27.06.2022 року м.Дніпро Справа № 904/6499/20(904/1373/21)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Кузнецова В.О., Коваль Л.А.
секретар судового засідання Кандиба Н.В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна"
про ухвалення додаткової постанови
у справі № 904/6499/20 (904/1373/21)
за позовом Приватного підприємства "Укрбалпром"
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій", м. Дніпро
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна", м. Харків
відповідача-3 Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперський колос", м. Харків
про визнання недійсними правочинів
До Господарського суду Дніпропетровської області звернулось Приватне підприємство "Укрбалпром" з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна", відповідача-3 Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про визнання недійсними ряду правочинів.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021 закрито провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.09.2020, серія та номер: 714, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю.П., укладений між ТОВ "Васищевський завод рослинних олій" і ТОВ "Новаагро Україна".
У задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним іпотечного договору № ІД-КНА-9652/3 (іпотека нерухомого майна без видачі заставної та застава рухомого майна) від 10.09.2020, серія та номер: 715, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю.П., укладений між ТОВ "Новаагро Україна" і АТ "Перший український міжнародний банк" відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) стягнуто з Приватного підприємства "Укрбалпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" 60 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство "Укрбалпром" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в стягненні 60 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укрбалпром" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) задоволено; додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) скасовано; стягнуто з Приватного підприємства "Укрбалпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
07.10.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" до суду надійшла заява про ухвалення додаткової постанови у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 18 000,00 грн.
Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" про ухвалення додаткової постанови у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Укрбалпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" 18 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з апеляційним розглядом справи № 904/6499/20 (904/1373/21).
Постановою Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №904/6499/20 (904/1373/21) додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2021 у справі №904/6499/20 (904/1373/21) скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
На адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшла ухвала Верховного Суду про витребування з Господарського суду Дніпропетровської області та Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/6499/20 (904/1373/21).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2022 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" про ухвалення додаткової постанови, в якій вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції у розмірі 18 000,00 грн. та відкладено вирішення питання щодо прийняття судового рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" про ухвалення додаткової постанови до повернення справи № 904/6499/20(904/1373/21) на адресу Центрального апеляційного господарського суду.
01.02.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат, в якому він, посилаючись на те, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає ч. 4 ст. 126 ГПК України, з огляду на розгляд апеляційної скарги за одне судове засідання, нескладність справи, неспівмірність суми у 18 000,00 грн з обсягом наданих адвокатом послуг, що виразилося у написанні відзиву та участі в 1 судовому засіданні, вважає такі витрати надмірним тягарем, який не може бути покладено на нього, так як це суперечить принципу розподілу судових витрат, а тому просить суд зменшити їх розмір до 1 000,00 грн.
15.02.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшли заперечення на клопотання про зменшення розміру судових витрат, в яких він зазначив про те, що позивачем не було дотримано процесуальних вимог з необхідності подання відповідних доказів щодо невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності та наголосив на свободі договору та врегулюванні договірних відносин між клієнтом та адвокатом на власний розсуд, в тому числі щодо визначення ціни наданих послуг.
Справа № 904/6499/20(904/1373/21) повернулась на адресу Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2022 розгляд заяви призначено в судове засідання 13.06.2022 на 16:10 год.
Представники сторін у судове засідання 13.06.2022 не з'явилися.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2022 розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 27.06.2022р. о 16:30 год.
14.06.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшла заява про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.
Від представника Приватного підприємства "Укрбалпром" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2022 ухвалено судове засідання у справі, призначене на 27.06.2022 о 16:30 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Приватного підприємства "Укрбалпром" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
27.06.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, надійшла заява про розгляд справи без участі її уповноваженого представника.
Судове засідання 27.06.2022 проводилося за участю представника позивача, який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
Відповідачі-1,2,3 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання уповноважених представників не направили.
