Провадження № 11-кп/821/323/22 Справа № 711/7730/18 Категорія: ч. 2 ст. 185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
29 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження № 12018251010005924 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 квітня 2022 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, інваліда 2 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 03.11.2015 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки 3 місяці обмеження волі,
засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України на 6 (шість) місяців арешту.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 вирішено рахувати з часу фактичного затримання.
В порядку ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів,
Судом першої інстанції ОСОБА_8 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 21.08.2018 близько 13 год. 50 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за адресою: м. Черкаси, вул. Бидгощська 46, в приміщені магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за раптово виниклим умислом, повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів направлених на особисте збагачення, шляхом вільного доступу, викрав з даного магазину відро з фасадною фарбою «Карral», об'ємом 7 кг, вартість якої, згідно накладної № У-06120056 від 12.06.2018, становить 160 грн. 20 коп., яку він виніс із даного магазину та залишив на прилеглій території, що належить ПП ТПФ «Дукат», що межує з магазином потерпілого ОСОБА_9 . Після чого ОСОБА_8 повернувся до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який належить потерпілому ОСОБА_9 та, продовжуючи свій злочинний умисел, повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів направлених на особисте збагачення, шляхом вільного доступу, викрав два балони монтажної піни «X-TREME 850 мл», вартість одного балону, згідно видаткової накладної № 970 від 14.08.2018, становить 83 грн., ножиці по металу «SIGMA», вартість яких, згідно товарного чеку № РЗ - 0012132 від 01.08.2018, становить 77 грн. 45 хв. Під час виходу з магазину «Мій дім» ОСОБА_10 був помічений ОСОБА_9 та у подальшому затриманий останнім неподалік даного магазину із викраденим, а саме: з двома балонами монтажної піни та ножицями по металу. Вказаними діями ОСОБА_8 спричинив матеріальної шкоди потерпілому на суму 403 грн. 65 коп.
В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.04.2022 через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості, просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у зв'язку з відсутністю в діях його складу.
Вказує, що 21.08.2018 ОСОБА_8 дійсно зайшов до магазину з метою придбання товарів для ремонту і викрадати монтажну піну та ножиці не збирався. Він тільки хотів біля дверей магазину показати даний товар своєму товаришу ОСОБА_11 , який мав робити ремонт і узгодити питання, чи даний товар підходить, однак був помічений та затриманий ОСОБА_9 як особа, яка вчинила крадіжку. Про відсутність наміру на викрадення товару ОСОБА_8 повідомляв ОСОБА_9 , однак той викликав працівників поліції. Наголошує, що ОСОБА_8 мав намір розрахуватися за монтажну піну та ножиці і не хотів їх викрадати. Більш того ОСОБА_8 під час судового розгляду добровільно надав грошові кошти в сумі 1000 грн. потерпілому, який претензій наразі до нього не має. При цьому до викрадення фарби «Карral» об'ємом 7 кг ОСОБА_8 взагалі ніякого відношення не має, оскільки для ремонту вона взагалі йому потрібна не була.
Звертає увагу на те, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, зокрема в ньому не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, він не містить правову кваліфікацію правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. На думку сторони захисту, слідчим в обвинувальному акті викладена лише частина змісту підозри, а також тих фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 й сама його правова кваліфікація.
Стверджує, що відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, що порушує право на захист.
Крім того захисник, посилаючись на положення ст. 65-67 КК України, роз'яснення Пленуму ВСУ від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та практику ЄСПЛ, вказує на те, що тривале перебування ОСОБА_8 в місцях позбавлення волі спричинить негативний вплив на останнього, в тому числі, на його здоров'я, оскільки обвинувачений є інвалідом 2 групи.
Будучи належним чином повідомленим про дату час та місце апеляційного розгляду в судове засідання не з'явилися обвинувачений ОСОБА_8 та потерпілий ОСОБА_9 , які не повідомили про поважні причини свого неприбуття, що, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає судовому розгляду по суті заявлених апеляційних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, думки захисника ОСОБА_7 в підтримку апеляційної скарги в повному обсязі, прокурора про залишення без задоволення апеляційних вимог захисника як безпідставних, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши та обміркувавши над доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 до задоволення не належить.
За змістом ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що вказаних вимог процесуального закону суд першої інстанції при прийнятті рішення в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 належним чином дотримався.
На думку колегії суддів, висновки місцевого суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, відповідають фактичним обставинам провадження, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів, яким суд дав правильну правову оцінку, відповідно до ст. 94 КПК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, судом першої інстанції кваліфіковано вірно.
