та у встановленому Договором порядку прийнята замовником 24.12.2020 року, що підтверджується копією видаткової накладної від 24.12.2020 року № 121 та копією акту приймання-передачі основних засобів від 24.12.2020 року;

- решта продукції за II етапом поставки у кількості 8 одиниць загальною вартістю 63 804 960,00 грн. була поставлена позивачу та у встановленому Договором порядку прийнята замовником 29.12.2020 року, що підтверджується копією видаткової накладної від 28.12.2020 року № 123 та копією акту приймання-передачі основних засобів від 29.12.2020 року;

- частина продукції за III етапом поставки у кількості 5 одиниць загальною вартістю 39 878 100,00 грн. була поставлена позивачу та у встановленому Договором порядку прийнята замовником 15.01.2021 року, що підтверджується копією видаткової накладної від 14.01.2021 року № 1 та копією акту приймання-передачі основних засобів від 15.01.2021 року;

- частина продукції за III етапом поставки у кількості 5 одиниць загальною вартістю 39 878 100,00 грн. була поставлена позивачу та у встановленому Договором порядку прийнята замовником 26.01.2021 року, що підтверджується копією видаткової накладної від 20.01.2021 року № 2 та копією акту приймання-передачі основних засобів від 26.01.2021 року;

- решта продукції за III етапом поставки у кількості 1 одиниця загальною вартістю 7 975 620,00 грн. була поставлена позивачу та у встановленому Договором порядку прийнята замовником 02.02.2021 року, що підтверджується копією видаткової накладної від 02.02.2021 року № 8 та копією акту приймання-передачі основних засобів від 02.02.2021 року;

- частина продукції за IV етапом поставки у кількості 5 одиниць загальною вартістю 39 878 100,00 грн. була поставлена позивачу та у встановленому Договором порядку прийнята замовником 02.02.2021 року, що підтверджується копією видаткової накладної від 27.01.2021 року № 4 та копією акту приймання-передачі основних засобів від 02.02.2021 року;

- частина продукції за IV етапом поставки у кількості 5 одиниць загальною вартістю 39 878 100,00 грн. була поставлена позивачу та у встановленому Договором порядку прийнята замовником 17.02.2021 року, що підтверджується копією видаткової накладної від 15.02.2021 року № 9 та копією акту приймання-передачі основних засобів від 17.02.2021 року;

- частина продукції за IV етапом поставки у кількості 4 одиниці загальною вартістю 31 902 480,00 грн. була поставлена позивачу та у встановленому Договором порядку прийнята замовником 09.03.2021 року, що підтверджується копією видаткової накладної від 02.03.2021 року № 16 та копією акту приймання-передачі основних засобів від 09.03.2021 року;

- решта продукції за IV етапом поставки у кількості 3 одиниці загальною вартістю 23 926 860,00 грн. була поставлена позивачу та у встановленому Договором порядку прийнята замовником 11.03.2021 року, що підтверджується копією видаткової накладної від 05.03.2021 року № 23 та копією акту приймання-передачі основних засобів від 11.03.2021 року.

Зважаючи на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" строків поставки продукції за Договором, Державна служба України з надзвичайних ситуацій листами від 16.01.2021 року № 01-586/081, від 11.02.2021 року № 02-1984/081 та від 22.03.2021 року № 01-4219/081 зверталася до відповідача з претензіями про сплату останнім сум пені, штрафу та процентів за користування коштами, нарахованих позивачем, у зв'язку із порушенням постачальником взятих на себе за Договором зобов'язань.

Оскільки вищенаведені вимоги були залишені відповідачем без задоволення, а нараховані позивачем суми грошових коштів не сплачені, Державна служба України з надзвичайних ситуацій вирішила звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору про закупівлю, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо поставки позивачу продукції у строк, визначений за домовленістю сторін.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.

Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем обов'язку щодо поставки замовнику передбаченої укладеним між сторонами Договором продукції, позивач просив суд стягнути з відповідача, зокрема, 4 968 811,26 грн. пені, з яких: 1 148 489,28 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за ІІ етапом у період з 12.12.2020 року по 24.12.2020 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 95 707 440,00 грн.; 319 024,80 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за ІІ етапом у період з 24.12.2020 року по 29.12.2020 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 63 804 960,00 грн.; 701 854,56 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за ІІІ етапом у період з 07.01.2021 року по 15.01.2021 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 87 731 820,00 грн.; 526 390,92 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за ІІІ етапом у період з 15.01.2021 року по 26.01.2021 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 47 853 720,00 грн.; 55 829,34 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за ІІІ етапом у період з 26.01.2021 року по 02.02.2021 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 7 975 620,00 грн.; 1 052 781,84 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за IV етапом у період з 06.02.2021 року по 17.02.2021 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 95 707 440,00 грн.; 1 116 586,80 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за IV етапом у період з 17.02.2021 року по 09.03.2021 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 55 829 340,00 грн.; 47 853,72 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за IV етапом у період з 09.03.2021 року по 11.03.2021 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 23 926 860,00 грн., а також 3 908 053,80 грн. штрафу, нарахованого за прострочення понад 30 днів поставки продукції вартістю 55 829 340,00 грн. за IV етапом поставки.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 639 692,91 грн. процентів за користування коштами, з яких: 376 553,86 грн. - проценти за користування коштами, нараховані внаслідок несвоєчасної поставки продукції за ІІ етапом у період з 12.12.2020 року по 24.12.2020 року на суму 95 707 440,00 грн.; 104 598,30 грн. - проценти за користування коштами, нараховані внаслідок несвоєчасної поставки продукції за ІІ етапом у період з 24.12.2020 року по 29.12.2020 року на суму 63 804 960,00 грн.; 230 746,70 грн. - проценти за користування коштами, нараховані внаслідок несвоєчасної поставки продукції за ІІІ етапом у період з 07.01.2021 року по 15.01.2021 року на суму 87 731 820,00 грн.; 173 060,03 грн. - проценти за користування коштами, нараховані внаслідок несвоєчасної поставки продукції за ІІІ етапом у період з 15.01.2021 року по 26.01.2021 року на суму 47 853 720,00 грн.; 18 354,85 грн. - проценти за користування коштами, нараховані внаслідок несвоєчасної поставки продукції за ІІІ етапом у період з 26.01.2021 року по 02.02.2021 року на суму 7 975 620,00 грн.; 346 120,06 грн. - проценти за користування коштами, нараховані внаслідок несвоєчасної поставки продукції за IV етапом у період з 06.02.2021 року по 17.02.2021 року на суму 95 707 440,00 грн.; 293 677,62 грн. - проценти за користування коштами, нараховані внаслідок несвоєчасної поставки продукції за IV етапом у період з 17.02.2021 року по 09.03.2021 року на суму 55 829 340,00 грн. (із урахуванням процентної ставки у розмірі 12 %) та 79 537,70 грн. - проценти за користування коштами, нараховані внаслідок несвоєчасної поставки продукції за IV етапом у період з 17.02.2021 року по 09.03.2021 року на суму 55 829 340,00 грн. (із урахуванням процентної ставки у розмірі 13 %); 17 043,79 грн. - проценти за користування коштами, нараховані внаслідок несвоєчасної поставки продукції за IV етапом у період з 09.03.2021 року по 11.03.2021 року на суму 23 926 860,00 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що у період з 26.10.2020 року по 26.11.2020 року, а також у період з 13.01.2021 року по 31.03.2021 року у виробника пожежних автомобілів для пожежогасіння та проведення рятувальних робіт - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" (підрядника за укладеним з відповідачем Договором підряду № 29/404/20) виникли форс-мажорні обставини. За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" вказувало на те, що воно звільняється від відповідальності за несвоєчасну поставку продукції протягом дії форс-мажору та часу, необхідного для ліквідації наслідків цього форс-мажору.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 Договору підряду (укладеного між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина") сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов'язань за договором, якщо це сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажор), в тому числі епідемії, введення карантину постановою Кабінету Міністрів України, повінь, землетрус та інші стихійні лиха, страйки, якщо ці обставини безпосередньо впливають на виконання цього Договору. Строки виконання сторонами своїх зобов'язань продовжуються на час тривання обставин форс-мажор. Сторона, яка не може виконати свої зобов'язання за договором внаслідок обставин форс-мажору повинна негайно письмово повідомити другу сторону про виникнення таких обставин протягом 10 днів з дати їх виникнення. Повідомлення повинно містити відомості про дату виникнення, характер обставин та їх можливі наслідки.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 02.11.2020 року № ЮВ-33 Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина", керуючись розділом 8 "Форс-мажорні обставини" Договору підряду від 19.06.2020 року № 29/404/20, повідомило відповідача про неможливість виконання підрядником своїх зобов'язань за договором з терміном поставки на 10.12.2020 року - 12 одиниць автоцистерн пожежних, внаслідок обставин непереборної сили - епідемії COVID-19 та швидкого поширення захворюваності серед працівників виробничих та конструкторських підрозділів підрядника. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" також вказало, що відповідні обставини виникли 26.10.2020 року, означило характер форс-мажорних обставин, приблизний термін їх спливу, можливі наслідки обставин непереборної сили у вигляді несвоєчасної поставки відповідачу автоцистерн пожежних у кількості 12 одиниць (з терміном перенесення їх поставки до 45 календарних днів), а також повідомило про те, що по закінченню форс-мажорних обставин останні будуть підтверджені Сертифікатом Торгово-промислової палати України протягом 2 днів з дати закінчення їх існування.

