вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" червня 2022 р. Справа№ 910/4102/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Корсака В.А.
Демидової А.М.
при секретарі судового засідання Ковган О.І.
за участю представників
від позивача: не з'явились
від відповідача: Халупний А.В.
від третьої особи: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну
скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова Казка"
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 (повний текст рішення складено та підписано 24.11.2021)
у справі № 910/4102/21 (суддя Баранов Д.О.)
за позовом О ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова
Казка"
про визнання частково недійсним рішення загальних зборів
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору
ОСОБА_2
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова Казка"
про визнання частково недійсним рішення загальних зборів
У березні 2021 О ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" (далі - ОСББ), в якій просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів відповідача, оформлених Протоколом від 30.08.2020 № 1 в частині питання п'ятого порядку денного, яким затверджено внесок на утримання будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 в розмірі 8,58 грн за квадратний метр належної співвласнику квартири та/або нежитлового приміщення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем було порушено норми діючого законодавства при голосуванні на загальних зборах ОСББ "ЖК Лісова казка" за затвердження розміру внеску на утримання багатоквартирних будинків, в результаті чого, порушені права позивача, шляхом покладення на нього протиправного обов'язку оплачувати внесок на утримання багатоквартирних будинків, який не проголосований співвласниками.
12.07.2021 позивачка подала до Господарського суду м. Києва через електронний суд заяву про зміну підстав позову.
15.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 до ОСББ, в якій третя особа просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів відповідача, оформлені Протоколом № 1 від 30.08.2020 в частині питання п'ятого порядку денного, яким затверджено внесок на утримання будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 в розмірі 8,58 грн за квадратний метр належної співвласнику квартири та/або нежитлового приміщення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_2 посилається на те, що внаслідок недостовірного підрахунку Об'єднанням кількості голосів «ЗА» відданих за затвердження розміру внеску на утримання багатоквартирних будинків, були порушені права позивача шляхом покладення на нього протиправного обов'язку оплачувати внесок на утримання багатоквартирних будинків, який не проголосований співвласниками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 прийнято до провадження позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 та призначено спільний розгляд з первісним позовом.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі № 910/4102/21 у задоволенні позову ОСОБА_3 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК "Лісова казка" про визнання частково недійсним рішення загальних зборів відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка", оформлені Протоколом від 30.08.2020 № 1 в частині питання п'ятого порядку денного, яким затверджено внесок на утримання будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 в розмірі 8,58 грн за квадратний метр належної співвласнику квартири та/або нежитлового приміщення.
При ухваленні вказаного рішення судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 взяла участь у загальних зборах та з оспорюваного питання п'ятого проголосувала «ЗА». Таким чином, ОСОБА_1 звертаючись з позовом не обгрунтувала яким саме чином оспорюване рішення порушує її права та законні інтереси, зважаючи на те, що позивачкою було проголосовано «ЗА», тому її позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 , суд першої інстанції зазначив, якщо за спірне рішення загальних зборів проголосувало більше половини, однак менше двох третин загальної кількості співвласників, такі рішення не можуть вважатися прийнятими та відповідно є незаконними. Судом встановлено, "ЗА" проголосували співвласники, яким належить 16 716,77 (16 907,97 м2 - кв. 13 загальна площа 60 кв. м, кв. 41 загальна площа 59,6 кв. м, АДРЕСА_59 загальна площа 60,9 кв. м, приміщення 1024 загальна площа 3,3 кв. м, приміщення 1028 загальна площа 3,3 кв. м, приміщення 1023 загальна площа 4,1 кв. м), що складає 65,95% від загальної кількості (25 344,70 м2), що є менше ніж 66,66% і відповідно двох третин. Таким чином, оспорюване рішення прийнято з порушенням вимог статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", тому позовні вимоги третьої особи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК "Лісова казка" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі № 910/4102/21, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі № 910/4102/21 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання частково недійсним рішення загальних зборів та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 повністю, в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі № 910/4102/21 залишити без змін.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги щодо скасування судового рішення апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги аргументи позивача, а саме, при підрахунку голосів, результати якого вказані в протоколі № 1 від 30.08.2020 (66,712% проголосували «ЗА» п'яте питання порядку денного), так як судом при підрахунку голосів встановлено (65,95% проголосували «ЗА» п'яте питання порядку денного), кількість голосів, відданих за п'яте питання порядку денного, яким затверджувався розмір внеску на утримання багатоквартирних будинків становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників, а тому, у відповідності до положень ч. 14 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" вважається прийнятим.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2021 апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК "Лісова казка" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі № 910/4102/21 передано колегії суддів у складі: Владимиренко С. В (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Євсіков О.О., Косак В.А. А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4102/21, відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК "Лісова казка" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі № 910/4102/21.