Обвинувачений ОСОБА_8 в суді першої інстанції, заперечивши пред'явлене обвинувачення в повному обсязі, показав, що 21.08.2018 близько 13 год. він разом з ОСОБА_12 вирішив проводити ремонтні роботи у свого брата. Перед цим вони прийшли до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з метою придбання будівельних інструментів, а саме монтажної піни та ножиць по металу. ОСОБА_12 залишився поруч з магазином і розмовляв по телефону, а він зайшов в середину і через декілька хвилин вийшов з двома балонами монтажної піни та ножицями по металу. З вказаним товаром він направився до ОСОБА_12 , який перебував на відстані близько 10 м від приміщення магазину, щоб показати, чи підходить він для ремонту, однак за ним вийшов потерпілий. Стверджує, що не перебував у стані алкогольного сп'яніння та не мав умислу на викрадення майна.
Незважаючи на повне невизнання обвинуваченим ОСОБА_8 винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за обставин, наведених у вироку суду першої інстанції, його винуватість підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, перевіреними судом першої інстанції в їх сукупності та наведеними у вироку доказами.
Зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_9 , даними суду першої інстанції, про те, що 21.08.2018 у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: вул. Бидгощська, 46, м. Черкаси, він робив копії документів невідомому чоловіку. Коли даний чоловік вийшов з магазину, він почув звук характерний для відкриття та закриття дверей і, піднявши голову, побачив, як промелькнула тінь. Він одразу вийшов на вулицю, де побачив ОСОБА_8 з монтажною піною та ножицями по металу в руках, який швидко рухався до іншого чоловіка, який стояв на відстані 10-15 м від магазину. Спочатку він крикнув ОСОБА_8 щоб він зупинився, а потім почав його наздоганяти і, коли наблизився до нього, останній викинув з рук на землю предмети і сказав, що нічого не крав. У зв'язку з тим, що ОСОБА_8 був неадекватний і намагався покинути місце події, він покликав свого сина ОСОБА_13 , а після чого викликав працівників поліції. Від ОСОБА_14 , який має магазин з продажу кабелів, йому відомо, що двоє осіб зайшли, а потім вийшли з магазину, після чого він виявив банку фарби на території свого магазину. При цьому виявлена ОСОБА_14 фарба «Карrаl» об'ємом 7 л належить йому та продається у магазині за ціною 160 грн.
Показаннями свідка ОСОБА_14 , даними суду першої інстанції, про те, що 21.08.2018 в обідній час він перебував на робочому місці. Вікна його офісу виходять на дорогу та вхідні ворота, поруч з магазином ОСОБА_9 . Ворота на подвір'я були відкриті, тому він міг бачити хто проходить до магазину потерпілого, проте самого входу він не бачив. Він побачив двох людей, один з яких був ОСОБА_8 , які стояли навпроти відчинених воріт його подвір'я. Потім ОСОБА_8 зник із поля зору, а через деякий час вийшов із-за території його воріт. Він вирішив вийти, так як подумав, що хлопці щось шукають і в цей час почув крик ОСОБА_9 . Він бачив у ОСОБА_8 в руках ножиці по металу, чи була у нього в руках монтажна піна, не пам'ятає. Чув як ОСОБА_8 казав, що мав намір винести товар та показати його товаришу і наміру красти не мав. Повідомив, що коли повертався додому, за воротами виявив відро фарби. У зв'язку з цим у потерпілого він запитав, чи це не з їх магазину, на що ОСОБА_9 повідомив, що це їх фарба. З впевненістю може сказати, що бачив як із-за воріт виходив саме ОСОБА_8 , інших осіб в той день на території свого магазину він не бачив.
Показаннями свідка ОСОБА_13 , наданими суду першої інстанції, про те, що 21.08.2018 в обідній час його батько ОСОБА_9 перебував в офісі магазина « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 . Почув, як його кличе батько і коли прийшов на крик, побачив, як ОСОБА_9 тримає ОСОБА_8 , а на землі поруч з обвинуваченим лежать речі викрадені з магазину, зокрема ножиці по металу та монтажна піна. ОСОБА_8 поводив себе неадекватно казав, що він нічого не крав, проте вони викликали працівників поліції. Через деякий час на території магазину ОСОБА_14 , а саме за відчиненими воротами, була знайдена банка фарби, яка також була викрадена з їх магазину.
