ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
28 червня 2022 року Справа № 903/216/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Петухов М.Г.
секретар судового засідання Гладка Л.А.
за участю представників сторін:
прокурора: Ковальчук І.Л.
позивача: не з'явився
відповідача 1: Кухарчук А.Ю.
відповідача 2: не з'явився
відповідача 3: не з'явився
відповідача 4: не з'явився
третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного підприємства "Старовижівське лісове господарство": не з'явився
третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Кабінету Міністрів України: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Смідинської сільської ради на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.02.2022 р. у справі №903/216/21, постановлену суддею Войціховським В.А., повний текст ухвали складено 04.02.2022 р.
за позовом Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, м. Луцьк
до відповідачів:
1. Смідинської сільської ради, с. Смідин
2. Ковельської районної державної адміністрації Волинської області, м. Ковель
3. Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, м. Луцьк
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Беррі", с. Рудня
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство "Старовижівське лісове господарство", смт. Стара Вижівка
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Кабінет Міністрів України, м. Київ
про визнання незаконними та скасування розпоряджень, наказу, усунення перешкод у здійсненні права розпорядження земельною ділянкою
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 03.02.2022 р. у справі №903/216/21 заяву Волинської обласної прокуратури від 02.02.2021р. №15-171 вих-21 про заміну позивача у справі його правонаступником, задоволено. Замінено позивача Кабінет Міністрів України (вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008) його правонаступником Волинською обласною державною адміністрацією (Київський майдан, 9, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 13366926). Залучено до участі в справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Кабінет Міністрів України (вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008).
Не погодившись із прийнятою ухвалою, представник Смідинської сільської ради звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить, поновити строк у зв'язку з пропуском його з поважних причин, вказаних у даній апеляційній скарзі. Скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області у справі №903/51/21 від 03.02.2023 року.
Листом №903/216/21/1534/22 від 14.03.2022 року апеляційний господарський суд витребував матеріали справи №903/216/21 з Господарського суду Волинської області.
21.03.2022 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №903/216/21.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2022 р. апеляційну скаргу Смідинської сільської ради на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.02.2022 р. у справі №903/216/21 - залишено без руху. Запропоновано Смідинській сільській раді протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 2481 гривень та уточнити вимоги апеляційної скарги.
23.05.2022 р. на адресу апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків.
До заяви про усунення недоліків подано копію платіжного доручення (належним чином засвідчену) на суму 2481 грн., а також уточнено вимоги апеляційної скарги. Зокрема, скаржник просить, прийняти апеляційну скаргу Смідинської сільської ради на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.02.2022 року про заміну позивача у справі №903/216/21 за позовом Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, м.Луцьк до Смідинської сільської ради, с. Смідин, Ковельської районної державної адміністрації, м. Ковель, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, м. Луцьк, Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Беррі", с. Рудня, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-1 Державне підприємство «Старовижівське лісове господарство», смт. Стара Вижівка, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-2 Кабінет Міністрів України, м.Київ про визнання незаконними та скасування розпоряджень, усунення перешкод у здійсненні права розпорядження земельною ділянкою площею 14,0733 га з кадастровим номером 0725085000:02:000:9807. Скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області у справі №903/216/21 від 03.02.2023 року.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 р. поновлено Смідинській сільській раді строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.02.2022 р. у справі №903/216/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Смідинської сільської ради на ухвалу господарського суду Волинської області від 03.02.2022р. у справі №903/216/21. Запропоновано Заступнику керівника Волинської обласної прокуратури, Волинській обласній державній адміністрації, Ковельській районній державної адміністрації Волинської області, Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області, Товариству з обмеженою відповідальністю "Голден Беррі", Державному підприємству "Старовижівське лісове господарство" та Кабінету Міністрів України надати апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу в строк до 14.06.2022 р.
03.06.2022 р.. на адресу апеляційного господарського суду від Головного управління Держгеокадастру у Волинській області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Держгеокадастру, а також в клопотанні просить апеляційний суд апеляційну скаргу задовольнити повністю.