Враховуючи наведене, листом від 03.11.2020 року № 122 відповідач повідомив Державну службу України з надзвичайних ситуацій про настання у підрядника з 26.10.2020 року форс-мажорних обставин та вказав про неможливість виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" своїх зобов'язань за Договором з терміном поставки до 12.12.2020 року та неможливість на даному етапі виконання Договору здійснити заміну підрядника внаслідок початку фактичного виготовлення ним пожежних автоцистерн та закупівлі останнім матеріалів для всіх 74 одиниць техніки. Відповідач також повідомив позивача про те, що можливим наслідком невиконання підрядником умов Договору підряду може стати несвоєчасна поставка пожежних автоцистерн у кількості 12 одиниць з терміном перенесення поставки до 45 календарних днів. Крім того, у цьому листі Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" звернуло увагу на те, що по закінченні існування форс-мажорних обставин останні будуть підтверджені відповідачем Сертифікатом Торгово-промислової палати України протягом 10 днів з дати закінчення їх існування.

Однак, у відповідь на означене звернення позивач листом від 24.11.2020 року № 04-17033/081 повідомив відповідача про те, що істотні умови Договору, у тому числі в частині строків постачання продукції, залишаються незмінними, а також звернув увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" на недопущення порушення строків постачання продукції за цим правочином.

У відзиві на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" посилалося на те, що 23.12.2020 року воно отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" Сертифікат Торгово-промислової палати України від 22.12.2020 року № 3100-20-2035 про форс-мажорні обставини, в якому був зазначений період дії на підрядника обставин непереборної сили - з 26.10.2020 року по 26.11.2020 року, а також вказано про неможливість виробника виконати обов'язок щодо здійснення робіт по виготовленню пожежних автомобілів за Договором підряду № 29/404/20.

Зважаючи на викладене, між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" 24.12.2020 року укладено додаткову угоду № 1 до Договору підряду № 29/404/20, якою внесено зміни до означеного правочину в частині продовження строків виконання робіт.

Так, у додатковій угоді № 1 від 24.12.2020 року до Договору підряду його сторони виклали пункт 3.2 Договору підряду в новій редакції, згідно з якою продовжили терміни виконання робіт до 30 календарних днів та погодили що термін виконання робіт становить:

- 12 одиниць автоцистерн пожежних - до 10.12.2020 року;

- 25 одиниць автоцистерн пожежних - до 20.12.2020 року;

- 11 одиниць автоцистерн пожежних - до 04.02.2020 року (допущено очевидну технічну описку в році поставки, та зазначено 2020 рік замість вірного: 2021);

- 17 одиниць автоцистерн пожежних - до 06.03.2020 року (допущено очевидну технічну описку в році поставки, та зазначено 2020 рік замість вірного: 2021);

- 9 одиниць автоцистерн пожежних - до 20.03.2020 року (допущено очевидну технічну описку в році поставки, та зазначено 2020 рік замість вірного: 2021).

Разом із тим, на підставі вищевказаних документів Торгово-промисловою палатою України видано відповідачу Сертифікат № 3100-20-2046 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 24.12.2020 року вих. № 1624/05-4, яким засвідчено неможливість виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" зобов'язань за Договором № 21-5/1 та зазначено період дії обставин непереборної сили - з 26.10.2020 року по 26.11.2020 року.

Листом від 31.12.2020 року № 653 відповідач звернувся до Державної служби України з надзвичайних ситуацій та повідомив, що запланована поставка пожежних автоцистерн у кількості 11 одиниць у період до 06.01.2021 року здійснюватися не буде. Крім того, у цьому листі Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" просило позивача розглянути можливість укласти додаткову угоду до Договору щодо продовження термінів поставки продукції на підставі отриманого відповідачем Сертифікату № 3100-20-2046 (копія якого була долучена до листа від 31.12.2020 року № 653 разом із проектом відповідної додаткової угоди).

Проте, листом від 18.01.2021 року позивач, зважаючи на його неповідомлення відповідачем у встановлений Договором десятиденний строк про завершення періоду дії форс-мажорних обставин та вчасного невжиття Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" заходів з отримання відповідного Сертифікату на їх підтвердження, не визнав зазначені відповідачем як форс-мажорні та відмовив у підписанні додаткової угоди до Договору про продовження термінів поставки продукції.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач посилався на те, що він вчасно повідомив Державну службу України з надзвичайних ситуацій про факт перебігу терміну форс-мажору та його закінчення - протягом 10 днів з моменту отримання відповідного сертифікату, тоді як позивач безпідставно, на думку відповідача, проігнорував направлені йому документи (зокрема, сертифікат № 3100-20-2046) та відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" в задоволенні пропозиції про підписання додаткової угоди до укладеного між ними договору щодо продовження строків поставки продукції.

Проте, вищенаведені заперечення оцінюються судом критично та не свідчать про необґрунтованість пред'явленого Державною службою України з надзвичайних ситуацій позову з огляду на таке.

Відповідно до пункту 9.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов'язків, якщо воно трапилось внаслідок дії форс-мажорних обставин.

Форс-мажорними обставинами визначаються обставини війни, воєнні дії, диверсії, міжнародні санкції, пожежі, повені, землетруси, інші стихійні лиха та об'єктивні обставини (пункт 9.2 Договору).

