Справа № 991/2111/22
Провадження 1-кс/991/2129/22
30 червня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,-
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як вбачається зі скарги, заявник просить визнати незаконною бездіяльність слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєві та зобов'язати їх внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно його заяви про злочин.
В заяві від 01.06.2022 (яка була вручена ТУ ДБР в м. Миколаєві 10.06.2022) заявником зазначено про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.376-1 КК України, а саме втручання в роботу автоматичної системи розподілу справ Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, серед яких можливо суддя ОСОБА_3 - головуючий у справі №401/3981/21.
Враховуючи, що відомості за вказаною заявою ОСОБА_2 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були, заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєві.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 КПК України.
Скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора подається за правилами ч.2 ст. 132 КПК України до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Положеннями ст. 33-1 КПК України визначена предметна підсудність Вищого антикорупційного суду.
Згідно положень статті 33-1 Кримінального процесуального кодексу України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України».
У примітці до ст. 45 КК зазначено, що корупційними злочинами вважаються:
а) злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;
б) злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368-369-2 КК.
Відповідно до ч.5 ст. 216 КПК України детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) злочин вчинено: Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України; державним службовцем, посада якого належить до категорії "А"; депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру"; особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище; військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
Відповідно до ч.ч.2, 3 статті 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
З доданої до скарги заяви про кримінальне правопорушення вбачається, що заявником зазначено про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 376-1 КК України, яке відповідно до положень ст. 33-1 КПК України та Примітки ст. 45 КК України не є корупційним злочином, а отже не підсудне Вищому антикорупційного суду.
Таким чином кримінальне правопорушення, про можливе вчинення якого йдеться в заяві ОСОБА_2 , не відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Окрім наведеного, заявником ставиться питання про зобов'язання слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєві внести відомості про злочин до ЄРДР.
Разом з тим, 22.09.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» від 18.09.2019 № 100-IX, яким внесено зміни у пункт 202 розділу XI «Перехідні положення» КПК України.
Так, відповідно до п. 202 розділу XI «Перехідні положення» КПК України визначено, що підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань: 1) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду"; 2) до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
З огляду на вказану норму можна зробити висновок, що слідчим суддям Вищого антикорупційного суду підсудні лише ті клопотання та скарги у кримінальних провадженнях, досудове розслідування за якими здійснює Національне антикорупційне бюро України.
Проте за текстом скарги немає жодного посилання на звернення ОСОБА_2 із заявою про вчинення злочину до Національного антикорупційного бюро України, жодних додаткових документів на підтвердження доводів по скарзі також не додано, натомість заявник заявляє саме про необхідність внесення відомостей до ЄРДР та здійснення досудового розслідування слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєві.
Статтею 94 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України).
Приписами ч.ч. 1-3 ст. 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК.
Отже, перевіривши й оцінивши відомості, зазначені у скарзі ОСОБА_2 , з метою постановлення законної і обґрунтованої ухвали, слідчим суддею встановлено непідсудність поданої скарги Вищому антикорупційному суду.
Виходячи з наведеного, скарга ОСОБА_2 про зобов'язання слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєві внести до ЄРДР відомості про вчинення злочину не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді.
Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Право на повноважний суд встановлене статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Статтею 1 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» встановлено, що Вищий антикорупційний суд: здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом.
Правила підсудності судових справ встановлені процесуальним законодавством з урахуванням сукупності юридичних ознак судової справи. На підставі цих ознак нормами КПК України визначено суд, який вправі і зобов'язаний розглянути справу і вирішити її по суті.
Завдяки правилам про підсудність насамперед реалізується право на розгляд і вирішення справи компетентним судом.
Слід також врахувати, що розгляд провадження судом з порушенням правил підсудності матиме наслідком розгляд справи неповноважним судом.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя наголошує на тому, що правові норми чинного законодавства України свідчать про те, що суди здійснюють розгляд тільки тих справ, скарг чи клопотань, які їм підсудні.
Аналогічної правової позиції дотримується і Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у справах: № 991/781/19 (провадження № 11-сс/991/97/19) від 25.10.2019, № 991/776/19 (провадження № 11-сс/991/98/19) від 01.11.2019, № 991/1429/19 (провадження № 11-сс/991/162/19) від 14.11.2019.
Частиною 2 ст.304 КПК України встановлено, якщо скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора не підлягає розгляду у цьому суді, то в такому випадку скарга повертається заявнику.
За таких обставин, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення слід повернути заявнику, що не позбавляє права останнього звернутися до місцевого суду за належною підсудністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33-1,304,309 КПК України, слідчий суддя-
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення- повернути заявнику.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом зі скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права звернутися до слідчого судді місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1