Показаннями свідка ОСОБА_12 , даними суду першої інстанції, про те, що влітку 2018 року, точної дати не пам'ятає, близько 13 години він зустрівся із ОСОБА_8 , так як вони мали намір робити ремонтні роботи у брата останнього. Для ремонту їм потрібна була монтажна піна, тому вони з ОСОБА_8 направилися до магазину. ОСОБА_8 пішов у будівельний магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а він в цей час залишився на вулиці, на відстані 10 м від магазину та розмовляв по телефону. Через деякий час до нього вийшов ОСОБА_8 з двома балонами монтажної піни та ножицями по металу, щоб показати піну, а за ним вибіг чоловік, який почав звинувачувати останнього у крадіжці. При цьому ОСОБА_8 казати, що нічого не вкрав. Свідок уточнив, що він з ОСОБА_8 на територію сусіднього магазину не заходили.
Крім того, винуватість ОСОБА_8 підтверджується безпосередньо дослідженими судом в судовому засіданні письмовими доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, зокрема даними:
- протоколу огляду місця події від 21.08.2018 з фототаблицею до нього, згідно якого на земельній ділянці прилеглій до території магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Бидгошська, 46, виявлено та вилучено два балони монтажної піни «X-TREME 850 мл», ножиці по металу «SIGMA», а також відро з фасадною фарбою «Карral», об'ємом 7 кг;
- протоколів огляду предмету від 24.08.2018, якими зафіксовано огляд двох балонів монтажної піни «X-TREME 850 мл», ножиць по металу «SIGMA» та відра з фасадною фарбою «Карral», об'ємом 7 кг, вилучених в ході огляду місця події 21.08.2018;
- постанови від 24.08.2018, якою два балони монтажної піни, ножиці по металу та відро з фарбою, об'ємом 7 кг, що були вилучені в ході огляду місця події 21.08.2018, визнані речовими доказами в кримінальному провадженні та передані на відповідальне зберігання потерпілому;
- свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 серії В00 № 721606 від 07.04.2000;
- товарного чеку № РЗ-0012132 від 01.08.2018, згідно якого вартість однієї одиниці товару - «ножиці по металу прямі 250 мм» становить 77,45 грн.;
- видаткової накладної № 970 від 14.08.2018, згідно якої вартість однієї одиниці товару - піни ПРО-65 EXTREEM MEGA 65л становить 83 грн.;
- видаткової накладної № У-06120056 від 12.06.2018, згідно якої вартість однієї одиниці товару - Wandfarbe D1 f ДЮФА 7 кг становить 160,02 грн.;
- протоколу огляду предмету від 22.08.2018, яким зафіксовано огляд наступних об'єктів: копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця на ім'я ОСОБА_9 , Серія В00 № 721606, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 із місцем проживання: АДРЕСА_2 ; копії свідоцтва платника єдиного податку на ім'я ОСОБА_9 , Серія А № НОМЕР_2 , вид господарської діяльності: штукатурні роботи, установлення столярних виробів, покриття підлоги й облицювання стін, малярні роботи та скління, інші роботи; копії товарного чеку № P3-0012132 від 01.08.2018 з відомостями про товар - ножиці по металу прямі 250 мм, вартістю 77 грн. 45 коп.; видаткової накладної № 970 від 14.08.2018 з зазначенням відомостей про піну ПРО - 65 EXTREEM MEGA 65 л, у кількості 12 шт., ціна з ПДВ складає 83 грн. за одну одиницю; копії накладної № 06120056 від 12.06.2018 з відомостями про фарбу Wandfarbe D1 ДЮФА 7 кг, вартістю 160 грн. 20 коп. за одну одиницю;
- протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімком за участі потерпілого ОСОБА_9 від 27.08.2018 та довідки до протоколу, за яким останній за загальними рисами обличчя впізнав ОСОБА_8 як особу, яка 21.08.2018 з його магазину викрала товар;
- протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімком за участі свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_13 від 27.08.2018 та довідки до протоколу, за яким останні за загальними рисами обличчя впізнали ОСОБА_8 як особу, яку 21.08.2018 ОСОБА_9 затримував з викраденим товаром біля магазину;
- протоколу проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_9 від 27.08.2018 з фототаблицею до нього, під час якого останній на місці відтворив обставини викрадення належного йому товару з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
- протоколу проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_14 від 30.08.2018 з фототаблицею до нього, під час якого останній на місці відтворив обставини виявлення фарби, яка належить ОСОБА_9 на подвір'ї його магазину;
- протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.08.2018, згідно якого ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Підстав вважати, що докази, покладені судом в основу обвинувального вироку, не відповідають вимогам ст.ст. 85, 86 КПК України, в частині їх відповідності критеріям належності та допустимості, під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення не здобуто.
