майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"28" червня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/294/21
Господарський суд Житомирської області у складі судді Кравець С.Г.,
розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" про
розстрочку виконання рішення та визнання виконавчого документа таким, що не
підлягає виконанню від 27.05.2022 у справі за первісним позовом Товариства з
обмеженою відповідальністю-Підприємство "Авіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко"
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко"
до Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС"
про визнання недійсною додаткову угоду від 27.01.2020 до договору поставки №1-
20/12-19АВ від 20.12.2019,
за участю представників сторін:
від стягувача: Волошенюк О.В., адвокат, довіреність від 04.01.2022 (в режимі
відеоконференції);
від відповідача: Оніщук Є.О., адвокат, ордер від 11.04.2022 (в режимі
відеоконференції).
З оголошеною в судовому засіданні 27.06.2022 перервою до 28.06.2022.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.12.2021, яке постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 залишено без змін, первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "Авіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "Авіс": 2 799 000,00грн заборгованості, 86 308,26грн 3% річних, 180 936,67грн інфляційних втрат, 9999,37грн витрат на оплату послуг адвоката, 45 993,67грн витрат по сплаті судового збору; у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" до Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "Авіс" про визнання недійсною додаткову угоду від 27.01.2020 до договору поставки №1-20/12-19АВ від 20.12.2019 - відмовлено.
19.01.2022 на примусове виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 14.12.2021 у справі №906/294/21 було видано судовий наказ №906/294/21 від 19.01.2022.
30.05.2022 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" надійшла заява від 27.05.2022 про розстрочку виконання рішення суду, в якій боржник просить суд розстрочити виконання рішення за таким графіком:
до 01.07.2022 року - 260 186,50 грн;
до 01.08.2022 року - 260 186,50 грн;
до 01.09.2022 року - 260 186,50 грн;
до 01.10.2022 року - 260 186,50 грн;
до 01.11.2022 року - 260 186,50 грн;
до 01.12.2022 року - 260 186,50 грн;
до 01.01.2023 року - 260 186,50 грн;
до 01.04.2023 року - 260 186,50 грн;
до 01.05.2023 року - 260 186,50 грн;
до 01.06.2023 року - 260 186,50 грн;
до 01.07.2023 року - 260 186,50 грн;
до 01.08.2023 року - 260 186,47 грн.
Також в заяві боржник просить суд визнати виконавчий документ, а саме наказ Господарського суду Житомирської області №906/294/21 від 19.01.2022 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.06.2022 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" від 27.05.2022 про розстрочку виконання рішення та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №906/294/21; розгляд заяви призначено на 27.06.2022, про що повідомлено сторін.
24.06.2022 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС" надійшли письмові заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду. В запереченнях стягувач, зокрема зазначає, що боржник вже досить тривалий час користується коштами, що належать стягувачу. Просить суд відмовити заявнику в задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду.
В судовому засіданні 27.06.2022 оголошено перерву до 28.06.2022.
Представник боржника в засіданні суду 28.06.2022 заяву про розстрочку виконання рішення та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню від 27.05.2022 підтримав з підстав, викладених у заяві, просив її задовольнити у повному обсязі.
Представник стягувача в засіданні суду 28.06.2022 заперечувала проти заяви боржника про розстрочку виконання рішення суду у відповідності до письмових заперечень та просила у її задоволенні відмовити.
Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" про розстрочку виконання рішення та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню від 27.05.2022, господарський суд дійшов до висновку про часткове її задоволення в частині розстрочення виконання рішення суду, враховуючи таке.
За змістом ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до ч.1 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.331 ГПК України).
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Згідно ч.4 ст.331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Заява про розстрочку повинна містити викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Подана боржником заява обґрунтована тим, що основним видом діяльності боржника є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Вказує, що оскільки боржник здійснює діяльність з вирощування сільськогосподарської продукції та є виробником органічної продукції, подальше здійснення діяльності ТОВ "Цефей-Еко", як суб'єкта аграрного сектору економіки України, мас суттєве значення для продовольчого забезпечення країни, включаючи проведення посівної компанії, а зупинення або взагалі припинення діяльності ТОВ "Цефей-Еко", внаслідок вжиття заходів щодо примусового виконання судового рішення, які визначені Законом України "Про виконавче провадження" (арешт рахунків та майна, звернення стягнення на майно), суттєво вплине на збільшення ризиків внутрішньої загрози продовольчій безпеці держави та вплине на зниження рівня забезпечення продовольством потреб Збройних Сил України, інших військових формувань та населення в умовах воєнного стану. Зазначає, що в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України перед українськими аграріями, в тому числі і ТОВ "Цефей-Еко", постало багато проблем: брак палива, добрив, засобів захисту рослин, блокування логістики, перебої з постачанням сільськогосподарської техніки та обладнання, зупинення експорт). Доводить, що через значне зменшення обсягів реалізації, внаслідок закриття традиційних логістичних маршрутів, вітчизняні виробники рослинної продукції не мають достатньо оборотних коштів для подальшого провадження діяльності (придбання паливно-мастильних матеріалів, насіння, засобів захисту рослин тощо).
Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.
Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Разом з тим, суд також враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, а Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною 1 статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Судом враховується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" є виробником сільськогосподарської продукції, а його основним видом діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.05.2022 (т.3, а.с.225). При цьому, ТОВ "Цефей-Еко" є виробником органічної продукції, якого сертифіковано згідно вимог стандарту міжнародних акредитованих органів сертифікації з органічного виробництва і переробки, який еквівалентний до Регламентів ЄС №834/2007 та №889/2008, що підтверджується сертифікатом №21-1253-03-03 від 21.03.2022 (т.3, а.с.243-244).
Судом встановлено, що для здійснення діяльності з вирощування сільськогосподарської продукції ТОВ "Цефей-Еко" використовує земельні ділянки загальною площею 2 275,0149 гектари, з яких ріллі - 1 658,2042 га, сіножаті - 37,3148 га та пасовища 579,4959га, що підтверджується Додатком №1 Відомостей про наявність земельних ділянок до Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, яка згідно квитанції №2 від 18.02.2022 зареєстрована ДПС України (т.3, а.с.226-241).
Судом також встановлено, що важливість здійснення господарської діяльності та належних умов для функціонування підприємства боржника, свідчить також те, що до списку з пропозиціями бронювання військовозобов'язаних, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, наданих Міністерством аграрної політики та продовольства України (реєстраційний номер 21-1540-05/4670 від 17.03.2022), погоджених Міністерством оборони України листом від 15.03.2022 №220/1630 та затверджені наказом Міністерства економіки України №480-22 від 18.03.2022, включено працівників ТОВ "Цефей-Еко" (т.3, а.с.246-251).
Розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" про розстрочку виконання рішення, суд враховує і фінансовий стан боржника та його дії по забезпечення продовольчої безпеки держави, які спрямовані на виконання робіт по посівні компанії, обробці посівів та збору врожаю, що підтверджується договорами: №2040 від 07.06.2021 (а.с.255), №28/04-2022Ц від 28.04.2022 (а.с.260), оренди транспортних засобів та сільськогосподарської техніки з ТОВ "АПФ "Ставки" (а.с.264-265) та ТОВ "Смільчине Агроком" (т.3, а.с.267-269) на підставі яких на умовах відстрочки платежу придбавалося дизельне паливо для проведення весняно-польових робіт, запчастин та комплектуючі для техніки, здійснювалась закупівля необхідного насіння, тощо.
Проаналізувавши подані боржником докази в обґрунтування заяви про розстрочку, суд виходить з того, що у даному випадку одночасне стягнення з боржника всієї суми заборгованості при виконанні рішення суду у повному обсязі не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення боржником зобов'язання.
Надання відстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, пункт 74).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003р. у справі Корнілов та інші проти України, заява №36575/02, тривалість виконання вісім місяців).