З даного приводу колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що ч. 1 ст. 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За приписами ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Велика Палата Верховного Суду в свої постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі №910/12842/17 Відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об'єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, при цьому не повинні створюватися в зайвий раз передумови для порушення процесуальних строків розгляду справи.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
А у відповідності до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи наявні докази належного їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду заяви про розподіл судових витрат, зважаючи на подані відповідачем-2 та третьою особою заяви про розгляд справи без участі їх представників, з огляду на необхідність дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, за умов сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та її висловлення у поданих процесуальних документах, констатуючи достатність матеріалів для вирішення процесуального питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд відповідної заяви за наявними матеріалами та без участі представників відповідачів та третьої особи.
Представник позивача в судовому засіданні 27.06.2022 заперечив проти задоволення заяви відповідача-2 про розподіл судових витрат, в тому числі з підстав, наведених у клопотанні про зменшення розміру судових витрат.
Апеляційний господарський суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, зазначає наступне.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
За змістом статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналіз відповідних норм процесуального закону засвідчує, що реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в декілька основних етапів:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Зважаючи на положення статей 282, 315 ГПК України про те, що суд апеляційної та касаційної інстанцій має вирішувати питання щодо розподілу судових витрат, здійснених у зв'язку з переглядом справи, Верховний Суд дотримується позиції, що згідно зі статтею 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 916/24/18).
Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2021 до Господарського суду Дніпропетровської області звернулось Приватне підприємство "Укрбалпром" з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна", відповідача-3 Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про визнання недійсними ряду правочинів.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021 закрито провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.09.2020, серія та номер: 714, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю.П., укладений між ТОВ "Васищевський завод рослинних олій" і ТОВ "Новаагро Україна".
У задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним іпотечного договору № ІД-КНА-9652/3 (іпотека нерухомого майна без видачі заставної та застава рухомого майна) від 10.09.2020, серія та номер: 715, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю.П., укладений між ТОВ "Новаагро Україна" і АТ "Перший український міжнародний банк", відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) стягнуто з Приватного підприємства "Укрбалпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» 60 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство "Укрбалпром" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в стягненні 60 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Укрбалпром" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21); розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 29.09.2021 о 15:45 год.
10.08.2021 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача-2, в якому він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення - без змін.
До відзиву було надано попередній розрахунок суми судових витрат, понесених стороною у зв'язку з розглядом справи № 904/6499/20 (904/1373/21) в суді апеляційної інстанції (т. 2 а.с. 238).
Згідно вказаного розрахунку, сума попередніх (очікуваних) витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Новаагро Україна» склала 15 000,00 грн за підготовку відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21).
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укрбалпром" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) задоволено; додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) скасовано; стягнуто з Приватного підприємства "Укрбалпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
07.10.2021 засобами поштового зв'язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" до суду надійшла заява про ухвалення додаткової постанови у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 18 000,00 грн з відповідними доказами (т. 3 а.с. 32-44).
Колегія суддів зауважує, що обов'язковою умовою подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді відповідної інстанції є звернення до цього суду із такими доказами в межах встановленого законом строку для подання доказів або його поновлення за рішенням суду, а саме дотримання встановленого приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України п'ятиденного строку з дня ухвалення рішення суду (у разі неподання доказів до закінчення судових дебатів та за умови наявності відповідної заяви, зробленої до закінчення останніх).
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у додатковій постанові від 03.03.2021 у справі № 912/354/20 наголосив, що докази, які стосуються розміру судових витрат подаються у суворо визначені кодексом строки: до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Апеляційний суд відхиляє заперечення позивача про те, що докази понесення судових витрат були подані відповідачем-2 після спливу встановлених законодавством строків, а тому відповідна заява мала бути залишена без розгляду, оскільки Постанову Центрального апеляційного господарського суду було прийнято 29.09.2021, а тому, з урахуванням приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України останнім днем п'ятиденного строку для подання відповідних доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу є 04.10.2021, при цьому ТОВ «Новаагро Україна» заяву про розподіл судових витрат з відповідними доказами направлено засобами поштового зв'язку 04.10.2021 (т. 3 а.с. 48-49), тобто у межах встановленого ГПК України процесуального строку.