29.12.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивачки надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання зазначає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі № 910/4102/21 - без змін.
19.01.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4102/21.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2022, проведеного у зв'язку з перебуванням судді Євсікова О.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 24.01.2022, апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК "Лісова казка" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі № 910/4102/21 передано колегії суддів у складі: Владимиренко С. В (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Корсак В.А., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК "Лісова казка" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі № 910/4102/21 задоволено, поновлено зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК "Лісова казка" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі № 910/4102/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 01 березня 2022 о 12 год. 30 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1- А, зал судових засідань № 6. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі № 910/4102/21.
16.02.2022 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі № 910/4102/21 - без змін.
Заперечуючи проти доводів апелянта, позивач та третя особа вважають, що викладені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права, а тому підлягають відхиленню судом. Так, позивач та третя особа зазначають, що можливість прийняття рішення щодо визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників на рівні виключної компетенції загальних зборів є достатнім для того щоб зазначене рішення вважалось прийнятим, лише у разі голосування за нього більше половини однак не менш двох третин загальної кількості співвласників, відповідно до вимог ч. 14 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Судове засідання призначене на 01.03.2022 не відбулося.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан в Україні, та продовжено строк дії воєнного стану в Україні (Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022 та № 341/2022 від 17.05.2022).
Наказом Північного апеляційного господарського суду № 1 від 03.03.2022 тимчасово до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.
Наказом Північного апеляційного господарського суду № 11 від 31.03.2022 відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.
В період з 04.04.2022 по 08.04.2022 та з 11.04.2022 по 15.04.2022 суддя Владимирено С.В. перебувала у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2022 у справі № 910/4102/21 за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК "Лісова казка" рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 призначено до розгляду на 14.06.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 оголошено перерву у розгляді справи № 910/4102/21 до 21.06.2022 до 11 год. 55 хв. Витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію Статуту ОСББ "ЖК "Лісова казка" та запропоновано надати суду у строк до 17.06.2022.
15.06.2022 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов супровідний лист та належним чином засвідчена копія Статуту ОСББ "ЖК "Лісова казка", затвердженого Установчими зборами протокол від 24.03.2019, в редакції, що діяла на момент проведення і прийняття рішень на Загальних зборах, оформлених протоколом від 30.08.2020 № 1.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.06.2022р. підтримав вимоги та доводи, викладені в його апеляційній скарзі та просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі № 910/4102/21 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання частково недійсним рішення загальних зборів та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 повністю, в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі № 910/4102/21 залишити без змін.
Представники позивача та третьої особи у судове засідання 21.06.2022 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У зв'язку із обмеженням доступу учасників судового процесу до пошукової форми Єдиного державного реєстру судових рішень та сервісу «Стан розгляду справ», з метою інформування про рух судових справ, на офіційному вебсайті Північного апеляційного господарського суду було розміщено відповідне повідомлення стосовно розгляду справи №910/4102/21 та здійснено надсилання ухвал Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2022, від 14.06.2022 на відомі суду електронні адреси учасників справи.
Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзивів на неї, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Рішенням власників житлових та нежитлових приміщень, розташованих у будинках АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5, АДРЕСА_7 , було створено ОСББ, державна реєстрація якого відбулася 08.05.2019 (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1 066 102 0000 015897).
Загальні збори ОСББ співвласників багатоквартирних будинків, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 проводились 09.08.2020 за адресою: АДРЕСА_7 .
Загальні збори було розпочато 09.08.2020 о 10 год. 00 хв., закінчено о 15 год. 00 хв.
Голосування по порядку денному загальних зборів ОСББ відбувалося шляхом як безпосередньої участі співвласників багатоквартирних будинків у загальних зборах, так і шляхом письмового опитування співвласників багатоквартирних будинків.