13.06.2022 р. на адресу апеляційного господарського суду від Волинської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому заступник прокурора обласної прокуратури просить суд апеляційну скаргу Смідинської сільської ради на ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.02.2022 у справі №903/216/21 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 03.02.2022 у цій справі - без змін.
22.06.2022р. до апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника Смідинської сільської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 22.06.2022 р. клопотання представника Смідинської сільської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №903/216/21 - задоволено.
22.06.2022 р. на адресу апеляційного господарського суду від Головного управління Держгеокадастру у Волинській області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Держгеокадастру.
В судовому засіданні 28.06.2022 представник Смідинської сільської ради підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області у справі №903/51/21 від 03.02.2023 року.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги відповідача, вважає що ухвала Господарського суду Волинської області від 03.02.2022 р. прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування вказаної ухвали.
Представник Волинської обласної державної адміністрації, Ковельської районної державної адміністрації Волинської області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Беррі", Державного підприємства "Старовижівське лісове господарство" та Кабінету Міністрів України у судове засідання не прибули та не реалізували процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції. При цьому колегією суддів, враховуючи правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, визначилась про можливість розгляду скарги в цьому судовому засіданні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
1.Зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 03.02.2022 р. у справі №903/216/21 замінено позивача Кабінет Міністрів України (вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008) його правонаступником Волинською обласною державною адміністрацією (Київський майдан, 9, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 13366926). Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки на даний час Волинська обласна державна адміністрація є розпорядником земель лісогосподарського призначення, в тому числі, щодо вилучення земельних ділянок вказаної категорії, відтак наявні підстави для задоволення клопотання Волинської обласної прокуратури та заміну позивача Кабінету Міністрів України його правонаступником Волинською обласною державною адміністрацією.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо неї інших учасників справи.
Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Із поданого клопотання про заміну позивача та із оскаржуваної ухвали, не вбачається жодної норми та жодного розпорядчого документу, які б свідчили про факт правонаступництва повноважень, які перейшли від Кабінету Міністрів України до Волинської обласної державної адміністрації, в той час як згідно ч.1 ст.149 ГПК України визначено, що вилучення для суспільних та інших потреб здійснюється за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 нього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 того Кодексу, отже підстав стверджувати що повноваження Кабінету міністрів України перейшли саме до Волинської обласної державної адміністрації не має, оскільки такі повноваження перейшли і до Смідинської сільської ради - відповідача у справі.
Крім того, суд першої інстанції під час прийняття ухвали від 03.02.2022р. допустив грубе порушення і норма процесуального права, і норм матеріального права, оскільки застосував у процесі провадження справи норми: які змінилися та проігнорував вимоги ст. 58 Конституції України.
Також апелянт звертає увагу на те, що подана заява про заміну позивача без викладення позовної заяви у новій редакції призвело до навантаження справи та до того, що зрозуміти предмет позову та правові підстави, а також зрозуміти підстави та докази які підтверджують підстави порушеного права - не можливо, а відтак особа, яка подає такі заяви не має реального наміру захистити своє право, оскільки є очевидним, що право Волинської обласної державної адміністрації не порушено.
Як вбачається із матеріалів справи спірна земельна ділянка була передана Смідииській сільській раді в порядку реалізації функції органів державної влади, місцевого самоврядування, а не в порядку реалізації прав, чи шляхом набуття такої ділянки за відплатим чи безоплатним правочином. Зі змісту позовних вимог вбачається, що суб'єктний склад учасників справи: позивач - Волинська обласна державна адміністрація - є виконавчим органом, та Смідинська сільська рада - відповідач є органом місцевого самоврядування, обидва ці органи виконують свої функції та повноваження відповідно до Конституції України, ЗУ “Про місцеві державні адміністрації"” та ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” та володіють достатніми повноваження вирішити питання щодо переданий, закріплення спірної земельної ділянки, однак, та відповідно такий функціональний, компетентний спір не підлягає розгляду у судовому порядку.