Згідно з пунктом 9.3 Договору сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов'язань, про настання передбачуваний термін дії і припинення вищезазначених обставин зобов'язана негайно, однак не пізніше 10 календарних днів з моменту їхнього настання і припинення, у письмовій формі повідомити іншу сторону. Факти, викладені в повідомленні, повинні бути підтверджені сертифікатом Торгового промислової палати України або іншим компетентним органом.

Зі змісту наведеного пункту Договору вбачається покладення на сторону, яка зазнала впливу форс-мажорних обставин, обов'язку негайно, однак не пізніше 10 календарних днів з моменту їхнього настання і припинення (а не з моменту отримання Сертифіката ТПП), у письмовій формі повідомити іншу сторону про настання таких обставин, їх передбачуваний термін дії та припинення. У той же час факти, викладені у повідомленні, повинні бути підтверджені сертифікатом Торгового промислової палати України або іншим компетентним органом.

Враховуючи наведені положення, про припинення дії вищевказаних форс-мажорних обставин (які тривали з 26.10.2020 року по 26.11.2020 року) позивач повинен був повідомити відповідача до 06.12.2020 року включно, тоді як таке повідомлення було здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" лише згідно з листом від 31.12.2020 року, тобто майже через місяць.

Крім того, як це прямо зазначено у Договорі, факти, викладені в повідомленні, повинні бути підтверджені сертифікатом Торгового промислової палати України або іншим компетентним органом. Отже, факт початку дії обставин непереборної сили з 26.10.2020 року та їх передбачуваний термін, а також факт закінчення дії форс-мажору 26.11.2020 року, повинні були підтверджуватися відповідним Сертифікатом Торгового промислової палати України або документом іншого компетентного органу, який підлягав наданню позивачу разом з відповідним повідомленням не пізніше 10 календарних днів з моменту настання і припинення форс-мажорних обставин.

Означений алгоритм дій прямо передбачений умовами пункту 9.3 Договору, редакція якого була погоджена сторонами шляхом добровільного підписання тексту Договору та скріплення цього правочину печатками контрагентів.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не дотримався вищезазначених положень Договору.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" на те, що умови пункту 9.3 Договору сформульовані таким чином, що унеможливлюють здійснити повідомлення про форс-мажор у перші дні його настання з одночасним пред'явленням сертифікату Торгового промислової палати України, не беруться судом до уваги, оскільки умови наведеної угоди щодо порядку підтвердження форс-мажорних обставин та підстав для звільнення сторони від відповідальності за часткове чи повне невиконання своїх обов'язків є чинними, не змінювалися, а Договір в цілому чи у відповідній частині не був визнаний недійсним.

Більше того, за посиланням самого відповідача, 23.12.2020 року він звернувся до Торгового промислової палати України з пакетом документів для підтвердження факту настання, дії та припинення форс-мажорних обставин. За результатами розгляду та опрацювання означених документів відповідачу був виданий відповідний Сертифікат від 24.12.2020 року № 3100-20-2046. Відтак, Сертифікат № 3100-20-2046 був виготовлений вже наступного дня після звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" до Торгового промислової палати України, що спростовує посилання останнього на неможливість здійснити повідомлення позивача про форс-мажор у перші дні його настання з одночасним пред'явленням сертифікату Торгового промислової палати України.

Згідно з пунктом 9.4 Договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищезазначену обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язання.

Враховуючи несвоєчасне повідомлення Державної служби України з надзвичайних ситуацій відповідачем про настання, передбачуваний термін дії і припинення вищезазначених форс-мажорних обставин, а також несвоєчасне їх підтвердження, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" на обставини непереборної сили, які тривали з 26.10.2020 року по 26.11.2020 року та відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за несвоєчасну поставку продукції за Договором протягом вищевказаного періоду.

Крім того, заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що з 13.01.2021 року в Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" виникли наступні обставини непереборної сили (поширення захворюваності серед працівників виробника на COVID-19), у зв'язку із чим 31.03.2021 року виробник звернувся до відповідача з листом № ВП ПСТ 21/64 про неможливість виконання своїх зобов'язань за Договором підряду. Листом від 01.04.2021 року № 44 відповідач повідомив позивача про неможливість вчасного виконання умов Договору про закупівлю внаслідок вищезазначених обставин. 05.04.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" отримало від виробника продукції сертифікат Торгово-промислової палати України від 05.04.2021 року № 3200-21-0346 про форс-мажорні обставини, в якому був зазначений період дії обставин непереборної сили - з 13.01.2021 року по 31.03.2021 року. Відтак, відповідач вказував на те, що термін виконання умов договору підряду в частині поставки трьох одиниць було перенесено на 77 календарних днів. На підставі вищевказаних документів Торгово-промисловою палатою України видано відповідачу сертифікат № 3200-21-0354 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.04.2021 року, яким встановлено період дії обставин непереборної сили - з 13.01.2021 року по 31.03.2021 року, який негайно після його видачі був направлений відповідачем на адресу Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Проте такі твердження також оцінюються судом критично з огляду на те, що сам по собі факт виникнення певної форс-мажорної обставини у період з 13.01.2021 року по 31.03.2021 року не звільняє відповідача від належного виконання взятих на себе за Договором зобов'язань, оскільки, у порушення пункту 9.3 Договору № 21-5/1 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" протягом 10 календарних днів з моменту їх настання (до 23.01.2021 року) не було повідомлено позивача про можливу затримку поставки продукції внаслідок настання у його підрядника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" форс-мажорних обставин, обумовлених наслідками поширення захворювання на СOVID-19. Означені обставини були доведені до відома позивача лише 01.04.2021 року шляхом направлення листа № 44, тобто майже через три місяці.

