Рівненський апеляційний суд
Іменем України
30 червня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 11 травня 2022 року щодо ОСОБА_7 , -
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і застосовано до ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту тривалістю 60 днів до 10 липня 2022 року із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 21 год. по 07 год.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
В апеляційній скарзі прокурор, покликаючись на незаконність оскаржуваної ухвали, зазначає, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_7 , та суворість покарання, яке йому загрожує в разі визнання винуватим. Просить ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 11 травня 2022 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід - тримання під вартою на строк 60 днів.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, доводи підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які вважають ухвалу законною, обґрунтованою і просять залишити її без змін, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За положеннями ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У рішенні Європейського Суду з прав людини ( п. 131 справа "Алєксандр Макаров проти Росії" від 12 березня 2009 року) зазначено, що докази про ризик перешкоджання здійсненню розслідування ( спроби маніпулювати свідками чи погрожувати їм) не мають бути голослівними посиланнями, а повинні бути підкріплені фактами, здатними довести, що незастосування до підозрюваного арешту справді спричинить перешкоджання розслідуванню, а ризик вчинення нових злочинів, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 17 березня 1997 року "Мюллер проти Франції", повинен враховуватися, беручи до уваги минуле особи та спосіб її життя.
Згідно ст. 183 КПК України та роз'яснень, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”, взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, який обирається лише за наявності підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим його процесуальних обов'язків та належної поведінки.
У рішенні Європейського Суду з прав людини ( справа "Мацнеттер проти Австрії" ) зазначено, що підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність ризиків, зокрема, вчинення обвинуваченим подальших правопорушень.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
При апеляційному розгляді встановлено, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, з'являється на всі виклики слідчого, жодних перешкод слідству не чинить і умов запобіжного заходу не порушує, що не знайшло заперечень з боку прокурора.
За таких обставин колегія суддів підстав для скасування оскаржуваної ухвали і обрання ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 11 травня 2022 року щодо ОСОБА_7 - залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3