Житомирський апеляційний суд
Справа №291/1430/20 Головуючий у 1-й інст. Митюк О. В.
Категорія 60 Доповідач Коломієць О. С.
30 червня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Талько О.Б, Шевчук А.М.
з участю секретаря
судового засідання Дяченко Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №291/1430/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Ружинського районного нотаріального округу Ходаківської Лесі Миколаївни про усунення від права на спадкування
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 23 грудня 2021 року, яке ухвалене під головуванням судді Митюк О.В.
встановив:
У листопаді 2020 року позивач звернулася до суду з позовом, на обґрунтування якого зазначила, що вона та третя особа у справі ОСОБА_4 є дочками померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Через похилий вік ОСОБА_5 , позивач у 2017 року перевезла її до себе в м.Житомир, де здійснювала за нею догляд до самої смерті. Крім того, у 2019 році матір перенесла інсульт, що погіршило її стан здоров'я, а тому вона потребувала особливої уваги та стороннього догляду У ОСОБА_5 , крім двох доньок, був ще син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якого є дві дочки - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відповідачі по справі.
Починаючи з 2017 року по день смерті матері за нею доглядала позивач та третя особа, однак ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи онуками померлої ОСОБА_5 , не підтримували спілкування з бабусею, не відвідували її та не піклувалися про неї.
За таких обставин, позивач вважає, що відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі ч.5 ст.1224 Цивільного кодексу України необхідно усунути від права на спадкування після смерті спадкодавця, оскільки за життя ОСОБА_5 , яка через похилий вік та стан здоров'я була у безпорадному стані, онуки ухилялися від надання їй допомоги, не підтримували зв'язків із бабусею.
Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 23 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, не врахувано, що позивач довела умисне ухилення відповідачів від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані та її потребу в допомозі саме від відповідачів, а тому суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Правом подати відзив на апеляційну скаргу інші учасники справ не скористалися.
В судовому засіданні позивач та третя особа ОСОБА_4 доводи апеляційної підтримали, просили її задовольнити.
Відповідачі та третя особа приватний нотаріус Ходаківська Л.М. в судове засідання не з'явилися, хода про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 79 років у м. Житомирі, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видано 21 квітня 2020 року Ружинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (а.с.9).
За життя ОСОБА_5 була особою з інвалідністю першої групи з 26.03.2020 року, причина інвалідності - загальне захворювання та за станом здоров'я потребувала стороннього догляду, що підтверджується довідкою МСЕК серія 12 ААБ №864008 від 03.04.2020 року (а.с.10).
Позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_4 є дочками померлої ОСОБА_5 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження (а.с.68)
Таким чином відповідно до ст.1261 ЦК України вказані особи є спадкоємцями за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_5 .
Відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є онуками померлої ОСОБА_5 та доньками покійного сина спадкодавця ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.74-75).
Як вбачається зі спадкової справи №42/2020 до майна померлого ОСОБА_5 , заведеної приватним нотаріусом Ружинського районного нотаріального округу Ходаківською Л.М, із заяви про прийняття спадщини за законом до нотаріальної контори звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.76,84,87).
Отже відповідачі є спадкоємцями майна своєї бабусі ОСОБА_5 по праву представлення по лінії батька, та вважаються такими, що прийняли спадщину, подавши до нотаріальної контори заяви про її прийняття.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела належними та допустимими доказами, що спадкодавець потребувала допомоги саме від відповідачів, а останні, у свою чергу, умисно ухилялася від надання такої допомоги, що могло бути підставою для усунення їх від права на спадкування.
Такий висновок суду є вірним виходячи з наступного.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (частина перша статті 1266 ЦК України).
Позбавлення особи права спадкувати - це захід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуванням передусім характеру поведінки відповідача.
Відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.
Крім того, підлягає з'ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги саме від спадкоємця-відповідача, за умови отримання її від інших осіб, чи мав цей спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.
При цьому відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунутий від спадкування.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 76 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Установивши, що позивач не довела належними та допустимими доказами, що спадкодавець потребувала допомоги саме від відповідачів, а останні, у свою чергу, умисно ухилялися від надання такої допомоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для усунення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від права на спадкування після смерті ОСОБА_5 .
Доводи апеляційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди з наданою районним судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин в тому контексті, який на думку позивача свідчить про доведеність заявлених ним позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 23 грудня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01 липня 2022 року.
Головуючий Судді