пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
(ДОДАТКОВЕ)
21 червня 2022 року Справа № 903/986/21
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ КАРД»
про ухвалення додаткового рішення
по справі №903/986/21
за позовом Акціонерного товариства “Укртрансгаз”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вог Кард»
про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 48694,54 грн.
Суддя Шум М. С.
Секретар с/з Харкевич О. О.
Представники сторін:
від позивача: Оніщук В. М.,адвокат
від відповідача: н/з
Встановив: рішенням Господарського суду Волинської області від 31.05.2022 №903/986/21 постановлено:
1. Закрити провадження у справі № 903/986/21 в частині позовних вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Вог Кард” передати АТ “Укртрансгаз” бензин автомобільний Mustang А-92-Євро5-Е5 у кількості 5070 літрів на суму 88522,20 грн на умовах договору № 2006000101 від 30.06.2020 про закупівлю нафти та дистилянтів з використання бланків (талонів) в зв'язку з відсутністю предмету спору.
2. Закрити провадження у справі № 903/986/21 в частині позовних вимог про зобов'язання замінити невикористані позивачем бланки (талони) на товар в кількості 11430 літрів (бензин автомобільний Mustang А-92-Євро5-Е5) на нові зі строком дії 1 (один) рік та зобов'язання передати відповідачу бензин автомобільний Mustang А-92-Євро5-Е5 у кількості 5070 літрів на умовах договору № 2006000101 від 30.06.2020 про закупівлю нафти та дистилянтів з використання бланків (талонів) в зв'язку з відсутністю предмету спору.
3. У позові Акціонерного товариства “Укртрансгаз” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вог Кард” про стягнення 48694,54 грн, з них 28737,76 грн пені та 19956,78 грн штрафу - відмовити.
06.06.2002 через канцелярію суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ КАРД" №75 від 03.06.2022 (вх. №01-81/13/22 від 03.06.2022) про ухвалення додаткового рішення по справі №903/986/21. Заявник просить суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу при розгляді справи в сумі 7 000 грн. 00 коп.
В обґрунтування заяви зазначено, що у відзиві на позовну заяву від 18.01.2022 ТзОВ «ВОГ КАРД» надано попередній розрахунок суми судових витрат на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 7 000 грн. 00 коп. Одночасно зазначено про те, що докази на підтвердження відповідної суми будуть надані до закінчення судових дебатів або протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.
До заяви про винесення додаткового рішення у справі долучено договір про надання правничої допомоги від 13.01.2022, додаткова угода до договору від 14.01.2022, детальний опис виконаних робіт від 02.06.2022, акт прийому-передачі виконаних робіт від 02.06.2022, платіжне доручення від 02.06.2022 про сплату коштів за надання правничої допомоги в сумі 7 000 грн. 00 коп.
Згідно з табелем обліку використання робочого часу, суддя Вороняк А.С. з 02.06.2022 по 07.06.2022 перебуває у відпустці. Заяву автоматизованим розподілом судових справ розприділено судді Шуму М. С.
Ухвалою суду від 08.6.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ КАРД» про ухвалення додаткового рішення по справі №903/986/21 призначено до розгляду на 21.06.2022.
21.06.2022 через канцелярію суду надійшли заперечення АТ «Укртрансгаз» на заяву про ухвалення додаткового рішення.
АТ «Укртрансгаз» заперечує проти задоволення вказаної заяви. Зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката є необґрунтованим, не співмірним із складністю справи, часом витраченим на виконання відповідної роботи, обсягу наданих адвокатом послуг.
Позивач також звертає увагу суду на те, що провадження у справі згідно з рішенням суду закрито в частині у зв'язку з відсутністю предмету спору, а саме судом встановлено, що саме після відкриття провадження у справі відповідач передав позивачу бензин. Відтак, чітко вбачається, що спір виник внаслідок неправомірних дій сторони - відповідача, а тому судові витрати у вигляді надання правової допомоги не можуть бути покладені на позивача.
АТ «Укртрансгаз» стверджує, що справа не є складною для представників ТзОВ «Вог Кард», виконані адвокатом роботи згідно з наданим детальним описом робіт є значно завищеними, в детальному описі відсутня інформація щодо часу, який фактично затрачений адвокатом на участь у судових засіданнях, натомість зазначено вартість такої послуги в сумі 3 000 грн. 00 коп. Позивач в заяві посилається на висновки ВС у постановах №922/3787/17 від 18.06.2019, №826/13270/16 від 25.10.2019, №826/841/17 від 05.09.2019, №206/1293/19 від 19.05.2021.
В клопотанні від 20.06.2022 представник ТзОВ «ВОГ КАРД» адвокат Мороз О. В. просить суд розгляд справи здійснювати без його участі за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні заперечення на заяву про винесення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на правову допомогу підтримав, у задоволенні відповідної заяви просив відмовити.
Суд, оцінюючи подану адвокатом відповідача заяву, а також заперечення позивача за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви адвоката ТзОВ «ВОГ КАРД» про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на правову допомогу з огляду на таке:
Згідно з ч.1, 3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Судом встановлено, що у відзиві на позовну заяву (вх.01-57/330/22 від 18.01.2022) відповідач зазначив про попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат на правову допомогу, які очікує понести у суді першої інстанції, у розмірі 7 000 грн. 00 коп. Докази на підтвердження відповідних обставин будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
13.01.2022 між АО «Золоті Ворота» та ТзОВ «ВОГ КАРД» укладено договір по надання правничої допомоги. Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Адвокатське об'єднання зобов'язується здійснювати захист, представництво інтересів відповідача на умовах і в порядку, що визначені цим договором, ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та іншим чинним законодавством, а відповідач зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору. Зміст, умови, вартість послуг та строки виконання покладених відповідачем на Адвокатське об'єднання завдань визначаються сторонами у додаткових угодах до даного договору. Факт надання Адвокатським об'єднанням правової допомоги оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Згідно з додатковою угодою до договору від 14.01.2022 ТзОВ «ВОГ КАРД» доручає, а Адвокатське об'єднання «Золоті Ворота» приймає на себе зобов'язання надати ТзОВ «ВОГ КАРД» юридичні послуги, що полягають у наданні правової допомоги в процесі розгляду Господарським судом Волинської області справи №903/986/21 за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вог Кард» про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 48694,54 грн. За здійснену правову допомогу та послуги сплачується гонорар (винагороду) в розмірі, що визначається з розрахунку: 1 000 грн. 00 коп. - за 1 годину роботи адвоката, 3 000 грн. 00 коп. - участь у судових засіданнях по справі. Гонорар сплачується протягом 10 днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (п.п. 1,2,3).
Суду також надано детальний опис виконаних робіт адвокатом, а саме найменування правничої допомоги, час фактичного виконання та фактична вартість: аналіз документів затрачено 1 годину, фактична вартість роботи адвоката - 1 000 грн. 00 коп.; підготовка та подання до суду документів по суті справи (відзив на позовну заяву, пояснення, клопотання про долучення до матеріалів справи доказів) затрачено 3 години, фактична вартість за такі послуги - 3 000 грн. 00 коп. та участь у судових засіданнях фактична вартість 3 000 грн. 0 коп., а разом 7 000 грн. 00 коп.
До матеріалів справи долучено Акт приймання-передачі виконаних робіт від 02.06.2022 на суму 7 000 грн. 00 коп. та платіжне доручення про сплату відповідних коштів відповідачем адвокатському об'єднанню.
За змістом статті 1 Закону України 2Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 №922/445/19 зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Зважаючи на конкретні обставини справи, суд мотивуючи своє рішення про відмову у стягненні з позивача витрат на правову допомогу адвоката зазначає, що предметом спору у справі було зобов'язання відповідача виконати в натурі та в повному обсязі умови договору №2006000101 від 30.06.2020 про закупівлю нафти та дистилянтів з використання бланків (талонів), а саме: зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГ КАРД» замінити невикористані позивачем бланки (талони) на товар в кількості 11430 літрів (бензин автомобільний Mustang А-92-Євро5-Е5) на нові зі строком дії 1 (один) рік та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГ КАРД» передати АТ «Укртрансгаз» бензин автомобільний Mustang А-92-Євро5-Е5 у кількості 11430 літрів на умовах договору №2006000101 від 30.06.2020 про закупівлю нафти та дистилянтів з використання бланків (талонів), а також стягнути 28 737,76 грн пені та 19 956,78 грн штрафу.