Наведені докази, які були предметом ретельної перевірки суду першої інстанції, спростовують твердження обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що інкримінованого правопорушення він не вчиняв та не мав наміру викрадати товар в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Той факт, що ОСОБА_8 в інкримінований йому період перебував у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та з двома балонами монтажної піни і ножицями по металу залишив приміщення магазину не розрахувавшись за товар, не заперечується самим обвинуваченим ОСОБА_8 та підтверджується наведеними вище доказами, зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та письмовими доказами, в тому числі: протоколом огляду місця події від 21.08.2018 за яким на землі неподалік магазину «Мій дім» виявлено та вилучено два балони монтажної піни та ножиці по металу; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.08.2018, зі змісту яких слідує, що потерпілий ОСОБА_9 , свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_13 впізнали ОСОБА_8 як особу, яка 21.08.2018 вчинила крадіжку з магазину і була затримана з товаром за його межами потерпілим; протоколом проведення слідчого експерименту від 27.08.2018 з фототаблицею, за яким потерпілий ОСОБА_9 на місці події відтворив обставини викрадення товару з належного йому магазину.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_8 не має ніякого відношення до винесеної з магазину потерпілого фарби ємністю 7 л, колегія суддів визнає недоречними оскільки вони спростовуються: показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що після подій, що мали місце він на території прилеглій до його магазину виявив відро з фарбою, належною потерпілому ОСОБА_9 , а до цього в даному місці він спостерігав обвинуваченого ОСОБА_8 разом з іншою невідомою йому особою; даними протоколу огляду місця події від 21.08.2018, яким оформлено виявлення та вилучення на прилеглій до магазину території, серед іншого майна, відра з фасадною фарбою «Карral», об'ємом 7 кг; даними протоколу проведення слідчого експерименту від 30.08.2018 з фототаблицею, під час якого свідок ОСОБА_14 відтворив обставини виявлення ним фарби на подвір'ї його магазину.
На думку колегії суддів наведених доказів достатньо щоб стверджувати, що обвинувачений ОСОБА_8 з магазину «Мій дім» без оплати спочатку виніс відро з фарбою, яке залишив на прилеглій території ПП ТПФ «Дукат», що межує з даним магазином, а потім, продовжуючи свій злочинний умисел повернувся до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », звідки виніс також два балони монтажної піни та ножиці по металу.
Стороною захисту в апеляційній скарзі порушується питання про наявність підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 через відсутність в його діях складу інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема, його суб'єктивної сторони, однак з такими доводами колегія суддів погодитися не може.
З суб'єктивної сторони крадіжка передбачає тільки прямий умисел, коли особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, таємне вилучає чуже майно, на яке вона не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажає спричинити таку шкоду. Обов'язковою суб'єктивною ознакою крадіжки є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.
Крадіжка (таємне викрадення чужого майна) відповідальність за яку передбачена ст. 185 КК України, вважається закінченою з моменту, коли винна особа вилучила майно і отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним.
Як наведено вище, потерпілий ОСОБА_9 та свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 дали послідовні свідчення про обставини вчинення злочину ОСОБА_8 та вказали, що останній не розрахувавшись за товар вийшов за межі магазину, а тому міг зникнути і розпорядитись товаром на власний розсуд, якби, в подальшому, його не було затримано самим потерпілим. Показання обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що він хотів показати монтажну піну та ножиці ОСОБА_12 , тому вийшов з приміщення магазину, після чого мав намір туди повернутися і розрахуватися за товар який підійде для ремонту, колегією суддів розцінюється критично, оскільки на відсутність у ОСОБА_8 наміру оплачувати товар та наявність умислу на його викрадення з магазину опосередковано вказує поведінка останнього, який, перебуваючи в торгівельній залі не домовився з потерпілим про можливість залишення приміщення магазину з товаром без попередньої його оплати, узяв з приміщення магазину товар коли за ним потерпілий не спостерігав, а також те, що спочатку обвинувачений виніс з магазину відро фарби, яку залишив на прилеглій території, а потім повернувся до магазину звідки виніс інший товар належний потерпілому.