Так, в контексті заявленого позову та суб'єктного складу сторін у такій справі при вирішенні питання про заміну позивача із Кабінету Міністрів України на Волинську обласну адміністрацію, суд першої інстанції одночасно повинен був з'ясувати питання про закриття провадження з урахуванням викладеного постанові Великої палати Верховною суду від 04 грудня 2019 року у справі № 826/6233/17.
Відтак, суд першої інстанції не дослідив питання чому прокурор визначає стороною позивача - правонаступником Волинську обласну державну адміністрацію, а не Смідинську сільську раду, яка фактично та правомірно володіє спільною земельною ділянкою.
Суд першої інстанції не надав належної уваги, що по-перше заміни позивача є класичною ситуацією для судового процесу, але повинна в першу чергу забезпечувати реалізацію функцій господарського процесу, які визначені у ст.2 ГПК України, щодо реального та ефективного захисту дійсно порушених прав позивача, та у разі заміни сторони позивача така заміна сторони повинна забезпечувати можливість реального виконання судового рішення спрямованого на захист та поновлення порушених прав.
Мотивуючи заперечення на апеляційну скаргу, заступник керівника Волинської обласної прокуратури у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що доводи апеляційної скарги не відповідають обставинам справи, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Позовна заява прокурора, за якою судом відкрито провадження у справі, подана в інтересах Кабінету Міністрів України, оскільки станом на дату пред'явлення позову до повноважень вказаного органу належали повноваження щодо вилучення земельних ділянок державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб (ч. 8 ст. 122, ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України в редакції станом 22.03.2019).
За чинною на даний час редакцією Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України не може здійснювати вилучення земельних ділянок державної власності, у тому числі які є обмеженими в обороті, а відтак у разі задоволення позову прокурора про витребування спірної земельної ділянки розпоряджатися нею від імені держави Україна.
Чинна на даний час редакція ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України передбачає, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Таким чином, на даний час Волинська обласна державна адміністрація після внесення відповідних змін до Земельного кодексу України набула прав та є розпорядником земель лісогосподарського призначення, в тому числі і щодо вилучення земельних ділянок вказаної категорії, а тому, у разі задоволення позову прокурора про витребування спірної земельної ділянки, вправі розпоряджатися нею від імені держави Україна.
При цьому, зміна суб'єкта (власника) земельної ділянки не змінює правовий статус об'єкта (земельної ділянки), оскільки титул і правовий режим обмежено оборотоздатних земель встановлені законодавством (ст. 178 Цивільного кодексу України, ст.ст. 83, 84 Земельного кодексу України) і до внесення відповідних змін до нього є невід'ємними та незмінними.
У даному ж випадку у зв'язку із змінами до Земельного кодексу України право володіння та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані у користування державним лісогосподарським підприємствам, у тому числі й щодо спірної земельної ділянки перейшло до Волинської обласної державної адміністрації, тобто має місце процесуальне правонаступництво. А тому застосування до вказаних правовідносин норм ст. 58 Конституції України є безпідставним.