Крім того, як було зазначено вище, згідно з пунктом 11.1 Договору останній вступає в силу з моменту його підписання та реєстрації в Державній казначейській службі України і діє до 31.03.2021 року, а в частині поставки - до повного його виконання.

З матеріалів справи вбачається, що копія сертифікату Київської торгово-промислової палати № 3200-21-0354 про встановлення форс-мажорних обставин з періодом дії з 13.01.2021 року по 31.03.2021 року була направлена відповідачем на адресу позивача листом від 06.04.2021 року № 47. Означений Сертифікат Київської торгово-промислової палати про встановлення форс-мажорних обставин останньою складений 06.04.2021 року.

Тобто, направлення позивачу 06.04.2021 року сертифікату Київської торгово-промислової палати про встановлення форс-мажорних обставин було здійснене після 31.03.2021 року, тобто після закінчення строку дії Договору № 21-5/1.

За таких обставин, вищенаведені твердження відповідача, а також посилання останнього на звільнення його від відповідальності за несвоєчасну поставку продукції протягом дії форс-мажору та часу, необхідного для ліквідації наслідків цього форс-мажору, тобто у період з 02.04.2021 року по 17.05.2021 року, тоді як з 18.05.2021 року наслідки форс-мажору перестали впливати на відповідача, визнаються судом необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Слід зазначити, що фактичне перенесення на 77 календарних днів поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" частини продукції за Договором підряду, у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин, що тривали з 13.01.2021 року по 31.03.2021 року, не може бути підставою для автоматичного продовження строків поставки такої продукції за Договором № 21-5/1 чи звільнення відповідача від відповідальності за несвоєчасну поставку товару, оскільки Державна служба України з надзвичайних ситуацій не є стороною Договору підряду та не зобов'язана відповідати за порушення зобов'язань контрагентами відповідача.

Суд також звертає увагу на те, що рішеннями господарського суду міста Києва від 06.10.2021 року в справі № 910/6601/21 та від 13.07.2021 року в справі № 910/1755/21 (залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 року) у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про внесення змін до Договору № 21-5/1 (у тому числі в частині продовження термінів поставки продукції) було відмовлено.

Враховуючи вищевикладені обставини, заперечення відповідача проти позову визнаються судом необґрунтованими.

Як було зазначено вище, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем обов'язку щодо поставки замовнику передбаченої укладеним між сторонами Договором продукції, позивач просив суд стягнути з відповідача, зокрема, 4 968 811,26 грн. пені, з яких: 1 148 489,28 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за ІІ етапом у період з 12.12.2020 року по 24.12.2020 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 95 707 440,00 грн.; 319 024,80 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за ІІ етапом у період з 24.12.2020 року по 29.12.2020 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 63 804 960,00 грн.; 701 854,56 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за ІІІ етапом у період з 07.01.2021 року по 15.01.2021 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 87 731 820,00 грн.; 526 390,92 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за ІІІ етапом у період з 15.01.2021 року по 26.01.2021 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 47 853 720,00 грн.; 55 829,34 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за ІІІ етапом у період з 26.01.2021 року по 02.02.2021 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 7 975 620,00 грн.; 1 052 781,84 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за IV етапом у період з 06.02.2021 року по 17.02.2021 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 95 707 440,00 грн.; 1 116 586,80 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за IV етапом у період з 17.02.2021 року по 09.03.2021 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 55 829 340,00 грн.; 47 853,72 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за IV етапом у період з 09.03.2021 року по 11.03.2021 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 23 926 860,00 грн., а також 3 908 053,80 грн. штрафу, нарахованого за прострочення понад 30 днів поставки продукції вартістю 55 829 340,00 грн. за IV етапом поставки.

Положеннями статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частини 1 статті 1 Цивільного кодексу України).

Водночас, в силу приписів частини 2 статті 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Цю норму Цивільного кодексу України слід розуміти так, що спеціальними законами можуть передбачатися особливості регулювання певних майнових відносин в сфері господарювання.

Згідно з частиною 2 статті 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до частини другої статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Тому в разі, якщо норми Господарського кодексу України не містять особливостей регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, а встановлюють загальні правила, які не узгоджуються із відповідними правилами Цивільного кодексу України, слід застосовувати правила, встановлені Цивільним кодексом України.