Відповідно до ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Так, на підтвердження понесених витрат відповідачем-1 подано Договір про надання правової допомоги від 26.12.2019, Додаток 1 до Договору, Акт приймання - передачі наданих послуг від 30.09.2021 та дві Додаткові угоди від 24.06.2021, 04.08.2021 (т. 3 а.с. 36-44).
За умовами Договору про надання правової допомоги №1-НАУ від 26.12.2019:
- АО «ЛОУ УОЛАС» в особі Голови Крайза О.І., що діє на підставі статуту, з однієї сторони, та ТОВ "Новаагро Україна", в особі Генерального директора Полумисного С.В., який діє на підставі статуту, з іншої сторони, уклали цей Договір про те, що клієнт доручає, а адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі і на умовах, передбачених Договором (п. 1.1. Договору);
- вартість послуг визначається відповідно до затраченого часу. Час, затрачений на надання послуг, визначається відповідно до Додатку 1 до Договору, що є його невід'ємною частиною. Ціна однієї години затраченого часу на надання послуг дорівнює розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, що визначається відповідно до закону на 01 січня року, в якому надаються послуги. Загальна сума наданих послуг визначається сторонами в акті наданих послуг (п. 4.1. Договору);
- за результатами надання юридичної допомоги складається акт надання послуг, що підписується представниками кожної сторони. В акті вказується перелік наданої адвокатським об'єднанням юридичної допомоги та її вартість (п. 4.4. Договору);
- гонорар сплачується клієнтом шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок адвокатського об'єднання або у будь-який інший незаборонений законодавством спосіб (п. 4.6. Договору);
- цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. Договору, та діє до 30.06.2022, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (п.п. 7.1., 7.2. Договору в редакції Додаткової угоди від 24.06.2021).
04.08.2021 між сторонами підписано Додаткову угоду бн, зі змісту якої вбачається, що адвокатське об'єднання зобов'язується надати такі послуги:
- написання відзиву на апеляційну скаргу ПП "Укрбалпром" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 за позовом ПП "Укрбалпром" до ТОВ "Васищевський завод рослинних олій", ТОВ "Новаагро Україна", АТ "Перший український міжнародний банк" про визнання недійсними правочинів у справі №904/1373/21 в межах справи № 904/6499/20;
- складання інших заяв та процесуальних документів по суті справи; участь у судових засіданнях тощо.
Оплата наданих послуг (гонорару) здійснюється Клієнтом таким шляхом: протягом 30 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг (п. 2 Додаткової угоди).
Надалі, 30.09.2021 між сторонами підписано Акт прийому - передачі наданих послуг за Договором, з якого вбачається, що у справі №904/1373/21 в межах справи № 904/6499/20 за апеляційної скаргою ПП "Укрбалпром" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 надані адвокатським об'єднанням належним чином у встановлений термін та з дотриманням інших умов Договору. Вартість послуг адвокатського об'єднання склала:
- написання відзиву на апеляційну скаргу - 15 000,00 грн. (2,5 год.);
- участь в одному судовому засіданні - 3 000,00 грн. (0,5 год.).
Вказаний розрахунок відповідає Додатку 1 до Договору, зокрема, погодженому сторонами коефіцієнту складності.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2021» установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 6000 гривень, з 1 грудня - 6500 гривень (ст. 8 Закону).
Враховуючи, що п. 4.1 Договору при здійсненні розрахунку вартості наданих адвокатським об'єднанням послуг відправляє до положень ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021», апеляційний господарський суд констатує арифметичну правильність наданого відповідачем-1 розрахунку.
Супроводження справи в суді здійснював представник відповідача - 2 адвокат Крайз О. І., голова АО "ЛОУ УОЛВС".
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги, що ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог частини четвертої статті 126 ГПК України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами (аналогічний висновок наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 922/2749/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21)).
Поряд із загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у частині четвертій статті 129 ГПК України, у частині п'ятій цієї норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Такий правовий висновок є усталеним та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. В судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21).