Відповідачем було оформлено Протоколом від 30.08.2020 № 1 проведення загальних зборів ОСББ співвласників багатоквартирних будинків за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5, АДРЕСА_7 . (зареєстровано 07,09,2020 в реєстрі за №№4132, 4133 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесником О.О., яким засвідчено справжність підписів голови загальних зборів відповідача ОСОБА_4 та секретаря загальних зборів відповідача ОСОБА_5 .
Згідно зазначеного протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків, розташованих АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 і в яких створено ОСББ «ЖК Лісова казка» (власників квартир та нежитлових приміщень) 445 осіб, яким належать квартири та нежитлові приміщення площею 25 334,7 кв.м.
На загальних зборах (особисто та/або через представників) співвласників квартир та нежитлових приміщень у АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2, АДРЕСА_58 брали участь 84 особи, яким належать квартири загальною площею 4632,20 кв.м.
Оскільки, в результаті проведення вказаних загальних зборів для прийняття рішення не набрало необхідну кількість голосів «за» та «проти», протягом 15 календарних днів з дати проведення цих загальних зборів (по 24 серпня 2020) проводилось письмове опитування співвласників багатоквартирних будинків, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 .
У письмовому опитуванні взяли участь співвласники квартир особисто та/або через представників) в кількості 361 особа, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 20 712,5 кв.м.
Рішенням загальних зборів відповідача, оформлених Протоколом від 30.08.2020 № 1, з п'ятого питання порядку денного: "Затвердити внесок на утримання будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 в розмірі 8,58 грн за один квадратний метр належної співвласнику квартири та/або нежитлового приміщення було вирішено: «Затвердити внесок на утримання будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_8 корпус АДРЕСА_9 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 в розмірі 8,58 грн за один квадратний метр належної співвласнику квартири та/або нежитлового приміщення».
Підсумки голосування з цього питання (з урахуванням голосів, поданих на зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування):
«ЗА» 317 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень становить 16 907,97, що у відсотках від загальної площі належних співвласникам квартир або нежитлових приміщень становить 66,712 відсотків;
«ПРОТИ» 21 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень становить 992,67, що у відсотках від загальної площі належних співвласникам квартир або нежитлових приміщень становить 3,917 відсотків;
«Утримався» 11 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень становить 1280,92, що у відсотках від загальної площі належних співвласникам квартир або нежитлових приміщень становить 5,054 відсотків;
«Не голосували» - 96 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень становить 6163,14, що у відсотках від загальної площі належних співвласникам квартир або нежитлових приміщень становить 24,317 відсотків;
Позивач ОСОБА_6 є власником квартири
АДРЕСА_10 власності на вказану квартиру було зареєстровано за позивачкою 08.09.2017 (номер запису про право власності 22254501) на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 19.08.2015 № 5-12, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Як вбачається з матеріалів справи, О ОСОБА_1 взяла участь у загальних зборах та з оспорюваного питання п'ятого проголосувала "ЗА".
Обґрунтовуючи звернення до суду з даним позовом (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) О ОСОБА_1 зазначає, що вказане рішення прийнято з порушенням норм діючого законодавства, оскільки, наявні об'єктивні порушення в процесі голосування та підрахунку голосів, в якості підстав для задоволення позовних вимог посилається на наступні обставини:
- зі змісту протоколу слідує, що за затвердження розміру внеску на утримання багатоквартирних будинків позитивно ("за") проголосували співвласники, які сукупно володіють 66,712 відсотками загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків. В той час, в протоколі відсутні підписи співвласників на підтвердження голосування з питання 5 порядку денного, проте, міститься посилання на ту обставину, що на загальних зборах були присутніми 84 особи, а в письмовому опитуванні взяли участь 361 особа. Бюлетені та/чи листки письмового опитування до протоколу не долучені, будь-якої згадки про їх існування в протоколі немає;
- відсутність листків письмового опитування вказує на те, що за пунктом 5-м порядку денного загальних зборів оформлених протоколом відповідача № 1 від 30.08.2020 затвердження розміру внеску на утримання багатоквартирних будинків не відбулося, а вказівка в Протоколі на затвердження розміру внеску на утримання багатоквартирних будинків співвласниками, які сукупно володіють 66,712 відсотками загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків, не підтверджено документально. Наведене вище свідчить про незаконність рішення загальних зборів об'єднання (в частині п. 5 порядку денного);
- відсутні правові підстави для врахування в розрахунку кворуму голосів відсутніх на зборах співвласників (спільна часткова власність) квартир: АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , в будинку АДРЕСА_8 (корпус 1); АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 ); АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 ; АДРЕСА_17 ; АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , оскільки, в листках письмового опитування співвласників вказаних квартир наявне волевиявлення лише одного власника;
- у листках письмового опитування співвласників таких квартир та нежитлових приміщень: АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , № 2 (приміщення), АДРЕСА_24 (приміщення) в будинку АДРЕСА_8 (корпус 2); АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 ; АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 в будинку АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_31 ; АДРЕСА_32 , не зазначено день опитування.