За таких обставин, до спірних правовідносин підлягають застосуванню спеціальні норми Господарського кодексу України, які регулюють майнову відповідальність суб'єктів господарювання за порушення господарських зобов'язань.

В силу приписів статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов'язання у відсотках до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про її стягнення у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання.

Аналізуючи в сукупності вищевказані норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що на основі норм господарського законодавства пеня може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов'язання, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.

Про це, зокрема, свідчить використання законодавцем таких термінів, як "зобов'язання", "грошова сума".

Як наслідок, враховуючи приписи частини 2 статті 9 Цивільного кодексу України та частину 2 статті 4 Господарського кодексу України, що передбачають наявність спеціальних норм, регулюючих господарські відносини, сторони господарського договору мають право забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов'язання, а не лише грошового.

При цьому, аналізуючи частину 3 статті 549 Цивільного кодексу України у контексті меж свободи договору, визначених абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що сторони в договорі можуть змінити її положення та забезпечити за допомогою пені не лише грошове зобов'язання.

Крім того, судом встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій є органом державної влади, а його зобов'язання за Договором фінансувалися за рахунок Державного бюджету України.

З огляду на вказане, суд звертає увагу на положення частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, за якими у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У пункті 8.2 Договору сторони передбачили, що за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1 % вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленої продукції.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 4 968 811,26 грн., суд вважає його таким, що не повністю відповідає приписам чинного законодавства та положенням Договору в силу допущених методологічних помилок при визначенні початкових та кінцевих дат періодів прострочення та кількості днів за відповідні періоди прострочення, що призвело до заявлення суми вказаної штрафної санкції у завищеному розмірі.

Так, згідно з частиною другою статті 252 Цивільного кодексу України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до частини першої статті 255 Цивільного кодексу України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Як було зазначено вище, платіжним дорученням від 22.06.2020 року № 8 позивач передплатив 100 % від вартості продукції за II етапом поставки у розмірі 95 707 440,00 грн.; платіжним дорученням від 16.07.2020 року № 11 позивач передплатив 100 % від вартості продукції за III етапом поставки у розмірі 87 731 820,00 грн.; платіжним дорученням від 13.08.2020 року № 12 позивач передплатив 100 % від вартості продукції за IV етапом поставки у розмірі 135 585 540,00 грн.

Відтак, враховуючи дати фактичної оплати позивачем грошових коштів за здійснення кожного з 3 спірних у даній справі етапів поставки продукції, а також зважаючи на встановлені календарним планом оплати та поставки продукції за Договором № 21-5/1 строки поставки продукції і приписи статей 252-254 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що продукція за ІІ етапом на суму 95 707 440,00 грн. мала бути поставлена позивачу до 14.12.2020 року включно (оскільки останній день відповідного строку, встановленого тривалістю в п'ять місяців і двадцять календарних днів з дати здійснення попередньої оплати, припав на 12.12.2020 року - суботу та переноситься на наступний за ним робочий день - понеділок, 14.12.2020 року), а прострочення поставки цієї продукції розпочалося з 15.12.2020 року; продукція за ІІІ етапом на суму 87 731 820,00 грн. мала бути поставлена позивачу до 05.01.2021 року включно, а прострочення поставки цієї продукції розпочалося з 06.01.2021 року; продукція за ІV етапом на суму 135 585 540,00 грн. мала бути поставлена позивачу до 02.02.2021 року включно, а прострочення поставки цієї продукції розпочалося з 03.02.2021 року.

Враховуючи наведене, зважаючи на положення статей 252-254 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованою та арифметично вірною сумою пені, що підлягає стягненню з відповідача протягом дійсних періодів прострочення ним виконання зобов'язання з поставки товару за Договором, а також беручи до увагу зазначені позивачем в його розрахунку періоди нарахування цієї штрафної санкції (межі позовних вимог), є пеня в розмірі 4 681 688,94 грн., з яких: 861 366,96 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за ІІ етапом у період з 15.12.2020 року по 23.12.2020 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 95 707 440,00 грн.; 319 024,80 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за ІІ етапом у період з 24.12.2020 року по 28.12.2020 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 63 804 960,00 грн.; 701 854,56 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за ІІІ етапом у період з 07.01.2021 року (дата, вказана позивачем у розрахунку) по 14.01.2021 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 87 731 820,00 грн.; 526 390,92 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за ІІІ етапом у період з 15.01.2021 року по 25.01.2021 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 47 853 720,00 грн.; 55 829,34 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за ІІІ етапом у період з 26.01.2021 року по 01.02.2021 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 7 975 620,00 грн.; 1 052 781,84 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за IV етапом у період з 06.02.2021 року по 16.02.2021 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 95 707 440,00 грн.; 1 116 586,80 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за IV етапом у період з 17.02.2021 року по 08.03.2021 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 55 829 340,00 грн.; 47 853,72 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку продукції за IV етапом у період з 09.03.2021 року по 10.03.2021 року на суму вартості несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 23 926 860,00 грн.

