Справа № 636/3648/18 Номер провадження 11-кп/814/1233/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
28 червня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12018220440001211 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 23 травня 2022 року,
встановила:
Цією ухвалою клопотання прокурора задоволено та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Чугуїв Харківської області, українцю, громадянину України, одруженому, не працюючому, раніше не судимому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченому за ч. 3 ст. 185 КК України,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 21 липня 2022 року, залишено раніше визначений розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620 грн., з покладенням обов'язків у разі її внесення, відповідно до ст. 194 КПК України.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у тому, що ОСОБА_7 04 жовтня 2018 року близько 05 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою осіб, проник через відкриту кватирку кімнати АДРЕСА_2 , звідки викрав грошові кошти у сумі 900 грн, алкогольні напої та тютюнові вироби, завдавши потерпілій ОСОБА_9 матеріальних збитків.
Врахувавши попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену судом при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, не здійснивши надмірного витребування матеріалів у сторін, суд першої інстанції своє рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивував наявністю обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років і наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, водночас як відповідний ризик вказав запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні. Також, врахував особу обвинуваченого: не судимий, не працюючий, одружений, має постійне місце проживання та реєстрації, яке знаходиться біля лінії зіткнення з військами Російської Федерації. При цьому, судом вирішено продовжити раніше визначений розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
На ухвалу суду захисник подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КК України.
Свої вимоги захисник мотивував, що прокурор не надав доказів, які підтверджують наявність ризиків, зазначених в ст. 177 КПК України. Так, протягом тривалого періоду розгляду справи обвинуваченим не було вчинено дій, які б свідчили про наявність зазначених прокурором ризиків, а наявність підозри не може бути виправданням для тривалого застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як і тяжкість покарання, що може бути застосовано до особи за умови визнання її винуватості, не є достатньою підставою для встановлення ризику втечі.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника та обвинуваченого в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який просив залишити ухвалу без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 12018220440001211 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3 ст. 185 КК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом ст. 199 КПК України, при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Ухвалюючи рішення, суд, відповідно листа ВС №1/0/2-22 від 03 березня 2022 року, зважаючи на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену судом при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні, не здійснюючи надмірного витребування матеріалів у сторін, проаналізувавши можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, врахував положення наведених вище норм процесуального закону, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перестали існувати.
Крім того, відповідно до роз'яснень ВС №1/0/2-22 від 03 березня 2022 року, судом правомірно враховано як відповідний ризик запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Також, судом враховано, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, врахував особу обвинуваченого: не судимий, не працюючий, одружений, має постійне місце проживання та реєстрації, яке знаходиться біля лінії зіткнення з військами Російської Федерації.
Суд обґрунтовано звернув увагу на можливе покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, так як відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків.
Вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, судом правильно вирішено продовжити раніше визначений розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є неспроможними, оскільки судом було належним чином перевірено наявні матеріали, а наведені захисником доводи, не можуть бути безумовними підставами для застосування іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги захисника необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 23 травня 2022 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4