За таких обставин позивач зазначає, що внаслідок недостовірного підрахунку відповідачем кількості голосів "за", відданих за затвердження розміру внеску на утримання багатоквартирних будинків, були безпосередньо порушені права позивачки шляхом покладення на неї протиправного обов'язку оплачувати внесок на утримання багатоквартирних будинків, розмір якого не проголосовано співвласниками.
Також, було подано позов третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 , який з тих же підстав оскаржує рішення прийняте в частині питання п'ятого порядку денного загальних зборів оформлених протоколом відповідача № 1 від 30.08.2020.
Судом встановлено, що третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_33 .
Право власності на вищевказану квартиру було зареєстровано за третьою особою 19.10.2017 (номер запису про право власності 22897542) на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.10.2017 № 1511, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
ОСОБА_2 брав участь у даних загальних зборах та з оспорюваного питання п'ятого проголосував "ПРОТИ".
Обґрунтовуючи звернення до суду третя особа із самостійними вимогами зазначає, що оспорюване рішення порушує його права, оскільки, під час проведення голосування та підрахунку голосів були допущені суттєві порушення, що обумовлює можливість задоволення позовних вимог при цьому посилається на наступні обставини:
- якщо за спірне рішення загальних зборів проголосувало більше половини, однак менше двох третин загальної кількості співвласників, такі рішення не можуть вважатися прийнятими та відповідно є незаконними;
- повний детальний аналіз листків письмового опитування та листків голосування свідчить про суттєві порушення відповідачем вимог Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку";
- здійснивши перерахунок всіх голосів співвласників, які голосували "ЗА" в частині питання п'ять порядку денного, було виявлено, що за дане питання позитивно проголосували співвласники, які сукупно володіють лише 65,88 (16 697,5 м2 * 100 / 25 344,70 м2) відсотками загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (за умови ігнорування того факту, що мали місце непоодинокі випадки зарахування голосів власників у спільній частковій власності);
- відсутні правові підстави для врахування в розрахунку кворуму голосів відсутніх на зборах співвласників (спільна часткова власність) квартир: АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , в будинку АДРЕСА_8 (корпус 1); АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 ); АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 ; АДРЕСА_17 ; АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , оскільки, в листках письмового опитування співвласників вказаних квартир наявне волевиявлення лише одного власника;
- у листках письмового опитування співвласників таких квартир: АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_34 ); АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 ; АДРЕСА_29 , АДРЕСА_35 ; АДРЕСА_31 ; АДРЕСА_32 , не зазначено день опитування;
- з урахуванням вказаних фактів, щодо питання п'ятого порядку денного позитивно проголосували співвласники, які сукупно володіють лише 62,54 (15851,15 м2 * 100 / 25344,70 м2) відсотками загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог скаржник зазначає наступне:
- вимоги щодо заповнення листків письмового опитування (проставлення дати опитування, ПІБ, особи, що проводила письмове опитування тощо) у відповідності до положень статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" не розповсюджуються на проведення письмового опитування, яке проводиться для збору голосів на загальних зборах, а стосуються лише установчих зборів зі створення ОСББ;
- всього співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , будинок АДРЕСА_1 , АДРЕСА_8 АДРЕСА_9 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_36 осіб, загальна площа всіх квартир і нежитлових приміщень складає 25 344,70 м2;
- у загальних зборах особисто взяло участь 84 особи, яким належить квартири та нежитлові приміщення загальною площею 4 632,20 м2, а шляхом письмового опитування - 361, яким належить квартири та нежитлові приміщення загальною площею 20 712,50 м2;
- за спірне питання п'яте порядку денного "ЗА" проголосували 317 співвласників, загальна площа квартир яких складає 16 907,97 м2, що у відсотках від загальної площі складає 66,712 відсотків;
- щодо голосування співвласниками квартир у письмовому опитуванні, то таке голосування здійснювалося одним із співвласників від імені двох, що підтверджується відповідними домовленостями, копії яких наявні в матеріалах справи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 , виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створено для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Частиною першою статті 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління.