За таких обставин, у задоволенні вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" пені у розмірі 287 122,32 грн. слід відмовити за необґрунтованістю.

Разом із тим, заявлена позивачем до стягнення сума штрафу в розмірі 3 908 053,80 грн., що складає 7 % від вартості партії продукції у кількості 7 одиниць вартістю 55 829 340,00 грн. за IV етапом поставки, прострочення поставки якої склало понад 30 днів, є обґрунтованою та арифметично вірною.

Слід зазначити, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені та штрафу прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі.

Отже, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 року в справі № 917/194/18, від 19.09.2019 року в справі № 904/5770/18 та інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 року в справі № 910/12876/19.

Крім того, як було вказано вище, позивач також просив суд стягнути з відповідача 1 639 692,91 грн. процентів за користування коштами згідно з наданим останнім розрахунком.

Згідно з частинами 2, 3 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За умовами пункту 8.6 Договору за користування коштами у разі несвоєчасної поставки продукції постачальник сплачує замовнику проценти за користування коштами від дня, коли продукція мала бути передана замовнику, до дня фактичної передачі продукції або повернення суми попередньої оплати, на рівні подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла у цей період).

У пункті 8.7 Договору передбачено, що сторони усвідомлюють та дійшли згоди про те, що одночасне застосування до порушника умов договору відповідальності, передбаченої пунктами 8.2 та 8.6 є правомірним і не суперечить вимогам статті 61 Конституції України.

Проте, судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок процентів за користування коштами у розмірі 1 639 692,91 грн. також не повністю відповідає приписам чинного законодавства та положенням Договору з аналогічних підстав.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на положення статей 252-254 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованою та арифметично вірною сумою процентів за користування коштами, що підлягає стягненню з відповідача протягом дійсних періодів прострочення ним виконання зобов'язання з поставки товару за Договором, а також беручи до увагу зазначені позивачем в його розрахунку періоди нарахування цієї суми (межі позовних вимог), є проценти в розмірі 1 545 554,44 грн., з яких: 282 415,40 грн. - проценти за користування коштами, нараховані внаслідок несвоєчасної поставки продукції за ІІ етапом у період з 15.12.2020 року по 23.12.2020 року на суму 95 707 440,00 грн.; 104 598,30 грн. - проценти за користування коштами, нараховані внаслідок несвоєчасної поставки продукції за ІІ етапом у період з 24.12.2020 року по 28.12.2020 року на суму 63 804 960,00 грн.; 230 746,70 грн. - проценти за користування коштами, нараховані внаслідок несвоєчасної поставки продукції за ІІІ етапом у період з 07.01.2021 року (дата, вказана позивачем у розрахунку) по 14.01.2021 року на суму 87 731 820,00 грн.; 173 060,03 грн. - проценти за користування коштами, нараховані внаслідок несвоєчасної поставки продукції за ІІІ етапом у період з 15.01.2021 року по 25.01.2021 року на суму 47 853 720,00 грн.; 18 354,85 грн. - проценти за користування коштами, нараховані внаслідок несвоєчасної поставки продукції за ІІІ етапом у період з 26.01.2021 року по 01.02.2021 року на суму 7 975 620,00 грн.; 346 120,06 грн. - проценти за користування коштами, нараховані внаслідок несвоєчасної поставки продукції за IV етапом у період з 06.02.2021 року по 16.02.2021 року на суму 95 707 440,00 грн.; 373 215,31 грн. - проценти за користування коштами, нараховані внаслідок несвоєчасної поставки продукції за IV етапом у період з 17.02.2021 року по 08.03.2021 року на суму 55 829 340,00 грн.; 17 043,79 грн. - проценти за користування коштами, нараховані внаслідок несвоєчасної поставки продукції за IV етапом у період з 09.03.2021 року по 10.03.2021 року на суму 23 926 860,00 грн.

Відтак, у задоволенні вимог Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення з відповідача процентів за користування коштами у розмірі 94 138,47 грн. слід відмовити за необґрунтованістю.

Разом із тим, у клопотанні від 10.02.2022 року № 18 відповідач на підставі статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України просив суд зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення сум пені та штрафу до 1 % (до 49 688,12 грн. пені та 39 080,54 грн. штрафу відповідно).

З огляду на викладене, суд зазначає наступне.

За змістом статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За умовами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту вищезазначених приписів чинного законодавства вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, необхідно об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони тощо.

При цьому, зменшення розміру означених вище сум є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення.