3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
Заступник керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до господарського суду Волинської області з позовом від 23.03.2021р. до Смідинської сільської ради, Старовижівської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Беррі" в якому просив суд:
1) визнати незаконним та скасувати розпорядження Старовижівської районної державної адміністрації від 26.12.2013 року №318 "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів на території Старовижівського району" в частині затвердження такої документації щодо земельної ділянки площею 14,0733 га з кадастровим номером 0725085000:02:000:9807;
2) визнати незаконним та скасувати п.579 додатку до розпорядження першого заступника голови Старовижівської районної адміністрації від 26.10.2016 року №351 "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 26.12.2013 № 318";
3) визнати незаконним та скасувати п.41 додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 21.12.2018 року № 3-1356/15-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" щодо передачі земельної ділянки площею 14,0733 га з кадастровим номером 0725085000:02:000:9807 у комунальну власність Смідинської сільської ради;
4) усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права розпорядження земельною ділянкою площею 14,0733 га, кадастровий номер 0725085000:02:000:9807, шляхом скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі;
5) усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору оренди землі від 07.04.2020 року, що укладався між Смідинською сільською радою та ТОВ "Голден Беррі" щодо земельної ділянки площею 14,0733 га, кадастровий номер 0725085000:02:000:9807, що розташована на території Смідинської сільської ради Старовижівського району;
6) усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування рішення державного реєстратора Рожищенської районної державної адміністрації Печко А.Я. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.07.2019 року, індексний номер: 47803012, яким проведено державну реєстрацію за Смідинською сільською радою права комунальної власності на земельну ділянку площею 14,0733 га з кадастровим номером 0725085000:02:000:9807 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з одночасним припиненням речових прав Смідинської сільської ради, а саме: права власності - комунальна на земельну ділянку площею 14,0733 га з кадастровим номером 0725085000:02:000:9807 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
7) усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування рішення державного реєстратора Старовижівської районної державної адміністрації Осіїк О.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.04.2020 року, індексний номер: 47803012, яким проведено державну реєстрацію за ТОВ "Голден Беррі" іншого речового права, права оренди земельної ділянки площею 14,0733 га з кадастровим номером 0725085000:02:000:9807 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з одночасним припиненням іншого речового права ТОВ "Голден Беррі", а саме: права оренди на земельну ділянку площею 14,0733 га з кадастровим номером 0725085000:02:000:9807 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
8) усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 0725085000:02:000:9807 площею 14,0733 га на території Смідинської сільської ради Старовижівського району, шляхом її повернення державі в особі Кабінету Міністрів України з правом постійного користування ДП "Старовижівське лісове господарство" (вул. Незалежності, 66, смт Стара Вижівка, Волинська область, 44400, код ЄДРПОУ 13354633) із незаконного володіння Смідинської сільської ради та з користування ТОВ "Голден Беррі" (вул. Миру, 15, с. Рудня, Старовижівський район, Волинська область, 44450, код ЄДРПОУ 41321698).
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 29.03.2021р., поруч з іншим, було підтверджено підстави представництва Заступника керівника Волинської обласної прокуратури інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кабінету Міністрів України за позовною заявою №15-563вих21 від 23.03.2021р.; прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження та відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 26.04.2021р.; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство "Старовижівське лісове господарство"; запропоновано сторонам/учасникам судового процесу вчинити ряд дій.
Ухвалами від 26.04.2021р. (відображено в протоколі засідання суду), постановленими за результатами проведеного підготовчого судового засідання, поруч з іншим, було: задоволено клопотання Волинської обласної прокуратури та здійснено заміну відповідача 2 - Старовижівську районну державну адміністрацію на Ковельську районну державну адміністрацію Волинської області.
03.02.2022 р. від прокурора Волинської обласної прокуратури до Господарського суду Волинської області надійшло клопотання про заміну учасника справи Кабінет Міністрів України на правонаступника Волинську обласну державну адміністрацію, у зв'язку із змінами в законодавстві, що стосуються повноважень Кабінету Міністрів України щодо розпорядження земельними ділянками.
Відповідно до ухвали Господарського суду Волинської області від 03.02.2022 р. у справі №903/216/21 заяву Волинської обласної прокуратури від 02.02.2021р. №15-171 вих-21 про заміну позивача у справі його правонаступником, задоволено. Замінено позивача Кабінет Міністрів України (вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008) його правонаступником Волинською обласною державною адміністрацією (Київський майдан, 9, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 13366926). Залучено до участі в справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Кабінет Міністрів України (вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008).
4. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, виходячи з аналізу положень чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Господарського суду Волинської області, при цьому врахувавши наступне.
Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, припинення юридичної особи шляхом реорганізації, заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, заміни особи у відносинах, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов'язковими для правонаступника.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не приймала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
Правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У такому випадку також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб'єкта владних повноважень як юридичної особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №805/4361/17-а від 30.12.2020.
Згідно ч. 8 ст.122 Земельного кодексу України, Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно ст.149 Земельного кодексу України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.
Згідно п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); оборони; природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення.
Таким чином, земельні ділянки лісогосподарського призначення віднесені до земель державної форми власності.
Разом з цим, апеляційним судом встановлено наступне.
З огляду на зміст заявлених позовних вимог, спірні правовідносини стосуються земельної ділянки площею 14,0733 га кадастровий номер 0725085000:02:000:9807.
З матеріалів справи встановлено, що указана земельна ділянка на час прийняття оскаржуваних рішень за призначенням належала до земель лісогосподарського призначення.
Наведене підтверджується наявними у справі доказами, серед іншого листом Державного підприємства «Старовижівське лісове господарство», згідно з яким земельна ділянка з кадастровим номером 0725085000:02:000:9807, яка розташована за межами населених пунктів Смідинської сільської ради Старовижівського району повністю накладається на землі лісового фонду ДП «Старовижівське лісове господарство» (квартал 52 виділу 29-32) Сьомаківського лісництва (том 1 ,а.с. 79-81).
Також до матеріалів справи (том 2, а.с. 119-139) долучено надані ДП «Старовижівське лісове господарство» матеріали заходів з лісовпорядкування - Проекту організації і розвитку лісового господарства ДП «Старовижівський лісгосп» Волинського ОУЛМГ, зокрема Протокол другої лісовпорядної наради з розгляду основних положень проекту організації і розвитку лісового господарства ДП «Старовижівський лісгосп» Волинського ОУЛМГ від 11.07.2013 року, фрагмент з публічної кадастрової карти з нанесеними межами кварталу №52, розподіл лісових ділянок за категоріями в межах категорії лісів.
Апеляційний суд враховує, що у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 617/964/15-ц (провадження № 61-16466сво18) вказано, що «земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом. Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність, який визначається нормами Конституції України, ЗК України, іншими законами й нормативно-правовими актами».
За нормами частин 3 і 6 статті 1 Лісового кодексу України усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 31 Лісового кодексу до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері лісових відносин належать повноваження щодо передання у власність, надання у постійне користування для ведення лісового господарства земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території.
Апеляційним судом також враховується думка Верховного Суду, надана у постанові від 02 вересня 2020 року у справі №619/3263/17 (провадження № 61-2502св19), яка полягає у тому, що у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з дотриманням засад правового порядку, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачену Конституцією та законами України.
Отже правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що Волинська обласна державна адміністрація є розпорядником земель лісогосподарського призначення, крім іншого, і щодо вилучення земельних ділянок вказаної категорії, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, про наявність підстав для задоволення клопотання Волинської обласної прокуратури та заміну позивача Кабінету Міністрів України його правонаступником Волинською обласною державною адміністрацією.
Поруч з цим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.
В даному випадку, приймаючи до уваги визначену вище процесуальну дію, суд першої інстанції залучив за власної ініціативи до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Кабінет Міністрів України, що не суперечить нормам процесуального права.
Підсумовуючи вищенаведене, аргументація апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала про заміну позивача Кабінет Міністрів України його правонаступником Волинською обласною державною адміністрацією прийнята місцевим господарським судом при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, не знайшла свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.
6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що в апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість ухвали суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику Європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши в ухвалі суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування ухвали, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування ухвали суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни ухвали, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу господарського суду - без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.
Керуючись ст. ст. 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Смідинської сільської ради на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.02.2022 р. у справі №903/216/21 - залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Волинської області - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №903/216/21 повернути Господарському суду Волинської області.
Повний текст постанови складений "30" червня 2022 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Петухов М.Г.