Відповідно до частини другої та п'ятої статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласники багатоквартирного будинку - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до частин чотирнадцятої та п'ятнадцятої статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.05.2018 у справі № 904/4268/18 викладена правова позиція, щодо застосування ч. 14 ст. статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", за якою з урахуванням положень статуту та зазначеної норми вказаного Закону рішення загальних зборів про визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників проголосувало більше половини, однак менше двох третин загальної кількості співвласників, такі рішення не можуть вважатися прийнятими та відповідно є незаконними.
Таким чином, при вирішення питання щодо правомірності оспорюваного рішення з питання п'ятого загальних зборів відповідача оформлених протоколом № 1 від 30.08.2020 про затвердження внеску на утримання будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 в розмірі 8,58 грн за один квадратний метр належної співвласнику квартири та/або нежитлового приміщення, необхідним є встановлення кількості співвласників, які проголосували "ЗА" і які повинні становити не менше двох третин загальної кількості усіх співвласників, у разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень більшістю голосів, тобто підлягає з'ясуванню і визначення статутом порядку прийняття такого рішення.
Згідно п. 2 розділу ІІІ Статуту ОСББ "ЖК Лісова Казка" затвердженого установчими зборами відповідача протокол від 24.03.2019 (далі - Статут) вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання.
До виключної компетенції загальних зборів належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (п. 2 розділу ІІІ Статуту).
Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Статуту кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласників у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Загальні збори можуть встановлювати інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Згідно із п. 8 розділу ІІІ Статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом откритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
В абз. 3 п. 8 розділу ІІІ Статуту визначено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.
Статутом не передбачено прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників більшістю голосів.
Тому при вирішенні питання про визнання правомірним оспорюваного рішення про визначення розміру внесків на утримання багатоквартирних будинків відповідача необхідно з'ясувати кількість співвласників які проголосували «ЗА» і які повинні становити не менше двох третин загальної кількості усіх співвласників.
Відповідно п. 8 розділу ІІІ Статуту рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»).
Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішення на них.
Загальні збори відповідача оформлені протоколом № 1 від 30.08.2020 не встановили інший порядок голосування на зборах та прийняття рішення про визначення розміру внеску на утримання багатоквартирних будинків відповідача ніж визначено в абз. 3 п. 8 розділу ІІ Статуту та в ч. 14 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Пунктом 9 розділу ІІІ Статуту визначено, що якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількість голосів "за" або "проти", встановленої п. 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням, зборами представників або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.
Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Згідно п. 10 розділу ІІІ Статуту під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси подані під час письмового опитування.
Відповідно до ч. 8 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Суд апеляційної інстанції здійснив аналіз наявних матеріалів справи встановив, що листки письмового опитування співвласників квартир та нежитлових приміщень, які знаходяться в багатоквартирних будинках відповідача, а саме: № 87 загальна площа 38,6 кв.м., яка належить ОСОБА_7 , № 106 загальна площа 38,9 кв.м., яка належить ОСОБА_8 , № 114 загальна площа 44,3 кв.м., яка належить ОСОБА_9 , № 2 (приміщення) загальна площа 3,5 кв.м., яке належить ОСОБА_10 , № 8 (приміщення) загальна площа 3,5 кв.м., яке належить ОСОБА_11 в будинку АДРЕСА_37 загальна площа 68,8 кв.м., яка належить ОСОБА_12 , № 20 загальна площа 40,4 кв.м., яка належить ОСОБА_12 , № 44 загальна площа 45,3 кв.м., яка належить ОСОБА_13 , № 1016 (офіс) загальна площа 42,1 кв.м., який належить ПП «Октава» в будинку АДРЕСА_3 , АДРЕСА_29 загальна площа 40,4 кв.м., яка належить ОСОБА_14 , № 43 загальна площа 71,5 кв.м. яка належить ОСОБА_15 в будинку АДРЕСА_4 , АДРЕСА_38 загальна площа 39,9 кв.м. яка належить ОСОБА_16 в будинку АДРЕСА_5 , АДРЕСА_39 , яка належить ОСОБА_17 не містять дати їх підписання, а тому вони не могли бути враховані для підрахунку голосів, оскільки внаслідок відсутності на листках дати не можливо перевірити дотримання відповідачем строків для проведення письмового опитування, встановлених ч. 15 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та п. 9 розділу ІІІ Статуту відповідача.
