Справа № 526/530/22 Номер провадження 11-сс/814/617/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
27 червня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 12 травня 2022 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність начальника ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавської області щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 20 квітня 2022 року.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що подана ОСОБА_6 заява від 20 квітня 2022 року не містить фактичних даних, які б вказували на ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 121, 126, 129, 135, 136 та 162 КК України, що виключає можливість внесення даних відомостей до ЄРДР.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу скасувати та постановити нову, скаргу задовольнити та зобов'язати начальника ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавської області внести відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Вказав, що внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення є процесуальним обов'язком слідчого. При цьому, факт наявності чи відсутності складу злочину в діях конкретних осіб встановлюється шляхом здійснення досудового розслідування.
Прокурор та скаржник ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомлені про місце, дату та час слухання, в судове засідання не з'явились. Просили розгляд провадження провести за їхньої відсутності.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду прийшла до такого висновку.
Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Тобто, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 №139). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4,5 ч.5 ст. 214 КПК України.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 звернувся до Офісу Генерального прокурора із заявою про вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених статтями 121, 126, 129, 135, 136 та 162 КК України.
При цьому, основним критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Крім того, основним елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень.
Однак, заявником ОСОБА_6 в поданій заяві наводяться виключно власні міркування та припущення щодо вчинення злочинів та не наводиться будь-яких даних щодо вчинення конкретних кримінальних правопорушень, вчинених у певний час та за певних обставин.
Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 .
Крім того, досудове розслідування злочинів, передбачених ч.1 ст.126, ч.1 ст.129, ч.1 ст.135, ч.1 ст.136 та ч.1 ст.162 КК України, у відповідності до ст.477 КПК України має проводитися у формі приватного обвинувачення на підставі заяви потерпілого, якої у даному провадженні немає.
При цьому, всупереч доводам апелянта, зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
З огляду на викладене, підстав для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає, в зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 12 травня 2022 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4