Житомирський апеляційний суд
Справа №296/3948/19 Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О. П.
Категорія 44 Доповідач Шевчук А. М.
08 червня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,
за участі секретаря судового засідання Франчука В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №296/3948/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська 102» про відшкодування шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 24 травня 2021 року, яке ухвалене під головуванням судді Сингаївського О.П. у м. Житомирі,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська 102» (далі - ОСББ «Київська 102») та ОСОБА_2 . Просила стягнути з відповідачів у солідарному порядку у відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 15 000 грн.
Позов обґрунтовувала тим, що є власником квартири АДРЕСА_1 , а відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 перебуває на утриманні ОСББ «Київська 102». Вночі з 24 на 25 листопада 2018 року її квартиру затопила ОСОБА_2 , яка проживає у квартирі по стояку поверхом вище. Внаслідок затоплення на стелі її туалету утворилася: мокра пляма розміром 0,5 кв.м та на стіні - пляма 0,3 на 0,5 кв.м. Коли була затоплена її квартира, вона хворіла та мала високу температуру тіла, але вимушена була самотужки прибирати крижану воду, щоб не затопити сусідів поверхом знизу. В зв'язку з такими подіями перенесла хвилювання з приводу пошкодження її майна, чим заподіяна їй моральна шкода. Вважає, що затоплення сталося з вини ОСОБА_2 та ОСББ «Київська 102», яке повинно утримувати інженерне обладнання будинку в справному стані.
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 24 травня 2021 року позов до ОСОБА_2 задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування спричиненої моральної шкоди 500 грн. У задоволенні позову до ОСББ «Київська 102» відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким стягнути у відшкодування моральної шкоди 15 000 грн.
Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що суд першої інстанції при задоволенні заяви про відшкодування моральної шкоди не дослідив та не оцінив ризики, не взяв до уваги надані нею письмові докази. Так, із метою мирного врегулювання спору вона зверталася до відповідачів із проханням відшкодувати завдані збитки, але відповіді не отримала. Прибирання нею самотужки крижаної води спричинило загострення хронічних хвороб. Жодної допомоги з боку відповідачів надано не було. Єдине, що зробили працівники ОСББ, це перекрили водопостачання на увесь будинок. Після затоплення її життя зазнало суттєвих змін. Емоційний стан погіршився, вона постійно перебуває в пригніченому стані, оскільки не має коштів на проведення ремонтних робіт, щоб ліквідувати наслідки, спричинені потраплянням води до її помешкання. Вважає, що неправомірні дії відповідачів завдали їй моральної шкоди, яка виразилася в моральних стражданнях та переживаннях, порушенні душевної рівноваги. Переконана, що буде розумним та справедливим стягнути на її користь у відшкодування заподіяної моральної шкоди суму 15 000 грн, яка достатня для відновлення душевної рівноваги та спокою. Моральна шкода підлягає відшкодуванню незалежно від майнової.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Чертков В.О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Переконаний у тому, що підстав стягувати будь-яку шкоду з ОСОБА_2 не було, але суд ухвалив компромісне рішення, врахувавши особу позивача. Апеляційну скаргу вони не подавали через похилий вік та стан ОСОБА_1 . Відповідач, на відміну від позивача, зробила все від неї залежне для усунення поломки стояка холодної води загального користування. З усіх елементів, необхідних для відшкодування шкоди, позивач не надала жодного. Причина затоплення - порив стояка холодного водопостачання, при цьому не конкретизовано місце пориву. Комунікаційні мережі, які наявні в квартирі відповідача, перебувають у справному стані та не мають протікань. Відповідач не вчиняла дій, які б завдали збитків позивачу. Відповідач відразу допустила до свого помешкання представників ОСББ. При обстеженні квартири ОСОБА_2 слідів протікання води, що могла стати причиною затоплення квартири знизу, виявлено не було. Причиною пред'явлення позову до його довірительки є неприязне відношення з боку позивача.
Від відповідача ОСББ «Київська 102» відзиву на апеляційну скаргу не находило. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Яницька М.В. підтримали апеляційну скаргу з підстав, зазначених у ній. Просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким стягнути на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди не менше 15 000 грн.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася. Спрямувала клопотання про відкладення розгляду справи, пославшись на перебування за межами України через військові дії та введений військовий стан в країні. У підтвердження причини неявки до клопотання додала документи, викладені іноземною мовою без перекладу. Відповідно до положень чинного цивільно-процесуального законодавства суд не може прийняти як письмовий доказ документ, не перекладений у встановленому порядку українською мовою. Отже, відповідач не підтвердила належними та допустимими доказами важність причин неявки, а відтак вона не з'явилася без поважних причин. За таких обставин, підстав для відкладення розгляду справи через неявку відповідача, яка належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, не вбачається.
Представник відповідача ОСОБА_2 та представник відповідача ОСББ «Київська 102» також у судове засідання не з'явилися. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не скеровували. Відповідно до змісту ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
За змістом частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягає: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача; вина заподіювача.
У справах про відшкодування моральної шкоди обов'язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про її відшкодування.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правовідносин, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац другий частини третьої ст.23 ЦК України).
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з подальшими змінами) роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням інших обставин справи.
Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_1 .
Зі змісту акта від 18 січня 2022 року №37, який оформлений комісією у складі: голови ОСББ «Київська 102», власника квартири АДРЕСА_3 та сантехніка, слідує, що 25 листопада 2022 року було проведено обстеження квартири власника ОСОБА_1 (а.с.11). При обстеженні виявлено, що в квартирі заливало туалет. У туалеті на стелі мокра пляма розміром 0,5 кв.м та на стіні мокра пляма 0,3*0,5 кв.м. Причиною затоплення є порив стояка холодного водопостачання (а.с.11).
На підставі вищевказаного акта залиття квартири та допита свідка ОСОБА_3 (сантехніка), керуючись положеннями ст.179 ЖК України та п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року N572, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 не забезпечила своєчасне обстеження та ремонт водогону холодної води, який знаходиться в її квартирі, внаслідок чого відбулося затоплення квартири позивача. У зв'язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність вини лише відповідача ОСОБА_2 у затопленні квартири ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга не містить доводів щодо вини відповідача ОСОБА_2 та відсутності вини відповідача ОСББ «Київська 102», а тому апеляційний суд не може обговорювати питання вини відповідачів. Окрім того, відповідач ОСОБА_2 на рішення суду першої інстанції, якою встановлена її одноособова вина у потраплянні води до квартири позивача, апеляційну скаргу не подавала.
Посилання в апеляційній скарзі позивача зводяться до обґрунтованості розміру суми грошових коштів, присуджених судом першої інстанції у відшкодування спричиненої ОСОБА_1 моральної шкоди.
Враховуючи характер моральних страждань, їх тривалість та ступінь доведеності, суд першої інстанції стягнув у відшкодування моральної шкоди 500 грн. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції щодо такого розміру, адже присуджена у відшкодування моральної шкоди сума є адекватною настільки, наскільки це потрібно та не є інструментом безпідставного збагачення. Решта доводів зводиться виключно до переоцінки доказів, яким правильно надана оцінка судом першої інстанції відповідно до положень ст.89 ЦПК України.
За приписами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи.
Апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, якщо відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.
При цьому апеляційний суд ураховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більш того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Харвісаар проти Фінляндії»).
Оскільки доводи апеляційної скарги на законність та обґрунтованість рішення суду не впливають, то суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів апеляційного суду залишає рішення суду першої інстанції без змін, що відповідає нормам ст.375 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 24 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуюча Судді: