Справа № 553/1392/20 Номер провадження 22-ц/814/947/22Головуючий у 1-й інстанції Чистик І. О. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
30 червня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду
цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Абрамова П.С., Одринської Т.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Захаров Тарас Григорович на заочне рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2020 року у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі - ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що договір між сторонами про надання послуг не укладався, але позивач надавав послуги теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , загальною опалювальною площею 64,3 кв.м., а відповідачі такі послуги споживали та від їх отримування не відмовлялися. Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з надання послуг теплопостачання, в яких одна сторона зобов'язана надавати другій стороні послуги теплопостачання, а друга - зобов'язана своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами.
За період з 01 березня 2017 року по 01 червня 2020 року утворилась заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 88686,81 грн, крім того, на заборгованість, відповідно до статті 625 ЦК України, нараховано індекс інфляції в сумі 6814,63 грн та 3 % річних в сумі 3813,20 грн.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач прохав стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за послуги теплопостачання з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних у сумі 99314,64 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2020 року позов ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в сумі 99314,64 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» судовий збір в сумі 420,40 грн з кожного.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 14 січня 2022 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення задоволено.
Поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Із заочним рішенням суду не погодилася відповідач ОСОБА_1 , оскарживши його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі прохає заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.
Позиція учасників справи
Узагальнені доводи, наведені в апеляційній скарзі
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції не було взято до уваги, що позовні вимоги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01 березня 2017 року по 01 червня 2020 року заявлено по за строком позовної давності, наслідки пропуску якого прохала застосувати апелянт.
Необхідною умовою для настання обов'язку щодо сплати за житлово-комунальні послуги є проживання у квартирі (будинку), однак відповідач у спірний період часу не проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що не було взято до уваги місцевим судом.
Також зазначено, що розрахунок заборгованості позивача не є коректним, адже в ньому зазначена опалювальна площа квартири 64,3 кв.м., у той час коли житлова площа квартири становить 39,8 кв.м., а також вартість послуги, що вказана у розрахунку заборгованості та у позовній заяві різняться між собою.
Окрім того, зазначено, що восени 2019 року помер ОСОБА_2 , а тому з моменту його смерті розрахунок заборгованості повинен був здійснюватися виходячи із меншої кількості людей.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Щодо розгляду справи без виклику сторін
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що ціна позову становить 99314,64 грн та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7 та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Встановлені обставини справи
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки (виписки з домової книги про склад сім'ї та прописку), виданої на ім'я ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , проживає та прописано п'ять осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с. 5).
Згідно із свідоцтвом про шлюб від 28 жовтня 2015 року, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб та визначили прізвище після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_8 .
Згідно з розрахунком заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 березня 2017 року по 31 травня 2020 року загальна заборгованість становить 88686,81 грн (а.с. 6-7), розрахунок 3 % річних від простроченої суми боргу - 3813,20 грн (а.с. 8), розрахунок індексу інфляції - 6814,63 грн (а.с. 9).
Позиція апеляційного суду
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відтак, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідачів обов'язку оплачувати надані їм послуги.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Окрім того, відповідно до частини першої статті 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Згідно із статтею 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Щодо строку позовної давності
В апеляційній скарзі особа, яка подала її зазначає, що позовні вимоги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01 березня 2017 року по 01 червня 2020 року заявлено по за строком позовної давності. Окрім того, суд першої інстанції проігнорував та не надав оцінці вимоги скаржника про застосування строку позовної давності.
Так, згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
За приписами частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_1 під час розгляду справи до суду першої інстанції з будь-якими заявами чи клопотаннями, у тому числі і щодо застосування наслідків спливу позовної давності, не зверталася.
Звертаючись до місцевого суду із заявою про перегляд заочного рішення відповідач зазначила, що при зверненні до суду позивач просить стягнути заборгованість, що знаходиться за межами позовної давності і, відповідно, оскаржене судове рішення повинно бути скасоване, однак будь-яких заяв чи клопотань про застосування наслідків спливу позовної давності стороною по справі не було заявлено.
Відтак у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності.