З наявного в матеріалах справи листка письмового опитування квартири АДРЕСА_14 ) суд апеляційної інстанції з'ясував наявність дати письмового опитування цієї квартири 14.08.2020, що спростовує твердження третьої особи щодо відсутності в цьому листку дати письмового опитування та не врахування голосів, які належить співвласникам цієї квартири загальною площею 60,9 кв.м. ОСОБА_18 -1/2 частки та ОСОБА_11 -1/2 частки при підрахунку голосів з питання п'ятого рішення загальних зборів відповідача оформленого протоколом № 1 від 30.08.2020 про затвердження внеску на утримання багатоквартирних будинків відповідача.
Таким чином, при підрахунку голосів, які голосували «за» за прийняття рішення з п'ятого питання загальних зборів відповідача оформленого протоколом № 1 від 30.08.2020 про затвердження внеску на утримання багатоквартирних будинків відповідача не підлягають врахуванню голоси, які подані співвласниками вище зазначених квартир та нежитлових приміщень загальною площею 516,4 кв.м. за листками опитування, які не містять дати їх підписання.
Аналогічна за змістом правова позиція щодо не врахування для підрахунку голосів листків письмового опитування, які не містять дати їх підписання, викладена в постанові Верховного суду від 01.02.2022 у справі № 910/16966/20.
Твердження третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору про голосування лише одним із співвласників квартир з оспорюваного питання загальних зборів відповідача, та відповідно про відсутність правових підстав для врахування в розрахунку кворуму голосів з цього питання відсутніх на зборах співвласників (спільна часткова власність) квартир: АДРЕСА_11 , АДРЕСА_40 ; АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 ); АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 ; АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , із зазначенням про наявність в листках письмового опитування співвласників вказаних квартир волевиявлення лише одного власника, не заслуговують на увагу суду, з наступних підстав.
В матеріалах справи наявні домовленості співвласників квартир ( АДРЕСА_11 , АДРЕСА_40 ; АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 ); АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 ; АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 ) щодо участі та голосування на зборах співвласників, відповідно до яких співвласники вказаних квартир дійшли спільної згоди уповноважити одного із них на участь та голосування на зборах власників з усіх питань, що стосуються повноважень співвласників багатоквартирних будинків та діяльності створеного об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (т. 2 а.с. 111-115).
У Протоколі від 30.08.2020 № 1 вказано, що:
- всього власників квартир та нежитлових приміщень 445 осіб, яким належать квартири та нежитлові приміщення площею 25 344,70 м2;
- щодо питання п'ятого порядку денного "ЗА" проголосували 317 співвласників, загальна площа приміщень яких складає 16 907,97 м2, що у відсотках від загальної площі належних співвласникам квартир та/або нежитлових приміщень становить 66,712 відсотків.
Разом з тим, для прийняття такого рішення необхідно, щоб проголосувало дві третини співвласників багатоквартирного будинку, що становить 16 889,8 кв.м. із загальної площі квартир та нежитлових приміщень яка становить 25 334,70 кв.м.
Відповідно до частин 12-15 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Аналогічні положення щодо прийняття рішення загальних зборів містяться у пунктах 8, 9 розділу ІІІ Статуту ОСББ "ЖК Лісова Казка".
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.05.2018 у справі № 904/4268/17 встановлено, що якщо за спірне рішення загальних зборів проголосувало більше половини, однак менше двох третин загальної кількості співвласників, такі рішення не можуть вважатися прийнятими та відповідно є незаконними.
Згідно оскаржуваного протоколу загальних зборів за питання п'яте порядку денного проголосувало "ЗА" 317 співвласників загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких становить 16 907,97 кв. м, що у відсотках від загальної площі належних співвласникам квартир та/або нежитлових приміщень співвласників становить 66,712 %. Детальний розрахунок голосування міститься в матеріалах справи (згідно реєстраційного списку та листків опитування).
За твердженнями відповідача дане рішення Загальних зборів є законним, адже, за нього проголосувало більше двох третин загальної кількості співвласників.