До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегією суддів враховується, що:
- перегляд справи в апеляційному порядку стосувався виключно в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу стягнених додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) з Приватного підприємства "Укрбалпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна", а тому, з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме, наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти та стажу роботи в галузі права, написання відзиву на апеляційну скаргу не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи, на яку знадобилося б 2,5 годин часу, до того ж тим адвокатом, який приймав участь на всіх стадіях судового процесу у даній справі та був обізнаний з її обставинами;
- фактично, аналіз відзиву ТОВ "Новаагро Україна" на апеляційну скаргу ПП "Укрбалпром" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) засвідчує, що відповідачем-2 конкретизовано та більш деталізовано надані ним послуги з професійної правничої допомоги у суді першої інстанції, їх обсяг та зміст, в той час, як дані дії він повинен був виконати при подані відповідної заяви про розподіл судових витрат, де в достатній мірі необхідно було надати повну та вичерпну інформацію щодо природи походження суми витрат на професійну правничу допомогу задля забезпечення можливості: 1) іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити не співмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (дотримання принципу змагальності); 2) суду встановити всі обставини щодо судових витрат сторін та здійснити їх оцінку на відповідність критеріям, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (дотримання принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення).
В даному випадку можна констатувати відсутність критерію неминучості понесених витрат щодо написання відзиву на апеляційну скаргу у такому розмірі (15 000,00 грн), оскільки фактично подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) зумовило не стільки незгода позивача з присудженою з нього на користь відповідача-2 сумою витрат на професійну правничу допомогу, скільки недостатньо належне обґрунтування цих витрат відповідачем-2, що було виправлено останнім вже у поданому ним відзиві на апеляційну скаргу та встановлено Центральним апеляційним господарським судом в постанові від 29.09.2021;
- вартість послуги - «участь в одному судовому засіданні», яке відбулось в Центральному апеляційному господарському суді 29.09.2021, в розмірі 3 000,00 - є завищеною, оскільки участь в ньому представник відповідача-2 приймав в режимі відеоконференції, а тривало воно 0,5 год;
- за наслідком розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Укрбалпром" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 останню задоволено: додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) скасовано та стягнуто з Приватного підприємства "Укрбалпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Таким чином, суд апеляційної інстанції здебільшого погодився з позицією та доводами апелянта, констатувавши, що розподілені місцевим господарським судом витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Враховуючи наведене та керуючись частинами четвертою та п'ятою статті 129 ГПК України, колегія суддів доходить висновку, що розмір заявлених ТОВ "Новаагро Україна" до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 18 000,00 грн не відповідає повною мірою критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, адже такі витрати не співставні з обсягом і змістом наданих послуг, тому їх розмір не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, виходячи з меж апеляційного перегляду справи (лише додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21)) та результатів його оскарження.
Відтак, виходячи з вищенаведених критеріїв оцінки витрат на професійну правничу допомогу та обставин цієї справи, апеляційний суд, керуючись статтями 126, 129 ГПК України, вважає, що витрати відповідача-2 на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, належить розподілити частково в сумі 3 000,00 грн, які стягнути з позивача.
Наведеним спростовуються доводи заявника стосовно необхідності відшкодування витрат ТОВ "Новаагро Україна" на професійну правничу допомогу в повному обсязі.
При цьому колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання ПП "Укрбалпром" про зменшення розміру судових витрат до 1 000,00 грн, так як ч. 6 ст. 126 ГПК України передбачено, що обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а позивачем не було надано суду відповідних доказів щодо невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, втім аналіз та оцінка яких (витрат) була здійснена судом апеляційної інстанції в порядку ч.ч. 4, 5 ст. 129 ГПК України самостійно з огляду на фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази.
Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244, 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" про ухвалення додаткової постанови у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "УКРБАЛПРОМ" (64224, Харківська обл., Балаклійський район, село Явірське, вул. Центральна буд.81, код ЄДРПОУ 34329054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВААГРО УКРАЇНА" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66, код ЄДРПОУ 34631027) 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
В іншій частині заяви - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 01.07.2022
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя В.О. Кузнецов
Суддя Л.А. Коваль