Окрім того, якщо відповідач не знала про судовий процес або не була належним чином повідомлена про дату розгляду справи судом першої інстанції і, таким чином, була позбавлена можливості подати заяву про застосування строку позовної давності, відповідач не позбавлена можливості подати заяву про застосування строку позовної давності в суді апеляційної інстанції.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що особою, яка її подала вказано, що суд першої інстанції проігнорував та не надав оцінці вимоги скаржника про застосування строку позовної давності. Разом з апеляційною скаргою скаржником не подавалась заява про застосування строків позовної давності із зазначенням підстав неможливості її подання в місцевому суді.
Отже, по справі, що переглядається, як у суду першої інстанції, та і в суду апеляційно ї інстанції відсутні підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності.
Щодо місця проживання особи, яка подала апеляційну скаргу
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що необхідною умовою для настання обов'язку щодо сплати за житлово-комунальні послуги є проживання у квартирі (будинку), однак відповідач у спірний період часу не проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що не було взято до уваги місцевим судом.
На підтвердження вищевказаного, ОСОБА_1 разом із заявою про перегляд заочного рішення до місцевого суду подала постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу із зазначенням підстави - «стягувач ( ОСОБА_6 ) за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає», а також копію трудової книжки, в якій від 01 травня 2018 року міститься запис: «переведено на посаду фахівця управління зі страхування у м. Київ».
З розрахунку заборгованості ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» вбачається, що даний розрахунок зроблено на підставі даних щодо опалювальної площі та кількості осіб, які проживають у помешканні.
Відповідно до пункту 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (які були чинні, на час виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання:
-з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства;
-з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи докази, які були подані скаржником разом із заявою про перегляд заочного рішення, колегія суддів зазначає, що з них неможливо встановити достовірно місце проживання ОСОБА_1 у спірний період, адже будь-яких доказів її проживання чи реєстрації за іншою адресою матеріали справи не містять. Крім того, копія постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу не містить підпису виконавця та не є засвідченою належним чином, що в свою чергу ставить під сумнів правдивість інформації, вказаної у даному письмовому доказі.
Щодо інших доводів апеляційної скарги
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що восени 2019 року помер ОСОБА_2 , а тому з моменту його смерті розрахунок заборгованості повинен був здійснюватися виходячи із меншої кількості людей.
Як вже зазначалося, відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З аналізу матеріалів даної справи вбачається, що вони не містять інформацію щодо смерті ОСОБА_2 . У свою чергу скаржник в апеляційній скарзі зазначила, що підтвердження факту смерті відповідача вона не має та не може їх отримати, оскільки у неї відсутні документи на підтвердження родинних зв'язків.
Відповідно до частини п'ятої-шостої статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 13 ЦПК України передбачено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Окрім того, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (частина перша статті 84 ЦПК України).
Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, відсутність доказів щодо встановлення факту смерті ОСОБА_2 та відсутність клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, то колегія суддів вважає, що даний довід апеляційної скарги не віднайшов свого підтвердження, а тому не може братись судом до уваги.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що довід особи, яка подала апеляційну скаргу про площу квартири також не може бути взятий до уваги, оскільки розрахунок позивача по заборгованості виконано на підставі даних опалювальної площі всього помешкання, а не лише її житлової частини, до якої відносяться кімнати.
Також довід щодо відмінності вартості послуги, що вказана у розрахунку заборгованості та у позовній заяві спростовується матеріалами справи, з яких вбачається, що при розрахунку заборгованості ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» взято тарифи на послуги з централізованого постачання гарячої води за умови підключення рушникосушильників до систем централізованого постачання гарячої води.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишати судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл витрат.
Однак, відповідно до ухвали Полтавського апеляційного суду від 11 травня 2022 року ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору у розмірі 630,60 грн до закінчення апеляційного розгляду справи.
Оскільки апеляційний суд не задовольняє вимоги позивача, не змінює судове рішення та не ухвалює нове, то з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 630,60 грн.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Захаров Тарас Григорович - залишити без задоволення.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2020 року- залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 630,60 грн.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 30 червня 2022 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді П.С. Абрамов
Т.В. Одринська