В той час, як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору вказує, що спірне рішення Загальних зборів є незаконним, адже при голосуванні та підрахунку голосів мали місце непоодинокі випадки зарахування голосів власників у спільній частковій власності. Відтак, за підрахунком третьої особи, за дане рішення було проголосовано 65,88 % (16 697,5 кв. м *100 / 25 344,70 кв. м) співвласників, що є менше, аніж, дві третіх загальної кількості співвласників.
Не погоджуючись з даним твердженням відповідач зазначає, що третьою особою при підрахунку голосів з оспорюваного питання не враховано голоси у будинку АДРЕСА_41 загальна площа 60 кв.м, кв. 41 загальна площа 59,6 кв.м, АДРЕСА_59 загальна площа 60,9 кв. м, у будинку АДРЕСА_42 загальна площа 40,9 кв. м, будинку № 34-Д приміщення 1024 загальна площа 3,3 кв. м приміщення 1028 загальна площа 3,3 кв. м, приміщення 1023 загальна площа 4,1 кв.м
Суд апеляційної інстанції, здійснив аналіз наявних матеріалів справи, встановив наступне.
У таблиці "Підрахунок голосів у будинку АДРЕСА_43 » не враховано третьою особою голосування співвласників кв. АДРЕСА_44 , яка належить ОСОБА_19 , кв. АДРЕСА_45 , яка належить ОСОБА_20 , АДРЕСА_59 загальна площа 60,9 кв. м., яка належить ОСОБА_21 .
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_46 є ОСОБА_19 , квартири АДРЕСА_47 - ОСОБА_20 , квартири АДРЕСА_48 - ОСОБА_21 (т. 2 а.с.243-248).
Як вбачається з листків голосування, за оспорюване рішення за квартиру АДРЕСА_49 проголосувала ОСОБА_22 (документ, що підтверджує право власності - витяг), а не власниця квартири ОСОБА_20 , за квартиру АДРЕСА_50 проголосувала ОСОБА_23 (документ, що підтверджує право власності - дов. № 6-77), а не ОСОБА_21 .
В той час, як в матеріалах справи відсутні докази того, що власники вказаних квартир уповноважили осіб, що здійснювали голосування на вчинення таких дій.
Що стосується врахованого під час підрахунку голосування голосу власника (співвласника) кв. 13 загальна площа 60 кв. м, судом встановлено, що власник даної квартири ОСОБА_19 взагалі не приймав участь у голосуванні за квартиру під вказаним номером та відповідно не уповноважував нікого на вчинення таких дій.
За таких обставин, судом першої інстанції вірно вираховано з підрахунку голосів зі спірного питання кв. 13 загальна площа 60 кв. м, кв. 41 загальна площа 59,6 кв. м, АДРЕСА_59 загальна площа 60,9 кв.м., за адресою по
АДРЕСА_51 » не враховано третьою особою голосування співвласників кв. 1 загальна площа 40,9 кв.м., яка належить ОСОБА_24 .
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що власником квартири кв. АДРЕСА_52 загальна площа 40,9 кв.м є ОСОБА_24 , яка була присутня на зборах, брала участь у голосуванні та проголосувала «за» зі спірного питання.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дану квартиру правомірно враховано відповідачем при підрахунку голосів зі спірного питання «за».
У таблиці "Підрахунок голосів у будинку АДРЕСА_7 » не враховано третьою особою голосування співвласників приміщення 1024 загальна площа 3,3 кв. м, яке належить ОСОБА_25 , приміщення 1028 загальна площа 3,3 кв. м., яке належить ОСОБА_26 , приміщення 1023 загальна площа 4,1 кв. м
Що стосується врахування голосу власника приміщення 1028, то судом встановлено, що власником нежитлового приміщення 1028 у будинку АДРЕСА_6 є ОСОБА_26 , яка є співвласником квартири АДРЕСА_19 , та яка приймала участь у голосуванні з питання п'ятого порядку денного оформлених Протоколом від 30.08.2020 № 1 та проголосувала "за" виключно як власник/співвласник квартири АДРЕСА_53 .
Суд зазначає, що дане нежитлове приміщення було неправомірно враховано відповідачем при підрахунку голосів зі спірного питання.
Що стосується врахування голосів власника приміщення 1024, то судом встановлено, що власником нежитлового приміщення 1024 у будинку АДРЕСА_6 є ОСОБА_25 , який є співвласником квартири АДРЕСА_53 , та доказів того, що останній приймав участь у голосуванні з питання п'ятого порядку денного оформленого Протоколом від 30.08.2020 № 1 як власник приміщення №1024 в матеріалах справи відсутні.