Мотивуючи клопотання про зменшення штрафних санкцій до 1 %, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" вказувало на те, що причинами несвоєчасного виконання ним зобов'язань з поставки продукції за II, III та IV етапом поставки були обставини непереборної сили (форс-мажор), тоді як внаслідок такого прострочення позивачу не було завдано жодних збитків. Крім того, заявлена Державною службою України з надзвичайних ситуацій до стягнення сума спірних штрафних санкцій є надмірною для відповідача та у декілька разів перевищує фінансовий результат Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" за 9 місяців 2021 року. На підтвердження означених обставин відповідач надав суду, зокрема, копію відповідної фінансової звітності малого підприємства за 9 місяців 2021 року.

Проте, відповідачем в порядку, визначеному процесуальним законом, не надано належних та допустимих доказів наявності істотних обставин, які є підставою для зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій.

Так, рівень фінансових результатів господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" не може бути віднесений до істотних обставин, які є підставою для зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій, тоді як посилання відповідача на несвоєчасне виконання ним зобов'язань з поставки продукції за II, III та IV етапом поставки внаслідок дії обставин непереборної сили були досліджені судом під час розгляду справи, за результатом чого судом було встановлено порушення відповідачем порядку і строків повідомлення позивача про настання, строк дії та припинення таких форс-мажорних обставин.

У той же час, судом враховано, що за статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з частинами 1, 3 статті 17 Основного Закону захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оборону України" оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності, є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (позивач).

24.02.2022 року в зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022 та № 341/2022 від 17.05.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25.05.2022 року строком на 90 діб (тобто до 23.08.2022 року).

Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Суд звертає увагу, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підрозділи ДСНС, зокрема пожежно-рятувальні загони, суттєво збільшилося навантаження щодо виконання заходів за призначенням (гасіння пожеж, розмінування, виконання інших робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій тощо), що зумовило додаткові витрати бюджету, тоді як зменшення судом розміру належних до стягнення з відповідача штрафних санкцій може призвести до негативних наслідків, що позначаться на належному та своєчасному виконанні позивачем його основних функцій під час дії режиму воєнного стану.

Більше того, задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення сум пені та штрафу до 1 % нівелює сам інститут штрафних санкцій, як відповідальності.

Таким чином, оцінюючи викладене в сукупності, приймаючи до уваги, що питання зменшення вищенаведених сум грошових коштів не є обов'язком суду, а його правом, і таке право підлягає застосуванню виключно у виняткових випадках, враховуючи заявлений до стягнення розмір пені та штрафу, а також часткове задоволення вимог Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення з відповідача пені, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" щодо зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій до 1 %.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони).

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження вчасної поставки спірного товару чи наявності підстав для звільнення його від відповідальності у встановленому Договором порядку.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки за Договором, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням вищенаведеного.

При цьому, суд зазначає, що інші доводи учасників справи не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Егрітек" (02105, місто Київ, вулиця Павла Усенка, будинок 8; код ЄДРПОУ 41072621) на користь Державної служби України з надзвичайних ситуацій (01030, місто Київ, вулиця Олеся Гончара, будинок 55; код ЄДРПОУ 38516849) 1 545 554 (один мільйон п'ятсот сорок п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 44 коп. процентів за користування коштами, 4 681 688 (чотири мільйони шістсот вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят вісім) грн. 94 коп. пені, 3 908 053 (три мільйони дев'ятсот вісім тисяч п'ятдесят три) грн. 80 коп. штрафу, а також 152 029 (сто п'ятдесят дві тисячі двадцять дев'ять) грн. 46 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 01.07.2022 року.

Суддя В.С. Ломака

Попередній документ

105033704

Наступний документ

105033706

Інформація про рішення:

№ рішення:	105033705
№ справи:	910/17383/21
Дата рішення:	29.06.2022
Дата публікації:	04.07.2022
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до суду касаційної інстанції (07.03.2023)
Дата надходження:	27.10.2021
Предмет позову:	про стягнення 10 516 558,00 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (21)

21.05.2026 06:36	Господарський суд міста Києва
21.05.2026 06:36	Господарський суд міста Києва
21.05.2026 06:36	Господарський суд міста Києва
21.05.2026 06:36	Господарський суд міста Києва
21.05.2026 06:36	Господарський суд міста Києва
21.05.2026 06:36	Господарський суд міста Києва
21.05.2026 06:36	Господарський суд міста Києва
21.05.2026 06:36	Господарський суд міста Києва
21.05.2026 06:36	Господарський суд міста Києва
01.12.2021 15:45	Господарський суд міста Києва
21.12.2021 12:20	Господарський суд міста Києва
01.02.2022 10:00	Господарський суд міста Києва
15.02.2022 11:30	Господарський суд міста Києва
27.09.2022 11:00	Північний апеляційний господарський суд
24.10.2022 10:15	Північний апеляційний господарський суд
01.11.2022 11:30	Північний апеляційний господарський суд
29.11.2022 11:40	Північний апеляційний господарський суд
06.12.2022 12:40	Північний апеляційний господарський суд
20.12.2022 12:20	Північний апеляційний господарський суд
24.01.2023 12:20	Північний апеляційний господарський суд
30.03.2023 12:15	Касаційний господарський суд