Суд враховує, що рішення про розстрочення виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника, позаяк останній не може надаватися виключно в інтересах боржника, із посиланням на необхідність поліпшення його фінансового стану.
Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Підприємство стягувача також знаходиться в складних економічних умовах. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
При цьому суд наголошує, що розстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а навпаки організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду.
У даному випадку судом враховуються інтереси обох сторін, адже розстрочення виконання рішення надає боржнику можливість без суттєвого погіршення майнового стану належним чином виконати рішення суду на користь стягувача.
На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).
Відповідно до ч.5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Враховуючи вищевикладене, наявні особливі та непереборні обставини, введений воєнний стан, складну економічну ситуацію та враховуючи, що діяльність ТОВ "Цефей-Еко" пов'язана з вирощуванням сільськогосподарської продукції та забезпеченням продовольчої безпеки держави, суд приходить до висновку, що заява ТОВ "Цефей-Еко" про розстрочку виконання рішення суд підлягає частковому задоволенню та розстроченню виконання рішення суду строком на 6 місяців рівними частинами починаючи з липня 2022 року.
При цьому, судом приймається до уваги, що розстрочка виконання рішення суду надасть можливість стягувачу у нетривалий проміжок часу одержати виконання від боржника рішення суду без ускладнень, які можуть виникнути у разі погіршення фінансового становища боржника, що в свою чергу може призвести до ускладнення виконання рішення або ж до неможливості його виконання. Крім того, вжиття заходів щодо негайного примусового виконання рішення, які визначені Законом України "Про виконавче провадження", та які дозволено вживати протягом дії воєнного стану, не гарантує негайного та повного задоволення грошових вимог стягувача.
Положеннями статей 33, 34, 35, 37, 39, 40 Закону України "Про виконавче провадження", не передбачено зупинення або закриття виконавчого провадження, та зняття арешту з рахунків боржника як наслідок надання судом розстрочки виконання рішення, що фактично унеможливлюватиме виконання рішення згідно графіку розстрочки, оскільки у боржника буде відсутня можливість перераховувати грошові кошти з рахунків.
Щодо вимоги ТОВ "Цефей-Еко" стосовно визнання виконавчого документу, а саме наказу Господарського суду Житомирської області №906/294/21 від 19.01.2022 таким, що не підлягає виконанню, судом враховується таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувана або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Стаття 328 ГПК України не містить вичерпного переліку підстав, які дають право боржникові вимагати визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню.
Наведені підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц).
З огляду на вказане, підстави для визнання наказу Господарського суду Житомирської області №906/294/21 від 19.01.2022 таким, що не підлягає виконанню відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні заяви ТОВ "Цефей-Еко" від 27.05.2022 в цій частині суд відмовляє.
Керуючись статтями 160, 233-235, 328, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" про розстрочку виконання рішення та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню від 27.05.2022 задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 14.12.2021 у справі №906/294/21 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" (11772, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Броники, вул. Шосейна, буд. 5 А; ідентифікаційний код 42414840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "Авіс" (21037, Вінницька область, м.Вінниця, вул.Пирогова, буд. 150; ідентифікаційний код 13304871) заборгованості в загальній сумі 3 122 237,97грн, згідно наступного графіку:
- до 01 липня 2022 - 520372,99грн;
- до 01 серпня 2022 - 520372,99грн;
- до 01 вересня 2022 - 520372,99грн;
- до 01 жовтня 2022 - 520372,99грн;
- до 01 листопада 2022 - 520372,99грн;
- до 01 грудня 2022 - 520373,02грн.
3. У решті вимог заяви про розстрочку відмовити.
4. У частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню від 27.05.2022 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали складено: 01.07.2022
Суддя Кравець С.Г.
Друк:
1 - в справу
2,3 - сторонам (рек.)
та на електронні адреси:
avis@avis.ua,
volosheniuk_lawyer@ukr.net
ІНФОРМАЦІЯ_1