Що стосується врахування голосів власника нежитлового приміщення 1023 загальною площею 4,1 кв.м., судом встановлено, що відповідно до таблиці "Підрахунок голосів у будинку АДРЕСА_7 » відсутні відомості щодо голосування власником вказаного приміщення. Доказів голосування власником вказаного приміщення відповідачем суду не надано.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дане нежитлове приміщення загальною площею 4,1 кв.м. було неправомірно враховано відповідачем при підрахунку голосів зі спірного питання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що "ЗА" зі спірного п'ятого питання про затвердження внеску на утримання багатоквартирних будинків проголосували співвласники, яким належить 16 200,37кв.м. (16 907,97 кв.м. відображених в протоколі № 1 від 30.08.2020, які проголосували «ЗА» зі спірного питання, з яких слід вирахувати кв. 13 загальна площа 60 кв.м., кв. 41 загальна площа 59,6 кв. м, - АДРЕСА_59 загальна площа 60,9 кв. м, які знаходять у будинку АДРЕСА_8 (корпуси 1,2), приміщення 1024 загальна площа 3,3 кв.м., - приміщення 1028 загальна площа 3,3 кв.м, - приміщення 1023 загальна площа 4,1 кв. м., які знаходять у будинку АДРЕСА_54 загальна площа 38,6 кв.м.; - кв. 106 загальна площа 38,9 кв.м.; - кв. 114 загальна площа 44,3 кв.м.; - кв. 2 (приміщення) загальна площа 3,5 кв.м.; - № 8 (приміщення) загальна площа 3,5 кв.м., які знаходять у будинку АДРЕСА_55 ; - кв. 19 загальна площа 68,8 кв.м.; кв. 20 загальна площа 40,4 кв.м.; кв. 44 загальна площа 45,3 кв.м.; № 1016 (офіс) загальна площа 42,1, які знаходять у будинку АДРЕСА_56 загальна площа 40,4 кв.м.; кв. 43 загальна площа 71,5 кв.м., які знаходять у будинку АДРЕСА_57 ), що складає 63,95% від загальної кількості (25 344,70 кв.м.- 100%), що є менше ніж 66,66% і відповідно менше як дві третини загальної кількості усіх співвласників відповідача.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмету спору ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів відповідача, оформлених Протоколом від 30.08.2020 № 1 в частині питання п'ятого порядку денного, яким затверджено внесок на утримання будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 в розмірі 8,58 грн за квадратний метр належної співвласнику квартири та/або нежитлового приміщення.
Також, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відмову в задоволенні позову О ОСОБА_1, виходячи наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання порушенням.
Підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорювання прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб'єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підставу позову, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. При цьому відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом, зокрема визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 910/11255/16; від 14.05.2019 у справі № 916/465/18; від 19.02.2020 у справі № 910/16448/18.
Так, у поданій позовній заяві позивач посилається на порушення його прав внаслідок прийняття загальними зборами відповідача рішення, оформленого Протоколом від 30.08.2020 № 1, зокрема, в частині питання п'ятого порядку денного.
Як було встановлено судом вище, О ОСОБА_1 взяла участь у загальних зборах та з оспорюваного питання п'ятого проголосувала "ЗА".
Крім того, позивачка звертаючись з позовом, не пояснила та не обґрунтувала, яким саме чином оспорюване рішення порушує саме її права та законні інтереси, зважаючи на те, що нею було проголосовано "ЗА" зі спірного питання.
Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Наведені приписи чинного законодавства визначають об'єктом захисту, в тому числі судового, може бути порушене, невизнане або оспорюване право.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Тобто вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспорюванню суд може прийняти рішення про задоволення позову.
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, або компенсація витрат, що виникли у зв'язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право особи на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Таким чином, позивачкою при зверненні з даним позовом не доведено суду з посиланням на належні та допустимі докази, в чому ж саме полягає порушення, невизнання або ж оспорювання її прав чи законних інтересів.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, із посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі №910/4102/21 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова Казка" задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова Казка" залишити без задоволення
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі №910/4102/21 залишити без змін.
2. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 у справі №910/4102/21.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова Казка".
4. Матеріали справи № 910/4102/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 01.07.2022.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді В.А. Корсак
А.М. Демидова