Показання свідка ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_8 не викрадав товари з магазину, а мав намір лише показати йому монтажну піну, судом першої інстанції правомірно оцінено критично, як такі, що спростовуються дослідженими в кримінальному провадженні доказами та надані виключно з метою виправдання неправомірних дій обвинуваченого з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.
Наразі, колегією суддів в ході апеляційного перегляду судового рішення щодо ОСОБА_8 не встановлено обставин, які б свідчили про помилковість висновків суду першої інстанції щодо доведеності в судовому засіданні винуватості останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України поза розумним сумнівом та наявність підстав для закриття кримінального провадження, як того вимагає в апеляційній скарзі сторона захисту.
Визнаються безпідставними посилання захисника про те, що пред'явлене в даному кримінальному провадженні обвинувачення ОСОБА_8 не сформульоване належним чином, що є порушенням ст. 291 КПК України та права на захист, з огляду на наступне.
Частиною 4 ст. 110 КПК України передбачено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.
Положення ст. 291 КПК України містить чіткі вимоги до змісту обвинувального акта та підстави для повернення його судом першої інстанції прокурору під час підготовчого судового засідання, які розширеному тлумаченню не підлягають.
Зокрема обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні містить фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, з огляду на зібрані в ході досудового розслідування докази, наведено їх правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення відповідно до диспозицій ч. 2 ст. 185 КК України. Інші положення ст. 291 КПК України при складанні обвинувального акта щодо ОСОБА_8 також цілком дотримані.
Наразі судом першої інстанції, що знайшло своє об'єктивне підтвердження під час апеляційного розгляду, визнано пред'явлене органом досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_8 за встановленими фактичними обставинами провадження, доведеним зібраними в кримінальному провадженні доказами і його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про відповідність призначеного ОСОБА_8 покарання, колегія суддів виходить з того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
За змістом ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання судом першої інстанції дотримано вимоги ст.ст. 50, 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.03 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання». Зокрема, в повній мірі враховані ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, дані про особу винуватого, який має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, раніше судимий, є інвалідом 2 групи, з 15.02.2018 перебуває під диспансерним наглядом у КЗ «Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської області» з синдромом залежності від опіоїдів, при не встановленні обставин, що пом'якшують покарання і визнанні обставиною, що його обтяжує - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння (довідка КЗ «ЧОНД ЧОР» № 1438 від 21.08.2018), і обґрунтовано призначено ОСОБА_8 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту на певний строк.
На думку колегії суддів, покарання ОСОБА_8 у визначених судом межах, з урахуванням наведеного вище, поведінки останнього після скоєння кримінального правопорушення та позиції потерпілого, який претензій до обвинуваченого не має, відповідає загальним засадам призначення покарання, його меті, справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_8 покарання, колегією суддів не встановлено. Даних про наявність обставин, що є пом'якшуючими покарання обвинуваченого, з огляду на положення ст. 66 КК України, або можуть бути визнані такими, стороною захисту не надано і з матеріалів кримінального провадження не вбачається.
Дані про стан здоров'я ОСОБА_8 , який унеможливлював його утримання під вартою на виконання призначеного судом покарання у виді арешту, матеріали кримінального провадження не містять, а твердження сторони захисту про те, що тривале перебування обвинуваченого в місцях позбавлення волі спричинить негативний вплив на стан його здоров'я, є голослівними та будь-якими належними доказами не підтверджені.
З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що вирок районного суду щодо ОСОБА_8 є законним і обґрунтованим, а підстави, передбачені ст. 409 КПК України, в тому числі з наведених в апеляційній скарзі захисника обставин, для його скасування чи зміни - відсутні.
Разом з цим під час апеляційного розгляду встановлено, що судом першої інстанції при визначенні моменту, з якого обвинувачений відбуватиме покарання у виді арешту не враховано, що останній 21.08.2018 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України і утримувався під вартою до 23.08.2018, тобто до часу, коли ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
З огляду на наведене, в строк відбутого ОСОБА_8 покарання, на виконання вимог ст. 72 КК України, підлягає зарахуванню термін його перебування під вартою з 21 по 23.08.2018, що не є передбаченою процесуальним законом підставою для зміни чи скасування судового рішення.
Керуючись ст. 404, п. 1 ч. 1 ст. 407, ст.ст. 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -
Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 квітня 2022 року щодо ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - без задоволення.
Зарахувати ОСОБА_8 у строк відбутого покарання термін його перебування під вартою з 21.08.2018 по 23.08.2018.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців в порядку, передбаченому ст. 426 КПК України.
Головуючий
Судді