В свою чергу, рішенням суду від 31.05.2022 постановлено:
1. Закрити провадження у справі № 903/986/21 в частині позовних вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Вог Кард” передати АТ “Укртрансгаз” бензин автомобільний Mustang А-92-Євро5-Е5 у кількості 5070 літрів на суму 88522,20 грн на умовах договору № 2006000101 від 30.06.2020 про закупівлю нафти та дистилянтів з використання бланків (талонів) в зв'язку з відсутністю предмету спору.
2. Закрити провадження у справі № 903/986/21 в частині позовних вимог про зобов'язання замінити невикористані позивачем бланки (талони) на товар в кількості 11430 літрів (бензин автомобільний Mustang А-92-Євро5-Е5) на нові зі строком дії 1 (один) рік та зобов'язання передати відповідачу бензин автомобільний Mustang А-92-Євро5-Е5 у кількості 5070 літрів на умовах договору № 2006000101 від 30.06.2020 про закупівлю нафти та дистилянтів з використання бланків (талонів) в зв'язку з відсутністю предмету спору.
3. У позові Акціонерного товариства “Укртрансгаз” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вог Кард” про стягнення 48694,54 грн, з них 28737,76 грн пені та 19956,78 грн штрафу - відмовити.
Як встановлено судом, під час розгляду справи в господарському суді, відповідачем було передано позивачу 11430 літрів бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5, які були предметом розгляду судової справи № 903/986/21.
Отож, Господарським судом Волинської області було закрито провадження у даній справі в частині в зв'язку з відсутністю предмету спору, при цьому господарський суд встановив, що лише під час розгляду справи в суді, відповідачем було передано позивачу 11430 літрів бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5, тобто виконано умови договору.
Відтак, спір виник внаслідок неправомірних дій сторони (відповідача), а тому судові витрати, які зроблені відповідачем, не можуть бути покладені на позивача.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19.05.2021 по справі № 206/1293/19.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не лише компенсацією стороні, на користь якої ухвалене рішення понесених нею витрат, але й у певному сенсі має спонукати іншу сторону, утримуватися від подання безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, зокрема у сфері публічно-правових відносин (постанови Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 826/841/17, від 24.10.2019 у справі № 820/4280/17, від 25.10.2019 у справі № 826/13270/16).
В даному випадку стверджувати про подання АТ «Укртрансгаз» безпідставного позову не доводиться.
Поряд з цим, суд погоджується з обставиною, про яку зазначає АТ «Укртрансгаз» про вчинення позивачем дій для досудового врегулювання спору, про що зазначено і в рішенні суду (лист № 3301ВИХ-21-459 від 01.07.2021 AT «Укртрансгаз», вимога АТ «Укртрансгаз» №1001ВИХ-21-7098 про виконання зобов'язань по договору).
Однак, АТ «Укртрансгаз» довелося звернутися до суду з відповідним позовом і лише під час розгляду спору відповідачем виконано умови договору.
Щодо відмови у позові в частині стягнення штрафу та пені, суд посилається на те, що відповідні вимоги є похідними від основної вимоги про невиконання умов договору, відмова в цій частині позову враховуючи добросовісність дій сторін у справі, причини виникнення спору, дії сторони щодо досудового вирішення спору, не може бути для суду однозначною підставою для покладення на відповідача в даному випадку витрат на правову допомогу адвоката.
Враховуючи викладене, аргументи АТ «Укртрансгаз» в запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення, на які пристав суд, суд вважає за доцільне в даному випадку витрати на правову допомогу у даній справі залишити за відповідачем у справі.
Керуючись ст.ст.123,126, 129, 237-238, 240-241, 244 ГПК України, господарський суд, -
1. В задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ КАРД» від 03.06.2022 №75 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Акціонерного товариства «Укртрансгаз» витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
2. У стягненні з Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ КАРД» 7 000 грн. 00 коп. на професійну правничу допомогу при розгляді справи в Господарському суді Волинської області відмовити.
Повний текст додаткового
рішення складено 29.06.2022
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256 ГПК України.
Суддя М. С. Шум